Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем див Сібільов Сибільов Сібільов Микола Вікентійович 9 лютого 1873

Сібільов Микола Вікентійович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Сібільов.

Сибільов (Сібільов) Микола Вікентійович (9 лютого 1873, Глухів — 18 серпня 1943, Уфа) — український вчений, музейник, археолог, дослідник археологічних пам'яток Слобожанщини, Донеччини, Донщини та ін. Засновник та перший директор Ізюмського краєзнавчого музею (1920—1941)

Сібільов Микола Вікентійович
image
Народився 9 лютого 1873(1873-02-09)
м. Глухів, Чернігівська губернія, image Російська імперія, нині центр Глухівського району Сумської області, image Україна
Помер 18 серпня 1943(1943-08-18) (70 років)
м. Уфа, image Башкирська АРСР, нині Башкортостан, image Росія
Країна image Російська імперія
image Російська республіка
image УНР
image Українська Держава
image Українська РСР
image СРСР
Діяльність археолог, музейник, краєзнавець
Alma mater Глухівська прогімназія
Галузь (музейництво), археологія
Заклад (Ізюмський краєзнавчий музей імені М. В. Сібільова)
Посада d
Відомий завдяки: вивчення і колекціонування археологічних пам'яток, заснування краєзнавчих та археологічних музеїв
image Роботи у Вікіджерелах
image Сібільов Микола Вікентійович у Вікісховищі

Біографія

Народився 9 лютого 1873 р. за загально прийнятою інформацією у м. Глухів (є дані про його народження в м. Бєлгород). Сином колезького асесора. Навчався в Глухівській прогімназії. Після закінчення навчання працював писарем в училищі, потім з 1891 до 1911 р. працював у Курській казенній палаті цивільним чиновником, дослужившись до чину надвірного радника.

За станом здоров'я звільнився та переїхав разом з родиною на постійне місце проживання до м. Ізюм. Зацікавився історією краю, захопився краєзнавчою роботою, зайнявся вивченням та колекціонуванням археологічних пам'яток кам'яної доби та поставив питання про організацію місцевого музею.

14 січня 1920 р. Миколу Вікентійовича було призначено директором створеного Ізюмського музею. Одним з головних напрямків діяльності М. Сибільова був порятунок культурної спадщини краю. Він організував збір книг, картин, творів прикладного мистецтва із покинутих поміщицьких маєтків. Музей поповнився колекцією природних копалин, архівом міського самоврядування, приватними колекціями з геології, палеонтології, зоології, ботаніки.

Завдяки його наполегливості в Ізюмі виходять друком матеріали з археологічних досліджень: два випуски «Древности Изюмщины» (1926), «Старовинності Ізюмщини» (1928—1930).

На початку 1934 р. М. В. Сибільов з сім'єю переїхав до Святогірська (нині місто Донецької області). Вчений продовжив розвідницькі пошукові роботи в Донбасі.

У квітні 1934 р. за сприяння Сибільова М. В. був заснований Артемогірський (Святогірський) краєзнавчий музей, де він працював науковим консультантом.

З 1 липня 1938 р. М. В. Сибільов працює на посаді молодшого наукового співробітника, наукового співробітника сектору археології докласового суспільства в Інституті Археології АН УРСР (1938—1941), наукового співробітника Інституту суспільних наук (1941—1942), старшого наукового співробітника Інституту історії та археології АН УРСР у м. Уфа (1943).

З перших днів війни Микола Вікентійович переймався вивезенням музейних колекцій Ізюмського та Святогірського музеїв. Неймовірні зусилля М. В. Сибільова та його дружини С. М. Одінцової та прикомандированих військових дали змогу більшу частину культурних цінностей врятувати. Частина була закопана на місті, а частина вивезена до м. Уфа.

В евакуації М. В. Сибільов продовжив свої наукові дослідження. В Уфі, незважаючи на різке погіршення здоров'я, М. В. Сибільов писав наукові статті, планував проведення виставок і мріяв повернутися в Україну.

Помер Микола Вікентійович Сибільов 18 серпня 1943 р. в м. Уфа.

Пам'ять

Іменем Миколи Сібільова названо Ізюмський краєзнавчий музей.

В Святогірській лаврі відбуваються конференції, які на честь Сібільова Миколи Вікентійовича називаються «Сібільовські читання».

Джерела

  • Колесник А. В. Н. В. Сибилев и С. Н. Одинцова: грани одной судьбы // Святогірський альманах. — Донецьк. — 2009. — С. 174—188.
  • Кононенко Ж. А. Н. В. Сибилёв — исследователь Изюмщины и Донеччины: по материалам личного фонда // Охорона і дослідження пам'яток археології Полтавщини, Полтава, 1990. — С. 52—55.
  • Кононенко Ж. А. Косикова Е. В. Археолог-краевед Николай Викентьевич Сибилев (1873—1943 гг.) // Донецкий археологический сборник. Донецк, 1993. — С. 5—23.
  • Косиков В. А. Сибилев Н. В. // История исследования археологических памятников Донбасса. Донецк, 2001. — С. 26—31.
  • Принь О. В. Літопис охорони культурної спадщини в Україні 1945—1991 років (за матеріалами Донецької та Луганської областей) : монографія / О. В. Принь; Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е. О. Дідоренка, НАН України, Центр пам'яткознавства. — Луганськ, 2010. — 336 c.
  • Цвейбель Д. С. Дослідник минулого Донбасу М. В. Сибільов: (До 100-річчя від дня народження) // Український історичний журнал, 1973. — № 2. — С. 132—134.
  • Принь М. О. Одінцова Софія Миколаївна (1876–1960): штрихи до біографії музейника, археолога та пам’яткоохоронця (київський період життя) // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – Вип. 54. – 2018. – С. 157–167.

Посилання

  1. . Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 12 грудня 2017.
  2. У Святогірській Лаврі відбудеться наукова конференція «Сібільовські читання»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Sibilov Sibilov Sibilov Mikola Vikentijovich 9 lyutogo 1873 Gluhiv 18 serpnya 1943 Ufa ukrayinskij vchenij muzejnik arheolog doslidnik arheologichnih pam yatok Slobozhanshini Donechchini Donshini ta in Zasnovnik ta pershij direktor Izyumskogo krayeznavchogo muzeyu 1920 1941 Sibilov Mikola VikentijovichNarodivsya 9 lyutogo 1873 1873 02 09 m Gluhiv Chernigivska guberniya Rosijska imperiya nini centr Gluhivskogo rajonu Sumskoyi oblasti UkrayinaPomer 18 serpnya 1943 1943 08 18 70 rokiv m Ufa Bashkirska ARSR nini Bashkortostan RosiyaKrayina Rosijska imperiya Rosijska respublika UNR Ukrayinska Derzhava Ukrayinska RSR SRSRDiyalnist arheolog muzejnik krayeznavecAlma mater Gluhivska progimnaziyaGaluz muzejnictvo arheologiyaZaklad Izyumskij krayeznavchij muzej imeni M V SibilovaPosada dVidomij zavdyaki vivchennya i kolekcionuvannya arheologichnih pam yatok zasnuvannya krayeznavchih ta arheologichnih muzeyivRoboti u Vikidzherelah Sibilov Mikola Vikentijovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 9 lyutogo 1873 r za zagalno prijnyatoyu informaciyeyu u m Gluhiv ye dani pro jogo narodzhennya v m Byelgorod Sinom kolezkogo asesora Navchavsya v Gluhivskij progimnaziyi Pislya zakinchennya navchannya pracyuvav pisarem v uchilishi potim z 1891 do 1911 r pracyuvav u Kurskij kazennij palati civilnim chinovnikom dosluzhivshis do chinu nadvirnogo radnika Za stanom zdorov ya zvilnivsya ta pereyihav razom z rodinoyu na postijne misce prozhivannya do m Izyum Zacikavivsya istoriyeyu krayu zahopivsya krayeznavchoyu robotoyu zajnyavsya vivchennyam ta kolekcionuvannyam arheologichnih pam yatok kam yanoyi dobi ta postaviv pitannya pro organizaciyu miscevogo muzeyu 14 sichnya 1920 r Mikolu Vikentijovicha bulo priznacheno direktorom stvorenogo Izyumskogo muzeyu Odnim z golovnih napryamkiv diyalnosti M Sibilova buv poryatunok kulturnoyi spadshini krayu Vin organizuvav zbir knig kartin tvoriv prikladnogo mistectva iz pokinutih pomishickih mayetkiv Muzej popovnivsya kolekciyeyu prirodnih kopalin arhivom miskogo samovryaduvannya privatnimi kolekciyami z geologiyi paleontologiyi zoologiyi botaniki Zavdyaki jogo napoleglivosti v Izyumi vihodyat drukom materiali z arheologichnih doslidzhen dva vipuski Drevnosti Izyumshiny 1926 Starovinnosti Izyumshini 1928 1930 Na pochatku 1934 r M V Sibilov z sim yeyu pereyihav do Svyatogirska nini misto Doneckoyi oblasti Vchenij prodovzhiv rozvidnicki poshukovi roboti v Donbasi U kvitni 1934 r za spriyannya Sibilova M V buv zasnovanij Artemogirskij Svyatogirskij krayeznavchij muzej de vin pracyuvav naukovim konsultantom Z 1 lipnya 1938 r M V Sibilov pracyuye na posadi molodshogo naukovogo spivrobitnika naukovogo spivrobitnika sektoru arheologiyi doklasovogo suspilstva v Instituti Arheologiyi AN URSR 1938 1941 naukovogo spivrobitnika Institutu suspilnih nauk 1941 1942 starshogo naukovogo spivrobitnika Institutu istoriyi ta arheologiyi AN URSR u m Ufa 1943 Z pershih dniv vijni Mikola Vikentijovich perejmavsya vivezennyam muzejnih kolekcij Izyumskogo ta Svyatogirskogo muzeyiv Nejmovirni zusillya M V Sibilova ta jogo druzhini S M Odincovoyi ta prikomandirovanih vijskovih dali zmogu bilshu chastinu kulturnih cinnostej vryatuvati Chastina bula zakopana na misti a chastina vivezena do m Ufa V evakuaciyi M V Sibilov prodovzhiv svoyi naukovi doslidzhennya V Ufi nezvazhayuchi na rizke pogirshennya zdorov ya M V Sibilov pisav naukovi statti planuvav provedennya vistavok i mriyav povernutisya v Ukrayinu Pomer Mikola Vikentijovich Sibilov 18 serpnya 1943 r v m Ufa Pam yatImenem Mikoli Sibilova nazvano Izyumskij krayeznavchij muzej V Svyatogirskij lavri vidbuvayutsya konferenciyi yaki na chest Sibilova Mikoli Vikentijovicha nazivayutsya Sibilovski chitannya DzherelaKolesnik A V N V Sibilev i S N Odincova grani odnoj sudby Svyatogirskij almanah Doneck 2009 S 174 188 Kononenko Zh A N V Sibilyov issledovatel Izyumshiny i Donechchiny po materialam lichnogo fonda Ohorona i doslidzhennya pam yatok arheologiyi Poltavshini Poltava 1990 S 52 55 Kononenko Zh A Kosikova E V Arheolog kraeved Nikolaj Vikentevich Sibilev 1873 1943 gg Doneckij arheologicheskij sbornik Doneck 1993 S 5 23 Kosikov V A Sibilev N V Istoriya issledovaniya arheologicheskih pamyatnikov Donbassa Doneck 2001 S 26 31 Prin O V Litopis ohoroni kulturnoyi spadshini v Ukrayini 1945 1991 rokiv za materialami Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej monografiya O V Prin Lugan derzh un t vnutr sprav im E O Didorenka NAN Ukrayini Centr pam yatkoznavstva Lugansk 2010 336 c Cvejbel D S Doslidnik minulogo Donbasu M V Sibilov Do 100 richchya vid dnya narodzhennya Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1973 2 S 132 134 Prin M O Odincova Sofiya Mikolayivna 1876 1960 shtrihi do biografiyi muzejnika arheologa ta pam yatkoohoroncya kiyivskij period zhittya Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina Vip 54 2018 S 157 167 Posilannya Arhiv originalu za 13 grudnya 2017 Procitovano 12 grudnya 2017 U Svyatogirskij Lavri vidbudetsya naukova konferenciya Sibilovski chitannya
Топ