Туманський Іван Григорович (бл. 1740 — ?) — письменник, перекладач, член Другої Малоросійської колегії в 1777—1781 роках, колезький радник (1777), статський радник (1793 р.)
Туманський Іван Григорович | |||
| |||
---|---|---|---|
1777 — 1781 | |||
Попередник: | - | ||
Спадкоємець: | не призначався | ||
Народження: | бл. 1740 | ||
Смерть: | невідомо | ||
Країна: | Гетьманщина | ||
Освіта: | Києво-Могилянська академія | ||
Рід: | Туманські | ||
Батько: | (? — 1772) | ||
Мати: | Журовська Анастасія Костянтинівна (? — бл. 1772) |
Навчання
Навчався в Київській академії, закінчивши клас риторики.
Потім він продовжив навчання в Санкт-Петербурзі: з 20 лютого 1758 р. — в гімназії Імператорської академії наук і мистецтв; потім до 1761 року навчався в Санкт-Петербургському університеті, де вивчав латинську, німецьку та французьку мови, слухав лекції М. М. Мотониса і Г. В. Козицького з логіки та риторики, займався історією, географією та математикою.
Державна служба
З 1764 р. І.Туманський почав службу перекладачем у Герольдмейстерську контору Сенату. Потім продовжив її на посаді секретаря Третього департаменту Сенату. А в 1777 р. — переведено до Першого департаменту Сенату.
За пропозицією П.Рум'янцева-Задунайського Сенату надав в 1777 році І.Туманському чин надвірного радника і посаду в Малоросійській колегії.
10 липня 1777 р. за «усердное исправление должности» П. О. Румянцев-Задунайський рекомендував Колегії призначити І.Туманському зарплату канцеляриста 3-го класу «до того времени, пока откроется первая вакансия, на кою тотчас же его и поставить».
Деякий час І.Туманський перебував у штаті канцеляристів надвірного радника і резидента А. Д. Константинова при дворі хана Шагін-Гірея в Криму, звідки, у зв'язку з хворобою 26 червня 1779 р. та за особистим клопотанням П.Рум'янцева-Задунайського, був переведений у штат канцеляристів Малоросійської колегії.
«Наприкінці 1770-х рр. у Малоросійській колегії порядкували самі Туманські: водночас членами Колегії було три представники роду – В.Г.Туманський, його син Михайло, до яких приєднався І.Г. Туманський», - зазначав історик О.П. Оглоблин |
.
30 травня 1782 р. за поданням П. О. Румянцева-Задунайського в «награждение за продолжение им с 1769 г. добропорядочной службы», І.Туманський отримав чин військового товариша.
Станом на 1781 р. він мешкав у Глухові в будинку бунчукового товариша С. П. Кулябки.
В 1784 році І.Туманський був призначений губернським прокурором у новоствореному Київському намісництві, а згодом — «экономии директора».
22 грудня 1784 р. він отримав чин колезького радника.
Протягом 1791—1795 рр. І.Туманський перебував на посаді голови Цивільної палати Київського намісництва.
Творчість
Як перекладач з іноземних мов І.Туманський увійшов до створеного з ініціативи Катерини ІІ у 1760-х рр. «Собрания, старающегося о переводе иностранных книг», яке було створене з метою знайомства російської публіки з творами провідних західних мислителів XVIII ст.
І.Туманський добре володів латинською, французькою та німецькою мовами.
В 1763 році він переклав та власним коштом видав твір Фенелона Франсуа де Саліньяка «О воспитании девиц» (1687 р.). Потім ця праця перевидавалась чотири рази.
І.Туманський також здійснив переклад 64 статей з «L'Encyclopédie ou Dictionnaire raisonné des sciences, des arts et des métiers» («Енциклопедія, або Тлумачний словник наук, мистецтв та ремесел»), які належали здебільшого Л. де Жокуру. Переклад ще 24 статей з «Енциклопедії», присвячених суспільно-політичному устрою та державній політиці, — «Правление», «Демократия», «Ограниченная монархия», «Тирания», «Узурпатор» у 1770 р. були видані окремою збіркою під назвою «О государственном правлении и разных родах оного».
