Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сіма Чиркович серб Сима Ћирковић 29 січня 1929 14 листопада 2009 сербський історик Чиркович був членом Академії наук і м

Сіма Чиркович

Сіма Чиркович

Сіма Чиркович (серб. Сима Ћирковић, 29 січня 1929 — 14 листопада 2009) — сербський історик. Чиркович був членом Академії наук і мистецтв Югославії, Боснії і Герцеговини, Сербії, Чорногорії та Воєводини. Займався дослідженням середньовічної історії сербського народу.

Сіма Чиркович
серб. Сима Ћирковић
image
Народився29 січня 1929(1929-01-29)
Осієк, Королівство Югославія
Помер14 листопада 2009(2009-11-14) (80 років)
Белград, Сербія
Країнаimage Югославія, image Сербія
Діяльністьмедієвіст, історик, викладач університету
Alma materd (1952)
d (1957)
Галузьісторія
ЧленствоСербська академія наук і мистецтв (7 травня 1981)
Чорногорська академія наук і мистецтв
Сербська академія наук і мистецтв (14 листопада 2009)
Хорватська академія наук і мистецтв
Академія наук і мистецтв Боснії і Герцеговини
image Сіма Чиркович у Вікісховищі

Біографія

Сіма Чиркович народився 29 січня 1929 року в Осієку, Савська бановина у Королівстві Югославія.

Відвідував початкову школу в Сомборі. В період Другої світової війни під час окупації Сербії (1941–1944) пішов у середню школу в Белграді. Згодом продовжив свою середню освіту в Сомборі з 1945 по 1948 рік. Чиркович вивчав історію на філософському факультеті Белградського університету з 1948 по 1952 роки. Після короткого періоду роботи у Державному архіві в Зреняніні та Національній бібліотеці Сербії, був обраний асистентом Інституту Історії у Белграді в 1955 році. Там Чиркович захистив докторську дисертацію «Герцог Стефан Вукчич Косача і його доба» в 1957 році. Пізніше він працював як доцент на факультеті філософії в Белграді, де викладав історію народів Югославії в середні віки. Науковець був заступником декана з 1964 по 1966 рік і деканом з 1974 по 1975 рік. З 1968 року носив звання професора. Академічну кар'єру завершив у зв'язку з виходом на пенсію у 1994 році.

Погляди

В січні 1975 року Чиркович пішов у відставку з посади декана філософського факультету Белградського університету після припинення діяльності дисидентської марксистської групи Praxis, яка орієнтувалась на гуманістичні цінності. Учасниками групи були професорами його факультету.

У 1986 році Чиркович критикував Меморандум Сербської академії наук і мистецтв. Пізніше, Чиркович стверджував, що суперечливий Меморандум Сербської академії наук і мистецтв слід розглядати як «так званий Меморандум». Оскільки він ніколи не був прийнятий Академією, то дослідник стверджував, що назва «меморандум» щодо документу є маніпуляцією, яка сприяла розпаленню міжетнічної напруги представниками різних політичних сил.

Під час облоги Дубровника в 1991 році він та інші югославські історики відправили відкритого листа до югославських сил з проханням не руйнувати історичну частину міста, яка має історичну та культурну цінність.

Чиркович підкреслював, що історія сербського народу тісно пов’язана з його міграціями. Особливо важливими були міграції до Угорщини протягом XV та XVI століть. На думку історика, вони сприяли засвоєнню більшою частиною сербського населення сучасної європейської культури. За Чирковичем, наслідки взаємодії сербів з сусідами, призвели до культурного розвитку, створення громадянського суспільства та посилили опір в регіонах, які все ще перебували під пануванням Османської імперії.

Слідуючи за науковим підходом щодо кількох століть слов'янської присутності у Бачці та Банаті, він вважав теорію про автохтонність косовських албанців на території Косово міфом, який завдяки критичному мисленню буде відкинуто.

Чиркович також висловлював занепокоєння щодо конфліктних відносин між сербами та албанцями на сучасному етапі. Він вважав, що географічне змішання цих двох груп населення робить абсолютно неможливим створення відчуття безпеки для кожної з груп через територіальний поділ. Натомість Чиркович підтримував те, що він вважав за прагматичний підхід до толерантності. Він підкреслював необхідність надання кожній громаді достатньої автономії щодо освіти, використання мови та зв'язків з основним культурним середовищем та співвітчизниками. Своїм основним завданням він вважав сприяння толерантності, щоб зробити можливим діалог як основу для матеріального та культурного прогресу обох народів.

Чиркович вважав, що Боснія і Герцеговина має свою історичну основу в минулому, її існування є виправданим. Він стверджував, що Боснія і Герцеговина займають свою позицію як суверенна держава в сучасному світі не стільки через свою середньовічну історію та специфічний соціально-політичний розвиток, що був незалежним своїх сусідів, скільки як стабілізуючий фактор щодо сусідніх країн. Вона має бути організована не як національна, а як громадянська держава. За його оцінкою розділенність боснійського суспільства ґрунтуються виключно на конфесійних ознаках.

Нагороди

  • "Oktobarska Award" (1965)
  • "Prosveta Award" (1972)
  • "Sedmojulska Award" of the Socialist Republic of Serbia for lifetime achievement (1982)
  • "Orden rada sa crvenom zastavom" (1988) (Order of labor with a red flag)
  • Belgrade Award (2006)
  • "Konstantin Jirecek" Medal of the German Society for Southeast Europe (2006).

Спадщина

У 2006 році хорватський історик Іво Банац згадував Чирковича як «найвизначнішого сербського історика сучасності».

Історики Джон Р. Лампе та Костянтин Іордакі описували Чирковича як «провідного історика середньовічної Сербії».

Праці

  • Ostaci starije društvene strukture u bosanskom feudalnom društvu, Istorijski glasnik 3-4, Belgrade,1958. 155-164. p.
  • Srednjovekovna srpska država-izabrani izvori, Školska knjiga, Zagreb, 1959.
  • Ćirković, Sima (1959). "Jedan prilog o banu Kulinu". Istorijski časopis. 9–10: 71–77.
  • Četvtina, Naučno delo, Belgrade,1963.
  • Die bosnische Kirche,Accademia Nazionale dei Lincei,Roma, 1963.
  • Ćirković, Sima (1964a). Istorija srednjovekovne bosanske države. Belgrade: Serbian Literary Guild.
  • Ćirković, Sima (1964b). "Sugubi venac: Prilog istoriji kraljevstva u Bosni". Zbornik Filozofskog fakulteta u Beogradu. 8 (1): 343–370.
  • Ćirković, Sima (2014) [1964]. "The Double Wreath: A Contribution to the History of Kingship in Bosnia". Balcanica (45): 107–143. doi:10.2298/BALC1445107C.
  • Ćirković, Sima (1964v). Herceg Stefan Vukčić-Kosača i njegovo doba. Belgrade: Naučno delo.
  • Golubac u srednjem veku, Braničevo, Požarevac, 1968.
  • Istorija za II razred gimnazije, Zavod za izdavanje udžbenika, Sarajevo,1967, 1969.
  • Đurađ Kastriot Skenderbeg i Bosna, Simpozijum o Skenderbegu, Priština, 1969.
  • Ćirković, Sima (1970). "Zeta u državi Nemanjića". Istorija Crne Gore (PDF). Vol. 2. Titograd: Redakcija za istoriju Crne Gore. pp. 3–93.
  • Ćirković, Sima (1970). "Doba Balšića (prvi deo)". Istorija Crne Gore (PDF). Vol. 2. Titograd: Redakcija za istoriju Crne Gore. pp. 3–48.
  • O despotu Vuku Grgureviću, Matica srpska, Novi Sad,1970.
  • Zdravstvene prilike u srednjovekovnoj bosanskoj državi,Acta historica medicinae, pharmaciae et veterinae 10/2, Sarajevo,1970. 93-98 p.
  • Istorija ljudskog društva i kulture od XII do XVIII za učenike II razreda gimnazije društveno-jezičkog smera, Zavod za izdavanje udžbenika Narodne Republike Srbije, Belgrade,1962,1964,1966,1968,1970,1971. (prevedeno na mađarski, rumunski, bugarski i albanski jezik)
  • Srednjovekovna Bosna u delu Ante Babić ,"Babić A., Iz istorije srednjovekovne Bosne", Sarajevo,1972. 5-8. p.
  • Odjeci ritersko-dvorjanske kulture u Bosni krajem srednjeg veka,"Srednjovekovna Bosna i evropska kultura", Muzej grada, Zenica,1973. 33-40. p.
  • Ćirković, Sima (1974). Despot Georg Branković und die Verhandlungen zwischen Ungarn und der Turken im J. 1454. L'Académie serbe des Sciences et des Arts.
  • Ćirković, Sima (1981). "Obrazovanje srpske države". Istorija srpskog naroda. Vol. 1. Belgrade: Serbian Literary Guild. pp. 141–155.
  • Ćirković, Sima (1981). "Srbija između Vizantijskog carstva i Bugarske". Istorija srpskog naroda. Vol. 1. Belgrade: Serbian Literary Guild. pp. 156–169.
  • Ćirković, Sima (1981). "Osamostaljivanje i uspon dukljanske države". Istorija srpskog naroda. Vol. 1. Belgrade: Serbian Literary Guild. pp. 180–196.
  • Ćirković, Sima (1982). "Godine kriza i previranja". Istorija srpskog naroda. Vol. 2. Belgrade: Serbian Literary Guild. pp. 47–63.
  • Ćirković, Sima (1982). "Protivrečnosti balkanske politike". Istorija srpskog naroda. Vol. 2. Belgrade: Serbian Literary Guild. pp. 230–240.
  • Ćirković, Sima (1982). "Kretanja prema severu". Istorija srpskog naroda. Vol. 2. Belgrade: Serbian Literary Guild. pp. 314–329.
  • Ćirković, Sima (1982). "Srpska vlastela u borbi za obnovu Despotovine". Istorija srpskog naroda. Vol. 2. Belgrade: Serbian Literary Guild. pp. 373–389.
  • Ćirković, Sima (1982). "Pad Bosne i pokušaji otpora turskom osvajanju". Istorija srpskog naroda. Vol. 2. Belgrade: Serbian Literary Guild. pp. 390–402.
  • Ćirković, Sima (1982). "Srpski živalj na novim ognjištima". Istorija srpskog naroda. Vol. 2. Belgrade: Serbian Literary Guild. pp. 431–444.
  • Ćirković, Sima (1982). "Poslednji Brankovići". Istorija srpskog naroda. Vol. 2. Belgrade: Serbian Literary Guild. pp. 445–464.
  • Ćirković, Sima (1982). "Srbi u odbrani ugarskih granica". Istorija srpskog naroda. Vol. 2. Belgrade: Serbian Literary Guild. pp. 465–478.
  • Ćirković, Sima (1982). "Poslednji despoti". Istorija srpskog naroda. Vol. 2. Belgrade: Serbian Literary Guild. pp. 479–490.
  • Ćirković, Sima (1991). "Tragovi slovenskog stanovništva na tlu Albanije u srednjem veku". Stanovništvo slovenskog porijekla u Albaniji. Titograd: Istorijski institut. pp. 43–56.
  • Ćirković, Sima (1995). Srbi u srednjem veku. Belgrade: Idea.
  • Ćirković, Sima; Mihaljčić, Rade, eds. (1997). Enciklopedija srpske istoriografije. Belgrade: Knowledge. .
  • Ćirković, Sima; Mihaljčić, Rade, eds. (1999). Leksikon srpskog srednjeg veka. Belgrade: Knowledge. .
  • Ćirković, Sima (2000). "Archiepiscopus Craynensis". Istorijski Zapisi. 73 (1–2): 47–54.
  • Ćirković, Sima (2004). Srbi među evropskim narodima. Belgrade: Equilibrium. .
  • Ćirković, Sima (2004). The Serbs. Malden: Blackwell Publishing. .

Примітки

  1. E.B. (November 17, 2009). "Sima Ćirković, istoričar" [Sima Ćirković, historian]. Blic (in Serbian). Retrieved 19 May 2011. koji je bio i član ANU BiH, JAZU, CANU, VANU i Evropske akademije za istoriju Brisel.
  2. "SIMA ĆIRKOVIĆ, historian". Serbian Academy of Sciences and Arts.
  3. Radić, Radivoj (2010). "Sima Ćrković (1929.-2009.)". Pro tempore: časopis studenata povijesti (in Croatian) (8–9): 602–605.
  4. De Baets, Antoon (2018). Crimes against History. Routledge. p. 146. .
  5. Ćirković, Sima (2020). Živeti sa istorijom [Living with history] (PDF) (in Serbian). Belgrade: Helsinški odbor za ljudska prava u Srbiji. p. 168. .
  6. Popov, Nebojša (2000). The road to war in Serbia: trauma and catharsis. Central European University Press. p. 132. .
  7. Ćirković, Sima (2020). Živeti sa istorijom [Living with history] (PDF) (in Serbian). Belgrade: Helsinški odbor za ljudska prava u Srbiji. p. 389. .
  8. Ćirković, Sima (2020). Živeti sa istorijom [Living with history] (PDF) (in Serbian). Belgrade: Helsinški odbor za ljudska prava u Srbiji. p. 389-390. .
  9. Ćirković, Sima (2020). Živeti sa istorijom [Living with history] (PDF) (in Serbian). Belgrade: Helsinški odbor za ljudska prava u Srbiji. p. 100. .
  10. Ćirković, Sima (2020). Živeti sa istorijom [Living with history] (PDF) (in Serbian). Belgrade: Helsinški odbor za ljudska prava u Srbiji. p. 100-101. .
  11. Ćirković, Sima (2020). Živeti sa istorijom [Living with history] (PDF) (in Serbian). Belgrade: Helsinški odbor za ljudska prava u Srbiji. p. 101. .
  12. Ćirković, Sima (2020). Živeti sa istorijom [Living with history] (PDF) (in Serbian). Belgrade: Helsinški odbor za ljudska prava u Srbiji. p. 193-194. .
  13. Radić, Radivoj (2010). "Sima Ćrković (1929.-2009.)". Pro tempore: časopis studenata povijesti (in Croatian) (8–9): 602–605.
  14. Banac, Ivo; Elshtain, Jean Bethke; Weisbuch, Robert (2006). "The Humanities and Its Publics" [ 2021-11-06 у Wayback Machine.] (PDF). American Council of Learned Societies Occasional Papers (61): 9. ISSN 1041-536X. „If I were asked to name the most significant living Serbian historian, I would mention Sima Ćirković, a prominent medievalist“.
  15. Lampe, John; Iordachi, Constantin (2020). Battling over the Balkans: Historiographical Questions and Controversies. Central European University Press. p. 6. . „The long continuity of a separate Serbian identification either with church or state is also emphasized in Sima Ćirković, The Serbs (2004). His credentials as Serbia's leading medieval historian lend weight to an account of the early centuries, surrounding the Kosovo battle of 1389.“.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sima Chirkovich serb Sima Ћirkoviћ 29 sichnya 1929 14 listopada 2009 serbskij istorik Chirkovich buv chlenom Akademiyi nauk i mistectv Yugoslaviyi Bosniyi i Gercegovini Serbiyi Chornogoriyi ta Voyevodini Zajmavsya doslidzhennyam serednovichnoyi istoriyi serbskogo narodu Sima Chirkovichserb Sima ЋirkoviћNarodivsya29 sichnya 1929 1929 01 29 Osiyek Korolivstvo YugoslaviyaPomer14 listopada 2009 2009 11 14 80 rokiv Belgrad SerbiyaKrayina Yugoslaviya SerbiyaDiyalnistmediyevist istorik vikladach universitetuAlma materd 1952 d 1957 GaluzistoriyaChlenstvoSerbska akademiya nauk i mistectv 7 travnya 1981 Chornogorska akademiya nauk i mistectv Serbska akademiya nauk i mistectv 14 listopada 2009 Horvatska akademiya nauk i mistectv Akademiya nauk i mistectv Bosniyi i Gercegovini Sima Chirkovich u VikishovishiBiografiyaSima Chirkovich narodivsya 29 sichnya 1929 roku v Osiyeku Savska banovina u Korolivstvi Yugoslaviya Vidviduvav pochatkovu shkolu v Sombori V period Drugoyi svitovoyi vijni pid chas okupaciyi Serbiyi 1941 1944 pishov u serednyu shkolu v Belgradi Zgodom prodovzhiv svoyu serednyu osvitu v Sombori z 1945 po 1948 rik Chirkovich vivchav istoriyu na filosofskomu fakulteti Belgradskogo universitetu z 1948 po 1952 roki Pislya korotkogo periodu roboti u Derzhavnomu arhivi v Zrenyanini ta Nacionalnij biblioteci Serbiyi buv obranij asistentom Institutu Istoriyi u Belgradi v 1955 roci Tam Chirkovich zahistiv doktorsku disertaciyu Gercog Stefan Vukchich Kosacha i jogo doba v 1957 roci Piznishe vin pracyuvav yak docent na fakulteti filosofiyi v Belgradi de vikladav istoriyu narodiv Yugoslaviyi v seredni viki Naukovec buv zastupnikom dekana z 1964 po 1966 rik i dekanom z 1974 po 1975 rik Z 1968 roku nosiv zvannya profesora Akademichnu kar yeru zavershiv u zv yazku z vihodom na pensiyu u 1994 roci PoglyadiV sichni 1975 roku Chirkovich pishov u vidstavku z posadi dekana filosofskogo fakultetu Belgradskogo universitetu pislya pripinennya diyalnosti disidentskoyi marksistskoyi grupi Praxis yaka oriyentuvalas na gumanistichni cinnosti Uchasnikami grupi buli profesorami jogo fakultetu U 1986 roci Chirkovich kritikuvav Memorandum Serbskoyi akademiyi nauk i mistectv Piznishe Chirkovich stverdzhuvav sho superechlivij Memorandum Serbskoyi akademiyi nauk i mistectv slid rozglyadati yak tak zvanij Memorandum Oskilki vin nikoli ne buv prijnyatij Akademiyeyu to doslidnik stverdzhuvav sho nazva memorandum shodo dokumentu ye manipulyaciyeyu yaka spriyala rozpalennyu mizhetnichnoyi naprugi predstavnikami riznih politichnih sil Pid chas oblogi Dubrovnika v 1991 roci vin ta inshi yugoslavski istoriki vidpravili vidkritogo lista do yugoslavskih sil z prohannyam ne rujnuvati istorichnu chastinu mista yaka maye istorichnu ta kulturnu cinnist Chirkovich pidkreslyuvav sho istoriya serbskogo narodu tisno pov yazana z jogo migraciyami Osoblivo vazhlivimi buli migraciyi do Ugorshini protyagom XV ta XVI stolit Na dumku istorika voni spriyali zasvoyennyu bilshoyu chastinoyu serbskogo naselennya suchasnoyi yevropejskoyi kulturi Za Chirkovichem naslidki vzayemodiyi serbiv z susidami prizveli do kulturnogo rozvitku stvorennya gromadyanskogo suspilstva ta posilili opir v regionah yaki vse she perebuvali pid panuvannyam Osmanskoyi imperiyi Sliduyuchi za naukovim pidhodom shodo kilkoh stolit slov yanskoyi prisutnosti u Bachci ta Banati vin vvazhav teoriyu pro avtohtonnist kosovskih albanciv na teritoriyi Kosovo mifom yakij zavdyaki kritichnomu mislennyu bude vidkinuto Chirkovich takozh vislovlyuvav zanepokoyennya shodo konfliktnih vidnosin mizh serbami ta albancyami na suchasnomu etapi Vin vvazhav sho geografichne zmishannya cih dvoh grup naselennya robit absolyutno nemozhlivim stvorennya vidchuttya bezpeki dlya kozhnoyi z grup cherez teritorialnij podil Natomist Chirkovich pidtrimuvav te sho vin vvazhav za pragmatichnij pidhid do tolerantnosti Vin pidkreslyuvav neobhidnist nadannya kozhnij gromadi dostatnoyi avtonomiyi shodo osviti vikoristannya movi ta zv yazkiv z osnovnim kulturnim seredovishem ta spivvitchiznikami Svoyim osnovnim zavdannyam vin vvazhav spriyannya tolerantnosti shob zrobiti mozhlivim dialog yak osnovu dlya materialnogo ta kulturnogo progresu oboh narodiv Chirkovich vvazhav sho Bosniya i Gercegovina maye svoyu istorichnu osnovu v minulomu yiyi isnuvannya ye vipravdanim Vin stverdzhuvav sho Bosniya i Gercegovina zajmayut svoyu poziciyu yak suverenna derzhava v suchasnomu sviti ne stilki cherez svoyu serednovichnu istoriyu ta specifichnij socialno politichnij rozvitok sho buv nezalezhnim svoyih susidiv skilki yak stabilizuyuchij faktor shodo susidnih krayin Vona maye buti organizovana ne yak nacionalna a yak gromadyanska derzhava Za jogo ocinkoyu rozdilennist bosnijskogo suspilstva gruntuyutsya viklyuchno na konfesijnih oznakah Nagorodi Oktobarska Award 1965 Prosveta Award 1972 Sedmojulska Award of the Socialist Republic of Serbia for lifetime achievement 1982 Orden rada sa crvenom zastavom 1988 Order of labor with a red flag Belgrade Award 2006 Konstantin Jirecek Medal of the German Society for Southeast Europe 2006 SpadshinaU 2006 roci horvatskij istorik Ivo Banac zgaduvav Chirkovicha yak najviznachnishogo serbskogo istorika suchasnosti Istoriki Dzhon R Lampe ta Kostyantin Iordaki opisuvali Chirkovicha yak providnogo istorika serednovichnoyi Serbiyi PraciOstaci starije drustvene strukture u bosanskom feudalnom drustvu Istorijski glasnik 3 4 Belgrade 1958 155 164 p Srednjovekovna srpska drzava izabrani izvori Skolska knjiga Zagreb 1959 Cirkovic Sima 1959 Jedan prilog o banu Kulinu Istorijski casopis 9 10 71 77 Cetvtina Naucno delo Belgrade 1963 Die bosnische Kirche Accademia Nazionale dei Lincei Roma 1963 Cirkovic Sima 1964a Istorija srednjovekovne bosanske drzave Belgrade Serbian Literary Guild Cirkovic Sima 1964b Sugubi venac Prilog istoriji kraljevstva u Bosni Zbornik Filozofskog fakulteta u Beogradu 8 1 343 370 Cirkovic Sima 2014 1964 The Double Wreath A Contribution to the History of Kingship in Bosnia Balcanica 45 107 143 doi 10 2298 BALC1445107C Cirkovic Sima 1964v Herceg Stefan Vukcic Kosaca i njegovo doba Belgrade Naucno delo Golubac u srednjem veku Branicevo Pozarevac 1968 Istorija za II razred gimnazije Zavod za izdavanje udzbenika Sarajevo 1967 1969 Đurađ Kastriot Skenderbeg i Bosna Simpozijum o Skenderbegu Pristina 1969 Cirkovic Sima 1970 Zeta u drzavi Nemanjica Istorija Crne Gore PDF Vol 2 Titograd Redakcija za istoriju Crne Gore pp 3 93 Cirkovic Sima 1970 Doba Balsica prvi deo Istorija Crne Gore PDF Vol 2 Titograd Redakcija za istoriju Crne Gore pp 3 48 O despotu Vuku Grgurevicu Matica srpska Novi Sad 1970 Zdravstvene prilike u srednjovekovnoj bosanskoj drzavi Acta historica medicinae pharmaciae et veterinae 10 2 Sarajevo 1970 93 98 p Istorija ljudskog drustva i kulture od XII do XVIII za ucenike II razreda gimnazije drustveno jezickog smera Zavod za izdavanje udzbenika Narodne Republike Srbije Belgrade 1962 1964 1966 1968 1970 1971 prevedeno na mađarski rumunski bugarski i albanski jezik Srednjovekovna Bosna u delu Ante Babic Babic A Iz istorije srednjovekovne Bosne Sarajevo 1972 5 8 p Odjeci ritersko dvorjanske kulture u Bosni krajem srednjeg veka Srednjovekovna Bosna i evropska kultura Muzej grada Zenica 1973 33 40 p Cirkovic Sima 1974 Despot Georg Brankovic und die Verhandlungen zwischen Ungarn und der Turken im J 1454 L Academie serbe des Sciences et des Arts Cirkovic Sima 1981 Obrazovanje srpske drzave Istorija srpskog naroda Vol 1 Belgrade Serbian Literary Guild pp 141 155 Cirkovic Sima 1981 Srbija između Vizantijskog carstva i Bugarske Istorija srpskog naroda Vol 1 Belgrade Serbian Literary Guild pp 156 169 Cirkovic Sima 1981 Osamostaljivanje i uspon dukljanske drzave Istorija srpskog naroda Vol 1 Belgrade Serbian Literary Guild pp 180 196 Cirkovic Sima 1982 Godine kriza i previranja Istorija srpskog naroda Vol 2 Belgrade Serbian Literary Guild pp 47 63 Cirkovic Sima 1982 Protivrecnosti balkanske politike Istorija srpskog naroda Vol 2 Belgrade Serbian Literary Guild pp 230 240 Cirkovic Sima 1982 Kretanja prema severu Istorija srpskog naroda Vol 2 Belgrade Serbian Literary Guild pp 314 329 Cirkovic Sima 1982 Srpska vlastela u borbi za obnovu Despotovine Istorija srpskog naroda Vol 2 Belgrade Serbian Literary Guild pp 373 389 Cirkovic Sima 1982 Pad Bosne i pokusaji otpora turskom osvajanju Istorija srpskog naroda Vol 2 Belgrade Serbian Literary Guild pp 390 402 Cirkovic Sima 1982 Srpski zivalj na novim ognjistima Istorija srpskog naroda Vol 2 Belgrade Serbian Literary Guild pp 431 444 Cirkovic Sima 1982 Poslednji Brankovici Istorija srpskog naroda Vol 2 Belgrade Serbian Literary Guild pp 445 464 Cirkovic Sima 1982 Srbi u odbrani ugarskih granica Istorija srpskog naroda Vol 2 Belgrade Serbian Literary Guild pp 465 478 Cirkovic Sima 1982 Poslednji despoti Istorija srpskog naroda Vol 2 Belgrade Serbian Literary Guild pp 479 490 Cirkovic Sima 1991 Tragovi slovenskog stanovnistva na tlu Albanije u srednjem veku Stanovnistvo slovenskog porijekla u Albaniji Titograd Istorijski institut pp 43 56 Cirkovic Sima 1995 Srbi u srednjem veku Belgrade Idea Cirkovic Sima Mihaljcic Rade eds 1997 Enciklopedija srpske istoriografije Belgrade Knowledge ISBN 9788680269351 Cirkovic Sima Mihaljcic Rade eds 1999 Leksikon srpskog srednjeg veka Belgrade Knowledge ISBN 9788683233014 Cirkovic Sima 2000 Archiepiscopus Craynensis Istorijski Zapisi 73 1 2 47 54 Cirkovic Sima 2004 Srbi među evropskim narodima Belgrade Equilibrium ISBN 9788682937043 Cirkovic Sima 2004 The Serbs Malden Blackwell Publishing ISBN 9781405142915 PrimitkiE B November 17 2009 Sima Cirkovic istoricar Sima Cirkovic historian Blic in Serbian Retrieved 19 May 2011 koji je bio i clan ANU BiH JAZU CANU VANU i Evropske akademije za istoriju Brisel SIMA CIRKOVIC historian Serbian Academy of Sciences and Arts Radic Radivoj 2010 Sima Crkovic 1929 2009 Pro tempore casopis studenata povijesti in Croatian 8 9 602 605 De Baets Antoon 2018 Crimes against History Routledge p 146 ISBN 978 1 35132 983 5 Cirkovic Sima 2020 Ziveti sa istorijom Living with history PDF in Serbian Belgrade Helsinski odbor za ljudska prava u Srbiji p 168 ISBN 978 86 7208 217 3 Popov Nebojsa 2000 The road to war in Serbia trauma and catharsis Central European University Press p 132 ISBN 978 963 9116 56 6 Cirkovic Sima 2020 Ziveti sa istorijom Living with history PDF in Serbian Belgrade Helsinski odbor za ljudska prava u Srbiji p 389 ISBN 978 86 7208 217 3 Cirkovic Sima 2020 Ziveti sa istorijom Living with history PDF in Serbian Belgrade Helsinski odbor za ljudska prava u Srbiji p 389 390 ISBN 978 86 7208 217 3 Cirkovic Sima 2020 Ziveti sa istorijom Living with history PDF in Serbian Belgrade Helsinski odbor za ljudska prava u Srbiji p 100 ISBN 978 86 7208 217 3 Cirkovic Sima 2020 Ziveti sa istorijom Living with history PDF in Serbian Belgrade Helsinski odbor za ljudska prava u Srbiji p 100 101 ISBN 978 86 7208 217 3 Cirkovic Sima 2020 Ziveti sa istorijom Living with history PDF in Serbian Belgrade Helsinski odbor za ljudska prava u Srbiji p 101 ISBN 978 86 7208 217 3 Cirkovic Sima 2020 Ziveti sa istorijom Living with history PDF in Serbian Belgrade Helsinski odbor za ljudska prava u Srbiji p 193 194 ISBN 978 86 7208 217 3 Radic Radivoj 2010 Sima Crkovic 1929 2009 Pro tempore casopis studenata povijesti in Croatian 8 9 602 605 Banac Ivo Elshtain Jean Bethke Weisbuch Robert 2006 The Humanities and Its Publics 2021 11 06 u Wayback Machine PDF American Council of Learned Societies Occasional Papers 61 9 ISSN 1041 536X If I were asked to name the most significant living Serbian historian I would mention Sima Cirkovic a prominent medievalist Lampe John Iordachi Constantin 2020 Battling over the Balkans Historiographical Questions and Controversies Central European University Press p 6 ISBN 978 9 63386 326 8 The long continuity of a separate Serbian identification either with church or state is also emphasized in Sima Cirkovic The Serbs 2004 His credentials as Serbia s leading medieval historian lend weight to an account of the early centuries surrounding the Kosovo battle of 1389

Дата публікації:
Топ