Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Федеральний уряд Швейцарії нім Bundesrat фр Conseil federal італ Consiglio Federale романш Cussegl federal вищий орган в

Федеральна адміністрація Швейцарії

Федеральна адміністрація Швейцарії

Федеральний уряд Швейцарії (нім. Bundesrat; фр. Conseil federal; італ. Consiglio Federale; романш. Cussegl federal) — вищий орган виконавчої влади Швейцарії.

Федеральна рада Швейцарії
Дата створення / заснування 1848
image
image
Ким призначений Федеральні збори Швейцарії
Голова Віола Амгерд
Член правління Гі Пармелін, Ігнаціо Кассіс, Віола Амгерд, Карін Келлер-Зуттер, Елізабет Бом-Шнайдер, Альберт Ресті і Беат Янс
Країна image Швейцарія
Кількість членів 7[1]
Юрисдикція Швейцарія
Дочірня організація Федеральний департамент закордонних справ Швейцарії, Федеральна канцелярія Швейцарії, Федеральний департамент внутрішніх справ Швейцарії, Федеральний департамент довкілля, транспорту, енергетики та комунікацій Швейцарії, Федеральний департамент оборони, захисту населення і спорту Швейцарії, Федеральний департамент юстиції та поліції Швейцарії, Федеральний департамент економіки, освіти та досліджень Швейцарії і Федеральний департамент фінансів Швейцарії[2]
Є власником Swisscom
Розташування штаб-квартири Федеральний палац Швейцарії
Кількість місць 7
Кількість підписників у соціальних мережах 53 282 і 79 400 ± 99[3]
Офіційний сайт​(англ.)
Офіційний сайт​(фр.)
Офіційний сайт​(італ.)
Офіційний сайт​(романш.)
Офіційний сайт​(нім.)
image Федеральна рада Швейцарії у Вікісховищі

Діяльність

Усі 7 членів виконавчої ради, які складають федеральний уряд, виступають як колективний глава держави Швейцарії на ротаційній основі.

Федеральний канцлер

Федеральна рада

Президент

Президентом ради на 2023 рік обраний Ален Берсе.

Члени ради

Склад чинного уряду подано станом на 1 січня 2023 року.

2
2
  • (FDP.Die Liberalen)
2
1
Департамент Голова Фото На посаді з Партія Кантон Вебсайт
Департамент фінансів
(Eidgenössisches Finanzdepartement) 		Карін Келлер-Зуттер
(Karin Keller-Sutter) 		image 1 січня 2019 image Санкт-Галлен [1]
Департамент довкілля, транспорту, енергетики та комунікацій
(Eidgenössisches Departement für Umwelt, Verkehr, Energie und Kommunikation) 		Альберт Решті
(Albert Rösti) 		image 1 січня 2023 SVP image Берн [2]
Департамент закордонних справ
(Eidgenössisches Departement für auswärtige Angelegenheiten) 		Ігнаціо Кассіс
(Ignazio Cassis) 		image 1 листопада 2017 image Тічино [3]
Департамент економіки, освіти та досліджень
(Eidgenössisches Departement für Wirtschaft, Bildung und Forschung) 		Гі Пармелен
(Guy Parmelin) 		image 1 січня 2016 SVP image Во [4]
Департамент внутрішніх справ
(Eidgenössisches Departement des Innern) 		Ален Берсе
(Alain Berset) 		image 1 січня 2012 SP image Фрібур [5]
Департамент оборони, захисту населення і спорту
(Eidgenössisches Departement für Verteidigung, Bevölkerungsschutz und Sport) 		Віола Амхерд
(Viola Amherd) 		image 1 січня 2019 CVP image Вале [6]
Департамент юстиції та поліції
(Eidgenössisches Justiz- und Polizeidepartement) 		Елізабет Бом-Шнайдер
(Élisabeth Baume-Schneider) 		image 1 січня 2023 SP image Юра [7]
  • image
    Логотип уряду
  • image
    Склад федеральної ради 2023 року

Будівля

image
Будівля уряду Швейцарії

Історія

Створення

image
Склад першої Федеральної ради, 1848 рік

Федеральна Рада була утворена згідно положень Федеральної конституції Швейцарії 1848 року як «вищий виконавчий та директивний орган Конфедерації». Коли писався основний закон держави, конституційна демократія була ще в зародковому стані, і батьки-засновники швейцарської держави мало обмежену кількість прикладів для наслідування. Хоча вони багато чого запозичили з Конституції США, як приклада організації федеральної держави в цілому, вони обрали колегіальну дорадчу систему для виконавчої влади, а не одноосібну президентську директивну. Це дало змогу поєднати давні національні традиції колективних органів влади в кантонах, коли збори видатних громадян вирішували найважливіші питання, з французькими революційними традиціями державного урядування в Гельветійській Республіці та ліберальними конституціями 1830-х років окремих кантонів. На сьогодні лише три інші держави, такі як Боснія і Герцеговина, Андорра та Сан-Марино, мають колективних, а не унітарних глав держав. Проте колегіальна система влади знайшла широке впровадження в сучасних демократіях у формі кабінетів міністрів з їхньою колективною політичною відповідальністю за урядування, прийняття та виконання рішень.

Уперше…

  • 1848 рік — обрані перші сім членів федеральної ради: , Йонас Фуррер, Мартін Мунцінгер, Анрі Дрюе, Фрідріх Фрай-Ерозе, Вільгельм Матіас Нефф та .
  • 1854 рік — уперше діючого федерального радника не було переобрано, Ульріха Оксенбайна. Таке траплялось за всю історію лише 4 рази.
  • 1891 рік — уперше радником обрано представника від Християнсько-демократичної народної партії Швейцарії — .
  • 1893 рік — уперше радником обрано сина () колишнього радника (). Удруге таке трапилось 2007 року, було обрано Евелін Відмер-Шлумпф, доньку .
  • 1911 рік — уперше і лише один раз до Ради обрано радника у віці 80 років — .
  • 1913 рік — уперше і лише один раз до Ради обрано питомого носія ретороманської мови — .
  • 1917 рік — уперше радником обрано представника від Ліберальної партії — .
  • 1930 рік — уперше до Ради обрано представника від партії фермерів, трейдерів та незалежних, сучасна Швейцарська народна партія, — .
  • 1943 рік — уперше радником обрано представника від Соціал-демократичної партії — .
  • 1983 рік — перша жінка-кандидат від правлячої Соціал-демократичної партії — .
  • 1984 рік — уперше радником обрано жінку — .
  • 1993 рік — уперше радником обрано представницю єврейської нації — Рут Дрейфусс.
  • 1995 рік — уперше радником обрано чоловіка, що жив із жінкою у громадянському шлюбі (з архітектором Грет Левенбергер), на якій він пізніше одружився — .
  • 1999 рік — перша жінка-президент (від Соціал-демократичної партії) — Рут Дрейфусс.
  • 2010 рік — уперше, з обранням Симонетти Соммаруги, в Раді більшість складають жінки.

Див. також

Примітки

  1. Федеральна конституція Швейцарії — 1999.
    d:Track:Q30921
  2. https://www.admin.ch
  3. YouTube Application Programming Interface
    d:Track:Q8056784
  4. (англ.) Switzerland // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 16 червня. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  5. . Архів оригіналу за 8 грудня 2010. Процитовано 13 січня 2018.
  6. Директорія німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
  7. Розвиток федералізму німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
  8. Колегіальна система німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.

Література

  • Державний лад країн світу : довідник / В. М. Шаповал. — К. : Український центр правничих студій, 1999. — 318 с. — .
  • Конституційне право зарубіжних країн : підручник для студентів юрид. вищ. навч. закладів і факультетів / В. М. Шаповал. — вид. 4-те. — К. : Вища школа, 2001. — 262 с. — .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Федеральна рада Швейцарії
  • Офіційний вебсайт Федеральної ради.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Federalnij uryad Shvejcariyi nim Bundesrat fr Conseil federal ital Consiglio Federale romansh Cussegl federal vishij organ vikonavchoyi vladi Shvejcariyi Federalna rada ShvejcariyiData stvorennya zasnuvannya1848Kim priznachenijFederalni zbori ShvejcariyiGolovaViola AmgerdChlen pravlinnyaGi Parmelin Ignacio Kassis Viola Amgerd Karin Keller Zutter Elizabet Bom Shnajder Albert Resti i Beat YansKrayina ShvejcariyaKilkist chleniv7 1 YurisdikciyaShvejcariyaDochirnya organizaciyaFederalnij departament zakordonnih sprav Shvejcariyi Federalna kancelyariya Shvejcariyi Federalnij departament vnutrishnih sprav Shvejcariyi Federalnij departament dovkillya transportu energetiki ta komunikacij Shvejcariyi Federalnij departament oboroni zahistu naselennya i sportu Shvejcariyi Federalnij departament yusticiyi ta policiyi Shvejcariyi Federalnij departament ekonomiki osviti ta doslidzhen Shvejcariyi i Federalnij departament finansiv Shvejcariyi 2 Ye vlasnikomSwisscomRoztashuvannya shtab kvartiriFederalnij palac ShvejcariyiKilkist misc7Kilkist pidpisnikiv u socialnih merezhah53 282 i 79 400 99 3 Oficijnij sajt angl Oficijnij sajt fr Oficijnij sajt ital Oficijnij sajt romansh Oficijnij sajt nim Federalna rada Shvejcariyi u VikishovishiDiyalnistUsi 7 chleniv vikonavchoyi radi yaki skladayut federalnij uryad vistupayut yak kolektivnij glava derzhavi Shvejcariyi na rotacijnij osnovi Federalnij kanclerFederalnij kancler Shvejcariyi Valter Turngerr angl Walter Thurnherr Federalna radaPrezident Prezidentom radi na 2023 rik obranij Alen Berse Chleni radi Sklad chinnogo uryadu podano stanom na 1 sichnya 2023 roku Social demokratichna partiya SP 2Shvejcarska narodna partiya SVP 2 FDP Die Liberalen 2Hristiyansko demokratichna narodna partiya CVP 1Departament Golova Foto Na posadi z Partiya Kanton VebsajtDepartament finansiv Eidgenossisches Finanzdepartement Karin Keller Zutter Karin Keller Sutter 1 sichnya 2019 Sankt Gallen 1 Departament dovkillya transportu energetiki ta komunikacij Eidgenossisches Departement fur Umwelt Verkehr Energie und Kommunikation Albert Reshti Albert Rosti 1 sichnya 2023 SVP Bern 2 Departament zakordonnih sprav Eidgenossisches Departement fur auswartige Angelegenheiten Ignacio Kassis Ignazio Cassis 1 listopada 2017 Tichino 3 Departament ekonomiki osviti ta doslidzhen Eidgenossisches Departement fur Wirtschaft Bildung und Forschung Gi Parmelen Guy Parmelin 1 sichnya 2016 SVP Vo 4 Departament vnutrishnih sprav Eidgenossisches Departement des Innern Alen Berse Alain Berset 1 sichnya 2012 SP Fribur 5 Departament oboroni zahistu naselennya i sportu Eidgenossisches Departement fur Verteidigung Bevolkerungsschutz und Sport Viola Amherd Viola Amherd 1 sichnya 2019 CVP Vale 6 Departament yusticiyi ta policiyi Eidgenossisches Justiz und Polizeidepartement Elizabet Bom Shnajder Elisabeth Baume Schneider 1 sichnya 2023 SP Yura 7 Logotip uryadu Sklad federalnoyi radi 2023 rokuBudivlyaBudivlya uryadu ShvejcariyiIstoriyaStvorennya Sklad pershoyi Federalnoyi radi 1848 rik Federalna Rada bula utvorena zgidno polozhen Federalnoyi konstituciyi Shvejcariyi 1848 roku yak vishij vikonavchij ta direktivnij organ Konfederaciyi Koli pisavsya osnovnij zakon derzhavi konstitucijna demokratiya bula she v zarodkovomu stani i batki zasnovniki shvejcarskoyi derzhavi malo obmezhenu kilkist prikladiv dlya nasliduvannya Hocha voni bagato chogo zapozichili z Konstituciyi SShA yak priklada organizaciyi federalnoyi derzhavi v cilomu voni obrali kolegialnu doradchu sistemu dlya vikonavchoyi vladi a ne odnoosibnu prezidentsku direktivnu Ce dalo zmogu poyednati davni nacionalni tradiciyi kolektivnih organiv vladi v kantonah koli zbori vidatnih gromadyan virishuvali najvazhlivishi pitannya z francuzkimi revolyucijnimi tradiciyami derzhavnogo uryaduvannya v Gelvetijskij Respublici ta liberalnimi konstituciyami 1830 h rokiv okremih kantoniv Na sogodni lishe tri inshi derzhavi taki yak Bosniya i Gercegovina Andorra ta San Marino mayut kolektivnih a ne unitarnih glav derzhav Prote kolegialna sistema vladi znajshla shiroke vprovadzhennya v suchasnih demokratiyah u formi kabinetiv ministriv z yihnoyu kolektivnoyu politichnoyu vidpovidalnistyu za uryaduvannya prijnyattya ta vikonannya rishen Upershe 1848 rik obrani pershi sim chleniv federalnoyi radi Jonas Furrer Martin Muncinger Anri Dryue Fridrih Fraj Eroze Vilgelm Matias Neff ta 1854 rik upershe diyuchogo federalnogo radnika ne bulo pereobrano Ulriha Oksenbajna Take traplyalos za vsyu istoriyu lishe 4 razi 1891 rik upershe radnikom obrano predstavnika vid Hristiyansko demokratichnoyi narodnoyi partiyi Shvejcariyi 1893 rik upershe radnikom obrano sina kolishnogo radnika Udruge take trapilos 2007 roku bulo obrano Evelin Vidmer Shlumpf donku 1911 rik upershe i lishe odin raz do Radi obrano radnika u vici 80 rokiv 1913 rik upershe i lishe odin raz do Radi obrano pitomogo nosiya retoromanskoyi movi 1917 rik upershe radnikom obrano predstavnika vid Liberalnoyi partiyi 1930 rik upershe do Radi obrano predstavnika vid partiyi fermeriv trejderiv ta nezalezhnih suchasna Shvejcarska narodna partiya 1943 rik upershe radnikom obrano predstavnika vid Social demokratichnoyi partiyi 1983 rik persha zhinka kandidat vid pravlyachoyi Social demokratichnoyi partiyi 1984 rik upershe radnikom obrano zhinku 1993 rik upershe radnikom obrano predstavnicyu yevrejskoyi naciyi Rut Drejfuss 1995 rik upershe radnikom obrano cholovika sho zhiv iz zhinkoyu u gromadyanskomu shlyubi z arhitektorom Gret Levenberger na yakij vin piznishe odruzhivsya 1999 rik persha zhinka prezident vid Social demokratichnoyi partiyi Rut Drejfuss 2010 rik upershe z obrannyam Simonetti Sommarugi v Radi bilshist skladayut zhinki Div takozhPrezident Shvejcarskoyi Konfederaciyi Federalni zbori Shvejcariyi Parlament Shvejcariyi Istoriya ShvejcariyiPrimitkiFederalna konstituciya Shvejcariyi 1999 d Track Q30921 https www admin ch YouTube Application Programming Interface d Track Q8056784 angl Switzerland Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments Washington D C Central Intelligence Agency 2017 16 chervnya Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Arhiv originalu za 8 grudnya 2010 Procitovano 13 sichnya 2018 Direktoriya nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi Rozvitok federalizmu nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi Kolegialna sistema nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi LiteraturaDerzhavnij lad krayin svitu dovidnik V M Shapoval K Ukrayinskij centr pravnichih studij 1999 318 s ISBN 966 7630 00 5 Konstitucijne pravo zarubizhnih krayin pidruchnik dlya studentiv yurid vish navch zakladiv i fakultetiv V M Shapoval vid 4 te K Visha shkola 2001 262 s ISBN 966 505 126 1 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Federalna rada ShvejcariyiOficijnij vebsajt Federalnoyi radi

Дата публікації:
Топ