Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Туркоти́н — село в Україні, у Глинянській міській об'єднаній територіальній громаді Львівського району Львівської області. Населення — 181 особа. Орган місцевого самоврядування — Глинянська міська рада.
| село Туркотин | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Громада | Глинянська міська ОТГ |
| Основні дані | |
| Засноване | 1666 |
| Населення | 181 |
| Площа | 0,911 км² |
| Густота населення | 198,68 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80725 |
| Телефонний код | +380 3265 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°45′00″ пн. ш. 24°26′17″ сх. д. / 49.75000° пн. ш. 24.43806° сх. д.Координати: 49°45′00″ пн. ш. 24°26′17″ сх. д. / 49.75000° пн. ш. 24.43806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 282 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80726, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Підгайчики |
| Карта | |
  Туркотин | |
 Туркотин | |
| Мапа | |
| | |
Історія
Існує серед селян оповідка, що у сиву давнину село знаходилось в долині за кілометр від сучасного і носило назву Селище, проте у часі одного з татаських набігів було повністю спалене і знищене. Люди, втікаючи від ворогів, будувались по горах і ярах. Так і виникло село Туркотин. До сьогодні збереглась назва урочища Селище. Ще одна назва одного з урочищ між Туркотином та сусідніми Куровичами Бабин Брід, там зараз знаходиться каплиця.
Перша письмова згадка про Туркотин (точніше тоді ще про Селище) датується 1574 роком. За часів Австрійської, а пізніше, з 1867 — Австро-Угорської — імперії село разом з усіма сусідніми поселеннями було під владою різних шляхетських родин.
Відомо, що 9 січня 1609 року Туркотин разом із сусідніми селами Погорільці, Підгайчики, Двориска, Лагодів 9 січня 1609 року львівський латинський архієпископ Ян Замойський купив за 3300 злотих, до того тими землями володів місцевий землевласник Ванько Лагодовський. У 1648 році селами володіла пані Агнета Водинська.
Наступними великими землевласниками була родина графів[] Потоцьких. Частина земель у 1860 році належала родині Шептицьких (один з її представників, Іван Кантій Шептицький батько митрополита Андрея Шептицького, 1871 року отримав австрійський графський титул).
Наприкінці 19 століття, а саме у 1879 році в селі відкрилась перша школа. У звичайній сільській хаті діти вчились переважно у вільний від роботи період в році. Навчання тривало лише 2 роки. Після закінчення такої школи дитина мала вміти рахувати та читати. Викладав учитель дітям і Святе Письмо. Імена тодішніх вчителів, на жаль, невідомі.
Прості селяни-українці перебували у повсякчасному гніті від панів-землевласників, які були переважно польського походження. Навіть після скасування панщини в Австрійській імперії у 1848 році становище селянства суттєво не змінилось. Більшість земель та лісу залишались у власності багатих господарів. Бідніші люди були змушені за копійки найматись до них на роботу, аби мати хоч якийсь заробіток для сім'ї.
Дані щодо кількості населення станом на 1880 рік: українці — 356 осіб, 45 поляків, 17 євреїв. З них греко-католиків — 315, римо-католиків — 45. Парохія католиків знаходилась у с. Вижняни, греко-католиків — у с. Станимир. Станом на цей же рік у селі була мурована та дерев'яна церкви. Школа на той час однокласова.
Дані 1900 року: 513 осіб: 422-греко-католики, 57 римо-католиків, 34 євреї.
Дані про кількість населення 1940 року — 522 особи.
Новітня історія
На початку 20 століття у селі почала активно розвиватися культура, селяни утворили аматорський театр, який ставив вистави «Наталка Полтавка» та «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Щороку у селі ставився вертеп, існувало товариство «Сокіл», головою якого у 30-х роках був Євген (Лунь?)
Лосяк Іван, стрілець, що народився в селі в 1895 р. був стрілем в Українській галицькій армії.
У передвоєнний період в селі налічувалось 96 дворів. З них лише 25 були так званими «середняками», які володіли близько 2 га орної землі. Із 391 га орної землі, 71 га лісу та 68 га лук поміщику Адамовичу належало 70 га орної землі та весь ліс, луки були громадськими.
Через безземелля багато мешканців села виїхали за океан у пошуках кращої долі в одній із хвиль еміграції (в 1920-х роках). Відомо, що одними із переселенців були Петро та Сильвестр Лунь, які виїхали в Канаду. Там працювали будівельниками при спорудженні залізниці між Монреалем та Ванкувером.
Цікаво, що у «Літописі Підгайчиківської сільської ради депутатів трудящих», який започаткований у 1966 році є дані, що в Туркотині з 1926 року діяв осередок КПЗУ, до якого входили Садовий Михайло, Скиба Іван, Кузьмінський Михайло.
19 вересня 1939 року владу в селі отримали совіти, які одразу ж взялись роздавати поміщицьку землю людям. Люди зустріли їх зі сльозами на очах, бо вбачали у них «визволителів». Так на перших порах і було. На одну особу виділялось 0,33 га землі. Землю одержували всі: українці, поляки, євреї. Багатодітним сім'ям виділяли більше землі.
Через місяць 14 жовтня 1939 року Тимчасове управління Перемишлянського повіту видало «Постанову про затвердження виборчих дільниць». Мали відбутись вибори до Українських народних зборів. Цією постановою в Туркотині була організована виборча дільниця. Кандидатом до зборів від сіл Туркотин, Погрільці та Підгайчики обрано Коваля Михайла Івановича, жителя Туркотина.
27 січня 1940 року було утворено Туркотинську сільську раду. Проте вона проіснувала не довго, адже зовсім скоро 1 липня 1941 року село потрапило в руки нового окупанта — нацистської Німеччини.
За даними вище згаданого літопису 7 жовтня 1942 року в Туркотинській школі відбулось засідання підпільної організації «Визволення Вітчизни», на якому були присутні Дорошко, Головченко, Коваль Михайло, Кузьмінський Михайло. Тоді ж була прийнята назва та програма організації. У підвалі Туркотинської школи Казимир Матіяш на друкарській машині друкував листівки із закликами до селян про допомогу радянській армії та боротьбу проти фашистів.
В 1944 році у селі знову відновила свою роботу сільська рада депутатів трудящих. Тоді ж почалася насильницька колективізація селянських господарств. Головними противниками совітів на той час стали упівці. Після повної колективізації 1950 року у селі утворили колгосп «Зоря». Варто сказати, що у сусідніх Підгайчиках, що були майже вдвічі більшими колективізація завершилась 20 листопада 1949 року. Пізніше колгосп був укрупнений і ввійшов до складу колгоспу ім. 40-річчя Жовтня.
У той же час Туркотинська сільська рада була ліквідована, а село увійшло до складу Підгайчиківської сільської ради.
У період Другої світової війни в селі активно діяло Збройне підпілля ОУН. Так членами Глинянського районного проводу (до осені 1945 року районним провідником був Микола Костів із сусіднього села Станимир) були й мешканці села: Петро Стельмах — загинув у 1945 році, Григорій Мот — загинув у 1946 році.
В середні серпня 1940 року відбувся великий збір упівців з усіх місцевих сіл на хуторі Добра (біля с. Лагодів). Були там присутні і хлопці з Туркотина. Один із туркотинських повстанців Михайло Теодорович трагічно загинув разом із підгайчанкою Повх Марією.
4 січня 1949 року в Туркотині загинули: «Чабан» (Я.Хома) — референт СБ Глинянського районного проводу ОУН, «Лев» (С. Лукашевич) — працівник СБ та «Бистрий» — працівник СБ. Зараз біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці їм встановлено невеличкий меморіальний хрест..
За даними «Книги пам'яті України» на фронтах 2 Світової війни загинули 23 людини з Туркотина.
У 1973 році місцевий хлопець Ігор Партика вивісив синь-жовтий прапор на Львівській політехніці.
Релігійне життя
Дерев'яна церква збудована 1736 року простояла у селі до 1949 року. 22 вересня вона згоріла від удару блискавки у купол. Не задовго до того (1936 року) селяни почали зводити біля старого дерв'яного храму новий — кам'яний на доброму кам'яному укріпленні пагорба, та будівництво не завершили через прихід радянської влади. Зараз так і залишились від недобудованого храму стіни висотою у людський зріст. Біля стін мурована дзвіниця з написом староукраїнською мовою: «Тую дзвоницю поставили Данило Вьтовичь і жена его Ирина своимь коштомь зь праць рукь своихь дла хвальі Божой и за одпущеніе грьоховь».
Цікаво, що перед 1936 роком Туркотин відвідав Митрополит Андрей Шептицький, який приїжджав, щоб допомогти залагодити конфлікт між греко-католицькою громадою та місцевим землевласником. Справа в тому, що місце, яке було найкращим для будівництва храму належало поляку, який написав на громаду скаргу до місцевий властей та особисто до Митрополита Андрея. Як бачимо конфлікт був залагоджений, оскільки будівництво храму таки розпочали.
Поруч знаходиться костел (публічна каплиця), збудований перед самим вибухом Другої світової війни за проектом польського архітектора Альфреда Маєвського (Alfred Majewski. 1907—1998 рр.) Зараз — православна церква Різдва Пресвятої Богородиці.
Відомі люди
- Стельмах Богдан Михайлович — український письменник, поет, громадський діяч.
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 19 січня 2016.
- Dunin-Borkowski J. Almanach błękitny. Genealogia żyjących rodów polskich [ 2015-09-24 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1909. — S. 915. (пол.)
- Гнида, Петро (2021). Глинянський районний провід ОУН 1944-1949. Львів: Растр-7. с. 92.
- Гнида, Петро. "Історія повстанця Ярослава Хоми-"Чабана". https://3oko.com.ua/istoriia-povstantsia-yaroslava-khomy-chabana/.
Джерела
- Turkocin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 644. (пол.) — S. 644. (пол.)
Посилання
- Погода в селі Туркотин
 | Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Turkoti n selo v Ukrayini u Glinyanskij miskij ob yednanij teritorialnij gromadi Lvivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Naselennya 181 osoba Organ miscevogo samovryaduvannya Glinyanska miska rada selo Turkotin Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Lvivskij rajon Gromada Glinyanska miska OTG Osnovni dani Zasnovane 1666 Naselennya 181 Plosha 0 911 km Gustota naselennya 198 68 osib km Poshtovij indeks 80725 Telefonnij kod 380 3265 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 45 00 pn sh 24 26 17 sh d 49 75000 pn sh 24 43806 sh d 49 75000 24 43806 Koordinati 49 45 00 pn sh 24 26 17 sh d 49 75000 pn sh 24 43806 sh d 49 75000 24 43806 Serednya visota nad rivnem morya 282 m Misceva vlada Adresa radi 80726 Lvivska obl Zolochivskij r n s Pidgajchiki Karta Turkotin Turkotin Mapa Turkotin u VikishovishiIstoriyaIsnuye sered selyan opovidka sho u sivu davninu selo znahodilos v dolini za kilometr vid suchasnogo i nosilo nazvu Selishe prote u chasi odnogo z tataskih nabigiv bulo povnistyu spalene i znishene Lyudi vtikayuchi vid vorogiv buduvalis po gorah i yarah Tak i viniklo selo Turkotin Do sogodni zbereglas nazva urochisha Selishe She odna nazva odnogo z urochish mizh Turkotinom ta susidnimi Kurovichami Babin Brid tam zaraz znahoditsya kaplicya Persha pismova zgadka pro Turkotin tochnishe todi she pro Selishe datuyetsya 1574 rokom Za chasiv Avstrijskoyi a piznishe z 1867 Avstro Ugorskoyi imperiyi selo razom z usima susidnimi poselennyami bulo pid vladoyu riznih shlyahetskih rodin Vidomo sho 9 sichnya 1609 roku Turkotin razom iz susidnimi selami Pogorilci Pidgajchiki Dvoriska Lagodiv 9 sichnya 1609 roku lvivskij latinskij arhiyepiskop Yan Zamojskij kupiv za 3300 zlotih do togo timi zemlyami volodiv miscevij zemlevlasnik Vanko Lagodovskij U 1648 roci selami volodila pani Agneta Vodinska Nastupnimi velikimi zemlevlasnikami bula rodina grafiv dzherelo Potockih Chastina zemel u 1860 roci nalezhala rodini Sheptickih odin z yiyi predstavnikiv Ivan Kantij Sheptickij batko mitropolita Andreya Sheptickogo 1871 roku otrimav avstrijskij grafskij titul Naprikinci 19 stolittya a same u 1879 roci v seli vidkrilas persha shkola U zvichajnij silskij hati diti vchilis perevazhno u vilnij vid roboti period v roci Navchannya trivalo lishe 2 roki Pislya zakinchennya takoyi shkoli ditina mala vmiti rahuvati ta chitati Vikladav uchitel dityam i Svyate Pismo Imena todishnih vchiteliv na zhal nevidomi Prosti selyani ukrayinci perebuvali u povsyakchasnomu gniti vid paniv zemlevlasnikiv yaki buli perevazhno polskogo pohodzhennya Navit pislya skasuvannya panshini v Avstrijskij imperiyi u 1848 roci stanovishe selyanstva suttyevo ne zminilos Bilshist zemel ta lisu zalishalis u vlasnosti bagatih gospodariv Bidnishi lyudi buli zmusheni za kopijki najmatis do nih na robotu abi mati hoch yakijs zarobitok dlya sim yi Dani shodo kilkosti naselennya stanom na 1880 rik ukrayinci 356 osib 45 polyakiv 17 yevreyiv Z nih greko katolikiv 315 rimo katolikiv 45 Parohiya katolikiv znahodilas u s Vizhnyani greko katolikiv u s Stanimir Stanom na cej zhe rik u seli bula murovana ta derev yana cerkvi Shkola na toj chas odnoklasova Dani 1900 roku 513 osib 422 greko katoliki 57 rimo katolikiv 34 yevreyi Dani pro kilkist naselennya 1940 roku 522 osobi Novitnya istoriyaNa pochatku 20 stolittya u seli pochala aktivno rozvivatisya kultura selyani utvorili amatorskij teatr yakij staviv vistavi Natalka Poltavka ta Oj ne hodi Gricyu ta j na vechornici Shoroku u seli stavivsya vertep isnuvalo tovaristvo Sokil golovoyu yakogo u 30 h rokah buv Yevgen Lun Losyak Ivan strilec sho narodivsya v seli v 1895 r buv strilem v Ukrayinskij galickij armiyi U peredvoyennij period v seli nalichuvalos 96 dvoriv Z nih lishe 25 buli tak zvanimi serednyakami yaki volodili blizko 2 ga ornoyi zemli Iz 391 ga ornoyi zemli 71 ga lisu ta 68 ga luk pomishiku Adamovichu nalezhalo 70 ga ornoyi zemli ta ves lis luki buli gromadskimi Cherez bezzemellya bagato meshkanciv sela viyihali za okean u poshukah krashoyi doli v odnij iz hvil emigraciyi v 1920 h rokah Vidomo sho odnimi iz pereselenciv buli Petro ta Silvestr Lun yaki viyihali v Kanadu Tam pracyuvali budivelnikami pri sporudzhenni zaliznici mizh Monrealem ta Vankuverom Cikavo sho u Litopisi Pidgajchikivskoyi silskoyi radi deputativ trudyashih yakij zapochatkovanij u 1966 roci ye dani sho v Turkotini z 1926 roku diyav oseredok KPZU do yakogo vhodili Sadovij Mihajlo Skiba Ivan Kuzminskij Mihajlo 19 veresnya 1939 roku vladu v seli otrimali soviti yaki odrazu zh vzyalis rozdavati pomishicku zemlyu lyudyam Lyudi zustrili yih zi slozami na ochah bo vbachali u nih vizvoliteliv Tak na pershih porah i bulo Na odnu osobu vidilyalos 0 33 ga zemli Zemlyu oderzhuvali vsi ukrayinci polyaki yevreyi Bagatoditnim sim yam vidilyali bilshe zemli Cherez misyac 14 zhovtnya 1939 roku Timchasove upravlinnya Peremishlyanskogo povitu vidalo Postanovu pro zatverdzhennya viborchih dilnic Mali vidbutis vibori do Ukrayinskih narodnih zboriv Ciyeyu postanovoyu v Turkotini bula organizovana viborcha dilnicya Kandidatom do zboriv vid sil Turkotin Pogrilci ta Pidgajchiki obrano Kovalya Mihajla Ivanovicha zhitelya Turkotina 27 sichnya 1940 roku bulo utvoreno Turkotinsku silsku radu Prote vona proisnuvala ne dovgo adzhe zovsim skoro 1 lipnya 1941 roku selo potrapilo v ruki novogo okupanta nacistskoyi Nimechchini Za danimi vishe zgadanogo litopisu 7 zhovtnya 1942 roku v Turkotinskij shkoli vidbulos zasidannya pidpilnoyi organizaciyi Vizvolennya Vitchizni na yakomu buli prisutni Doroshko Golovchenko Koval Mihajlo Kuzminskij Mihajlo Todi zh bula prijnyata nazva ta programa organizaciyi U pidvali Turkotinskoyi shkoli Kazimir Matiyash na drukarskij mashini drukuvav listivki iz zaklikami do selyan pro dopomogu radyanskij armiyi ta borotbu proti fashistiv V 1944 roci u seli znovu vidnovila svoyu robotu silska rada deputativ trudyashih Todi zh pochalasya nasilnicka kolektivizaciya selyanskih gospodarstv Golovnimi protivnikami sovitiv na toj chas stali upivci Pislya povnoyi kolektivizaciyi 1950 roku u seli utvorili kolgosp Zorya Varto skazati sho u susidnih Pidgajchikah sho buli majzhe vdvichi bilshimi kolektivizaciya zavershilas 20 listopada 1949 roku Piznishe kolgosp buv ukrupnenij i vvijshov do skladu kolgospu im 40 richchya Zhovtnya U toj zhe chas Turkotinska silska rada bula likvidovana a selo uvijshlo do skladu Pidgajchikivskoyi silskoyi radi U period Drugoyi svitovoyi vijni v seli aktivno diyalo Zbrojne pidpillya OUN Tak chlenami Glinyanskogo rajonnogo provodu do oseni 1945 roku rajonnim providnikom buv Mikola Kostiv iz susidnogo sela Stanimir buli j meshkanci sela Petro Stelmah zaginuv u 1945 roci Grigorij Mot zaginuv u 1946 roci V seredni serpnya 1940 roku vidbuvsya velikij zbir upivciv z usih miscevih sil na hutori Dobra bilya s Lagodiv Buli tam prisutni i hlopci z Turkotina Odin iz turkotinskih povstanciv Mihajlo Teodorovich tragichno zaginuv razom iz pidgajchankoyu Povh Mariyeyu 4 sichnya 1949 roku v Turkotini zaginuli Chaban Ya Homa referent SB Glinyanskogo rajonnogo provodu OUN Lev S Lukashevich pracivnik SB ta Bistrij pracivnik SB Zaraz bilya cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici yim vstanovleno nevelichkij memorialnij hrest Za danimi Knigi pam yati Ukrayini na frontah 2 Svitovoyi vijni zaginuli 23 lyudini z Turkotina U 1973 roci miscevij hlopec Igor Partika vivisiv sin zhovtij prapor na Lvivskij politehnici Religijne zhittyaKam yani muri nedobudovanoyi cerkvi v Turkotini Derev yana cerkva zbudovana 1736 roku prostoyala u seli do 1949 roku 22 veresnya vona zgorila vid udaru bliskavki u kupol Ne zadovgo do togo 1936 roku selyani pochali zvoditi bilya starogo derv yanogo hramu novij kam yanij na dobromu kam yanomu ukriplenni pagorba ta budivnictvo ne zavershili cherez prihid radyanskoyi vladi Zaraz tak i zalishilis vid nedobudovanogo hramu stini visotoyu u lyudskij zrist Bilya stin murovana dzvinicya z napisom staroukrayinskoyu movoyu Tuyu dzvonicyu postavili Danilo Vtovich i zhena ego Irina svoim koshtom z prac ruk svoih dla hvali Bozhoj i za odpushenie grohov Cikavo sho pered 1936 rokom Turkotin vidvidav Mitropolit Andrej Sheptickij yakij priyizhdzhav shob dopomogti zalagoditi konflikt mizh greko katolickoyu gromadoyu ta miscevim zemlevlasnikom Sprava v tomu sho misce yake bulo najkrashim dlya budivnictva hramu nalezhalo polyaku yakij napisav na gromadu skargu do miscevij vlastej ta osobisto do Mitropolita Andreya Yak bachimo konflikt buv zalagodzhenij oskilki budivnictvo hramu taki rozpochali Cerkva v Turkotini arhitektor Vavzhinec Dajchak Poruch znahoditsya kostel publichna kaplicya zbudovanij pered samim vibuhom Drugoyi svitovoyi vijni za proektom polskogo arhitektora Alfreda Mayevskogo Alfred Majewski 1907 1998 rr Zaraz pravoslavna cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Vidomi lyudiStelmah Bogdan Mihajlovich ukrayinskij pismennik poet gromadskij diyach Primitki Arhiv originalu za 27 sichnya 2016 Procitovano 19 sichnya 2016 Dunin Borkowski J Almanach blekitny Genealogia zyjacych rodow polskich 2015 09 24 u Wayback Machine Lwow 1909 S 915 pol Gnida Petro 2021 Glinyanskij rajonnij provid OUN 1944 1949 Lviv Rastr 7 s 92 Gnida Petro Istoriya povstancya Yaroslava Homi Chabana https 3oko com ua istoriia povstantsia yaroslava khomy chabana DzherelaTurkocin Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 644 pol S 644 pol PosilannyaPogoda v seli Turkotin Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi