Франсішку Баррету (порт. Francisco Barreto, 1520 — 9 липня 1573) — португальський військовий, колоніальний адміністратор і дослідник. У молодості служив офіцером у Марокко, згодом провів 10 років в Індії. Був губернатором Португальської Індії (1555—1558). Після повернення до Лісабона, в 1569 році йому було доручено здійснити експедицію до південно-східної Африки на пошуки легендарних золотих копалень. Під час африканської експедиції Баррету помер від хвороби на території сучасного Мозамбіку.
Франсішку Баррету | |
---|---|
порт. Francisco Barreto | |
Народився | 1520[1] Фару, Фару, Португалія |
Помер | 9 липня 1573 або 1573[1] d, d, Софала, Мозамбік ·інфекційне захворювання |
Країна | Португальське королівство |
Діяльність | мандрівник-дослідник |
Знання мов | португальська |
Посада | Губернатор Португальської Індії[d] |
Військове звання | генерал |
|
Молоді роки
Баррету народився у Фару, Португалія, у 1520 році в родині Руї Баррету та Бранки де Вільєни. Він пройшов військовий вишкіл у Марокко і зрештою служив у Аземмурі поблизу Касабланки.
Губернатор в Гоа
У 1548 році Баррету прибув до Індії. Він обійняв посаду губернатора Португальської Індії в Гоа, штаб-квартирі колонії, у червні 1555 року після смерті віцекороля Педру де Машкареньяша. З нагоди його призначення була поставлена п'єса Луїша де Камойнш «Auto de Filodemo». Пізніше Баррету наказав вислати Камойнша до Макао (також португальської колонії) за його сатиричний твір Disparates da Índia, в якому Камойнш критикував португальське життя в Індії.
15 березня 1556 року до Індії прибув призначений католицький патріарх Ефіопії у супроводі португальського посольства на чолі з Фернандо де Суза де Кастелло Бранко. Оскільки Баррету мав точнішу інформацію про справи в цій країні, він затримав більшу частину посольства, хоча дозволив єпископу Андре де Ов'єдо продовжувати свій шлях з деякими супутниками. Ця невелика група, яку перевозили на чотирьох кораблях, висадилася в Аркіко в березні 1557 року, незадовго до того, як Османська імперія зайняла цей порт.
Згідно з Робертом Керром у «Загальній історії та збірці подорожей і мандрів», Машкареньяш, намагаючись отримати португальського союзника в регіоні, підтримав узурпатора проти якогось Адель-хана, короля Вісапуру. Машкареньяш помер невдовзі після того, як відправив солдатів на допомогу в захопленні узурпатором влади, і Баррету продовжував португальську підтримку узурпатора до його захоплення. У 1557 році Баррету зіткнувся з армією хана під Пондою і здобув перемогу.
Баррету також брав участь у переговорах щодо мирного придбання Дамана, але вони провалилися і Даман було врешті захоплено військовим шляхом наступником Баррету. Йому вдалося перемогти заморіна Калікута під час протистояння останнього з раджею Кочіна та підготувати величезний флот для відправлення проти султанату Ачех. Проте відправка флоту була скасована з приходом нового правителя Португальської Індії.
Повернення в Лісабон
Наступником Баррету на посаді губернатора Португальської Індії в 1558 році став Константину де Браганса, і 20 січня 1559 року Баррету відбув з Гоа в Лісабон на борту корабля Águia. Корабель потрапив у сильний шторм, після чого його було відремонтовано на території сучасного Мозамбіку, і він знову відплив 17 листопада того ж року. Незабаром після цього виникла теча і корабель був змушений повернулася до африканського узбережжя.
Баррету повернувся до Гоа на іншому човні, ледь не померши від спраги під час подорожі. Повернувшись, він знову відплив до Лісабона, цього разу на São Gião. У червні 1561 року, через 29 місяців після того, як Баррету вперше покинув Гоа, він нарешті досяг португальської столиці. Його дуже добре прийняла королева Катерина Австрійська, яка на той час виконувала функції регента при малолітньому королі Себаштіані.
У 1564 році король Іспанії Філіп II попросив у португальців допомогу у захопленні острова Пеньйон-де-Велес-де-ла-Гомера біля узбережжя Марокко. Португалія погодилась і Баррето командував португальською флотилією, що складався з галеона та восьми каравел і яка разом з португальським флотом на чолі з Гарсіа де Толедо захопила форт острова за два дні. Після цього Філіп II відправив Баррету особистого листа і медальйон зі своїм портретом.
Експедиція на Мономотапу
В 1569 році король Португалії Себаштіан вирішив розділити Португальську Індію на три окремі території з окремими урядами, за принципом, схожим на план короля Мануела 1508 року. Планувалось створити:
- західну державу на чолі з губернатором з урядом в Софалі (яка мала охоплювати східноафриканське узбережжя від мису Коррентес до мису Гвардафуй),
- центральну державу на чолі з віцекоролем з урядом в Гоа (яка мала включати територію між Червоним морем і Цейлоном) і
- східну державу на чолі з губернатором з урядом в Малакці (мала охоплювати Південно-Східну Азію, від Пегу до Китаю).
Антоніу де Норонья був призначений в Гоа, Антоніу Моніш Баррету в Малакку, а Франсішку Баррету був призначений губернатором в Софалу.
У 1569 році король Себаштіан доручив Баррету очолити експедицію в Мономотапу (Велике Зімбабве), щоб заволодіти легендарними золотими копальнями імперії. За словами історика Діогу де Коуту, причина експедиції полягала в тому, що португальські меркантилісти вважали, що країні потрібні копальні, щоб доставляти в Португалію золото, подібне до того, як колонії Іспанії в Америці постачали в метрополію золото та срібло, оскільки колонії Португалії в Азії не приномили їй достатньо багатства). Баррету отримав вказівки «не робити нічого важливого без поради та згоди» єзуїта Франциско Монклароса.
Баррету відплив із Лісабона 16 квітня 1569 року з трьома кораблями, загоном із 2000 осіб і званням Завойовника копалень, наданого йому королем. Перший корабель прибув до Мозамбіку в серпні 1569 року, корабель, на якому був сам Баррету — 14 березня наступного року, а третій — через кілька місяців. Незважаючи на те, що Баррету вирішив піти до копалень легшим шляхом через Софалу, єзуїт Монкларос наполягав, щоб експедиція йшла маршрутом через Сену, оскільки це приведе їх до місця, де інший єзуїт, Гонсало да Сілвейра, був кинутий у річку та убитий у 1561 р.. Тож експедиція вирушила до Маніки, де, як вважалось знаходяться великі копальні, маршрутом через Сену.
Експедиція, озброєна гірничими інструментами, відпливла вгору по річці Куама в листопаді 1571 року, і прибула в регіон Сена 18 грудня. Баррету надіслав посланця до імператора Мономотапи з проханням дозволу напасти на народ під назвою монги, чия територія лежала між португальцями та копальнями. Імператор дозволив Баррету напасти на них і навіть запропонував надати своїх людей для допомоги. Однак Баррету відмовився від допомоги і рушив далі вгору за течією самотужки.
Португальці провели кілька битв проти Монга і незважаючи на переважну кількість супротивника здобули в них перемогу завдяки кращому озброєнню і гарматам. За словами Керра, коли їхній король Монга послав послів до Баррету в надії укласти мир, португальські солдати обдурили їх, переконавши, що верблюди, яких використовують португальці, істоти, чужі для південно-східної Африки, живляться м'ясом, що призвело до того, що монги постачали португальцям яловичину для верблюдів.
Перш ніж експедиція змогла просуватися далі, Баррету було відкликано на острів Мозамбік, щоб розв'язати питання з Антоніу Перейра Бранданом, який поширював неправдиві звинувачення щодо Баррету. Губернатор усунув його з посади командира мозамбіцького форту Сан-Себастьян і повернувся до Сени, де його очікували його люди. Однак у цей момент в португальському загоні поширилась епідемія тропічних хвороб і Баррету теж захворів та у підсумку помер у Сені 9 липня 1573 року, так і не діставшись до копалень.
Наслідки
Заступник Баррету, Вашку Фернандіш Хомем, змінив його на посаді губернатора і повернувся з рештою компанії на узбережжя. Після того, як Монкларос відбув до Лісабона, експедиція до Маніки була відновлена маршрутом через Софалу. Коли португальці нарешті досягли копалень, з'ясувалося, що реальність була дуже далека від легендарних описів, оскільки місцеві жителі видобували лише дуже незначну кількість золота. Після подальших невдач у пошуках різних копалень у сусідньому королівстві, Хомем покинув пошуки золота в глибині материка і повернувся на узбережжя.
Загибель Франсішку Баррету в поході в материкову Африку зірвала плани короля Себаштіана по розділенню Португальської Індії на три частини і створенню окремого губернаторства для Східної Африки і Португальська Індія залишилась єдиною колонією під управлінням віцекороля в індійському Гоа. Сам Франсішку Баррету був похований у храмі Святого Лоренсу в Лісабоні разом зі своєю дружиною Брітес де Атаіде.
Див. також
- Віла-Санта, Нуно, Контрреформаційна політика проти геостратегічної політики в «Estado da India»: справа губернатора Франциско Баррето (1555—1558), Journal of Asian History, nº 51 (2017 -2), стор. 189—222. [1]
- Віла-Санта, Нуну, «Між місією та завоюванням: огляд експедиції Франсіско Баррето до Мутапи (1569—1573)», Portuguese Studies Review, № 24, 1 (2016), стор. 51-90. [2]
- Vila-Santa, Nuno, Do Algarve ao Império e à tutulação: estratégias de nobilitação na Casa dos Barretos da Quarteira (1383—1599) — Maracanan, nº 19, Jun-Dez. 2018 р. С. 12-35. [3]
- Vila-Santa, Nuno, Do Algarve, a Marrocos e à Índia. Francisco Barreto ea Casa dos Barretos de Quarteira (Século XV—XVI), Loulé, муніципальна ратуша та архів Loule, 2021 [4]
Примітки
- Czech National Authority Database
- Branco, Alberto M. Vara. . Millennium (Portuguese) . Polytechnic Institute of Viseu. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 5 вересня 2007.
- Robert Kerr, ред. (1812). Conquest of India. A General History and Collection of Voyages and Travels. Edinburgh: William Blackwood. с. 410—412.
- Baltazar Téllez, The Travels of the Jesuits in Ethiopia, 1710 (LaVergue: Kessinger, 2010), pp. 138f
- Theal, George McCall (1902). Knowledge derived from Shipwrecks. The Beginning of South African History. London: T. Fisher Unwin. с. 287.
- Diffie, Bailey W.; George D. Winius (November 1977). The Shape of Empire: The Western Periphery. Foundations of the Portuguese Empire, 1415-1580. Europe and the World in the Age of Expansion. University of Minnesota Press. с. 347. ISBN .
- Kerr, p. 447
- Kerr, pp. 453—455.
- Kerr, pp. 456—458
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fransishku Barretu port Francisco Barreto 1520 9 lipnya 1573 portugalskij vijskovij kolonialnij administrator i doslidnik U molodosti sluzhiv oficerom u Marokko zgodom proviv 10 rokiv v Indiyi Buv gubernatorom Portugalskoyi Indiyi 1555 1558 Pislya povernennya do Lisabona v 1569 roci jomu bulo dorucheno zdijsniti ekspediciyu do pivdenno shidnoyi Afriki na poshuki legendarnih zolotih kopalen Pid chas afrikanskoyi ekspediciyi Barretu pomer vid hvorobi na teritoriyi suchasnogo Mozambiku Fransishku Barretuport Francisco BarretoNarodivsya1520 1 Faru Faru PortugaliyaPomer9 lipnya 1573 abo 1573 1 d d Sofala Mozambik infekcijne zahvoryuvannyaKrayina Portugalske korolivstvoDiyalnistmandrivnik doslidnikZnannya movportugalskaPosadaGubernator Portugalskoyi Indiyi d Vijskove zvannyageneral Mediafajli u VikishovishiMolodi rokiBarretu narodivsya u Faru Portugaliya u 1520 roci v rodini Ruyi Barretu ta Branki de Vilyeni Vin projshov vijskovij vishkil u Marokko i zreshtoyu sluzhiv u Azemmuri poblizu Kasablanki Gubernator v GoaGerb portugalskoyi koloniyi Goa U 1548 roci Barretu pribuv do Indiyi Vin obijnyav posadu gubernatora Portugalskoyi Indiyi v Goa shtab kvartiri koloniyi u chervni 1555 roku pislya smerti vicekorolya Pedru de Mashkarenyasha Z nagodi jogo priznachennya bula postavlena p yesa Luyisha de Kamojnsh Auto de Filodemo Piznishe Barretu nakazav vislati Kamojnsha do Makao takozh portugalskoyi koloniyi za jogo satirichnij tvir Disparates da India v yakomu Kamojnsh kritikuvav portugalske zhittya v Indiyi 15 bereznya 1556 roku do Indiyi pribuv priznachenij katolickij patriarh Efiopiyi u suprovodi portugalskogo posolstva na choli z Fernando de Suza de Kastello Branko Oskilki Barretu mav tochnishu informaciyu pro spravi v cij krayini vin zatrimav bilshu chastinu posolstva hocha dozvoliv yepiskopu Andre de Ov yedo prodovzhuvati svij shlyah z deyakimi suputnikami Cya nevelika grupa yaku perevozili na chotiroh korablyah visadilasya v Arkiko v berezni 1557 roku nezadovgo do togo yak Osmanska imperiya zajnyala cej port Zgidno z Robertom Kerrom u Zagalnij istoriyi ta zbirci podorozhej i mandriv Mashkarenyash namagayuchis otrimati portugalskogo soyuznika v regioni pidtrimav uzurpatora proti yakogos Adel hana korolya Visapuru Mashkarenyash pomer nevdovzi pislya togo yak vidpraviv soldativ na dopomogu v zahoplenni uzurpatorom vladi i Barretu prodovzhuvav portugalsku pidtrimku uzurpatora do jogo zahoplennya U 1557 roci Barretu zitknuvsya z armiyeyu hana pid Pondoyu i zdobuv peremogu Barretu takozh brav uchast u peregovorah shodo mirnogo pridbannya Damana ale voni provalilisya i Daman bulo vreshti zahopleno vijskovim shlyahom nastupnikom Barretu Jomu vdalosya peremogti zamorina Kalikuta pid chas protistoyannya ostannogo z radzheyu Kochina ta pidgotuvati velicheznij flot dlya vidpravlennya proti sultanatu Acheh Prote vidpravka flotu bula skasovana z prihodom novogo pravitelya Portugalskoyi Indiyi Povernennya v LisabonNastupnikom Barretu na posadi gubernatora Portugalskoyi Indiyi v 1558 roci stav Konstantinu de Bragansa i 20 sichnya 1559 roku Barretu vidbuv z Goa v Lisabon na bortu korablya Aguia Korabel potrapiv u silnij shtorm pislya chogo jogo bulo vidremontovano na teritoriyi suchasnogo Mozambiku i vin znovu vidpliv 17 listopada togo zh roku Nezabarom pislya cogo vinikla techa i korabel buv zmushenij povernulasya do afrikanskogo uzberezhzhya Barretu povernuvsya do Goa na inshomu chovni led ne pomershi vid spragi pid chas podorozhi Povernuvshis vin znovu vidpliv do Lisabona cogo razu na Sao Giao U chervni 1561 roku cherez 29 misyaciv pislya togo yak Barretu vpershe pokinuv Goa vin nareshti dosyag portugalskoyi stolici Jogo duzhe dobre prijnyala koroleva Katerina Avstrijska yaka na toj chas vikonuvala funkciyi regenta pri malolitnomu koroli Sebashtiani U 1564 roci korol Ispaniyi Filip II poprosiv u portugalciv dopomogu u zahoplenni ostrova Penjon de Veles de la Gomera bilya uzberezhzhya Marokko Portugaliya pogodilas i Barreto komanduvav portugalskoyu flotiliyeyu sho skladavsya z galeona ta vosmi karavel i yaka razom z portugalskim flotom na choli z Garsia de Toledo zahopila fort ostrova za dva dni Pislya cogo Filip II vidpraviv Barretu osobistogo lista i medaljon zi svoyim portretom Ekspediciya na MonomotapuV 1569 roci korol Portugaliyi Sebashtian virishiv rozdiliti Portugalsku Indiyu na tri okremi teritoriyi z okremimi uryadami za principom shozhim na plan korolya Manuela 1508 roku Planuvalos stvoriti zahidnu derzhavu na choli z gubernatorom z uryadom v Sofali yaka mala ohoplyuvati shidnoafrikanske uzberezhzhya vid misu Korrentes do misu Gvardafuj centralnu derzhavu na choli z vicekorolem z uryadom v Goa yaka mala vklyuchati teritoriyu mizh Chervonim morem i Cejlonom i shidnu derzhavu na choli z gubernatorom z uryadom v Malakci mala ohoplyuvati Pivdenno Shidnu Aziyu vid Pegu do Kitayu Antoniu de Noronya buv priznachenij v Goa Antoniu Monish Barretu v Malakku a Fransishku Barretu buv priznachenij gubernatorom v Sofalu U 1569 roci korol Sebashtian doruchiv Barretu ocholiti ekspediciyu v Monomotapu Velike Zimbabve shob zavoloditi legendarnimi zolotimi kopalnyami imperiyi Za slovami istorika Diogu de Koutu prichina ekspediciyi polyagala v tomu sho portugalski merkantilisti vvazhali sho krayini potribni kopalni shob dostavlyati v Portugaliyu zoloto podibne do togo yak koloniyi Ispaniyi v Americi postachali v metropoliyu zoloto ta sriblo oskilki koloniyi Portugaliyi v Aziyi ne prinomili yij dostatno bagatstva Barretu otrimav vkazivki ne robiti nichogo vazhlivogo bez poradi ta zgodi yezuyita Francisko Monklarosa Barretu vidpliv iz Lisabona 16 kvitnya 1569 roku z troma korablyami zagonom iz 2000 osib i zvannyam Zavojovnika kopalen nadanogo jomu korolem Pershij korabel pribuv do Mozambiku v serpni 1569 roku korabel na yakomu buv sam Barretu 14 bereznya nastupnogo roku a tretij cherez kilka misyaciv Nezvazhayuchi na te sho Barretu virishiv piti do kopalen legshim shlyahom cherez Sofalu yezuyit Monklaros napolyagav shob ekspediciya jshla marshrutom cherez Senu oskilki ce privede yih do miscya de inshij yezuyit Gonsalo da Silvejra buv kinutij u richku ta ubitij u 1561 r Tozh ekspediciya virushila do Maniki de yak vvazhalos znahodyatsya veliki kopalni marshrutom cherez Senu Ekspediciya ozbroyena girnichimi instrumentami vidplivla vgoru po richci Kuama v listopadi 1571 roku i pribula v region Sena 18 grudnya Barretu nadislav poslancya do imperatora Monomotapi z prohannyam dozvolu napasti na narod pid nazvoyu mongi chiya teritoriya lezhala mizh portugalcyami ta kopalnyami Imperator dozvoliv Barretu napasti na nih i navit zaproponuvav nadati svoyih lyudej dlya dopomogi Odnak Barretu vidmovivsya vid dopomogi i rushiv dali vgoru za techiyeyu samotuzhki Portugalci proveli kilka bitv proti Monga i nezvazhayuchi na perevazhnu kilkist suprotivnika zdobuli v nih peremogu zavdyaki krashomu ozbroyennyu i garmatam Za slovami Kerra koli yihnij korol Monga poslav posliv do Barretu v nadiyi uklasti mir portugalski soldati obdurili yih perekonavshi sho verblyudi yakih vikoristovuyut portugalci istoti chuzhi dlya pivdenno shidnoyi Afriki zhivlyatsya m yasom sho prizvelo do togo sho mongi postachali portugalcyam yalovichinu dlya verblyudiv Persh nizh ekspediciya zmogla prosuvatisya dali Barretu bulo vidklikano na ostriv Mozambik shob rozv yazati pitannya z Antoniu Perejra Brandanom yakij poshiryuvav nepravdivi zvinuvachennya shodo Barretu Gubernator usunuv jogo z posadi komandira mozambickogo fortu San Sebastyan i povernuvsya do Seni de jogo ochikuvali jogo lyudi Odnak u cej moment v portugalskomu zagoni poshirilas epidemiya tropichnih hvorob i Barretu tezh zahvoriv ta u pidsumku pomer u Seni 9 lipnya 1573 roku tak i ne distavshis do kopalen NaslidkiZastupnik Barretu Vashku Fernandish Homem zminiv jogo na posadi gubernatora i povernuvsya z reshtoyu kompaniyi na uzberezhzhya Pislya togo yak Monklaros vidbuv do Lisabona ekspediciya do Maniki bula vidnovlena marshrutom cherez Sofalu Koli portugalci nareshti dosyagli kopalen z yasuvalosya sho realnist bula duzhe daleka vid legendarnih opisiv oskilki miscevi zhiteli vidobuvali lishe duzhe neznachnu kilkist zolota Pislya podalshih nevdach u poshukah riznih kopalen u susidnomu korolivstvi Homem pokinuv poshuki zolota v glibini materika i povernuvsya na uzberezhzhya Zagibel Fransishku Barretu v pohodi v materikovu Afriku zirvala plani korolya Sebashtiana po rozdilennyu Portugalskoyi Indiyi na tri chastini i stvorennyu okremogo gubernatorstva dlya Shidnoyi Afriki i Portugalska Indiya zalishilas yedinoyu koloniyeyu pid upravlinnyam vicekorolya v indijskomu Goa Sam Fransishku Barretu buv pohovanij u hrami Svyatogo Lorensu v Lisaboni razom zi svoyeyu druzhinoyu Brites de Ataide Div takozhVila Santa Nuno Kontrreformacijna politika proti geostrategichnoyi politiki v Estado da India sprava gubernatora Francisko Barreto 1555 1558 Journal of Asian History nº 51 2017 2 stor 189 222 1 Vila Santa Nunu Mizh misiyeyu ta zavoyuvannyam oglyad ekspediciyi Fransisko Barreto do Mutapi 1569 1573 Portuguese Studies Review 24 1 2016 stor 51 90 2 Vila Santa Nuno Do Algarve ao Imperio e a tutulacao estrategias de nobilitacao na Casa dos Barretos da Quarteira 1383 1599 Maracanan nº 19 Jun Dez 2018 r S 12 35 3 Vila Santa Nuno Do Algarve a Marrocos e a India Francisco Barreto ea Casa dos Barretos de Quarteira Seculo XV XVI Loule municipalna ratusha ta arhiv Loule 2021 4 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Branco Alberto M Vara Millennium Portuguese Polytechnic Institute of Viseu Arhiv originalu za 7 lipnya 2013 Procitovano 5 veresnya 2007 Robert Kerr red 1812 Conquest of India A General History and Collection of Voyages and Travels Edinburgh William Blackwood s 410 412 Baltazar Tellez The Travels of the Jesuits in Ethiopia 1710 LaVergue Kessinger 2010 pp 138f Theal George McCall 1902 Knowledge derived from Shipwrecks The Beginning of South African History London T Fisher Unwin s 287 Diffie Bailey W George D Winius November 1977 The Shape of Empire The Western Periphery Foundations of the Portuguese Empire 1415 1580 Europe and the World in the Age of Expansion University of Minnesota Press s 347 ISBN 978 0 8166 0782 2 Kerr p 447 Kerr pp 453 455 Kerr pp 456 458