Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Форголань (раніше — Дівичне) — село в Пийтерфолвівській сільській громаді Берегівського району Закарпатської області України.
| село Форголань | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Берегівський район |
| Громада | Пийтерфолвівська громада |
| Код КАТОТТГ | UA21020190130010359 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1932 |
| Населення | 890 |
| Площа | 3841 км² |
| Густота населення | 0,23 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 90354 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°03′08″ пн. ш. 22°57′26″ сх. д. / 48.05222° пн. ш. 22.95722° сх. д.Координати: 48°03′08″ пн. ш. 22°57′26″ сх. д. / 48.05222° пн. ш. 22.95722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 123 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90354, с.Пийтерфолво, вул.Раковці, 137 |
| Карта | |
  Форголань | |
 Форголань | |
| Мапа | |
Для мешканців села і околиць було незрозумілим походження назви села. Тому вони придумали декілька красивих історій. Зокрема, згідно однієї, село отримало назву від дівчини, яку, за тільки їй властиву манеру повертатися, назвали «Forgolany».
Інша версія така. На тому місці, де тепер село, текла колись Тиса, була глибока вода з багатьма водовертями. Там жив один мисливець, який мав красуню доньку. Одного разу вона хотіла набрати води з Тиси, нахилилася з відрами, щоб зачерпнути води, послизнулася і впала в річку. Хвиля підхопила її і потягла у водяну крутіль. Дівчина почала кричати, звати на допомогу. Її почув хлопець, що був недалеко. Підбіг до річки, побачив дівчину у водовороті, голосно закричав по- мадярськи: «Форог о лань! Форог о лань!». Мовляв, дівчина крутиться. Врятувати її не вдалося. З часом Тиса зміліла, змінила русло, там де були водокруті, стало сухо. Пізніше на цьому місці виросло село. Люди пам’ятали цей випадок з дівчиною і на її честь село назвали Форголань.
Село вперше згадується в 1320 році як Folgram. Свою назву село отримало від свого колишнього власника, угочанського шляхтича Forgolan, який, ймовірно, був фламандським поселенцем.
- Згідно версії Іштвана Сабо, назва села пішла від прізвища Форголан (Фургулан), який був одним із фламандських колоністів - госпітів, пізніше став угорським дворянином.
Вперше в 1300 році зустрічаємося із Домокошом - сином Форголана, який разом із іншими дворянами виступав з протестом проти відчуження від дворянських двох немешських поселень: Шашвара і Бонни.
З 14 століття село заселене угорцями.
Село дало багато знаменитих сімей. Так, в XIV столітті це Форголаньфолві, в ХУ – Балінт, Бене, Форголані, Кеке, Мартон, Нодь, Сокалош, Салош, Сивке, Тормо, Освальд; в XVI столітті – Чотої, Доболезі, Дьєрдь, Колловш, Кіраль, Горват.
В 1567 році Берецк Форкош мав півпорти (половину наділу) Форголані , Деметер мав одного слугу. В 1672 році землевласниками були Чотов Гергей, Нодь Ференц. В 1754-1755 роки – Бенце Йожеф, Бенце Дьєрдь, Гогоро Пал, брати Ковачі – Йожеф, Дьєрдь і Ласлов, Немешані Ференц, Шупан Іштван, Сейкель Мігаль, Тушо Пал. В 1775 році Гогоро Пал мав двох желярів і одного желяра без житла. Ком’яті Жигмонд та Ком’яті Йозеф мали по одному желяру, Ковач Ласлов також одного желяра, Ошват Йожеф – трьох желярів, вдова Тушо Пала та Вінце Дьєрдь - по одному желяру.
Під час татарської навали в 1717 році з села взяли в полон 44 немешів та 38 простолюдинів. Вдалося повернутися 30 немешам та 3 селянам. Село стало відомим під час визвольної війни Ференца Ракоці ІІ. Тут загін лабанців зазнав нищівної поразки. Село було заселено русинами у 17-18 століттях.
Про школу відомо, що в 1880-1881 навчальному році в ній було 49 дітей. Як описує в своїх спогадах Оцил Ласлов, перший шкільний інспектор Угочанщини, навчання велося в страхітливих умовах: мале, низьке приміщення, в якому під час уроків собака ганявся за кішкою.
В 1891 році церковна реформатська громада збудувала нову школу (53 кв.м). Класна кімната завдовжки 7,5м, завширшки 7м та заввишки 3м. Першим вчителем був Лойош Імре (1880-1881), відповідного диплому не мав, але був порядним викладачем.
Під час чехословацької доби в 1925 році діє угорська школа (вчитель Фовріш Йосип), в 1935 році вчителем працює Шкултеті Андор. В 1939-1944-х роках реформатська народна школа, в якій вчителює Оссоні Йожефний (дошлюбне прізвище Корош Ленке).
