Сєдак Ігор Микитович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сєдак.

І́гор Мики́тович Сєдак (* 3 жовтня 1923, Полтава — † 12 січня 2009, Київ) — український архітектор, член Національної спілки архітекторів України, заслужений архітектор УРСР (1977), лауреат Державної премії СРСР (1978) в царині архітектури — за ландшафтну архітектуру центру Донецька, академік Академії мистецтв України (2004).

Сєдак Ігор Микитович
Народження	3 жовтня 1923(1923-10-03) Полтава
Смерть	12 січня 2009(2009-01-12) (85 років) Київ
Країна (підданство)	СРСР  Україна
Навчання	Київський інженерно-будівельний інститут
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Київ, Донецьк, Артемівськ, Дніпрорудне, Кременчук, Коростишів, Суми, Ялта та ін.
Нагороди	Заслужений архітектор Української РСР

Батько Олександра Сєдака — також Заслуженого архітектора України.

Джерела

Брав участь у німецько-радянській війні.

1951 року закінчив Київський інженерно-будівельний інститут, архітектор.

З 1951 по 1969 рік працював у проектних й науково-дослідних інститутах.

Протягом 1969—1976 років обіймав посаду директора Українського державного інституту проектування міст «Діпромісто».

Виконав більше 100 проектних та конкурсних робіт — генеральних планів Донецька — Макіївки, Сум, Великої Ялти.

Запроектував та керував забудовою житлових та громадських споруд в Бахмуті, Дніпрорудному, Києві, Коростишеві, Кременчуці, Червонограді.

Розробив проекти парків в Алушті, Одесі, Сімферополі, приміській зоні Києва, на Закарпатті.

Протягом 1965—1990 років обирався членом президії, першим заступником голови та головою правління Спілки архітекторів УРСР.

Протягом 15 років, з 1975 по 1990 рік, був секретарем Союзу архітекторів СРСР.

З 1979 року працював викладачем на кафедрі містобудування Київського національного університету будівництва і архітектури, доцент.

Є автором понад 150 наукових публікацій з архітектурних питань, серед них монографія «Архітектура України».

За його участі розроблено та встановлено понад тридцять пам'ятників, зокрема загиблим в нацистсько-радянській війні односельцям, погруддя Б. Є. Патона в Києві.

Представляв УРСР на багатьох з'їздах Спілки архітекторів СРСР.

Був делегатом п'яти конгресів та асамблей Міжнародної спілки архітекторів (UIA) — у Болгарії, Великій Британії, Єгипті, Іспанії, Мексиці.

Протягом багатьох років входив до складу:

• Комітету з Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка та головою його архітектурної секції,
• президії республіканського правління Українського товариства охорони пам'яток історії та культури,
• був членом комісії Української РСР із справ ЮНЕСКО,
• віце-президентом архітектурної секції Українського товариства дружби та культурного зв'язку з зарубіжними країнами.

Працював головним редактором науково-технічного збірника «В допомогу проектувальнику-містобудувальнику».

Нагороди

І. М. Сєдак також кавалер орденів Богдана Хмельницького, Трудового Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1 ступеня, Червоної Зірки. Нагороджений Почесною грамотою ВР УРСР, срібною медаллю Всесоюзної виставки досягнень народного господарства СРСР.

Джерело

• Сєдак Ігор Микитович