Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ту-14 (за кодифікацією НАТО: Bosun) — радянський реактивний бомбардувальник-торпедоносець.
| Ту-14 | |
|---|---|
 | |
| Ту-14 | |
| Призначення: | бомбардувальник-торпедоносець |
| Перший політ: | 1947 |
| Прийнятий на озброєння: | 1951 |
| Знятий з озброєння: | 1959 |
| Розробник: | КБ Туполєва |
| Виробник: | Завод № 39 |
| Всього збудовано: | 89 |
| Екіпаж: | 3 особи |
| Максимальна швидкість (МШ): | 845 км/год |
| Бойовий радіус: | 1200 км |
| Дальність польоту: | 2930 км |
| Практична стеля: | 11300 м |
| Довжина: | 21,95 м |
| Висота: | 5,69 м |
| Розмах крила: | 21,67 м |
| Площа крила: | 67,36 м² |
| Споряджений: | 20930 кг |
| Двигуни: | ТРД |
| Тяга (потужність): | 2×2700 |
| Гарматне озброєння: | 4 гармати |
| Внутрішнє бомбове навантаження: | до 3000 кг |
| | |
 Ту-14 у Вікісховищі | |
Історія створення
Робота над створенням Ту-14 (початково, проєкт «73») була розпочата в ДКБ Туполєва в січні 1947 року.
До кінця грудня того ж року дослідний зразок вже виконав перший політ.
На цьому літаку вперше у світі було встановлено три турбореактивні двигуни — два основних (Nene-1) та один допоміжний (Dervent-V).
Двигуни були вироблені у Великій Британії фірмою «Роллс-Ройс». Трохи пізніше, радянська промисловість опанувала на основі згаданих англійських двигунів випуск аналогічних силових установок — та .
Таким, чином, наступна дослідна модифікація Ту-14 (літак «78») комплектувалася вже радянськими двигунами. Результати державних випробувань цих модифікацій літака виявилися не дуже успішними й ДКБ Туполєва приступило до подальшої модернізації проєкту.
В ході робіт над Ту-14 було прийнято рішення про зняття третього допоміжного двигуна (на його місці була обладнана ще одна гермокабіна) і заміну основних двигунів новими — , розробленими в КБ . До початку 1951 року завершилися державні випробування нової машини, які були, в цілому, успішними й літак був прийнятий на озброєння.
Цікаво, що розробка Ту-14 йшла в умовах жорсткої конкуренції з ДКБ Іллюшина, що спроєктував в той час на громадських засадах літак Іл-28, що перевершував Ту-14 за деякими своїми характеристиками. Підсумком цього, оброслого інтригами, протистояння стало прийняття на озброєння обох літаків. Втім, «сухопутна» авіація від нього відмовилася на користь Іл-28, і машина літала тільки у «моряків», як базовий торпедоносець і розвідник. Побудовано всього 89 серійних літаків на заводі № 39.
Експлуатувалися літаки Ту-14 аж до 1957 року, коли було прийнято рішення про переведення їх до резерву. Однак двигун ВК-1 виявився затребуваним ще не одне десятиліття, але вже для наземного використання. За допомогою ВК-1 аеродромні служби обдували смугу, застосовували для видалення льоду з ЗПС і рульових доріжок. У теперішній час цей авіадвигун ще можна зустріти в деяких аеропортах Росії.
Конструкція
Літак Ту-14Т має фюзеляж типу напівмонокок, з двома гермокабінами для екіпажа й устаткування. Крила — трапецієподібні, конструкції, оснащені чотирисекційними злітно-посадковими щитками. Шасі триточкові з відкидними назад по польоту колесами та додатковою хвостовою запобіжною опорою.
Для зменшення відстані посадкового пробігу літак обладнаний стрічковим гальмівним парашутом.
Двигун є подальшою модернізацією розробленого на основі англійських силових установок двигуна . ВК-1 — перший радянський крупносерійним турбореактивний двигун, що випускався . По конструкції ВК-1 являє собою одновальний турбореактивний двигун з одноступінчатим відцентровим двостороннім компресором, дев'ятьма індивідуальними трубчастими камерами згоряння й одноступінчатою турбіною.
Літак Ту-14 має розвинену і надзвичайно енергоємну протиобмерзальну систему, апаратуру для посадки за приладами, систему розпізнання, порівняно потужний для свого часу комплекс пілотажно-навігаційного обладнання.
Для аварійного покидання літака передбачені крісла екіпажа, що катапультуються. Причому льотчик катапультувався вгору, а штурман і стрілець-радист — вниз.
Модифікації
- Ту-14 «73» — перший дослідний літак з трьома ТРД виробництва фірми «Роллс-Ройс»;
- Ту-14 «73Р» («74») — розвідувальна модифікація літака проєкту «73»;
- Ту-14 «78» — модифікація проєкту «73», оснащена трьома ТРД радянського виробництва;
- Ту-14Т («81») — бомбардувальник-торпедоносець (основна що пішла в серію модифікація), оснащувався двома двигунами ВК-1;
- Ту-14Р («89») — розвідувальний літак.
Посилання
- Авіаційна енциклопедія «Куточок неба» [ 13 січня 2020 у Wayback Machine.] — докладна стаття про історію створення Ту-14
- Літаки Туполєва [ 21 квітня 2012 у Wayback Machine.] — офіційний сайт центрального музею ВПС РФ в Моніно
- ВАТ «Туполєв» [ 10 лютого 2007 у Wayback Machine.] — офіційний сайт
- ФГУП «Завод імені В. Я. Клімова» [ 2 квітня 2022 у Wayback Machine.] — сайт підприємства-виробника двигунів літака Ту-14Т
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tu 14 za kodifikaciyeyu NATO Bosun radyanskij reaktivnij bombarduvalnik torpedonosec Tu 14Tu 14Priznachennya bombarduvalnik torpedonosecPershij polit 1947Prijnyatij na ozbroyennya 1951Znyatij z ozbroyennya 1959Rozrobnik KB TupolyevaVirobnik Zavod 39Vsogo zbudovano 89Ekipazh 3 osobiMaksimalna shvidkist MSh 845 km godBojovij radius 1200 kmDalnist polotu 2930 kmPraktichna stelya 11300 mDovzhina 21 95 mVisota 5 69 mRozmah krila 21 67 mPlosha krila 67 36 m Sporyadzhenij 20930 kgDviguni TRDTyaga potuzhnist 2 2700Garmatne ozbroyennya 4 garmatiVnutrishnye bombove navantazhennya do 3000 kgTu 14 u VikishovishiIstoriya stvorennyaRobota nad stvorennyam Tu 14 pochatkovo proyekt 73 bula rozpochata v DKB Tupolyeva v sichni 1947 roku Do kincya grudnya togo zh roku doslidnij zrazok vzhe vikonav pershij polit Na comu litaku vpershe u sviti bulo vstanovleno tri turboreaktivni dviguni dva osnovnih Nene 1 ta odin dopomizhnij Dervent V Dviguni buli virobleni u Velikij Britaniyi firmoyu Rolls Rojs Trohi piznishe radyanska promislovist opanuvala na osnovi zgadanih anglijskih dviguniv vipusk analogichnih silovih ustanovok ta Takim chinom nastupna doslidna modifikaciya Tu 14 litak 78 komplektuvalasya vzhe radyanskimi dvigunami Rezultati derzhavnih viprobuvan cih modifikacij litaka viyavilisya ne duzhe uspishnimi j DKB Tupolyeva pristupilo do podalshoyi modernizaciyi proyektu V hodi robit nad Tu 14 bulo prijnyato rishennya pro znyattya tretogo dopomizhnogo dviguna na jogo misci bula obladnana she odna germokabina i zaminu osnovnih dviguniv novimi rozroblenimi v KB Do pochatku 1951 roku zavershilisya derzhavni viprobuvannya novoyi mashini yaki buli v cilomu uspishnimi j litak buv prijnyatij na ozbroyennya Cikavo sho rozrobka Tu 14 jshla v umovah zhorstkoyi konkurenciyi z DKB Illyushina sho sproyektuvav v toj chas na gromadskih zasadah litak Il 28 sho perevershuvav Tu 14 za deyakimi svoyimi harakteristikami Pidsumkom cogo obroslogo intrigami protistoyannya stalo prijnyattya na ozbroyennya oboh litakiv Vtim suhoputna aviaciya vid nogo vidmovilasya na korist Il 28 i mashina litala tilki u moryakiv yak bazovij torpedonosec i rozvidnik Pobudovano vsogo 89 serijnih litakiv na zavodi 39 Ekspluatuvalisya litaki Tu 14 azh do 1957 roku koli bulo prijnyato rishennya pro perevedennya yih do rezervu Odnak dvigun VK 1 viyavivsya zatrebuvanim she ne odne desyatilittya ale vzhe dlya nazemnogo vikoristannya Za dopomogoyu VK 1 aerodromni sluzhbi obduvali smugu zastosovuvali dlya vidalennya lodu z ZPS i rulovih dorizhok U teperishnij chas cej aviadvigun she mozhna zustriti v deyakih aeroportah Rosiyi KonstrukciyaLitak Tu 14T maye fyuzelyazh tipu napivmonokok z dvoma germokabinami dlya ekipazha j ustatkuvannya Krila trapeciyepodibni konstrukciyi osnasheni chotirisekcijnimi zlitno posadkovimi shitkami Shasi tritochkovi z vidkidnimi nazad po polotu kolesami ta dodatkovoyu hvostovoyu zapobizhnoyu oporoyu Dlya zmenshennya vidstani posadkovogo probigu litak obladnanij strichkovim galmivnim parashutom Dvigun ye podalshoyu modernizaciyeyu rozroblenogo na osnovi anglijskih silovih ustanovok dviguna VK 1 pershij radyanskij krupnoserijnim turboreaktivnij dvigun sho vipuskavsya Po konstrukciyi VK 1 yavlyaye soboyu odnovalnij turboreaktivnij dvigun z odnostupinchatim vidcentrovim dvostoronnim kompresorom dev yatma individualnimi trubchastimi kamerami zgoryannya j odnostupinchatoyu turbinoyu Litak Tu 14 maye rozvinenu i nadzvichajno energoyemnu protiobmerzalnu sistemu aparaturu dlya posadki za priladami sistemu rozpiznannya porivnyano potuzhnij dlya svogo chasu kompleks pilotazhno navigacijnogo obladnannya Dlya avarijnogo pokidannya litaka peredbacheni krisla ekipazha sho katapultuyutsya Prichomu lotchik katapultuvavsya vgoru a shturman i strilec radist vniz ModifikaciyiTu 14 73 pershij doslidnij litak z troma TRD virobnictva firmi Rolls Rojs Tu 14 73R 74 rozviduvalna modifikaciya litaka proyektu 73 Tu 14 78 modifikaciya proyektu 73 osnashena troma TRD radyanskogo virobnictva Tu 14T 81 bombarduvalnik torpedonosec osnovna sho pishla v seriyu modifikaciya osnashuvavsya dvoma dvigunami VK 1 Tu 14R 89 rozviduvalnij litak PosilannyaAviacijna enciklopediya Kutochok neba 13 sichnya 2020 u Wayback Machine dokladna stattya pro istoriyu stvorennya Tu 14 Litaki Tupolyeva 21 kvitnya 2012 u Wayback Machine oficijnij sajt centralnogo muzeyu VPS RF v Monino VAT Tupolyev 10 lyutogo 2007 u Wayback Machine oficijnij sajt FGUP Zavod imeni V Ya Klimova 2 kvitnya 2022 u Wayback Machine sajt pidpriyemstva virobnika dviguniv litaka Tu 14T