Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кирило Васильович Сухомлин 23 квітня 1886 18860423 село Краснопілля тепер Коропського району Чернігівської області розст

Сухомлин Кирило Васильович

Кирило Васильович Сухомлин (23 квітня 1886(18860423), село Краснопілля, тепер Коропського району Чернігівської області — розстріляний 26 серпня 1938) — державний і партійний діяч УРСР. Член Центральної контрольної комісії КП(б)У в травні 1924 — грудні 1925 р. Член ЦК КП(б)У в грудні 1925 — червні 1938 р. Кандидат у члени Політичного бюро ЦК КП(б)У в жовтні 1926 — червні 1930 р. Член Політичного бюро ЦК КП(б)У в червні 1930 — липні 1937 р. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у грудні 1927 — січні 1934 р. Член Центральної ревізійної комісії ВКП(б) у лютому 1934 — червні 1938 р. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання. Жертва сталінського терору.

Сухомлин Кирило Васильович
image
 
Народження: 23 квітня 1886(1886-04-23)
(Краснопілля), Коропський район, Чернігівська область
Смерть: 26 серпня 1938(1938-08-26) (52 роки)
СРСР
Країна: Російська імперія і СРСР
Партія: КПРС
Нагороди:
image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сухомлин.
image
Меморіальна дошка на будинку в Києві на Терещенківській вулиці

Біографія

Народився в селянській родині. Батько, Василь Семенович (1858—1918) працював наймитом у місцевого землевласника, різноробом на Криворіжжі, Донбасі, цегляному заводі у Одесі. 1904 року поїхав на заробітки на Далекий Схід, де працював залізничником у депо, потім на станціях Борзя і Харнор (Манчжурія). Мати, Васса Пилипівна (1866—1951), похована в Харкові).

У родині Сухомлинів було три доньки і два сини. Наймолодша, Євдокія (1908 р. н.) згодом працювала в Управлінні Південної залізниці. Старша сестра, Марфа (1890 р. н.) прожила все життя на селі. Середня сестра, Марія (1904 р. н.) жила у Харкові. Брат (Олександр) (1900 р. н.) працював на Далекому Сході, куди родина Сухомлинів переїхала у 1903 році.

Кирило Сухомлин з квітня 1895 по травень 1898 року працював підпаском та наймитом у заможних селян Краснопілля. У 1898 році закінчив початкове трирічне народне училище в Краснопіллі.

У червні 1898 — жовтні 1900 року — штампувальник, учень слюсаря та робітник ковальсько-слюсарної майстерні Одеської цегельні. З листопада 1900 по травень 1902 року — учень-підмайстер в приватного кравця в Краснопіллі.

З червня 1902 по січень 1903 року — слюсар депо, кочегар, помічник машиніста станції Конотоп Московсько-Київської залізниці.

З лютого 1903 по лютий 1906 року — слюсар залізничного депо на станції Борзя Забайкальської залізниці.

Член РСДРП(б) з серпня 1905 року.

У 1905 році заарештовувався царською поліцією за революційну пропаганду. З березня по листопад 1906 року — на підпільній революційній роботі в Кролевецькому, Сосницькому та Конотопському повітах Чернігівської губернії.

З грудня 1906 по березень 1917 року — слюсар депо Китайсько-Східної залізниці і залізничних майстерень Забайкальської залізниці на станції Маньчжурія.

З квітня 1917 по липень 1918 року — заступник голови та голова Головного дорожнього комітету спілки залізничників Забайкальської залізниці в Іркутську; член військово-революційного комітету Окружного бюро рад Східного Сибіру, член колегії транспорту Центросибіру. У липні — листопаді 1918 року — голова Головного дорожнього комітету спілки залізничників Амурської залізниці у Верхньоудинську, Благовіщенську та Читі.

У грудні 1918 — січні 1920 року — в партизанському русі на Далекому Сході: секретар партійного і революційного комітетів 4-го району та організатор партизанського руху на станції Гондатті Амурської залізниці.

У лютому — вересні 1920 року — голова Головного дорожнього комітету Амурської залізниці і секретар Свободненського міськрайонного комітету РКП(б) Амурської області.

У жовтні 1920 — травні 1921 року — голова Далекосхідного комітету Спілки залізничників і водників у Читі.

У червні 1921 — травні 1924 року — голова Південного бюро ЦК Спілки залізничників у Харкові. У 1923 році закінчив 9-місячні повторні марксистські курси при Комуністичному університеті імені Артема в Харкові.

У червні 1924 — грудні 1925 року — заступник голови Центральної контрольної комісії КП(б)У і заступник народного комісара робітничо-селянської інспекції Української СРР.

У грудні 1925 — січні 1927 року — народний комісар праці Української СРР. Одночасно, до листопада 1926 року — голова Центрального Комітету Українського товариства Червоного Хреста.

У квітні 1927 — 5 лютого 1932 року — голова Вищої ради народного господарства Української СРР.

5 лютого — липень 1932 року — заступник голови Ради Народних Комісарів Української СРР.

image
Сухомлин на з'їзді Рад

У 1932 році — постійний представник РНК Української РСР при РНК СРСР.

25 липня 1932 — лютий 1933 року — голова Всеукраїнської Ради професійних спілок. Наприкінці жовтня 1932 призначений відповідальним за виконання хлібозаготівель у Вінницькій області.

28 лютого 1933 — лютий 1934 року — голова Центральної контрольної комісії КП(б)У, народний комісар робітничо-селянської інспекції Української СРР і, одночасно, заступник голови Ради народних комісарів Української СРР.

17 лютого — 4 вересня 1934 року — народний комісар легкої промисловості Української СРР. 4 вересня 1934 — 19 липня 1935 року — народний комісар місцевої промисловості Української СРР.

19 липня 1935 — 20 травня 1938 року — голова Державної планової комісії Української СРР і, одночасно, 2-й заступник голови Ради народних комісарів Української СРР. За його безпосередньої участі розроблено Генеральний план розвитку вугільної промисловості Донбасу, будувалися ДніпроГЕС, Азовсталь, Харківський тракторний завод тощо.

4 червня 1938 року заарештований органами НКВС. Засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР 26 серпня 1938 року до страти, того ж дня розстріляний.

24 серпня 1955 року посмертно реабілітований. 20 вересня 1955 року поновлений в членах КПРС.

Нагороди

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Kirilo Vasilovich Suhomlin 23 kvitnya 1886 18860423 selo Krasnopillya teper Koropskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti rozstrilyanij 26 serpnya 1938 derzhavnij i partijnij diyach URSR Chlen Centralnoyi kontrolnoyi komisiyi KP b U v travni 1924 grudni 1925 r Chlen CK KP b U v grudni 1925 chervni 1938 r Kandidat u chleni Politichnogo byuro CK KP b U v zhovtni 1926 chervni 1930 r Chlen Politichnogo byuro CK KP b U v chervni 1930 lipni 1937 r Kandidat u chleni CK VKP b u grudni 1927 sichni 1934 r Chlen Centralnoyi revizijnoyi komisiyi VKP b u lyutomu 1934 chervni 1938 r Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 go sklikannya Zhertva stalinskogo teroru Suhomlin Kirilo Vasilovich Narodzhennya 23 kvitnya 1886 1886 04 23 Krasnopillya Koropskij rajon Chernigivska oblastSmert 26 serpnya 1938 1938 08 26 52 roki SRSRKrayina Rosijska imperiya i SRSRPartiya KPRS Nagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Suhomlin Memorialna doshka na budinku v Kiyevi na Tereshenkivskij vuliciBiografiyaNarodivsya v selyanskij rodini Batko Vasil Semenovich 1858 1918 pracyuvav najmitom u miscevogo zemlevlasnika riznorobom na Krivorizhzhi Donbasi ceglyanomu zavodi u Odesi 1904 roku poyihav na zarobitki na Dalekij Shid de pracyuvav zaliznichnikom u depo potim na stanciyah Borzya i Harnor Manchzhuriya Mati Vassa Pilipivna 1866 1951 pohovana v Harkovi U rodini Suhomliniv bulo tri donki i dva sini Najmolodsha Yevdokiya 1908 r n zgodom pracyuvala v Upravlinni Pivdennoyi zaliznici Starsha sestra Marfa 1890 r n prozhila vse zhittya na seli Serednya sestra Mariya 1904 r n zhila u Harkovi Brat Oleksandr 1900 r n pracyuvav na Dalekomu Shodi kudi rodina Suhomliniv pereyihala u 1903 roci Kirilo Suhomlin z kvitnya 1895 po traven 1898 roku pracyuvav pidpaskom ta najmitom u zamozhnih selyan Krasnopillya U 1898 roci zakinchiv pochatkove tririchne narodne uchilishe v Krasnopilli U chervni 1898 zhovtni 1900 roku shtampuvalnik uchen slyusarya ta robitnik kovalsko slyusarnoyi majsterni Odeskoyi cegelni Z listopada 1900 po traven 1902 roku uchen pidmajster v privatnogo kravcya v Krasnopilli Z chervnya 1902 po sichen 1903 roku slyusar depo kochegar pomichnik mashinista stanciyi Konotop Moskovsko Kiyivskoyi zaliznici Z lyutogo 1903 po lyutij 1906 roku slyusar zaliznichnogo depo na stanciyi Borzya Zabajkalskoyi zaliznici Chlen RSDRP b z serpnya 1905 roku U 1905 roci zaareshtovuvavsya carskoyu policiyeyu za revolyucijnu propagandu Z bereznya po listopad 1906 roku na pidpilnij revolyucijnij roboti v Kroleveckomu Sosnickomu ta Konotopskomu povitah Chernigivskoyi guberniyi Z grudnya 1906 po berezen 1917 roku slyusar depo Kitajsko Shidnoyi zaliznici i zaliznichnih majsteren Zabajkalskoyi zaliznici na stanciyi Manchzhuriya Z kvitnya 1917 po lipen 1918 roku zastupnik golovi ta golova Golovnogo dorozhnogo komitetu spilki zaliznichnikiv Zabajkalskoyi zaliznici v Irkutsku chlen vijskovo revolyucijnogo komitetu Okruzhnogo byuro rad Shidnogo Sibiru chlen kolegiyi transportu Centrosibiru U lipni listopadi 1918 roku golova Golovnogo dorozhnogo komitetu spilki zaliznichnikiv Amurskoyi zaliznici u Verhnoudinsku Blagovishensku ta Chiti U grudni 1918 sichni 1920 roku v partizanskomu rusi na Dalekomu Shodi sekretar partijnogo i revolyucijnogo komitetiv 4 go rajonu ta organizator partizanskogo ruhu na stanciyi Gondatti Amurskoyi zaliznici U lyutomu veresni 1920 roku golova Golovnogo dorozhnogo komitetu Amurskoyi zaliznici i sekretar Svobodnenskogo miskrajonnogo komitetu RKP b Amurskoyi oblasti U zhovtni 1920 travni 1921 roku golova Dalekoshidnogo komitetu Spilki zaliznichnikiv i vodnikiv u Chiti U chervni 1921 travni 1924 roku golova Pivdennogo byuro CK Spilki zaliznichnikiv u Harkovi U 1923 roci zakinchiv 9 misyachni povtorni marksistski kursi pri Komunistichnomu universiteti imeni Artema v Harkovi U chervni 1924 grudni 1925 roku zastupnik golovi Centralnoyi kontrolnoyi komisiyi KP b U i zastupnik narodnogo komisara robitnicho selyanskoyi inspekciyi Ukrayinskoyi SRR U grudni 1925 sichni 1927 roku narodnij komisar praci Ukrayinskoyi SRR Odnochasno do listopada 1926 roku golova Centralnogo Komitetu Ukrayinskogo tovaristva Chervonogo Hresta U kvitni 1927 5 lyutogo 1932 roku golova Vishoyi radi narodnogo gospodarstva Ukrayinskoyi SRR 5 lyutogo lipen 1932 roku zastupnik golovi Radi Narodnih Komisariv Ukrayinskoyi SRR Suhomlin na z yizdi Rad U 1932 roci postijnij predstavnik RNK Ukrayinskoyi RSR pri RNK SRSR 25 lipnya 1932 lyutij 1933 roku golova Vseukrayinskoyi Radi profesijnih spilok Naprikinci zhovtnya 1932 priznachenij vidpovidalnim za vikonannya hlibozagotivel u Vinnickij oblasti 28 lyutogo 1933 lyutij 1934 roku golova Centralnoyi kontrolnoyi komisiyi KP b U narodnij komisar robitnicho selyanskoyi inspekciyi Ukrayinskoyi SRR i odnochasno zastupnik golovi Radi narodnih komisariv Ukrayinskoyi SRR 17 lyutogo 4 veresnya 1934 roku narodnij komisar legkoyi promislovosti Ukrayinskoyi SRR 4 veresnya 1934 19 lipnya 1935 roku narodnij komisar miscevoyi promislovosti Ukrayinskoyi SRR 19 lipnya 1935 20 travnya 1938 roku golova Derzhavnoyi planovoyi komisiyi Ukrayinskoyi SRR i odnochasno 2 j zastupnik golovi Radi narodnih komisariv Ukrayinskoyi SRR Za jogo bezposerednoyi uchasti rozrobleno Generalnij plan rozvitku vugilnoyi promislovosti Donbasu buduvalisya DniproGES Azovstal Harkivskij traktornij zavod tosho 4 chervnya 1938 roku zaareshtovanij organami NKVS Zasudzhenij Voyennoyu kolegiyeyu Verhovnogo sudu SRSR 26 serpnya 1938 roku do strati togo zh dnya rozstrilyanij 24 serpnya 1955 roku posmertno reabilitovanij 20 veresnya 1955 roku ponovlenij v chlenah KPRS Nagorodiorden Lenina 17 01 1936 DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Filippov S Rukovoditeli centralnyh organov VKP b v 1934 1939 gg Spravochnik M ROSSPEN 2018 ros Suhomlin Kirill Vasilevich ros
Топ