Єпископ Тихон (у миру Іван Володимирович Русинів; 29 квітня 1886, слобода Казинка, Павловський повіт, Воронезька губернія — 8 травня 1938, Одеса) — єпископ Російської православної церкви, єпископ Одеський і Херсонський.
Тихон | |
---|---|
Релігія: | православ'я |
Дата народження: | 17 (29) квітня 1886 |
Місце народження: | Велика Казинка, Павловський район, СРСР |
Дата смерті: | 8 травня 1938 (52 роки) |
Місце смерті: | Одеса, Українська РСР, СРСР |
Життєпис
З сім'ї диякона Вознесенської церкви села Велика Казинка Володимира Яковича Русинова. Брат єпископа Митрофана (Русинова).
1902 — закінчив Павлівське духовне училище, в 1908 році — Воронезької духовної семінарії.
1908 — призначений наглядачем за учнями Бирюченского духовного училища.
1911 — звільнений за штат у зв'язку з надходженням в Санкт-Петербурзьку духовну академію, яку закінчив у 1915 році зі ступенем кандидата богослов'я.
4 вересня того ж року призначений викладачем Озургетського духовного училища. В 1917 році переведений у Павловського духовного училища Воронезької єпархії.
З 1919 року — викладач Донського Маріїнського інституту.
1920 — пострижений у чернецтво і висвячений на ієромонаха.
Ухилився в обновленство. 12 листопада 1922 року хіротонісаний обновленськими архієреями в єпископа Усть-Медведского, вікарія Царіцинської єпархії. Хіротонію звершили: митрополит Антонін (Грановський) і архієпископ .
17 квітня 1924 року приніс покаяння перед Патріархом Тихоном і прийнятий в сані єпископа. 24 червня того ж року призначений єпископом Усть-Медведським, вікарієм Донської єпархії.
У грудні 1925 року ухилився в (ВВЦС).
У 1926 році приніс покаяння перед митрополитом Сергієм (Страгородским). У тому ж році вдруге ухилився в григоріанський розкол і знову 17 грудня 1931 року покаявся.
З 29 червня 1932 року — єпископ Іжевський.
З 13 лютого 1933 року — єпископ Полоцький і Вітебський.
З 27 липня 1935 року — єпископ Полтавський і Перяславский.
У березні 1937 року призначений єпископом Одеським і Херсонським. У квітні того ж року прибув до місця служіння.
6 березня 1938 року арештований Управлінням НКВС по Одеській області. Звинувачений в «антирадянській агітації». 20 квітня 1938 року засуджений до вищої міри покарання. Розстріляний 8 травня 1938 року в Одесі.
Примітки
- Протоієрей Валерій Лавринов. Тимчасовий Вищий Церковний Рада та його роль в історії Російської православної церкви (1925—1945). — Єкатеринбург: Товариство любителів церковної історії, 2018. — . — С. 487
Посилання
- Тихон (Русинів Іван Володимирович) // Новомученики і Сповідники Руської Православної Церкви XX століття
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yepiskop Tihon u miru Ivan Volodimirovich Rusiniv 29 kvitnya 1886 sloboda Kazinka Pavlovskij povit Voronezka guberniya 8 travnya 1938 Odesa yepiskop Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi yepiskop Odeskij i Hersonskij TihonReligiya pravoslav yaData narodzhennya 17 29 kvitnya 1886Misce narodzhennya Velika Kazinka Pavlovskij rajon SRSRData smerti 8 travnya 1938 1938 05 08 52 roki Misce smerti Odesa Ukrayinska RSR SRSRZhittyepisZ sim yi diyakona Voznesenskoyi cerkvi sela Velika Kazinka Volodimira Yakovicha Rusinova Brat yepiskopa Mitrofana Rusinova 1902 zakinchiv Pavlivske duhovne uchilishe v 1908 roci Voronezkoyi duhovnoyi seminariyi 1908 priznachenij naglyadachem za uchnyami Biryuchenskogo duhovnogo uchilisha 1911 zvilnenij za shtat u zv yazku z nadhodzhennyam v Sankt Peterburzku duhovnu akademiyu yaku zakinchiv u 1915 roci zi stupenem kandidata bogoslov ya 4 veresnya togo zh roku priznachenij vikladachem Ozurgetskogo duhovnogo uchilisha V 1917 roci perevedenij u Pavlovskogo duhovnogo uchilisha Voronezkoyi yeparhiyi Z 1919 roku vikladach Donskogo Mariyinskogo institutu 1920 postrizhenij u chernectvo i visvyachenij na iyeromonaha Uhilivsya v obnovlenstvo 12 listopada 1922 roku hirotonisanij obnovlenskimi arhiyereyami v yepiskopa Ust Medvedskogo vikariya Caricinskoyi yeparhiyi Hirotoniyu zvershili mitropolit Antonin Granovskij i arhiyepiskop 17 kvitnya 1924 roku prinis pokayannya pered Patriarhom Tihonom i prijnyatij v sani yepiskopa 24 chervnya togo zh roku priznachenij yepiskopom Ust Medvedskim vikariyem Donskoyi yeparhiyi U grudni 1925 roku uhilivsya v VVCS U 1926 roci prinis pokayannya pered mitropolitom Sergiyem Stragorodskim U tomu zh roci vdruge uhilivsya v grigorianskij rozkol i znovu 17 grudnya 1931 roku pokayavsya Z 29 chervnya 1932 roku yepiskop Izhevskij Z 13 lyutogo 1933 roku yepiskop Polockij i Vitebskij Z 27 lipnya 1935 roku yepiskop Poltavskij i Peryaslavskij U berezni 1937 roku priznachenij yepiskopom Odeskim i Hersonskim U kvitni togo zh roku pribuv do miscya sluzhinnya 6 bereznya 1938 roku areshtovanij Upravlinnyam NKVS po Odeskij oblasti Zvinuvachenij v antiradyanskij agitaciyi 20 kvitnya 1938 roku zasudzhenij do vishoyi miri pokarannya Rozstrilyanij 8 travnya 1938 roku v Odesi PrimitkiProtoiyerej Valerij Lavrinov Timchasovij Vishij Cerkovnij Rada ta jogo rol v istoriyi Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi 1925 1945 Yekaterinburg Tovaristvo lyubiteliv cerkovnoyi istoriyi 2018 ISBN 978 5 604 11711 8 S 487PosilannyaTihon Rusiniv Ivan Volodimirovich Novomucheniki i Spovidniki Ruskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi XX stolittya