Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Талпакоті малийОхоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини

Талпакоті малий

Талпакоті малий
Талпакоті малий
image
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Голубоподібні (Columbiformes)
Родина: Голубові (Columbidae)
Рід: Талпакоті (Columbina)
Вид: Талпакоті малий
Біноміальна назва
Columbina minuta
(Linnaeus, 1766)
image
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Columba minuta Linnaeus, 1766
Chaemepelia minuta (Linnaeus, 1766)
Columbigallina minuta (Linnaeus, 1766)
Посилання
image Вікісховище: Columbina minuta
image Віківиди: Columbina minuta
image ITIS: 177159
image МСОП: 22690779
image NCBI: 115617

Талпако́ті малий (Columbina minuta) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці.

Опис

Малий талпакоті є найменшим голубом у світі і одним з найлегших голубів у світі, хоча карликові тілопо є дещо важчими за них. Його довжина становить 14-16 см, а вага 24-26 г. Голова і шия сизувато-сірі, верхня частина тіла тьмяно-сірувато-коричнева, крила більш руді. Нижня частина тіла світло-бордова. Дзьоб чорний, лапи червонуваті.

Таксономія

image
Малий талпакоті
image
Гніздо малого талпакоті

В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив опис малого талпакоті до своєї книги «Ornithologie», описавши птаха за зразком, який, як він помилково вважав, походив із Санто-Домінго (Домініканська республіка). Він використав французьку назву La petite tourterelle brune d'Amérique та латинську назву Turtur parvus fuscus americanus. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї «Systema Naturae», він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном. Одним з цих видів був малий талпакоті, для якого Лінней придумав біномінальну назву Columba minuta. Згодом малого талпакоті перевели до роду Талпакоті (Columbina), введеного німецьким натуралістом Йоганном Баптистом фон Спіксом у 1825 році. Типова місцевість цього виду пізніше була виправлена на Каєнну у Французькій Гвіані.

Підвиди

Виділяють чотири підвиди:

  • C. m. interrupta (Griscom, 1929) — від південно-східної Мексики до Белізу, Гватемали і Нікарагуа;
  • C. m. elaeodes (Todd, 1913) — від Коста-Рики до заходу центральної Колумбії;
  • C. m. minuta (Linnaeus, 1766) — від східної Колумбії через Венесуели і Гвіану до південної Бразилії і північно-східної Аргентини;
  • C. m. amazilia (Bonaparte, 1855) — узбережжя південно-західного Еквадору і північно-західного Перу (на південь до Ліми).

Поширення і екологія

Малі талпакоті мешкають в Мексиці, Гватемалі, Белізі, Сальвадорі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Бразилії, Болівії, Парагваї і Аргентині. Вони живуть в сухих саванах і чагарникових заростях, на луках, зокрема на заплавних, на полях, переважно на висоті до 1400 м над рівнем моря, в Центральній Америці на висоті до 750 м над рівнем моря, в Перу місцями на висоті до 2100 м над рівнем моря.

Малі талпакоті ведуть переважно наземний спосіб життя. Більшу частину часу вони проводять на землі, ночують на деревах. Основою їх раціону є насіння. Початок сезону розмноження у малих талпакоті різниться в залежності від регіону, у Венесуелі гніздування триває протягом всього року з піком з квітні-листопаді. Гніздо розміщується на землі або в заростях низько над землею. В кладці 2 білих яйця. Інкубаційний період триває 13-14 днів, пташенята покидають гніздо через 12-14 днів після вилуплення.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція малих талпакоті становить від 500 тисяч до 5 мільйонів дорослих птахів.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Columbina minuta: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 22 листопада 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  3. Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode contenant la division des oiseaux en ordres, sections, genres, especes & leurs variétés (French та Latin) . Т. 1. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 116—117, Plate 8 fig 2.
  4. Allen, J.A. (1910). Collation of Brisson's genera of birds with those of Linnaeus. Bulletin of the American Museum of Natural History. 28: 317—335. hdl:2246/678.
  5. Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 285.
  6. von Spix, Johann Baptist (1825). Avium species novae, quas Brasiliam anus MDCCCXVII - MDCCCXX (Latin) . Т. 2. Monachii [Munich]: Franc. Seraph. Hübschmanni. с. 57—58.
  7. Berlepsch, Hans von; Hartert, Ernst (1902). On the birds of the Orinoco region. Novitates Zoologicae. 9: 1–135 [119].
  8. Peters, James Lee, ред. (1937). Check-List of Birds of the World. Т. 3. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. с. 108.
  9. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 листопада 2022.

Джерела

  • Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
  • David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Talpakoti malijOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Golubopodibni Columbiformes Rodina Golubovi Columbidae Rid Talpakoti Columbina Vid Talpakoti malijBinomialna nazvaColumbina minuta Linnaeus 1766 Areal viduPidvidi Div tekst SinonimiColumba minuta Linnaeus 1766 Chaemepelia minuta Linnaeus 1766 Columbigallina minuta Linnaeus 1766 PosilannyaVikishovishe Columbina minutaVikividi Columbina minutaITIS 177159MSOP 22690779NCBI 115617 Talpako ti malij Columbina minuta vid golubopodibnih ptahiv rodini golubovih Columbidae Meshkaye v Meksici Centralnij i Pivdennij Americi OpisMalij talpakoti ye najmenshim golubom u sviti i odnim z najlegshih golubiv u sviti hocha karlikovi tilopo ye desho vazhchimi za nih Jogo dovzhina stanovit 14 16 sm a vaga 24 26 g Golova i shiya sizuvato siri verhnya chastina tila tmyano siruvato korichneva krila bilsh rudi Nizhnya chastina tila svitlo bordova Dzob chornij lapi chervonuvati TaksonomiyaMalij talpakotiGnizdo malogo talpakoti V 1760 roci francuzkij zoolog Matyuren Zhak Brisson vklyuchiv opis malogo talpakoti do svoyeyi knigi Ornithologie opisavshi ptaha za zrazkom yakij yak vin pomilkovo vvazhav pohodiv iz Santo Domingo Dominikanska respublika Vin vikoristav francuzku nazvu La petite tourterelle brune d Amerique ta latinsku nazvu Turtur parvus fuscus americanus Odnak hoch Brisson i naviv latinsku nazvu vona ne bula naukovoyu tobto ne vidpovidaye binominalnij nomenklaturi i ne viznana Mizhnarodnoyu komisiyeyu iz zoologichnoyi nomenklaturi Koli v 1766 roci shvedskij naturalist Karl Linnej vipustiv dvanadcyate vidannya svoyeyi Systema Naturae vin dopovniv knigu opisom 240 vidiv ranishe opisanih Brissonom Odnim z cih vidiv buv malij talpakoti dlya yakogo Linnej pridumav binominalnu nazvu Columba minuta Zgodom malogo talpakoti pereveli do rodu Talpakoti Columbina vvedenogo nimeckim naturalistom Jogannom Baptistom fon Spiksom u 1825 roci Tipova miscevist cogo vidu piznishe bula vipravlena na Kayennu u Francuzkij Gviani PidvidiVidilyayut chotiri pidvidi C m interrupta Griscom 1929 vid pivdenno shidnoyi Meksiki do Belizu Gvatemali i Nikaragua C m elaeodes Todd 1913 vid Kosta Riki do zahodu centralnoyi Kolumbiyi C m minuta Linnaeus 1766 vid shidnoyi Kolumbiyi cherez Venesueli i Gvianu do pivdennoyi Braziliyi i pivnichno shidnoyi Argentini C m amazilia Bonaparte 1855 uzberezhzhya pivdenno zahidnogo Ekvadoru i pivnichno zahidnogo Peru na pivden do Limi Poshirennya i ekologiyaMali talpakoti meshkayut v Meksici Gvatemali Belizi Salvadori Gondurasi Nikaragua Kosta Rici Panami Kolumbiyi Ekvadori Peru Venesueli Gayani Surinami Francuzkij Gviani Braziliyi Boliviyi Paragvayi i Argentini Voni zhivut v suhih savanah i chagarnikovih zarostyah na lukah zokrema na zaplavnih na polyah perevazhno na visoti do 1400 m nad rivnem morya v Centralnij Americi na visoti do 750 m nad rivnem morya v Peru miscyami na visoti do 2100 m nad rivnem morya Mali talpakoti vedut perevazhno nazemnij sposib zhittya Bilshu chastinu chasu voni provodyat na zemli nochuyut na derevah Osnovoyu yih racionu ye nasinnya Pochatok sezonu rozmnozhennya u malih talpakoti riznitsya v zalezhnosti vid regionu u Venesueli gnizduvannya trivaye protyagom vsogo roku z pikom z kvitni listopadi Gnizdo rozmishuyetsya na zemli abo v zarostyah nizko nad zemleyu V kladci 2 bilih yajcya Inkubacijnij period trivaye 13 14 dniv ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 12 14 dniv pislya viluplennya ZberezhennyaMSOP klasifikuye cej vid yak takij sho ne potrebuye osoblivih zahodiv zi zberezhennya Za ocinkami doslidnikiv populyaciya malih talpakoti stanovit vid 500 tisyach do 5 miljoniv doroslih ptahiv PrimitkiBirdLife International 2016 Columbina minuta informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 22 listopada 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Brisson Mathurin Jacques 1760 Ornithologie ou Methode contenant la division des oiseaux en ordres sections genres especes amp leurs varietes French ta Latin T 1 Paris Jean Baptiste Bauche s 116 117 Plate 8 fig 2 Allen J A 1910 Collation of Brisson s genera of birds with those of Linnaeus Bulletin of the American Museum of Natural History 28 317 335 hdl 2246 678 Linnaeus Carl 1766 Systema naturae per regna tria natura secundum classes ordines genera species cum characteribus differentiis synonymis locis Latin T 1 Part 1 vid 12th Holmiae Stockholm Laurentii Salvii s 285 von Spix Johann Baptist 1825 Avium species novae quas Brasiliam anus MDCCCXVII MDCCCXX Latin T 2 Monachii Munich Franc Seraph Hubschmanni s 57 58 Berlepsch Hans von Hartert Ernst 1902 On the birds of the Orinoco region Novitates Zoologicae 9 1 135 119 Peters James Lee red 1937 Check List of Birds of the World T 3 Cambridge Massachusetts Harvard University Press s 108 Gill Frank Donsker David red 2022 Pigeons IOC World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 22 listopada 2022 DzherelaGerhard Rosler Die Wildtauben der Erde Freileben Haltung und Zucht Verlag M amp H Schaper Alfeld Hannover 1996 David Gibbs Eustace Barnes John Cox Pigeons and Doves A Guide to the Pigeons and Doves of the World Pica Press Sussex 2001Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