У 1769 р. І.Туманський уклав збірку, присвячену Стародавній Греції під назвою «Пелопоннес или Морея, с находившимися и находящимися в оной городами, областями и другими примечания достойными местами».
Ці видання були серед перших книг, виданих «Собранием, старающимся о переводе иностранных книг».
Нагороди
- Орден святого Володимира 4 ступеня (1791 р.)
Родина
Брат Туманський Осип Григорович (бл. 1730—1795) — був дипломатом в уряді Кирила Розумовського та секретарем Другої Малоросійської колегії.
Джерела
- Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина Гетьманщини / В. В. Кривошея, І. І. Кривошея, О. В. Кривошея.– К.: «Стилос», 2009. — 604 с.
- Модзалевський Вадим Львович. Малоросійській родословникъ. — Т. Второй: Е. — К. — К.:Типографія Т-ва Г. Л. Фронцкевича і Ко, 1910. — 720 с.
Примітки
- Модзалевський В. Л. Малоросійський родословник. Т. 5, вип. 2 / В. Л. Модзалевський ; [ред. кол.: С. В. Шурляков (відп. секретар) та ін. ; упорядкув.: В. В. Томазов]. — К.: [б. в.], 1998. — 96 с.
- Оглоблин О.П. Люди старої України / О. Оглоблин. – Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1959. – 326 с.
- Штранге М. М. Демократическая интеллигенция России в XVIII веке / М. М. Штранге. — М.: Наука, 1965. — 306 с.
- Тригуб О. О. Іван Григорович Туманський — перекладач і чиновник кінця XVIII ст. / О. О. Тригуб // Сіверщина в історії України. — 2015. — Вип. 8. — С. 160—163.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tumanskij Ivan Grigorovich bl 1740 pismennik perekladach chlen Drugoyi Malorosijskoyi kolegiyi v 1777 1781 rokah kolezkij radnik 1777 statskij radnik 1793 r Tumanskij Ivan Grigorovich Prapor Chlen Drugoyi Malorosijskoyi kolegiyi 1777 1781 Poperednik Spadkoyemec ne priznachavsya Narodzhennya bl 1740Smert nevidomoKrayina GetmanshinaOsvita Kiyevo Mogilyanska akademiyaRid TumanskiBatko 1772 Mati Zhurovska Anastasiya Kostyantinivna bl 1772 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tumanskij prizvishe NavchannyaNavchavsya v Kiyivskij akademiyi zakinchivshi klas ritoriki Potim vin prodovzhiv navchannya v Sankt Peterburzi z 20 lyutogo 1758 r v gimnaziyi Imperatorskoyi akademiyi nauk i mistectv potim do 1761 roku navchavsya v Sankt Peterburgskomu universiteti de vivchav latinsku nimecku ta francuzku movi sluhav lekciyi M M Motonisa i G V Kozickogo z logiki ta ritoriki zajmavsya istoriyeyu geografiyeyu ta matematikoyu Derzhavna sluzhbaZ 1764 r I Tumanskij pochav sluzhbu perekladachem u Geroldmejstersku kontoru Senatu Potim prodovzhiv yiyi na posadi sekretarya Tretogo departamentu Senatu A v 1777 r perevedeno do Pershogo departamentu Senatu Za propoziciyeyu P Rum yanceva Zadunajskogo Senatu nadav v 1777 roci I Tumanskomu chin nadvirnogo radnika i posadu v Malorosijskij kolegiyi 10 lipnya 1777 r za userdnoe ispravlenie dolzhnosti P O Rumyancev Zadunajskij rekomenduvav Kolegiyi priznachiti I Tumanskomu zarplatu kancelyarista 3 go klasu do togo vremeni poka otkroetsya pervaya vakansiya na koyu totchas zhe ego i postavit Deyakij chas I Tumanskij perebuvav u shtati kancelyaristiv nadvirnogo radnika i rezidenta A D Konstantinova pri dvori hana Shagin Gireya v Krimu zvidki u zv yazku z hvoroboyu 26 chervnya 1779 r ta za osobistim klopotannyam P Rum yanceva Zadunajskogo buv perevedenij u shtat kancelyaristiv Malorosijskoyi kolegiyi Naprikinci 1770 h rr u Malorosijskij kolegiyi poryadkuvali sami Tumanski vodnochas chlenami Kolegiyi bulo tri predstavniki rodu V G Tumanskij jogo sin Mihajlo do yakih priyednavsya I G Tumanskij zaznachav istorik O P Ogloblin 30 travnya 1782 r za podannyam P O Rumyanceva Zadunajskogo v nagrazhdenie za prodolzhenie im s 1769 g dobroporyadochnoj sluzhby I Tumanskij otrimav chin vijskovogo tovarisha Stanom na 1781 r vin meshkav u Gluhovi v budinku bunchukovogo tovarisha S P Kulyabki V 1784 roci I Tumanskij buv priznachenij gubernskim prokurorom u novostvorenomu Kiyivskomu namisnictvi a zgodom ekonomii direktora 22 grudnya 1784 r vin otrimav chin kolezkogo radnika Protyagom 1791 1795 rr I Tumanskij perebuvav na posadi golovi Civilnoyi palati Kiyivskogo namisnictva TvorchistYak perekladach z inozemnih mov I Tumanskij uvijshov do stvorenogo z iniciativi Katerini II u 1760 h rr Sobraniya starayushegosya o perevode inostrannyh knig yake bulo stvorene z metoyu znajomstva rosijskoyi publiki z tvorami providnih zahidnih misliteliv XVIII st I Tumanskij dobre volodiv latinskoyu francuzkoyu ta nimeckoyu movami V 1763 roci vin pereklav ta vlasnim koshtom vidav tvir Fenelona Fransua de Salinyaka O vospitanii devic 1687 r Potim cya pracya perevidavalas chotiri razi I Tumanskij takozh zdijsniv pereklad 64 statej z L Encyclopedie ou Dictionnaire raisonne des sciences des arts et des metiers Enciklopediya abo Tlumachnij slovnik nauk mistectv ta remesel yaki nalezhali zdebilshogo L de Zhokuru Pereklad she 24 statej z Enciklopediyi prisvyachenih suspilno politichnomu ustroyu ta derzhavnij politici Pravlenie Demokratiya Ogranichennaya monarhiya Tiraniya Uzurpator u 1770 r buli vidani okremoyu zbirkoyu pid nazvoyu O gosudarstvennom pravlenii i raznyh rodah onogo U 1769 r I Tumanskij uklav zbirku prisvyachenu Starodavnij Greciyi pid nazvoyu Peloponnes ili Moreya s nahodivshimisya i nahodyashimisya v onoj gorodami oblastyami i drugimi primechaniya dostojnymi mestami Ci vidannya buli sered pershih knig vidanih Sobraniem starayushimsya o perevode inostrannyh knig NagorodiOrden svyatogo Volodimira 4 stupenya 1791 r RodinaBrat Tumanskij Osip Grigorovich bl 1730 1795 buv diplomatom v uryadi Kirila Rozumovskogo ta sekretarem Drugoyi Malorosijskoyi kolegiyi DzherelaKrivosheya V V Krivosheya I I Krivosheya O V Neuryadova starshina Getmanshini V V Krivosheya I I Krivosheya O V Krivosheya K Stilos 2009 604 s Modzalevskij Vadim Lvovich Malorosijskij rodoslovnik T Vtoroj E K K Tipografiya T va G L Fronckevicha i Ko 1910 720 s PrimitkiModzalevskij V L Malorosijskij rodoslovnik T 5 vip 2 V L Modzalevskij red kol S V Shurlyakov vidp sekretar ta in uporyadkuv V V Tomazov K b v 1998 96 s Ogloblin O P Lyudi staroyi Ukrayini O Ogloblin Myunhen Dniprova hvilya 1959 326 s Shtrange M M Demokraticheskaya intelligenciya Rossii v XVIII veke M M Shtrange M Nauka 1965 306 s Trigub O O Ivan Grigorovich Tumanskij perekladach i chinovnik kincya XVIII st O O Trigub Sivershina v istoriyi Ukrayini 2015 Vip 8 S 160 163