В листопаді 1938 року, після першого Віденського арбітражу, Форголань приєднано до Угорщини. Вдалося знайти достовірну інформацію про село, біровом (головою) якого був призначений Ковач Лойош, реформаторським священиком служив Оссоні Іштван, директором школи – Ямніцкі Йожеф.
Всього землевласників нараховувалося 38 чоловік. Найбільша кількість землі була у сімей Бікі, Сабов, Тушо. А от ремісниками були теслярі Борбей Онтол, Кінчеш Янош, Орос Шандор; швець - Семак Лойош, коваль - Нодь Альберт, кравець - Кінчеш Гейза, власник млина - Товт Шандор. Крамарі – Молнар Бейла, Шварц Мартон, Вінце Шандор, корчмарі Вайс Кароль, Вінце Шандор.
Релігія
Реформаторський храм -
Згідно протоколів форголанської реформатської громади, в 1736 році в селі було 340 душ в материнській церкві. Церква, на 450 сидячих місць, ймовірно, була збудована між 1780-м і 1800-м роками. Навколо церкви вже втой час був парк. Він згорів у 1844 році та був відновлений у 1854 році. Ремонти і покращення були здійснені в 1907, 1927 і 1979-х роках, навколо церкви встановили металеву огорожу. Останні роботи здійснювалися під керівництвом голови громади Ференца Семака та Імре Бечке.
В церкві форголанської реформатської громади є два дзвони, восьмирегістровий орган і один електроорган. Обслуговує громаду пастор Карло Етвеш.
Дзвіниця. XIX або поч. XX ст.
Це угорське село з реформатським храмом, але і тут є греко – католицька громада (на початок XX ст. налічувала 125 осіб), якій належить стародавня дерев’яна дзвіниця.
У 1995 р. розпочато спорудження мурованої церкви. У 1999 споруду добудували і вкрили. На черзі роботи в інтер’єрі.
Туристичні місця
- Дзвіниця. XIX або поч. XX ст.
- Реформаторський храм - 1854 рік
- канали
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 835 осіб, з яких 405 чоловіків та 430 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 866 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| угорська | 97,19 % |
| українська | 2,58 % |
| російська | 0,11 % |
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Forgolan ranishe Divichne selo v Pijterfolvivskij silskij gromadi Beregivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini selo ForgolanKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Beregivskij rajonGromada Pijterfolvivska gromadaKod KATOTTG UA21020190130010359Osnovni daniZasnovane 1932Naselennya 890Plosha 3841 km Gustota naselennya 0 23 osib km Poshtovij indeks 90354Geografichni daniGeografichni koordinati 48 03 08 pn sh 22 57 26 sh d 48 05222 pn sh 22 95722 sh d 48 05222 22 95722 Koordinati 48 03 08 pn sh 22 57 26 sh d 48 05222 pn sh 22 95722 sh d 48 05222 22 95722Serednya visota nad rivnem morya 123 mMisceva vladaAdresa radi 90354 s Pijterfolvo vul Rakovci 137KartaForgolanForgolanMapa Dlya meshkanciv sela i okolic bulo nezrozumilim pohodzhennya nazvi sela Tomu voni pridumali dekilka krasivih istorij Zokrema zgidno odniyeyi selo otrimalo nazvu vid divchini yaku za tilki yij vlastivu maneru povertatisya nazvali Forgolany Insha versiya taka Na tomu misci de teper selo tekla kolis Tisa bula gliboka voda z bagatma vodovertyami Tam zhiv odin mislivec yakij mav krasunyu donku Odnogo razu vona hotila nabrati vodi z Tisi nahililasya z vidrami shob zacherpnuti vodi posliznulasya i vpala v richku Hvilya pidhopila yiyi i potyagla u vodyanu krutil Divchina pochala krichati zvati na dopomogu Yiyi pochuv hlopec sho buv nedaleko Pidbig do richki pobachiv divchinu u vodovoroti golosno zakrichav po madyarski Forog o lan Forog o lan Movlyav divchina krutitsya Vryatuvati yiyi ne vdalosya Z chasom Tisa zmilila zminila ruslo tam de buli vodokruti stalo suho Piznishe na comu misci viroslo selo Lyudi pam yatali cej vipadok z divchinoyu i na yiyi chest selo nazvali Forgolan Selo vpershe zgaduyetsya v 1320 roci yak Folgram Svoyu nazvu selo otrimalo vid svogo kolishnogo vlasnika ugochanskogo shlyahticha Forgolan yakij jmovirno buv flamandskim poselencem Zgidno versiyi Ishtvana Sabo nazva sela pishla vid prizvisha Forgolan Furgulan yakij buv odnim iz flamandskih kolonistiv gospitiv piznishe stav ugorskim dvoryaninom Vpershe v 1300 roci zustrichayemosya iz Domokoshom sinom Forgolana yakij razom iz inshimi dvoryanami vistupav z protestom proti vidchuzhennya vid dvoryanskih dvoh nemeshskih poselen Shashvara i Bonni Z 14 stolittya selo zaselene ugorcyami Selo dalo bagato znamenitih simej Tak v XIV stolitti ce Forgolanfolvi v HU Balint Bene Forgolani Keke Marton Nod Sokalosh Salosh Sivke Tormo Osvald v XVI stolitti Chotoyi Dobolezi Dyerd Kollovsh Kiral Gorvat V 1567 roci Bereck Forkosh mav pivporti polovinu nadilu Forgolani Demeter mav odnogo slugu V 1672 roci zemlevlasnikami buli Chotov Gergej Nod Ferenc V 1754 1755 roki Bence Jozhef Bence Dyerd Gogoro Pal brati Kovachi Jozhef Dyerd i Laslov Nemeshani Ferenc Shupan Ishtvan Sejkel Migal Tusho Pal V 1775 roci Gogoro Pal mav dvoh zhelyariv i odnogo zhelyara bez zhitla Kom yati Zhigmond ta Kom yati Jozef mali po odnomu zhelyaru Kovach Laslov takozh odnogo zhelyara Oshvat Jozhef troh zhelyariv vdova Tusho Pala ta Vince Dyerd po odnomu zhelyaru Pid chas tatarskoyi navali v 1717 roci z sela vzyali v polon 44 nemeshiv ta 38 prostolyudiniv Vdalosya povernutisya 30 nemesham ta 3 selyanam Selo stalo vidomim pid chas vizvolnoyi vijni Ferenca Rakoci II Tut zagin labanciv zaznav nishivnoyi porazki Selo bulo zaseleno rusinami u 17 18 stolittyah Pro shkolu vidomo sho v 1880 1881 navchalnomu roci v nij bulo 49 ditej Yak opisuye v svoyih spogadah Ocil Laslov pershij shkilnij inspektor Ugochanshini navchannya velosya v strahitlivih umovah male nizke primishennya v yakomu pid chas urokiv sobaka ganyavsya za kishkoyu V 1891 roci cerkovna reformatska gromada zbuduvala novu shkolu 53 kv m Klasna kimnata zavdovzhki 7 5m zavshirshki 7m ta zavvishki 3m Pershim vchitelem buv Lojosh Imre 1880 1881 vidpovidnogo diplomu ne mav ale buv poryadnim vikladachem Pid chas chehoslovackoyi dobi v 1925 roci diye ugorska shkola vchitel Fovrish Josip v 1935 roci vchitelem pracyuye Shkulteti Andor V 1939 1944 h rokah reformatska narodna shkola v yakij vchitelyuye Ossoni Jozhefnij doshlyubne prizvishe Korosh Lenke V listopadi 1938 roku pislya pershogo Videnskogo arbitrazhu Forgolan priyednano do Ugorshini Vdalosya znajti dostovirnu informaciyu pro selo birovom golovoyu yakogo buv priznachenij Kovach Lojosh reformatorskim svyashenikom sluzhiv Ossoni Ishtvan direktorom shkoli Yamnicki Jozhef Vsogo zemlevlasnikiv narahovuvalosya 38 cholovik Najbilsha kilkist zemli bula u simej Biki Sabov Tusho A ot remisnikami buli teslyari Borbej Ontol Kinchesh Yanosh Oros Shandor shvec Semak Lojosh koval Nod Albert kravec Kinchesh Gejza vlasnik mlina Tovt Shandor Kramari Molnar Bejla Shvarc Marton Vince Shandor korchmari Vajs Karol Vince Shandor ReligiyaReformatorskij hram Zgidno protokoliv forgolanskoyi reformatskoyi gromadi v 1736 roci v seli bulo 340 dush v materinskij cerkvi Cerkva na 450 sidyachih misc jmovirno bula zbudovana mizh 1780 m i 1800 m rokami Navkolo cerkvi vzhe vtoj chas buv park Vin zgoriv u 1844 roci ta buv vidnovlenij u 1854 roci Remonti i pokrashennya buli zdijsneni v 1907 1927 i 1979 h rokah navkolo cerkvi vstanovili metalevu ogorozhu Ostanni roboti zdijsnyuvalisya pid kerivnictvom golovi gromadi Ferenca Semaka ta Imre Bechke V cerkvi forgolanskoyi reformatskoyi gromadi ye dva dzvoni vosmiregistrovij organ i odin elektroorgan Obslugovuye gromadu pastor Karlo Etvesh Dzvinicya XIX abo poch XX st Ce ugorske selo z reformatskim hramom ale i tut ye greko katolicka gromada na pochatok XX st nalichuvala 125 osib yakij nalezhit starodavnya derev yana dzvinicya U 1995 r rozpochato sporudzhennya murovanoyi cerkvi U 1999 sporudu dobuduvali i vkrili Na cherzi roboti v inter yeri Turistichni miscyaDzvinicya XIX abo poch XX st Reformatorskij hram 1854 rik kanaliNaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 835 osib z yakih 405 cholovikiv ta 430 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 866 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokugorska 97 19 ukrayinska 2 58 rosijska 0 11 Primitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi