Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сімерки́ — село в Україні, в Ужгородському районі Закарпатської області.
| село Сімерки | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Ужгородський район |
| Громада | Перечинська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1552 |
| Населення | 956 |
| Площа | 3,239 км² |
| Густота населення | 295,2 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 89213 |
| Телефонний код | +380 3145 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°45′21″ пн. ш. 22°34′20″ сх. д. / 48.75583° пн. ш. 22.57222° сх. д.Координати: 48°45′21″ пн. ш. 22°34′20″ сх. д. / 48.75583° пн. ш. 22.57222° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 198 м |
| Водойми | Сімерка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89213, Закарпатська обл., Переченський р-н, с.Сімерки, вул.Центральна,125 |
| Карта | |
  Сімерки | |
 Сімерки | |
| Мапа | |
с. Сімерки — розташоване в 9 км від районного центру і залізничної ст. Перечин. Автодорога до села проходить через автодорогу Перечин-Поляна. А в с. Сімер повертає через р.Тур'я (наліво), і хвилястою дорогою звивається поміж невеликими горами заросшим лісом до села. Населення 1064 чоловік.
Історія
Сімерки вперше згадуються в документах 1552 р. У 1567 р. тут оподатковано 4 господарства, 1589 р.- 8 господарств. Потім до села перейшло ще 25 родин, і на 1599 р. тут було 30-34 кріпацьки двори. 1715 р. фігурує як Уй Семере (новий сімер) , а в лексиконі населених пунктів Угорщини 1773р. вже як Сімерки.1751р. відома церква св.. Миколи.1820р. споруджено вознесенську церкву, поруч каркасну дзвіницю. В березні - квітні 1919 р. в селі існувала Радянська влада. У 1924 р. створена організація КПЧ. У 1931 р. селяни вигнали з села екзекутора, а всі записи про податкову заборгованість знищили. У лютому 1932 р. біднота брала участь в голодному поході в Перечин. Після звільнення села від нацистських загарбників (25 жовтня 1944 р.) 32 жителя вступили до лав Червоної Армії і 1-го Чехословацького армійського корпусу Л. Свободи. За хоробрість, виявлену в боях з гітлерівцями, 21 з них удостоєний урядових нагород, 7 людей загинули на фронтах Німецько-радянської війни. Їхні імена викарбувані на обеліску Слави, встановленому в центрі села.
12 грудня 1948 р. організовано колгосп ім. В. Молотова (пізніше – імені І. Франка). Правління розмістилося у колишній попівській фарі. Поступово сформувалися чотири бригади – у Перечині, Сімері, Ворочові, Сімерках. 1950 р. до колгоспу залучено всіх селян Перечина – 412 дворів. Тоді ж почалося поступове переселення безземельних селян з Верховини у долину. Переселенці розбудували у 50-60-х роках нову вулицю, що отримала назву Колгоспна.
Селищній раді Перечина підпорядковане село Сімер, що на відстані 7—9 кілометрів від районного центру. Печать села 1857 року, вельми оригінальна, також мала ввійти у гербівник населених пунктів Угорщини 1880 року. На ній зображений віл, що несе геральдичний щит червоного кольору. Над щитом три ножі (чи ложки), ще вище лавровий вінок. Вказано також колір ґрунту - він зелений. Навколо напис угорською мовою: Oszimira pecs (ete) печать Старого Сіміра. 1857. Перша згадка про село відноситься до 1551 року. У латинському тексті говориться про «поселення Земерс в Унгі». У тексті 1739 року називається Осемере (Старий Сімер), на відміну від Уй Семере (Нового Сімера), який у лексиконі населених пунктів Угорщини 1773 року фігурує також у формі Сімерки. За даними 1827 року, в Сімерах 55 будинків і 437 жителів (за винятком 16 євреїв, усі греко-католики). У географічному словнику Угорщини 1829 року кількість жителів визначається 420 чоловіками. Церква Вознесіння Господнього. 1820.
храм Вознесіння Господнього. 1820.
У 1751 р. в селі стояла добра дерев’яна церква св. Миколи з двома дзвонами, забезпечена місцевими образами, крім апостолів, намальованих на полотні.
Теперішня церква – типова мурована базилічна споруда. Храм оновлено у 1928 р. (тоді шинґлове покриття дахів замінили бляхою) за о. Андрія Сабова та кураторів Василя Грицака й Андрія Свадеби на кошти вірників у Америці та зусиллями всіх селян, а 16 вересня оновлену церкву посвятив єпископ Петро Ґебей. Про це детально написано на зворотному боці іконостасу. Є там запис і про ремонт 1971 р. за куратора Івана Щобака.
У 1977 р. залили бетоном підлогу. Біля церкви – проста каркасна дерев’яна дзвіниця на бетонному цоколі, вкрита етернітовим шатром. У дзвіниці – два дзвони. Великий був вилитий Ф. Егрі в 1924 p., а малий походить з 1794 р.
У Сімерках народився єпископ Костянтин Сабов (1926 – 1982) – подвижник греко-католицької церкви в часи підпілля.
24 жовтня 1999 р. в селі освячено хреста та камінь під спорудження греко-католицької церкви.
У 1999 році було закладено перший камінь під будівництво греко-католицького храму. А вже у 2004 році був освячений новий греко-католицький храм. На честь відкриття Божого храму відомий Закарпатський поет Юрій Шип (колишній вчитель Сімерківської школи) написав поезію «Святиня Сімерок». В 2014 році в храмі було відзначено її перше десятиліття діяльності.
Печатка.
В с.Сімерках була розміщена бригада колгоспу ім. Івана Франка, за якою було закріплено 224 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 61 га орної землі та 32 га саду. Основним напрямом господарства було відгодівля великої рогатої худоби, а також вирощування картоплі та зернових культур. За успіхи в колгоспному виробництві 5 передовиків нагороджені орденами і медалями СРСР.
Про Хатинку.
м. Пирогів. Хата із с. Сімерки (поч. ХХ ст.) — це характерний зразок народного житла лемків, поширений в басейнах річок річка Тур'я, та річка Уж.
Останній власник Іван Рогулич розповів, що хата частково складена із давнішньої хати, яка належала його дідові, але основний зруб склав його батько. Вік хати вирізьблений на зрубі всередині хати 1909 , крім цього при демонтажі хати у одному з вуглів знайдено монету, що чеканилась 1901 році. Хата виявлена у 1978 р. музейною експедицією, яку очолював Смолінський С.П. і встановлена у Музеї 1982 р. На родимому місці на обійсті було 2 хати - хлів і стодола («пиливня») під одним дахом, та мурована пивниця покрита соломою. З боку стодоли була прибудована «дривітня» (дривутня), за хатою посаджений садок: яблуні (білий налив, шуварка, пармінки), 2 сливи (пруньки, венгерка), черешня, «яперка» — шовковиця, кущі порічок, «ваприн» (аґрус). З протилежного боку хати висаджено городчик зільник, де росли барвінок, чебрик, м'ята, чорнобривці, солом'янки- безсмертник, півонії, мороз, тарільчики. Зільник був обгороджений «в слупки». Під хатою з боку сіней в землю був забитий камінь від жорен (тріснутий), полоске каміння і прикопаний «вішак» — суха яблуня, на якій сушили горшки, а на каменях - відра.
Від хати до хліва, зільника, кирниці, були викладені стежки з каміння- «ріняка». Коло зільника забиті в землю 2 лавиці з ковбицею та каменями. За лавицею був висаджений кущ рожі червоної на сок і леквар (варення) та кущ калини. Від сусіднього обістя хата І.Рогулича була відгороджена плотом з ліски, плетеним «в коцку». Для переходу з двору до сусідів в огорожі був зроблений перелаз, за хатою висаджений город, на якому садили: «крумплі» — картоплю, «пасулі»-фасолю, буряк, моркву, капусту, цибулю, часник, петрушку, кендерицю" (кукурудзу).
Інтер'єр хати і «хорім» — традиційний для південної Лемківщини. В сінях зберігаються жорна, сусіки, бочки, ткацький верстат та різне знаряддя.
У хаті було 2 постілі, «ціфрований» — різблений стіл "лава, шафарня, полиці — «талаш». Покрасою хати були мальовані порцелянові тарілки — «танжери», в два «шори»- ряди, квітки та ангели з кукурудзяного шумелиння, образи та глиняні тарілки. На одвірках дверей, на лутках вікон прибиті дерев'яні водохрещанські хрести, які несли естетичну і оберегову функцію. Відтворений екстер'єр та інтер'єр із. с. Сімерки відповідає зібраним польовим матеріалам на садибі І. Рогулича. Тут представлені експонати із Перечинського району з сел Тур'я Бистра, Тур'я Поляна, Туриця, Турички, Лікицарі, Зарічеве, Липовець.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1031 особа, з яких 494 чоловіки та 537 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 956 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,79 % |
| російська | 0,21 % |
Видатні люди села
Тороній Іван Юрійович - (1937- 2021, с. Сімерки Перечинського району Закарпатської області. - (1966 – 1969)p. директор новоствореного Ужгородського Технічного училища № 11 (нині Ужгородський професійний машинобудівний ліцей). - (1969 – 1977)p. директор Ужгородського професійно-технічного училища № 6 (колишнє Ужгородське художньо-ремісниче училище № 3). - (2000 – 2004)p. методист Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Закарпатській області. Організатор виробничого навчання учнів для підприємств деревообробної галузі, вніс вагомий внесок у зміцнення навчально-матеріальної бази професійно-технічних училищ. Автор багатьох методичних рекомендацій для викладачів і майстрів виробничого навчання з організації навчально-виробничого процесу та виробничої практики учнів професійно-технічних навчальних закладів області. Дослідник і автор нарису « Розвиток професійно-технічної освіти на території Закарпатської області у ХХ столітті».
- Товт Марія Іванівна — депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.
Туристичні місця
- храм Вознесіння Господнього. 1820.
- Джерело мінеральної води «Сімерківська»
- Сімерківська лагуна
Примітки
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2016. Процитовано 29 січня 2008.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Simerki selo v Ukrayini v Uzhgorodskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti selo SimerkiKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Uzhgorodskij rajonGromada Perechinska miska gromadaOsnovni daniZasnovane 1552Naselennya 956Plosha 3 239 km Gustota naselennya 295 2 osib km Poshtovij indeks 89213Telefonnij kod 380 3145Geografichni daniGeografichni koordinati 48 45 21 pn sh 22 34 20 sh d 48 75583 pn sh 22 57222 sh d 48 75583 22 57222 Koordinati 48 45 21 pn sh 22 34 20 sh d 48 75583 pn sh 22 57222 sh d 48 75583 22 57222Serednya visota nad rivnem morya 198 mVodojmi SimerkaMisceva vladaAdresa radi 89213 Zakarpatska obl Perechenskij r n s Simerki vul Centralna 125KartaSimerkiSimerkiMapa s Simerki roztashovane v 9 km vid rajonnogo centru i zaliznichnoyi st Perechin Avtodoroga do sela prohodit cherez avtodorogu Perechin Polyana A v s Simer povertaye cherez r Tur ya nalivo i hvilyastoyu dorogoyu zvivayetsya pomizh nevelikimi gorami zarosshim lisom do sela Naselennya 1064 cholovik IstoriyaSimerki vpershe zgaduyutsya v dokumentah 1552 r U 1567 r tut opodatkovano 4 gospodarstva 1589 r 8 gospodarstv Potim do sela perejshlo she 25 rodin i na 1599 r tut bulo 30 34 kripacki dvori 1715 r figuruye yak Uj Semere novij simer a v leksikoni naselenih punktiv Ugorshini 1773r vzhe yak Simerki 1751r vidoma cerkva sv Mikoli 1820r sporudzheno voznesensku cerkvu poruch karkasnu dzvinicyu V berezni kvitni 1919 r v seli isnuvala Radyanska vlada U 1924 r stvorena organizaciya KPCh U 1931 r selyani vignali z sela ekzekutora a vsi zapisi pro podatkovu zaborgovanist znishili U lyutomu 1932 r bidnota brala uchast v golodnomu pohodi v Perechin Pislya zvilnennya sela vid nacistskih zagarbnikiv 25 zhovtnya 1944 r 32 zhitelya vstupili do lav Chervonoyi Armiyi i 1 go Chehoslovackogo armijskogo korpusu L Svobodi Za horobrist viyavlenu v boyah z gitlerivcyami 21 z nih udostoyenij uryadovih nagorod 7 lyudej zaginuli na frontah Nimecko radyanskoyi vijni Yihni imena vikarbuvani na obelisku Slavi vstanovlenomu v centri sela 12 grudnya 1948 r organizovano kolgosp im V Molotova piznishe imeni I Franka Pravlinnya rozmistilosya u kolishnij popivskij fari Postupovo sformuvalisya chotiri brigadi u Perechini Simeri Vorochovi Simerkah 1950 r do kolgospu zalucheno vsih selyan Perechina 412 dvoriv Todi zh pochalosya postupove pereselennya bezzemelnih selyan z Verhovini u dolinu Pereselenci rozbuduvali u 50 60 h rokah novu vulicyu sho otrimala nazvu Kolgospna Selishnij radi Perechina pidporyadkovane selo Simer sho na vidstani 7 9 kilometriv vid rajonnogo centru Pechat sela 1857 roku velmi originalna takozh mala vvijti u gerbivnik naselenih punktiv Ugorshini 1880 roku Na nij zobrazhenij vil sho nese geraldichnij shit chervonogo koloru Nad shitom tri nozhi chi lozhki she vishe lavrovij vinok Vkazano takozh kolir gruntu vin zelenij Navkolo napis ugorskoyu movoyu Oszimira pecs ete pechat Starogo Simira 1857 Persha zgadka pro selo vidnositsya do 1551 roku U latinskomu teksti govoritsya pro poselennya Zemers v Ungi U teksti 1739 roku nazivayetsya Osemere Starij Simer na vidminu vid Uj Semere Novogo Simera yakij u leksikoni naselenih punktiv Ugorshini 1773 roku figuruye takozh u formi Simerki Za danimi 1827 roku v Simerah 55 budinkiv i 437 zhiteliv za vinyatkom 16 yevreyiv usi greko katoliki U geografichnomu slovniku Ugorshini 1829 roku kilkist zhiteliv viznachayetsya 420 cholovikami Cerkva Voznesinnya Gospodnogo 1820 hram Voznesinnya Gospodnogo 1820 U 1751 r v seli stoyala dobra derev yana cerkva sv Mikoli z dvoma dzvonami zabezpechena miscevimi obrazami krim apostoliv namalovanih na polotni Teperishnya cerkva tipova murovana bazilichna sporuda Hram onovleno u 1928 r todi shinglove pokrittya dahiv zaminili blyahoyu za o Andriya Sabova ta kuratoriv Vasilya Gricaka j Andriya Svadebi na koshti virnikiv u Americi ta zusillyami vsih selyan a 16 veresnya onovlenu cerkvu posvyativ yepiskop Petro Gebej Pro ce detalno napisano na zvorotnomu boci ikonostasu Ye tam zapis i pro remont 1971 r za kuratora Ivana Shobaka U 1977 r zalili betonom pidlogu Bilya cerkvi prosta karkasna derev yana dzvinicya na betonnomu cokoli vkrita eternitovim shatrom U dzvinici dva dzvoni Velikij buv vilitij F Egri v 1924 p a malij pohodit z 1794 r U Simerkah narodivsya yepiskop Kostyantin Sabov 1926 1982 podvizhnik greko katolickoyi cerkvi v chasi pidpillya 24 zhovtnya 1999 r v seli osvyacheno hresta ta kamin pid sporudzhennya greko katolickoyi cerkvi U 1999 roci bulo zakladeno pershij kamin pid budivnictvo greko katolickogo hramu A vzhe u 2004 roci buv osvyachenij novij greko katolickij hram Na chest vidkrittya Bozhogo hramu vidomij Zakarpatskij poet Yurij Ship kolishnij vchitel Simerkivskoyi shkoli napisav poeziyu Svyatinya Simerok V 2014 roci v hrami bulo vidznacheno yiyi pershe desyatilittya diyalnosti Pechatka V s Simerkah bula rozmishena brigada kolgospu im Ivana Franka za yakoyu bulo zakripleno 224 ga silskogospodarskih ugid v tomu chisli 61 ga ornoyi zemli ta 32 ga sadu Osnovnim napryamom gospodarstva bulo vidgodivlya velikoyi rogatoyi hudobi a takozh viroshuvannya kartopli ta zernovih kultur Za uspihi v kolgospnomu virobnictvi 5 peredovikiv nagorodzheni ordenami i medalyami SRSR Pro Hatinku m Pirogiv Hata iz s Simerki poch HHst ce harakternij zrazok narodnogo zhitla lemkiv poshirenij v basejnah richok richka Tur ya ta richka Uzh Ostannij vlasnik Ivan Rogulich rozpoviv sho hata chastkovo skladena iz davnishnoyi hati yaka nalezhala jogo didovi ale osnovnij zrub sklav jogo batko Vik hati virizblenij na zrubi vseredini hati 1909 krim cogo pri demontazhi hati u odnomu z vugliv znajdeno monetu sho chekanilas 1901 roci Hata viyavlena u 1978 r muzejnoyu ekspediciyeyu yaku ocholyuvav Smolinskij S P i vstanovlena u Muzeyi 1982 r Na rodimomu misci na obijsti bulo 2 hati hliv i stodola pilivnya pid odnim dahom ta murovana pivnicya pokrita solomoyu Z boku stodoli bula pribudovana drivitnya drivutnya za hatoyu posadzhenij sadok yabluni bilij naliv shuvarka parminki 2 slivi prunki vengerka chereshnya yaperka shovkovicya kushi porichok vaprin agrus Z protilezhnogo boku hati visadzheno gorodchik zilnik de rosli barvinok chebrik m yata chornobrivci solom yanki bezsmertnik pivoniyi moroz tarilchiki Zilnik buv obgorodzhenij v slupki Pid hatoyu z boku sinej v zemlyu buv zabitij kamin vid zhoren trisnutij poloske kaminnya i prikopanij vishak suha yablunya na yakij sushili gorshki a na kamenyah vidra Vid hati do hliva zilnika kirnici buli vikladeni stezhki z kaminnya rinyaka Kolo zilnika zabiti v zemlyu 2 lavici z kovbiceyu ta kamenyami Za laviceyu buv visadzhenij kush rozhi chervonoyi na sok i lekvar varennya ta kush kalini Vid susidnogo obistya hata I Rogulicha bula vidgorodzhena plotom z liski pletenim v kocku Dlya perehodu z dvoru do susidiv v ogorozhi buv zroblenij perelaz za hatoyu visadzhenij gorod na yakomu sadili krumpli kartoplyu pasuli fasolyu buryak morkvu kapustu cibulyu chasnik petrushku kendericyu kukurudzu Inter yer hati i horim tradicijnij dlya pivdennoyi Lemkivshini V sinyah zberigayutsya zhorna susiki bochki tkackij verstat ta rizne znaryaddya U hati bulo 2 postili cifrovanij rizblenij stil lava shafarnya polici talash Pokrasoyu hati buli malovani porcelyanovi tarilki tanzheri v dva shori ryadi kvitki ta angeli z kukurudzyanogo shumelinnya obrazi ta glinyani tarilki Na odvirkah dverej na lutkah vikon pribiti derev yani vodohreshanski hresti yaki nesli estetichnu i oberegovu funkciyu Vidtvorenij ekster yer ta inter yer iz s Simerki vidpovidaye zibranim polovim materialam na sadibi I Rogulicha Tut predstavleni eksponati iz Perechinskogo rajonu z sel Tur ya Bistra Tur ya Polyana Turicya Turichki Likicari Zaricheve Lipovec NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1031 osoba z yakih 494 choloviki ta 537 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 956 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 79 rosijska 0 21 Vidatni lyudi selaToronij Ivan Yurijovich 1937 2021 s Simerki Perechinskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti 1966 1969 p direktor novostvorenogo Uzhgorodskogo Tehnichnogo uchilisha 11 nini Uzhgorodskij profesijnij mashinobudivnij licej 1969 1977 p direktor Uzhgorodskogo profesijno tehnichnogo uchilisha 6 kolishnye Uzhgorodske hudozhno remisniche uchilishe 3 2000 2004 p metodist Navchalno metodichnogo centru profesijno tehnichnoyi osviti u Zakarpatskij oblasti Organizator virobnichogo navchannya uchniv dlya pidpriyemstv derevoobrobnoyi galuzi vnis vagomij vnesok u zmicnennya navchalno materialnoyi bazi profesijno tehnichnih uchilish Avtor bagatoh metodichnih rekomendacij dlya vikladachiv i majstriv virobnichogo navchannya z organizaciyi navchalno virobnichogo procesu ta virobnichoyi praktiki uchniv profesijno tehnichnih navchalnih zakladiv oblasti Doslidnik i avtor narisu Rozvitok profesijno tehnichnoyi osviti na teritoriyi Zakarpatskoyi oblasti u HH stolitti Tovt Mariya Ivanivna deputat Verhovnoyi Radi URSR 11 go sklikannya Turistichni miscya hram Voznesinnya Gospodnogo 1820 Dzherelo mineralnoyi vodi Simerkivska Simerkivska lagunaPrimitki Arhiv originalu za 8 grudnya 2016 Procitovano 29 sichnya 2008 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi