Фейєр Ліпот (Леопольд Фейєр, угор. Fejér Lipót; Австро-Угорщина/Угорщина, 1880—1959), справжнє ім'я — Вейс Леопольд (Weiss L.) нім. Leopold Fejér) — угорський математик, член Угорської АН. [1]
Фейєр Ліпот | |
---|---|
Леопольд Вейс | |
Ім'я при народженні | нім. Leopold Weiss |
Народився | 9 лютого 1880[2][3] 09.02.1880 Петч (Австро-Угорщина) |
Помер | 15 жовтня 1959[1][2][3] (79 років) 15.10.1959 Будапешт |
Поховання | Керепеші |
Громадянство | Угорщина |
Місце проживання | Угорщина |
Діяльність | аналіз, математика |
Галузь | математичний аналіз |
Відомий завдяки | Угорський математик |
Alma mater | Будапештський університет |
Науковий керівник | Герман Шварц[4] |
Знання мов | угорська |
Заклад | Будапештський університет[2] і d[2] |
Членство | Угорська академія наук[2], Баварська академія наук[2], Геттінгенська академія наук[2], Польська академія наук[2], d[2] і d |
Magnum opus | Теорема Феєра, d і Ядро Феєра |
Нагороди | лауреат премії ім. Кошута |
|
Кар'єра
Леопольд Вайс (Ліпот Фейєр) народився 9 лютого 1880 року у місті Печ в Угорщині.
Близько 1900 року змінив прізвище на угорську Фейєр.
Вивчав математику та фізику в Університеті Будапешта та в Берлінському університеті.
В 1902 здобув докторський ступінь в Університеті Будапешта.
У 1902—1905 роках викладав у Католицькому університеті Петера Пазманя.
У 1905—1911 роках викладав в Університеті Франца-Йосифа в Коложварі.
З 1908 — член-кореспондент, з 1930 - дійсний член Угорської академії наук.
З 1911 року до кінця життя очолював кафедру математики Будапештського університету.
Співпрацював з такими математиками, як Джон фон Нейман, Пал Ердеш, Дьорд Пойа і Пал Туран.
Дослідження були зосереджені на гармонійному аналізі та, зокрема, на лавах Фур'є.
1944 року звільнили та він мало не загинув: його хотіли розстріляти як єврея, але йому вдалося врятуватися.
1948 року — лауреат премії імені Кошута.
Був членом Академії наук Геттінгена (1917), Баварської академії наук (1954), Польської академії наук (1957),[2]Угорської академії наук (1930).
Дослідження були зосереджені на гармонійному аналізі та, зокрема, на рядах Фур'є. Присвячені теоріям функцій, тригонометричних рядів та інтерполяції. Файєр довів, що середні арифметичні частинних сум ряду Фур'є неперервної періодичної функції рівномірно збігаються до цієї функції; знайшов інтерполяційний процес. Також праці Фейєра стосуються теорії спеціальних функцій.
Помер 15 жовтня 1959 року у Будапешті.
Примітки
- Фейер Липот // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Dictionary of Scientific Biography / C. C. Gillispie — Charles Scribner's Sons, 1970.
- Гол. ред. М.П. Бажан (1964). Укзаїнська радянська енциклопедія. Том 15, туман - Цемент (укр.) . Київ: Гол. ред. Української радянської енциклопедії. с. 229.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fejyer Lipot Leopold Fejyer ugor Fejer Lipot Avstro Ugorshina Ugorshina 1880 1959 spravzhnye im ya Vejs Leopold Weiss L nim Leopold Fejer ugorskij matematik chlen Ugorskoyi AN 1 Fejyer LipotLeopold VejsIm ya pri narodzhenninim Leopold WeissNarodivsya9 lyutogo 1880 1880 02 09 2 3 09 02 1880 Petch Avstro Ugorshina Pomer15 zhovtnya 1959 1959 10 15 1 2 3 79 rokiv 15 10 1959 BudapeshtPohovannyaKerepeshiGromadyanstvoUgorshinaMisce prozhivannyaUgorshinaDiyalnistanaliz matematikaGaluzmatematichnij analizVidomij zavdyakiUgorskij matematikAlma materBudapeshtskij universitetNaukovij kerivnikGerman Shvarc 4 Znannya movugorskaZakladBudapeshtskij universitet 2 i d 2 ChlenstvoUgorska akademiya nauk 2 Bavarska akademiya nauk 2 Gettingenska akademiya nauk 2 Polska akademiya nauk 2 d 2 i dMagnum opusTeorema Feyera d i Yadro FeyeraNagorodilaureat premiyi im Koshuta Mediafajli u VikishovishiKar yeraLeopold Vajs Lipot Fejyer narodivsya 9 lyutogo 1880 roku u misti Pech v Ugorshini Blizko 1900 roku zminiv prizvishe na ugorsku Fejyer Vivchav matematiku ta fiziku v Universiteti Budapeshta ta v Berlinskomu universiteti V 1902 zdobuv doktorskij stupin v Universiteti Budapeshta U 1902 1905 rokah vikladav u Katolickomu universiteti Petera Pazmanya U 1905 1911 rokah vikladav v Universiteti Franca Josifa v Kolozhvari Z 1908 chlen korespondent z 1930 dijsnij chlen Ugorskoyi akademiyi nauk Z 1911 roku do kincya zhittya ocholyuvav kafedru matematiki Budapeshtskogo universitetu Spivpracyuvav z takimi matematikami yak Dzhon fon Nejman Pal Erdesh Dord Poja i Pal Turan Doslidzhennya buli zoseredzheni na garmonijnomu analizi ta zokrema na lavah Fur ye 1944 roku zvilnili ta vin malo ne zaginuv jogo hotili rozstrilyati yak yevreya ale jomu vdalosya vryatuvatisya 1948 roku laureat premiyi imeni Koshuta Buv chlenom Akademiyi nauk Gettingena 1917 Bavarskoyi akademiyi nauk 1954 Polskoyi akademiyi nauk 1957 2 Ugorskoyi akademiyi nauk 1930 Doslidzhennya buli zoseredzheni na garmonijnomu analizi ta zokrema na ryadah Fur ye Prisvyacheni teoriyam funkcij trigonometrichnih ryadiv ta interpolyaciyi Fajyer doviv sho seredni arifmetichni chastinnih sum ryadu Fur ye neperervnoyi periodichnoyi funkciyi rivnomirno zbigayutsya do ciyeyi funkciyi znajshov interpolyacijnij proces Takozh praci Fejyera stosuyutsya teoriyi specialnih funkcij Pomer 15 zhovtnya 1959 roku u Budapeshti Mogila L FejyeraPrimitkiFejer Lipot Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Dictionary of Scientific Biography C C Gillispie Charles Scribner s Sons 1970 d Track Q656742d Track Q845617d Track Q1064544 Gol red M P Bazhan 1964 Ukzayinska radyanska enciklopediya Tom 15 tuman Cement ukr Kiyiv Gol red Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi s 229