Кирило Васильович Сухомлин (23 квітня 1886, село Краснопілля, тепер Коропського району Чернігівської області — розстріляний 26 серпня 1938) — державний і партійний діяч УРСР. Член Центральної контрольної комісії КП(б)У в травні 1924 — грудні 1925 р. Член ЦК КП(б)У в грудні 1925 — червні 1938 р. Кандидат у члени Політичного бюро ЦК КП(б)У в жовтні 1926 — червні 1930 р. Член Політичного бюро ЦК КП(б)У в червні 1930 — липні 1937 р. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у грудні 1927 — січні 1934 р. Член Центральної ревізійної комісії ВКП(б) у лютому 1934 — червні 1938 р. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання. Жертва сталінського терору.
Сухомлин Кирило Васильович | |
![]() | |
Народження: | 23 квітня 1886 (Краснопілля), Коропський район, Чернігівська область |
---|---|
Смерть: | 26 серпня 1938 (52 роки) СРСР |
Країна: | Російська імперія і СРСР |
Партія: | КПРС |
Нагороди: |
Біографія
Народився в селянській родині. Батько, Василь Семенович (1858—1918) працював наймитом у місцевого землевласника, різноробом на Криворіжжі, Донбасі, цегляному заводі у Одесі. 1904 року поїхав на заробітки на Далекий Схід, де працював залізничником у депо, потім на станціях Борзя і Харнор (Манчжурія). Мати, Васса Пилипівна (1866—1951), похована в Харкові).
У родині Сухомлинів було три доньки і два сини. Наймолодша, Євдокія (1908 р. н.) згодом працювала в Управлінні Південної залізниці. Старша сестра, Марфа (1890 р. н.) прожила все життя на селі. Середня сестра, Марія (1904 р. н.) жила у Харкові. Брат (Олександр) (1900 р. н.) працював на Далекому Сході, куди родина Сухомлинів переїхала у 1903 році.
Кирило Сухомлин з квітня 1895 по травень 1898 року працював підпаском та наймитом у заможних селян Краснопілля. У 1898 році закінчив початкове трирічне народне училище в Краснопіллі.
У червні 1898 — жовтні 1900 року — штампувальник, учень слюсаря та робітник ковальсько-слюсарної майстерні Одеської цегельні. З листопада 1900 по травень 1902 року — учень-підмайстер в приватного кравця в Краснопіллі.
З червня 1902 по січень 1903 року — слюсар депо, кочегар, помічник машиніста станції Конотоп Московсько-Київської залізниці.
З лютого 1903 по лютий 1906 року — слюсар залізничного депо на станції Борзя Забайкальської залізниці.
Член РСДРП(б) з серпня 1905 року.
У 1905 році заарештовувався царською поліцією за революційну пропаганду. З березня по листопад 1906 року — на підпільній революційній роботі в Кролевецькому, Сосницькому та Конотопському повітах Чернігівської губернії.
З грудня 1906 по березень 1917 року — слюсар депо Китайсько-Східної залізниці і залізничних майстерень Забайкальської залізниці на станції Маньчжурія.
З квітня 1917 по липень 1918 року — заступник голови та голова Головного дорожнього комітету спілки залізничників Забайкальської залізниці в Іркутську; член військово-революційного комітету Окружного бюро рад Східного Сибіру, член колегії транспорту Центросибіру. У липні — листопаді 1918 року — голова Головного дорожнього комітету спілки залізничників Амурської залізниці у Верхньоудинську, Благовіщенську та Читі.
У грудні 1918 — січні 1920 року — в партизанському русі на Далекому Сході: секретар партійного і революційного комітетів 4-го району та організатор партизанського руху на станції Гондатті Амурської залізниці.
У лютому — вересні 1920 року — голова Головного дорожнього комітету Амурської залізниці і секретар Свободненського міськрайонного комітету РКП(б) Амурської області.
У жовтні 1920 — травні 1921 року — голова Далекосхідного комітету Спілки залізничників і водників у Читі.
У червні 1921 — травні 1924 року — голова Південного бюро ЦК Спілки залізничників у Харкові. У 1923 році закінчив 9-місячні повторні марксистські курси при Комуністичному університеті імені Артема в Харкові.
У червні 1924 — грудні 1925 року — заступник голови Центральної контрольної комісії КП(б)У і заступник народного комісара робітничо-селянської інспекції Української СРР.
У грудні 1925 — січні 1927 року — народний комісар праці Української СРР. Одночасно, до листопада 1926 року — голова Центрального Комітету Українського товариства Червоного Хреста.
У квітні 1927 — 5 лютого 1932 року — голова Вищої ради народного господарства Української СРР.
5 лютого — липень 1932 року — заступник голови Ради Народних Комісарів Української СРР.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHpMek5tTDFOMWEyaHZiV3g1Ymw5TFZsOVRiMk5mUzJsbGRsOHhPVE0yWDI0eE1WOXdNVGN1YW5Cbkx6STBNSEI0TFZOMWEyaHZiV3g1Ymw5TFZsOVRiMk5mUzJsbGRsOHhPVE0yWDI0eE1WOXdNVGN1YW5Cbi5qcGc=.jpg)
У 1932 році — постійний представник РНК Української РСР при РНК СРСР.
25 липня 1932 — лютий 1933 року — голова Всеукраїнської Ради професійних спілок. Наприкінці жовтня 1932 призначений відповідальним за виконання хлібозаготівель у Вінницькій області.
28 лютого 1933 — лютий 1934 року — голова Центральної контрольної комісії КП(б)У, народний комісар робітничо-селянської інспекції Української СРР і, одночасно, заступник голови Ради народних комісарів Української СРР.
17 лютого — 4 вересня 1934 року — народний комісар легкої промисловості Української СРР. 4 вересня 1934 — 19 липня 1935 року — народний комісар місцевої промисловості Української СРР.
19 липня 1935 — 20 травня 1938 року — голова Державної планової комісії Української СРР і, одночасно, 2-й заступник голови Ради народних комісарів Української СРР. За його безпосередньої участі розроблено Генеральний план розвитку вугільної промисловості Донбасу, будувалися ДніпроГЕС, Азовсталь, Харківський тракторний завод тощо.
4 червня 1938 року заарештований органами НКВС. Засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР 26 серпня 1938 року до страти, того ж дня розстріляний.
24 серпня 1955 року посмертно реабілітований. 20 вересня 1955 року поновлений в членах КПРС.
Нагороди
- орден Леніна (17.01.1936)
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Филиппов С. Руководители центральных органов ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — М. : РОССПЭН, 2018. (рос.)
- Сухомлин Кирилл Васильевич (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет