Теорети́чні осно́ви електроте́хніки (ТОЕ) — технічна дисципліна, пов'язана з вивченням теорії електрики та електромагнетизму. ТОЕ поділяється на дві частини — теорію електричних ланцюгів та теорію поля. Вивчення ТОЕ є обов'язковим у багатьох технічних ВНЗ, оскільки на знаннях цієї дисципліни базуються всі наступні: електротехніка, автоматика, енергетика, приладобудування, мікроелектроніка, радіотехніка та інші.
Історія дисципліни
Передумови
У 1600 році англійський учений Вільям Гільберт написав трактат «Про магніт, магнітні тіла і про великий магніт — Землю». 1745 року голландським фізиком Пітером ван Мушенбруком створено перше джерело електроенергії — Лейденська банка. 1785 року французький фізик Кулон відкрив закон про взаємодію заряджених частинок. У 1820 данський фізик Ерстед виявив дію електричного струму на магнітну стрілку. 1832 року у Франції [en] сконструював генератор змінного струму. 1834 року Якобі в Росії створив електродвигун. Густав Роберт Кірхгоф у 1845-47 роках відкрив закономірності у перебігу електричного струму в розгалужених електричних ланцюгах, а 1857 побудував загальну теорію руху струму в провідниках. 1848 року німецький вчений [en] створив трансформатор.
Вже перші досліди з електричної передачі енергії (у Росії (Ф. А. Піроцький) — 1874 р., у Німеччині та Франції (Марсель Депре) — 1882, 1883 рр.) звернули на себе загальну увагу. 1876 року Яблочков винайшов електричні ланцюги. В 1889 Доливо-Добровольський створив (трифазний двигун) і трифазний трансформатор.
Після винаходу перших гальванічних елементів, винайдених Луїджі Гальвані, вчені почали досліджувати струм в електричних ланцюгах, як впливає поле провідника зі струмом на стрілку компаса, що знаходиться поряд із провідником тощо. Георг Симон Ом експериментальним способом вивів Закон Ома в інтегральній формі. Пізніше Джеймс Максвелл теоретично виведе закон Ома у диференційній формі. Подальші дослідження продовжили вчені Генріх Герц (вібратор Герца), Майкл Фарадей (електромагнітна індукція), Карл Гаус (магнетизм), Нікола Тесла (змінний струм, теорія ефіру).
На українських теренах
Електротехнічна школа у Львівській політехніці нараховує більше 130 років. Дисципліну тут почали викладати сьомими у світі (1887 рік) після університетів Франції, Німеччини, США, Чехії, Великобританії. Кафедру електротехніки тут було створено 1890 року — після Німеччини і Великобританії. Перший електротехнічний факультет у 1911 році — після трьох університетів Німеччини, США і Чехії.
Першим завідувачем кафедри електротехніки у Львові був Роман Дзеслєвський, видатними професорами — Станіслав Фризе і .
Витоки Харківської електротехнічної наукової школи сягають ХІХ ст. і пов'язані зі створенням Харківського практичного технологічного інституту та особистістю професора (П. П. Копняєва), а також професорів (О. К. Погорілка), М. Д. Пильчикова та М. П. Клобукова. З 1892 р. останній почав викладати лекційний курс загальної електротехніки, теорії електрики, а з 1894 р. розпочав практичні заняття за цими дисциплінами. Досвід викладацької і наукової роботи був узагальнений у нових підручниках, які опубліковано літографічним способом протягом 1893—1895 рр. Ці праці є першими в Україні підручниками з питань електротехніки.
Системне викладання електротехніки в ХТІ розпочалося з 1899 р. Вже наступного року вдалося зробити перший випуск інженерів-електротехніків.
У Київському політехнічному інституті 1901 року електротехніку почав читати професор М. А. Артем'єв, який здобув електротехнічну освіту у Технічній вищій школі Берліна. Обіймав кафедру електротехніки з 1901 по 1911 р.
З 1921 р. студентам КПІ викладали курси «Вступ до електротехніки», «Енциклопедія електротехніки», «Теоретичні основи електротехніки», «Основи теорії змінних струмів», «Векторний та гармонічний аналіз». У 1930 р. було створено кафедри теоретичних основ електротехніки (ТОЕ), яку очолив проф. І. Д. Горбачовський, та загальної електротехніки (ЗЕ), яку очолив Д. Н. Рашеєв.
У 1926 р. українською мовою було видано підручник (О. О. Скоморохова) «Загальна електротехніка».
В Росії
1904 року професор В. Ф. Міткевич почав читати в Петербурзькому політехнічному інституті створений ним курс лекцій «Теорія явищ електричних та магнітних», а потім курс лекцій «Теорія змінних струмів».
1905 року в Московському вищому технічному училищі професор (К. А. Круг) почав читання свого курсу лекцій «Теорія змінних струмів», а згодом «Теорія електротехніки».
Надалі ці теоретичні дисципліни утворили технічну дисципліну «Теоретичні основи електротехніки».
Зміст дисципліни
Предметом курсу ТОЕ є вивчення електромагнітних процесів в електричних колах і полях в загальній постановці, не розглядаючи конструкції та особливості конкретних електротехнічних пристроїв. Матеріал дисципліни ТОЕ, таким чином, є теоретичною базою для вивчення і засвоєння спеціальних дисциплін. В свою чергу, курс ТОЕ потребує при його вивченні знання основних розділів фізики і математики.
У дисципліні ТОЕ електромагнітні явища розглядаються з двох позицій: на основі теорії кіл та на основі теорії електромагнітного поля. Одним із завдань теоретичної електротехніки є вивчення зв'язків між електричними і магнітними явищами. Водночас, об'єктивно існує єдине електромагнітне поле, яке не залежить від системи координат (умов спостереження), а поділ його на електричну та магнітну складові пов'язаний з умовами спостереження (системою координат).
Вивчаються такі розділи:
- «Основні поняття та закони електричних кіл»
- «Лінійні електричні кола постійного струму»
- «Лінійні електричні кола однофазного синусоїдного струму»
- («Трифазні кола»)
- «Електричні кола періодичного несинусоїдного струму»
- («Чотириполюсники»)
- «Перехідні процеси в лінійних електричних колах»
- «Електричні кола з розподіленими параметрами»
- «Нелінійні електричні кола».
Для студентів енергетичних спеціальностей курс ТОЕ складається з трьох частин:
- У першій частині викладаються усталені режими лінійних електричних кіл із зосередженими та розподіленими параметрами.
- У другій частині розглядаються методи розрахунку перехідних процесів в лінійних та нелінійних колах, основні принципи теорії нелінійних кіл і основи синтезу лінійних електричних кіл.
- У третій частині викладаються основи теорії електричних, магнітних та електромагнітних полів і методи їх розрахунку.
Література
- Андреев В. С. Теория нелинейных электрических цепей: учеб. пособие / В. С. Андреев. — М.: Радио и связь, 1982. — 281 с.
- Атабеков Г. И. Теоретические основы электротехники. Ч.1 / Атабеков Г. И. — М. : Энергия, 1978. — 280 с.
- Бессонов Л. А. Теоретические основы электротехники. / Бессонов Л. А. — М. : Высшая школа, 1973. — 750 с.
- Бессонов Л. А. Теоретические основы электротехники. Электрические цепи: учеб. / Л. А. Бессонов — М.: Гардарики, 2002. — 638 с.
- Демирчян К. С. Теоретические основы электротехники: учебник. В 2-х т. / К. С. Демирчян, Л. Р. Нейман. — СПб., 2004. — Т.1. — 576 с.
- Дрючин В. Г. Теоретичні основи електротехніки. Електричні кола: [навч. посіб.] / Дрючин В. Г. — Алчевськ: ДонДТУ, 2009. — 214 с.
- Збірник задач з теоретичних основ електротехніки. Частина 1: навч. посіб. / Воробкевич А. Ю., Маляр В. С., Совин Р. Я. і ін. за ред А. Ю. Воробкевича, О. І. Шегедина. — К.: Магнолія Плюс, 2011. — 224 с.
- Карпов Ю. О. Теоретичні основи електротехніки. Розділ «Електричні кола з розподіленими параметрами»: [навч. посіб. для студ. напряму підготовки 0906 — «Електротехніка»] / Карпов Ю. О., Мадьяров В. Г. — Вінниця: ВНТУ, 2006. — 102 с.
- Кацив С. Ш. Комп'ютерне моделювання електричних кіл. [лабораторний практикум] / Кацив С. Ш., Мад'яров В. Г., Говор І. К. — Вінниця: ВНТУ, 2007. — 89 с.
- Конспект лекцій з курсу «Теоретичні основи електротехніки». Ч.1 / [Карпов Ю. О., Магас Т. Є., Мадьяров В. Г.]. — Вінниця: ВПІ, 1992. — 174 с.
- Коровкин Н. В. Теоретические основы электротехники: Сб. задач / Н. В. Коровкин, Е. Е. Селина, В. Л. Чечурин. — СПб.: Питер, 2004. — 512 с.
- Костін М. О. Теоретичні основи електротехніки: підруч. / М. О. Костін, О. Г. Шейкіна. — Дніпропетровськ: Вид. Дніпропетр. нац. ун-ту залізнич. транспорту. 2006. — Т. 1. — 336 с.: — Т. 2. — 276 с.
- Матханов П. Н. Основы анализа электрических цепей. Нелинейные цепи / П. Н. Матханов. — М.: Высш. шк., 1977. — 272 с.
- Нейман Л. Р. Теоретические основы электротехники / Л. Р. Нейман, К. С. Демирчян. — Л.: Энергоатомиздат, 1981. — Т. 1. — 536 с.; Т. 2. — 416 с.
- Основы теории цепей / Г. В. Зевеке, П. А. Ионкин, А. В. Нетушил, С. В. Страхов. — М.: Энергоатомиздат, 1989. — 528 с.
- Перхач В. С. Теоретична електротехніка. Лінійні кола: підруч. / В. С. Перхач. — К.: Вища шк., 1992. — 450 с. 306
- Поляков М. Г. Математичні основи теоретичної електротехніки: навч. посіб.: у 2-ох ч. / М. Г. Поляков, Л. Я. Фомичова, С. О. Сушко. — Дніпропетровськ: НГАУ, 2001, Ч.1. — 210 с.
- Прянишников В. А. Теоретические основы электротехники: учеб. пособие / В. А. Прянишников — СПб.: Корона, 2000. — 368 с.
- Теоретические основы электротехники: [В 3-х томах. Учебник для вузов]. Том 1 : [4 изд.] / К. С. Демирчян, Л. Р. Нейман, Н. В. Коровин, В. Л. Чечурин — СПб: Питер, 2003. — 463 с.
- Теоретические основы электротехники: [В 3-х томах. Учебник для вузов]. Том 2 : [4 изд.] / К. С. Демирчян, Л. Р. Нейман, Н. В. Коровин, В. Л. Чечурин — СПб: Питер, 2003. — 576 с.
- Теоретичні основи електротехніки: [підруч. для студ. техн. спец. вищ. навч. закл. : У 3 т.] / І. М. Чиженко (заг. ред.), В. С. Бойко (заг. ред.). Т. 1. Усталені режими лінійних електричних кіл із зосередженими параметрами / [Бойко В. С., Бойко В. В., Видолоб Ю. Ф. та ін.] — К. : Політехніка, 2004. — 272 с.
- Теоретичні основи електротехніки: [підруч.] / А. М. Воєйков, С. В. Астапов, І. Я. Лізан, В. В. Коломієць — Х., 2007. — 364 с.
- Теоретичні основи електротехніки: [підруч.] / Г. П. Балан, П. О. Кравченко, Ю. Ф. Свергун, О. Є. Щербаков — К. : Інтас, 2007. — 325 с.
- Теория линейных электрических цепей. / [Афанасьев Б. П., Гольдин О. Е., Кляцкин И. Г., Пинес Г. Я.]. — М. : Высшая школа, 1973. — 591 с.
- Филиппов Е. Нелинейная электротехника: пер. с нем. / Е. Филиппов. — М.: Энергия, 1976. — 496 с.
- Фриск В. В. Основы теории цепей: учеб. пособ. / В. В. Фриск. — М.: РадиоСофт, 2002. — 288 с.
- Чабан В. Й. Теоретична електротехніка: навч. посіб. / В. Й. Чабан. — Львів: Фенікс, 2002. — 240 с.
- Шебес М. Р. Задачник по теории линейных электрических цепей: учеб. пособ. / М. Р. Шебес, М. В. Каблукова. — М.: Высш. шк., 1990.– 544 с.
- Шегедин О. І., Маляр В. С. Теоретичні основи електротехніки: навч. посіб. / О. І. Шегедин, В. С. Маляр, — Львів: Магнолія Плюс, 2007. — Ч. 1. — 172 с.
Див. також
Примітки
- Наукова громадськість України і Польщі широко відзначила 125-річчя електротехнічної школи у Львівській політехніці. Національний університет «Львівська політехніка» (укр.). 30 травня 2017. Процитовано 28 квітня 2023.
- Тверитникова О. Є. Наукова школа електротехніки НТУ «ХПІ»: до 100-річчя з дня застосування / О. Є. Тверитникова // Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Сер. : Актуальні проблеми розвитку українського суспільства = Bulletin of the National Technical University «KhPI». Ser. : Actual problems of Ukrainian society development: зб. наук. пр. — Харків: НТУ «ХПІ», 2021. — № 2. — С. 99-104.
- Історія кафедри теоретичної електротехніки. toe.fea.kpi.ua. Процитовано 28 квітня 2023.
- Теоретичні основи електротехніки. Усталені режими лінійних електричних кіл із зосередженими та розподіленими параметрами: підручник / Ю. О. Карпов, С. Ш. Кацив, В. В. Кухарчук, Ю. Г. Ведміцький ; під ред. проф. Ю. О. Карпова — Вінниця: ВНТУ, 2011. — 377 с.
- Маляр В. С. Теоретичні основи електротехніки. Електричні кола: навч. посібник / В. С. Маляр. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. — 312 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет