Уса́дка мета́лів (спла́вів) — зменшення об'єму та лінійних розмірів виливка в процесі його формування, а також охолодження від температури лиття до температури навколишнього середовища.
Усадка є одним з основних показників, що характеризують ливарні властивості металів (сплавів), оскільки є причиною утворення усадочних раковин, пористості, появи внутрішніх напружень тощо. Її враховують при розробленні технологічних процесів ливарного виробництва та оснастки для лиття. Відносні числові характеристики зміни розмірів металевих виробів при кристалізації та охолодженні називаються коефіцієнтами усадки. Усадка металів у рідкому стані характеризується зазвичай об'ємними одиницями, у твердому стані — лінійними.
Характеристики усадки
Лінійна усадка
Лінійна усадка (англ. shrinkage) — різниця між розмірами моделі та отриманого за цією моделлю виливка (при використанні одноразових ливарних форм) або різниця між розмірами робочої порожнини в багаторазовій ливарній формі і отриманого у цій формі виливка. Лінійна усадка вимірюється долями або в процентах від вказаних розмірів або у вигляді різниці розмірів виливка у порівнянні з розмірами моделі чи порожнини ливарної форми.
Основна причина лінійної усадки полягає в термічному стисненні виливка при його охолодженні до кімнатної температури. Лінійна усадка починається при температурі, вищій за солідус сплаву, коли утвориться достатня кількість твердої фази для формування твердого каркаса виливка. Цю температуру називають температурою початку лінійної усадки. Подальше скорочення розмірів при охолодженні виливка визначається температурним коефіцієнтом лінійного розширення, який зазвичай, складає третину від температурного коефіцієнта об'ємного розширення.
Підвищення величини лінійної усадки пов'язане з термічними напруженнями, що виникають при охолодженні. Величина лінійної усадки сплавів становить від 2…2,5% (сталі, титанові сплави) до 1,0% (сірі чавуни). Лінійна усадка сплавів кольорових металів на основі Al, Cu, Mg, Zn становить 0,8…1,8%.
Ливарна усадка
У виливках, зазвичай, виникає утруднена лінійна (або ливарна) усадка, величина якої є меншою від вільної лінійної, через виникнення пластичних деформацій, викликаних внутрішніми напруженнями, спричиненими усадкою. Ливарна усадка залежить не лише від властивостей і стану сплаву, але також від конструкції і форми виливка, від технологічних умов лиття та інших факторів.
Об'ємна усадка
Об'ємна (кубічна) усадка (англ. volume shrinkage) — зменшення об'єму металу або сплаву при переході з рідкого стану у твердий, а також внаслідок термічного стиснення при охолодженні до температури початку лінійної усадки. Об'ємна усадка проявляється у виливках у вигляді усадкових раковин та/чи усадкової пористості.
Величина об'ємної усадки становить в середньому до 5…7% від об'єму виливка, при цьому основний внесок в цю величину вносить зменшення об'єму сплаву в процесі кристалізації. Є випадки, коли в металі при кристалізації. відбувається не зменшення, а збільшення об'єму, тобто замість усадки спостерігається «ріст», що супроводжується витискування розплаву на поверхню. З цієї причини у виливках з алюмінієвих сплавів з великим (> 20%) вмістом кремнію (елемента, що кристалізується із збільшенням об'єму) спостерігається дуже мала об'ємна усадка. У виливках із сірого чавуну практично не спостерігаються ні усадкові раковини ні усадкова пористість, оскільки при кристалізації сірих чавунів графіт, що виділяється через малу густину компенсує зменшення об'єму у процесі кристалізації металевої матриці (аустеніту).
Наслідки усадки
Загальне зменшення об'єму сплаву в процесі усадки виливка викликає появу внутрішніх напружень, зовнішню усадку, утворення усадочних раковин та пористості.
Внутрішні напруження є наслідком переміщень частинок металу при заповненні порожнини форми. При цьому, якщо суміжні частини виливка мають суттєво різні розміри поперечних перерізів або зазнають нерівномірного охолодження, то під впливом їх взаємодії тонкі і стужавілі частини можуть бути відірваними від товстих частин, що твердіють пізніше. Якщо внутрішні напруження, які виникають при твердінні, є не настільки значними, щоб довести виливок до повного руйнування, то вони можуть викликати місцеві тріщини або спричиняти жолоблення виливка.
Зовнішня усадка — зміна зовнішніх розмірів і об'єму.
Усадкова раковина — порожнина в тілі виливка або ливарному додатку, яка утворюється внаслідок некомпенсованої об'ємної усадки при твердінні.
Розрізняють внутрішні раковини, які утворюються зазвичай в теплових вузлах, і зовнішню раковину, яка може бути відкритою або закритою (тобто під кіркою металу). Розмір усадкової раковини залежить від усадочних властивостей сплаву, технологічних умов лиття і умов формування виливка.
Усадкові раковини виникають, у тих випадках, коли сплав, з якого отримують виливок, має нульовий або малий інтервал кристалізації (< 10…20 °С), незалежно від умов твердіння виливка. Якщо сплав має значний інтервал кристалізації, об'ємна усадка у виливку проявляється частково у вигляді раковини, частково у вигляді пористості.
Усадкова пористість — скупчення дрібних пустот, які виникають в ізольованих мікрооб'ємах виливка (зазвичай в міжосьових проміжках дендритів) за умови відсутності підживлення рідким розплавом. Розрізняють розсіяну пористість, розподілену відносно рівномірно по всьому об'єму виливка, і зональну пористість, зосереджену в осьових частинах, в теплових вузлах та інших частинах виливка.
Формування пористості при твердінні виливка відбувається паралельно з процесом виділення газів, що заповнюють пори та можуть створювати в них значний тиск.
Визначення схильності до усадки
Розвиток усадкових дефектів та їх розподіл у виливку залежать від комплексної дії факторів, що обумовлюють усадкові властивості сплаву, а також теплових та кінетичних умов формування виливка.
Схильність чавунів і сталей до утворення усадкових дефектів (раковин і пористості) визначається на технологічних пробах — невеликих виливках, у формі зрізаного конуса або кулі. Конфігурація і розміри проб стандартами не регламентуються.
Лінійна усадка кольорових металів і сплавів визначається за ГОСТ 16817 — 71 відливанням проби в суху піщану або металеву (напівкокільну) форми. Проба має форму призми з перерізом 25×25 мм і завдовжки 130 мм із заглибинами з обох торців. В результаті усадки при твердінні зразок переміщає рухому частину форми. Величина переміщення вимірюється індикатором годинникового типу.
Вплив технологічних факторів на усадку
Перегрівання сплаву перед заливанням впливає на всі види усадки внаслідок збільшення різниці об'ємів рідкого і твердого металів і зміни кінетики росту первинних утворень дендритів. Зазвичай відзначають збільшення об'єму усадочної раковини при одночасному зростанні пористості і зернистості (в цьому полягає одна з причин, які змушують обмежувати ступінь перегрівання металу перед заливанням у форму).
Швидкість охолодження виливка змінює його кристалічну будову — форму, розміри та розгалуженість дендритів, а також розмір структурних складових. Внаслідок цього із збільшенням швидкості охолодження зростає щільність сплаву, збільшується об'єм усадочної раковини (за рахунок скорочення пористості), дещо зростає лінійна усадка. Велике значення має також спрямованість затвердіння виливка. При правильній побудові цього процесу практично всі усадочні зміни об'єму можуть бути зведені до зовнішньої усадки або усадочної раковини, виведеної у ливарний додаток виливка.
Зовнішній тиск при подачі розплаву у форму суттєво впливає на перерозподіл, усадкових раковин і пор. Кристалізація при підвищеному тиску використовується як технологічний прийом для зниження пористості і підвищення щільності та однорідності виливків; зовнішня усадка при цьому дещо зростає.
Газонасиченість металу зазвичай приводить до різкого збільшення пористості при одночасному зменшенні розмірів усадкової раковини. Зменшується також лінійна усадка. Підвищений газовміст різко погіршує властивості металу і виливка.
Зменшення усадки та її наслідків
Конструкторсько-технологічні підходи
Основні заходи для зменшення величини усадки, що ґрунтуються на конструктивних рішеннях:
- забезпечення якомога менших перепадів величин поперечних перерізів виливка та уникнення переходів від товстих частин до тонких;
- штучне охолодження частин виливка, що повільно остигають, і навпаки, сповільнення охолодження зон, які швидко остигають використанням додаткової теплоізоляції;
- видалення тих частин одноразової форми, що протидіють вільній усадці металу, наприклад стержнів, що можуть при остиганні металу викликати його розтріскування;
- виливання складних виробів із значним перепадом розмірів по частинах з наступним скріпленням їх в одне ціле;
- підбір таких сортів металу, які відрізняються найменшою схильністю до усадки.
Проблема боротьби з усадковими раковинами вирішується уведенням у виливка ливарного додатка, що «бере на себе» утворення усадкової раковини і, який при подальшій обробці виливка видаляється.
Вплив хімічного складу ливарних сплавів
У чавунах характерною ознакою здатності до усадки є колір зламу, котрий свідчить у якому вигляді перебуває у ньому вуглець: цементиту (білі і дзеркальні чавуни) чи графіту (сірі чавуни). Найбільшу усадку спричиняють перші, найменшу — другі. При цьому вплив графіту проявляється сильніше, ніж вплив цементиту. Збільшує схильність чавунів до усадки наявність у них марганцю.
Для лиття переважно використовують доевтектоїдні вуглецеві сталі з вмістом 0,1…0,6% вуглецю і леговані сталі з марганцем, кремнієм, нікелем, хромом, міддю, ванадієм, вольфрамом, молібденом, титаном.
Технологічні фактори впливу на усадку
Крім хімічного складу, на величину усадки впливають і інші обставини технологічного характеру, а саме: усадці часто передує розширення металу, що кристалізується, результатом якого є зменшення усадки. Значний вплив на усадку робить температура чавуну на момент заливання форми: чим вища температура, тим більшою буде усадка. Вплив на ступінь усадки роблять також ті обставини, при яких охолоджується чавунний виливок, оскільки цим обумовлюється ступінь виділення графіту. Повільне остигання чавунів через це сприяє зменшенню усадки.
Впливають на усадку і самі форми, у які виливається розплавлений метал: розсипчасті піщані форми, зазнаючи розширення під напором струменя розплаву, що вливається в них, збільшують початковий об'єм металу, а тому зменшують усадку. Такий же вплив, але більшою мірою, проявляється при литті у металеві форми.
Див. також
Примітки
- ГОСТ 16817-71 Формы песчаная и металлическая для определения линейной усадки цветных металлов и сплавов. Конструкция и размеры. Технические требования.
Джерела
- Гуляев Б. Б. Теория литейных процессов. Учебное пособие для вузов. — Л.: Машиностроение, 1976. — 216 с.
- Технологія конструкційних матеріалів: Підручник / М. А. Сологуб, І. О. Рожнецький, О. І. Некоз та ін.; За ред. М. А. Сологуба. — 2-ге вид., перероб. і допов. — К.: Вища школа, 2002. — 374 с.
- ГОСТ 977-88 Отливки стальные. Общие технические условия. — М.: Изд-во стандартов, 1989. — 56 с.
- Справочник литейщика. Фасонное стальное литье/ Под общ. ред. Н. Н. Рубцова. — М.: Машгиз, 1962. — 611 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Usa dka meta liv spla viv zmenshennya ob yemu ta linijnih rozmiriv vilivka v procesi jogo formuvannya a takozh oholodzhennya vid temperaturi littya do temperaturi navkolishnogo seredovisha Vnutrishnya usadkova rakovinaUsadkova poristist metalu Usadka ye odnim z osnovnih pokaznikiv sho harakterizuyut livarni vlastivosti metaliv splaviv oskilki ye prichinoyu utvorennya usadochnih rakovin poristosti poyavi vnutrishnih napruzhen tosho Yiyi vrahovuyut pri rozroblenni tehnologichnih procesiv livarnogo virobnictva ta osnastki dlya littya Vidnosni chislovi harakteristiki zmini rozmiriv metalevih virobiv pri kristalizaciyi ta oholodzhenni nazivayutsya koeficiyentami usadki Usadka metaliv u ridkomu stani harakterizuyetsya zazvichaj ob yemnimi odinicyami u tverdomu stani linijnimi Harakteristiki usadkiLinijna usadka Linijna usadka angl shrinkage riznicya mizh rozmirami modeli ta otrimanogo za ciyeyu modellyu vilivka pri vikoristanni odnorazovih livarnih form abo riznicya mizh rozmirami robochoyi porozhnini v bagatorazovij livarnij formi i otrimanogo u cij formi vilivka Linijna usadka vimiryuyetsya dolyami abo v procentah vid vkazanih rozmiriv abo u viglyadi riznici rozmiriv vilivka u porivnyanni z rozmirami modeli chi porozhnini livarnoyi formi Osnovna prichina linijnoyi usadki polyagaye v termichnomu stisnenni vilivka pri jogo oholodzhenni do kimnatnoyi temperaturi Linijna usadka pochinayetsya pri temperaturi vishij za solidus splavu koli utvoritsya dostatnya kilkist tverdoyi fazi dlya formuvannya tverdogo karkasa vilivka Cyu temperaturu nazivayut temperaturoyu pochatku linijnoyi usadki Podalshe skorochennya rozmiriv pri oholodzhenni vilivka viznachayetsya temperaturnim koeficiyentom linijnogo rozshirennya yakij zazvichaj skladaye tretinu vid temperaturnogo koeficiyenta ob yemnogo rozshirennya Pidvishennya velichini linijnoyi usadki pov yazane z termichnimi napruzhennyami sho vinikayut pri oholodzhenni Velichina linijnoyi usadki splaviv stanovit vid 2 2 5 stali titanovi splavi do 1 0 siri chavuni Linijna usadka splaviv kolorovih metaliv na osnovi Al Cu Mg Zn stanovit 0 8 1 8 Livarna usadka U vilivkah zazvichaj vinikaye utrudnena linijna abo livarna usadka velichina yakoyi ye menshoyu vid vilnoyi linijnoyi cherez viniknennya plastichnih deformacij viklikanih vnutrishnimi napruzhennyami sprichinenimi usadkoyu Livarna usadka zalezhit ne lishe vid vlastivostej i stanu splavu ale takozh vid konstrukciyi i formi vilivka vid tehnologichnih umov littya ta inshih faktoriv Ob yemna usadka Ob yemna kubichna usadka angl volume shrinkage zmenshennya ob yemu metalu abo splavu pri perehodi z ridkogo stanu u tverdij a takozh vnaslidok termichnogo stisnennya pri oholodzhenni do temperaturi pochatku linijnoyi usadki Ob yemna usadka proyavlyayetsya u vilivkah u viglyadi usadkovih rakovin ta chi usadkovoyi poristosti Velichina ob yemnoyi usadki stanovit v serednomu do 5 7 vid ob yemu vilivka pri comu osnovnij vnesok v cyu velichinu vnosit zmenshennya ob yemu splavu v procesi kristalizaciyi Ye vipadki koli v metali pri kristalizaciyi vidbuvayetsya ne zmenshennya a zbilshennya ob yemu tobto zamist usadki sposterigayetsya rist sho suprovodzhuyetsya vitiskuvannya rozplavu na poverhnyu Z ciyeyi prichini u vilivkah z alyuminiyevih splaviv z velikim gt 20 vmistom kremniyu elementa sho kristalizuyetsya iz zbilshennyam ob yemu sposterigayetsya duzhe mala ob yemna usadka U vilivkah iz sirogo chavunu praktichno ne sposterigayutsya ni usadkovi rakovini ni usadkova poristist oskilki pri kristalizaciyi sirih chavuniv grafit sho vidilyayetsya cherez malu gustinu kompensuye zmenshennya ob yemu u procesi kristalizaciyi metalevoyi matrici austenitu Naslidki usadkiZagalne zmenshennya ob yemu splavu v procesi usadki vilivka viklikaye poyavu vnutrishnih napruzhen zovnishnyu usadku utvorennya usadochnih rakovin ta poristosti Vnutrishni napruzhennya ye naslidkom peremishen chastinok metalu pri zapovnenni porozhnini formi Pri comu yaksho sumizhni chastini vilivka mayut suttyevo rizni rozmiri poperechnih pereriziv abo zaznayut nerivnomirnogo oholodzhennya to pid vplivom yih vzayemodiyi tonki i stuzhavili chastini mozhut buti vidirvanimi vid tovstih chastin sho tverdiyut piznishe Yaksho vnutrishni napruzhennya yaki vinikayut pri tverdinni ye ne nastilki znachnimi shob dovesti vilivok do povnogo rujnuvannya to voni mozhut viklikati miscevi trishini abo sprichinyati zholoblennya vilivka Zovnishnya usadka zmina zovnishnih rozmiriv i ob yemu Usadkova rakovina porozhnina v tili vilivka abo livarnomu dodatku yaka utvoryuyetsya vnaslidok nekompensovanoyi ob yemnoyi usadki pri tverdinni Rozriznyayut vnutrishni rakovini yaki utvoryuyutsya zazvichaj v teplovih vuzlah i zovnishnyu rakovinu yaka mozhe buti vidkritoyu abo zakritoyu tobto pid kirkoyu metalu Rozmir usadkovoyi rakovini zalezhit vid usadochnih vlastivostej splavu tehnologichnih umov littya i umov formuvannya vilivka Usadkovi rakovini vinikayut u tih vipadkah koli splav z yakogo otrimuyut vilivok maye nulovij abo malij interval kristalizaciyi lt 10 20 S nezalezhno vid umov tverdinnya vilivka Yaksho splav maye znachnij interval kristalizaciyi ob yemna usadka u vilivku proyavlyayetsya chastkovo u viglyadi rakovini chastkovo u viglyadi poristosti Usadkova poristist skupchennya dribnih pustot yaki vinikayut v izolovanih mikroob yemah vilivka zazvichaj v mizhosovih promizhkah dendritiv za umovi vidsutnosti pidzhivlennya ridkim rozplavom Rozriznyayut rozsiyanu poristist rozpodilenu vidnosno rivnomirno po vsomu ob yemu vilivka i zonalnu poristist zoseredzhenu v osovih chastinah v teplovih vuzlah ta inshih chastinah vilivka Formuvannya poristosti pri tverdinni vilivka vidbuvayetsya paralelno z procesom vidilennya gaziv sho zapovnyuyut pori ta mozhut stvoryuvati v nih znachnij tisk Viznachennya shilnosti do usadkiRozvitok usadkovih defektiv ta yih rozpodil u vilivku zalezhat vid kompleksnoyi diyi faktoriv sho obumovlyuyut usadkovi vlastivosti splavu a takozh teplovih ta kinetichnih umov formuvannya vilivka Shilnist chavuniv i stalej do utvorennya usadkovih defektiv rakovin i poristosti viznachayetsya na tehnologichnih probah nevelikih vilivkah u formi zrizanogo konusa abo kuli Konfiguraciya i rozmiri prob standartami ne reglamentuyutsya Linijna usadka kolorovih metaliv i splaviv viznachayetsya za GOST 16817 71 vidlivannyam probi v suhu pishanu abo metalevu napivkokilnu formi Proba maye formu prizmi z pererizom 25 25 mm i zavdovzhki 130 mm iz zaglibinami z oboh torciv V rezultati usadki pri tverdinni zrazok peremishaye ruhomu chastinu formi Velichina peremishennya vimiryuyetsya indikatorom godinnikovogo tipu Vpliv tehnologichnih faktoriv na usadkuPeregrivannya splavu pered zalivannyam vplivaye na vsi vidi usadki vnaslidok zbilshennya riznici ob yemiv ridkogo i tverdogo metaliv i zmini kinetiki rostu pervinnih utvoren dendritiv Zazvichaj vidznachayut zbilshennya ob yemu usadochnoyi rakovini pri odnochasnomu zrostanni poristosti i zernistosti v comu polyagaye odna z prichin yaki zmushuyut obmezhuvati stupin peregrivannya metalu pered zalivannyam u formu Shvidkist oholodzhennya vilivka zminyuye jogo kristalichnu budovu formu rozmiri ta rozgaluzhenist dendritiv a takozh rozmir strukturnih skladovih Vnaslidok cogo iz zbilshennyam shvidkosti oholodzhennya zrostaye shilnist splavu zbilshuyetsya ob yem usadochnoyi rakovini za rahunok skorochennya poristosti desho zrostaye linijna usadka Velike znachennya maye takozh spryamovanist zatverdinnya vilivka Pri pravilnij pobudovi cogo procesu praktichno vsi usadochni zmini ob yemu mozhut buti zvedeni do zovnishnoyi usadki abo usadochnoyi rakovini vivedenoyi u livarnij dodatok vilivka Zovnishnij tisk pri podachi rozplavu u formu suttyevo vplivaye na pererozpodil usadkovih rakovin i por Kristalizaciya pri pidvishenomu tisku vikoristovuyetsya yak tehnologichnij prijom dlya znizhennya poristosti i pidvishennya shilnosti ta odnoridnosti vilivkiv zovnishnya usadka pri comu desho zrostaye Gazonasichenist metalu zazvichaj privodit do rizkogo zbilshennya poristosti pri odnochasnomu zmenshenni rozmiriv usadkovoyi rakovini Zmenshuyetsya takozh linijna usadka Pidvishenij gazovmist rizko pogirshuye vlastivosti metalu i vilivka Zmenshennya usadki ta yiyi naslidkivKonstruktorsko tehnologichni pidhodi Osnovni zahodi dlya zmenshennya velichini usadki sho gruntuyutsya na konstruktivnih rishennyah zabezpechennya yakomoga menshih perepadiv velichin poperechnih pereriziv vilivka ta uniknennya perehodiv vid tovstih chastin do tonkih shtuchne oholodzhennya chastin vilivka sho povilno ostigayut i navpaki spovilnennya oholodzhennya zon yaki shvidko ostigayut vikoristannyam dodatkovoyi teploizolyaciyi vidalennya tih chastin odnorazovoyi formi sho protidiyut vilnij usadci metalu napriklad sterzhniv sho mozhut pri ostiganni metalu viklikati jogo roztriskuvannya vilivannya skladnih virobiv iz znachnim perepadom rozmiriv po chastinah z nastupnim skriplennyam yih v odne cile pidbir takih sortiv metalu yaki vidriznyayutsya najmenshoyu shilnistyu do usadki Problema borotbi z usadkovimi rakovinami virishuyetsya uvedennyam u vilivka livarnogo dodatka sho bere na sebe utvorennya usadkovoyi rakovini i yakij pri podalshij obrobci vilivka vidalyayetsya Vpliv himichnogo skladu livarnih splaviv U chavunah harakternoyu oznakoyu zdatnosti do usadki ye kolir zlamu kotrij svidchit u yakomu viglyadi perebuvaye u nomu vuglec cementitu bili i dzerkalni chavuni chi grafitu siri chavuni Najbilshu usadku sprichinyayut pershi najmenshu drugi Pri comu vpliv grafitu proyavlyayetsya silnishe nizh vpliv cementitu Zbilshuye shilnist chavuniv do usadki nayavnist u nih margancyu Dlya littya perevazhno vikoristovuyut doevtektoyidni vuglecevi stali z vmistom 0 1 0 6 vuglecyu i legovani stali z margancem kremniyem nikelem hromom middyu vanadiyem volframom molibdenom titanom Tehnologichni faktori vplivu na usadku Krim himichnogo skladu na velichinu usadki vplivayut i inshi obstavini tehnologichnogo harakteru a same usadci chasto pereduye rozshirennya metalu sho kristalizuyetsya rezultatom yakogo ye zmenshennya usadki Znachnij vpliv na usadku robit temperatura chavunu na moment zalivannya formi chim visha temperatura tim bilshoyu bude usadka Vpliv na stupin usadki roblyat takozh ti obstavini pri yakih oholodzhuyetsya chavunnij vilivok oskilki cim obumovlyuyetsya stupin vidilennya grafitu Povilne ostigannya chavuniv cherez ce spriyaye zmenshennyu usadki Vplivayut na usadku i sami formi u yaki vilivayetsya rozplavlenij metal rozsipchasti pishani formi zaznayuchi rozshirennya pid naporom strumenya rozplavu sho vlivayetsya v nih zbilshuyut pochatkovij ob yem metalu a tomu zmenshuyut usadku Takij zhe vpliv ale bilshoyu miroyu proyavlyayetsya pri litti u metalevi formi Div takozhRidkoplinnistPrimitkiGOST 16817 71 Formy peschanaya i metallicheskaya dlya opredeleniya linejnoj usadki cvetnyh metallov i splavov Konstrukciya i razmery Tehnicheskie trebovaniya DzherelaGulyaev B B Teoriya litejnyh processov Uchebnoe posobie dlya vuzov L Mashinostroenie 1976 216 s Tehnologiya konstrukcijnih materialiv Pidruchnik M A Sologub I O Rozhneckij O I Nekoz ta in Za red M A Sologuba 2 ge vid pererob i dopov K Visha shkola 2002 374 s GOST 977 88 Otlivki stalnye Obshie tehnicheskie usloviya M Izd vo standartov 1989 56 s Spravochnik litejshika Fasonnoe stalnoe lite Pod obsh red N N Rubcova M Mashgiz 1962 611 s