Сухоста в село в Україні у Копичинецькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області на півночі району Р

Сухоста́в — село в Україні, у Копичинецькій міській громаді, Чортківського району, Тернопільської області на півночі району. Розташовується над річкою Нічлавка, на протилежному березі розташовується Яблунів. Центр колишньої сільради. Розташоване на відтинку Теребовля — Чортків автодороги Дубне — Тернопіль — Чернівці.

село Сухостав
Церква Різдва Пресвятої Богородиці і пам’ятник односельчанам Церква Різдва Пресвятої Богородиці і пам’ятник односельчанам
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Копичинецька міська громада
Код КАТОТТГ	UA61060250090091630
Основні дані
Засноване	1553
Населення	1 029
Територія	3,06 км²
Густота населення	349.59 осіб/км²
Поштовий індекс	48265
Телефонний код	+380 3557
Географічні дані
Географічні координати	49°09′19″ пн. ш. 25°51′02″ сх. д. / 49.15528° пн. ш. 25.85056° сх. д. / 49.15528; 25.85056Координати: 49°09′19″ пн. ш. 25°51′02″ сх. д. / 49.15528° пн. ш. 25.85056° сх. д. / 49.15528; 25.85056
Водойми	р. Нічлава
Відстань до районного центру	26 км
Найближча залізнична станція	Хоростків
Відстань до залізничної станції	6 км


Місцева влада
Адреса ради	48260, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Копичинці, вул. 22 Січня, буд. 29
Карта
Сухостав

Мапа

Сухостав у Вікісховищі

Населення — 1029 осіб (2007).

Історія

Археологічні дослідження

Поблизу Сухоставу виявлено археологічні пам'ятки культури лінійно-стрічкової кераміки, трипільської (поселення Сухостав), голіградської, черняхівської культур.

Розвідкою Г. К. Свєшнікова уточнено в 1952 р. територію поселення перших століть н. е. на полях «Великі» і «Малі долини» та зібрано підйомний матеріал, щоскладається з уламків кераміки, метелевих виробів, кам'яних намистинок і частини жорнового каменю.

Роботами Копичинецької експедиції (Копичинецького розвідувального загону) проведено розкопи поселення ранньоскіфського часу в урочищі «Говдри». Досліджено три землянки VII ст. до н. е. та ряд господарських ям. Здобутий розкопами речовий матеріал найбільш зближений до синхронного йому матеріалу з Середнього Подніпров'я. В роботах експедиції брали участь: Свєшніков І. К — керівник експедиції, наукові працівники Львівського історичного музею — Г. М. Власова, В. П. Савич, 3. А. Володченко, наукові працівники — Є. Г. Нефедовський, В. Д. Селедець.

Польський період

1553 р. стражник коронний Миколай Потоцький отримав від короля Сігізмунда ІІ Августа привілей на заснування містечка з маґдебурзьким правом під назвою Сухостав. Імовірно, від тих часів містечко користувалося гербом, опис якого зберігся в польських джерелах XIX століття: на блакитному щиті срібний семипроменевий хрест (герб роду Потоцьких "Пилява"), під яким золота риба.

Польський дослідник М.Курзей стверджує, що місто Яблунів було засноване на ґрунті села Сухостав у 1553 році.

Австрійський період

За австрійських часів містечко належало до Заліщицького округу, 19 ст. — до Гусятинського, згодом Копичинецького повітів.

Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Січ», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок» та інших, кооператива.

Період Незалежності

До 19 липня 2020 р. належало до Гусятинського району.

З 30 липня 2018 р. у складі Копичинецької міської громади.

Природа

На північному заході від села бере початок річка Нічлавка, права притока Нічлави (басейн Дністра).

Релігія

церква Різдва Пресвятої Богородиці (1888, дерев'яна, ПЦУ),
церква Різдва Пресвятої Богородиці (1997, мурована, УГКЦ).

Церква Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ
Церкви Різдва Пресвятої Богородиці 1888
Церкви Різдва Пресвятої Богородиці 1888 (дзвіниця)
Церкви Різдва Пресвятої Богородиці 1888 (дзвіниця)
Церкви Різдва Пресвятої Богородиці 1888 (дзвіниця)

Пам'ятки

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967), насипано символічну могилу УСС (1990).

Символічна могила Борцям за волю України

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ 1 ступ., бібліотека, торговельні заклади, ФАП, відділення зв'язку.

Відомі люди

Народилися

просвітницький діяч, меценат А. Дереворіз,
мовознавець Є. Нападій,
діяч ОУН і УПА С. Нападій.
Дереворіз Михайло Іванович (1933—2013) — український філолог.

Примітки

Міністерство культури Української РСР. Львівський державний історичний музей. Археологічні роботи музею в 1952 — 1957 р.р. — Львів, 1959, стор. 10
M.Kurzej. Kościoł parafialny p.w. Św. Elżbety Królowej w Jabłonowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.- Kraków: «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009.— Cz. I, tom 17. 508 s., 806 il. ISBN 978—83—89273—71—0 (пол.) s. 143
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
ВВРУ, 2019, № 7, стор. 66

Література

О. Клименко, Я. Ясінський. Сухостав // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — . — С. 375.
Сухостав // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 540. (пол.)

Посилання

Різдв'яний вертеп 2013 Сухостав [ 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Сухостав 2010 [ 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.]

[1] Міністерство культури Української РСР. Львівський державний історичний музей. Археологічні роботи музею в 1952 — 1957 р.р. — Львів, 1959, стор. 10

[2] M.Kurzej. Kościoł parafialny p.w. Św. Elżbety Królowej w Jabłonowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.- Kraków: «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009.— Cz. I, tom 17. 508 s., 806 il. ISBN 978—83—89273—71—0 (пол.) s. 143

[3] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[4] ВВРУ, 2019, № 7, стор. 66