Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Суринам (сур. Sranan, нід. Suriname МФА: [ˌsyːriˈnaːmə]), офіційно Республіка Суринам (сур. Ripoliku Sranan, нід. Republiek Suriname) — держава на північно-східному узбережжі Південної Америки, частина регіону Гвіана. На заході межує з Гаяною, на півдні — з Бразилією, на сході — з Французькою Гвіаною, на півночі омивається водами Атлантичного океану. Столиця — місто Парамарибо.
| Республіка Суринам | |||||
| |||||
| Девіз: Justitia — Pietas — Fides «Правосуддя — Набожність — Вірність» | |||||
| Гімн: God zij met ons Suriname | |||||
 Темно-зеленим позначено території, контрольовані Суринамом. Світло-зеленим вказано територіальні претензії. | |||||
| Столиця (та найбільше місто) | Парамарибо country H G O | ||||
| Офіційні мови | нідерландська мова | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Форма правління | Конституційна республіка | ||||
| - президент | Чан Сантохі | ||||
| Незалежність | |||||
| - від Нідерландів | 25 листопада 1975 | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 163 820 км² (90) | ||||
| - Внутр. води | 1,1 % | ||||
| Населення | |||||
| - оцінка 2016 | 585,824 (170) | ||||
| - перепис 2011 | 491 989 | ||||
| - Густота | 3,53/км² (231) | ||||
| ВВП (ПКС) | 2009 р., оцінка | ||||
| - Повний | $4,510 млрд ( —) | ||||
| - На душу населення | $8 642 ( —) | ||||
| ВВП (ном.) | 2009 рік, оцінка | ||||
| - Повний | $2,962 млрд ( —) | ||||
| - На душу населення | $5 675 ( —) | ||||
| ІЛР (2010) | ▲ 0,714 (середній) (103) | ||||
| Валюта | Суринамський долар (SRD) | ||||
| Часовий пояс | ART (UTC-3) | ||||
| - Літній час | (UTC-3) | ||||
| Коди ISO 3166 | SR | ||||
| Домен | .sr | ||||
| Телефонний код | +597 | ||||
| |||||
Історія
Корінні мешканці Суринаму мешкали племенами в дрібних поселеннях. У той час основну частину харчів становили коренеплоди, зокрема маніока. Прибережні племена говорили мовами аравакської сім'ї, мешканці внутрішніх областей — карибськими. У 1498 році Христофор Колумб досяг берегів сучасного Суринаму під час третьої експедиції до Нового Світу. Наніс на мапу країну Дієго де Лепе 1500 року. Після довготривалої перерви, у кінці XVI століття, європейці зацікавилися Гвіаною через чутки про казкову країну Ельдорадо. Згодом, незважаючи на марні пошуки золота, було відкрито торговельні факторії вздовж Атлантичного узбережжя.
Перше постійне поселення було засноване на річці Суринам 1551 року нідерландськими купцями. Країна перейшла до Іспанії наприкінці XVI століття, 1630 року була захоплена англійцями, які через певний час за мирним договором у Бреді (1667 рік) передали Суринам Голландії в обмін на Новий Амстердам (тепер — Нью-Йорк).
Перші колоністи включали в себе чимало голландських та італійських євреїв, що втікали від переслідувань з боку інквізиції.
У 1685 на річці Суринам за 55 км на південний схід від сучасного Парамарибо ними було засновано нову колонію Йоденсаванне (Єврейська Саванна). Суринам перебував під управлінням Голландської Вест-Індійської компанії до 1794 і з тих пір залишався колонією Нідерландів (за винятком двох коротких періодів у 1799—1802 і 1804—1814, коли був захоплений Сполученим Королівством).
Економіка спиралася на плантаційне господарство, через те, що до колонії завозилися раби з Африки. Разом із головною культурою, цукровою тростиною, на плантаціях вирощували кавове і шоколадне дерева, індиго, бавовник, зернові культури. розширювалося до 1785, коли на території Суринаму вже існували 590 плантацій, з яких на 452 обробляли цукрову тростину та інші товарні культури, а на інших — культури для внутрішнього споживання. До 1860 через занепад кількість плантацій цукрової тростини зменшилася до 87, а у 1940 їх було всього чотири.
Головними в ієрархії, що склалася в тодішньому суринамському суспільстві, були порівняно малочисельні європейці, переважно колоніальні чиновники, купці та плантатори. У складі європейського населення переважали голландці, але були також німці, французи та англійці. Нижче розташовувався шар вільних креолів, що включав нащадків від шлюбів європейців з невільницями і рабів, які купили чи здобули свободу. Найнижчу і найчисленнішу категорію суспільства складали раби, що поділялися на невільників, завезених із Африки (що було легальним до 1804 року, проте де-факто тривало до 1820 року), а також народжених у Суринамі.
Рабовласницька система в Суринамі відрізнялася особливою жорстокістю. Раби не мали жодних прав, а ідея колоніальних законів полягала в повній ізоляції невільників від решти населення та наданні рабовласникам необмеженої влади над ними. Через це раби за можливості тікали від своїх господарів углиб країни і створювали власні поселення в лісах (за що отримали назву «лісові негри»).
Після скасування рабства в колоніях Англії (1833) та Франції (1848) голландці вирішили наслідувати їхній приклад. Однак через думки, що звільнені раби не матимуть бажання працювати на плантаціях, після скасування було прийнято рішення: звільнені раби повинні відпрацювати на колишніх плантаціях десять років за мінімальну плату. Декрет про скасування рабства було прийнято 1863 року. Багато з рабів після звільнення переселилося до Парамарибо, де праця краще оплачувалася та були перспективи отримання освіти. Переважно вони ставали слугами, робітниками, торговцями та вважалися за представників прошарку вільних креолів, а їхні нащадки іноді ставали вчителями початкових шкіл і дрібними чиновниками. Наприкінці XIX ст. деякі креоли задля збору каучуку та видобутку золота подалися у внутрішні області країни.
Тривалий час на чолі Суринаму перебував призначений метрополією губернатор, при якому функціонували дві ради, що обиралися місцевими виборцями й затверджувалися голландською владою. За реформою 1866 року ради замінив парламент, хоча губернатор залишав за собою право накладати вето на будь-які рішення органу. Початково у виборах брали участь лише ті, хто проходив суворий майновий та освітній ценз, але згодом цей ценз пом'якшувався. Утім, електорат не перевищував 2 % населення до 1949 року, коли було запроваджено загальне виборче право.
1954 року Суринам отримав автономію у складі Королівства Нідерландів. Проте за вибори губернатора та контроль оборони і зовнішньої політики й надалі відповідала метрополія, а електорат обирав парламент і уряд.
25 лютого 1980 року в Суринамі було здійснено військовий переворот. Він був організований 34-річним старшим сержантом Дезі Баутерсе (тренером армійської баскетбольної команди) за допомогою ще 15 сержантів. Баутерсе почав правити Суринамом як диктатор, як голова створеної ним Національної військової ради (присвоївши собі військове звання підполковника — найвище в суринамської армії). Він розпустив парламент, скасував конституцію, запровадив у країні надзвичайний стан і створив спеціальний трибунал, який розглядав справи членів колишнього уряду і підприємців.
Баутерсе проголосив «програму морального оздоровлення суринамської нації». Кілька діячів колишнього уряду було страчено. У відповідь на це Нідерланди припинили надавати фінансову допомогу Суринаму. Тим часом Баутерсе став націоналізовувати промисловість Суринаму. Після цього в країні виникли великі економічні труднощі (виробництво продукції різко знизилося), почалися страйки й акції протесту.
1986 року в Суринамі почалася партизанська війна проти режиму Баутерсе. Її організував , один із 15 сержантів, які брали участь у перевороті під керівництвом Баутерсе. Брюнсвейк після перевороту не був підвищений у званні, тому він, будучи «лісовим негром», звинуватив режим Баутерсе (креола-мулата) в расизмі та створив із «лісових негрів» партизанську армію, що активно діяла на сході Суринаму.
1987 року Баутерсе погодився на відновлення конституції та проведення виборів за умови, що він залишиться главою збройних сил Суринаму.
1990 року Баутерсе знову скинув обраний уряд, проте 1991-го дозволив провести нові вибори і перестав бути правителем Суринаму. Відтоді Суринамом керують коаліційні уряди. Економічна ситуація в Суринамі покращилася завдяки диверсифікації господарства та розробці родовищ нафти.
З 1991 по 1996 рік президентом країни був Рональд Венетіан. З 1996 по 2000 — Жюль Вейденбос, з 2000 року по 2010 рік — знову Рональд Венетіан. 25 травня 2010 року відбулися чергові вибори до парламенту, в результаті яких перемогла керівна Національна демократична партія та її кандидат на пост президента — колишній правитель Дезі Баутерсе.
Географія та природа
Більша частина території країни знаходиться на північному сході Гвіанського плоскогір'я (вис. до 1280 м). На півночі — низовина. Клімат Суринаму субекваторіальний, вологий і жаркий. Річки: Корантейн, Мароні, Суринам, Коппенаме, Гран-Ріо, Маровейне.
На території Суринаму виділяють прибережну Гвіанську низовину, пояс саван і пояс тропічних лісів Гвіанського плоскогір'я. Гвіанська низовина шириною від 25 км на сході до 80 км на заході складена алювіальними і морськими пісками і глинами. Поверхня плоска заболочена, місцями перетнута береговими валами й розчленована річками.
Адміністративний поділ
Суринам ділиться на 10 округів.
| № | Округ | Адміністративний центр | Площа, км² | Населення, (2004) чол. | Щільність, чол./км² |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Ніккері | Ньїв-Ніккері | 5353 | 36 639 | 6,84 |
| 2 | Короні | Тотнес | 3902 | 2887 | 0,74 |
| 3 | Сарамакка | Гронінген | 3636 | 15 980 | 4,39 |
| 4 | Ваніка | Лелідорп | 442 | 85 986 | 194,54 |
| 5 | Парамарибо | Парамарибо | 183 | 242 946 | 1327,57 |
| 6 | Коммевейне | Ньїв-Амстердам | 2353 | 24 649 | 10,48 |
| 7 | Маровейне | Албіна | 4627 | 16 642 | 3,60 |
| 8 | Пара | Онвервахт | 5393 | 18749 | 3,48 |
| 9 | Сипалівіні | відсутня | 130 567 | 34136 | 0,26 |
| 10 | Брокопондо | Брокопондо | 7364 | 14 215 | 1,93 |
| Всього | 163 820 | 492 829 | 3,01 |
Населення
- Чисельність населення — 566 846 (у липні 2013 року).
- Річний приріст — 1,15 %;
- Народжуваність — 17,1 на 1000 (фертильність — 2,04 народжень на жінку);
- Смертність — 6,15 на 1000;
- Середня тривалість життя — 69 років у чоловіків, 74 роки у жінок.
- Зараженість вірусом імунодефіциту (ВІЛ) — 1 % (у 2009 році).
- Міське населення — 69 % (2010).
Етно-расовий склад (2012)
- Індійці — 27,4 %,
- Креоли (в основному мулати) — 15,7 %,
- Яванці — 13,7 %,
- Маруни («лісові негри») — 21,7 %,
- Змішані — 13,4 %,
- Інші — 7,6 %,
- Невідомі — 0,6 %.
Мови
- Нідерландська (офіційна),
- Сранан-тонго (найпошириніша мова міжнаціонального спілкування, на основі англійської із запозиченнями з багатьох мов — так званий «бастард-інгліш»),
- Хінді,
- Яванська,
- Китайська.
Грамотність — 92 % у чоловіків, 87,4 % у жінок.
Релігії
- Індуїсти — 27,4 %
- Протестанти — 25,2 %
- Католики — 22,8 %
- Мусульмани — 19,6 %
- Інші — 5 %
Економіка
Загальна характеристика господарства: Суринам — аграрно-промислова країна. ВВП (1992) — $ 1,7 млрд, темп зростання ВВП — (–3,2 % у 1992 р і +3,9 % у 2000 р). ВВП на душу населення (1992) — $ 3700. Основні галузі промисловості: гірнича, алюмінієва, харчова, рибна. Партнери по імпорту та експорту: США, Норвегія, Нідерланди, Тринідад і Тобаго, Японія, Бразилія та ін. Експортує алюміній, боксити, глинозем, рис, лісоматеріали, банани, креветки. Імпортує продукцію машинобудування, нафту, сталь і прокат, сільськогосподарські продукти і споживчі товари. 50 % імпорту надходить зі США, а інша частина — з Бразилії, країн ЄС і Карибського співтовариства.
Політичний устрій
Суринам за формою правління є республікою. Глава держави і уряду — президент, що обирається парламентом на 5-річний термін (кількість термінів президентства необмежена). З серпня 2010 року — Дезі Баутерсе.
Парламент — однопалатні Державні збори, 51 депутат, обирається населенням на 5-річний термін.
За результатами виборів у травні 2010 року:
- Мега-комбінація (у тому числі Національно-демократична партія) — 23 депутати;
- Новий фронт за демократію і розвиток — 14 депутатів;
- А-комбінація — 7 депутатів;
- Народний альянс за прогрес — 6 депутатів;
- Партія за демократію і розвиток через єдність — 1 депутат.
Міжнародні відносини
Суринам має зв'язки з багатьма країнами світу. Велику роль відіграють стосунки з колишньою метрополією — Нідерландами.
Відносини з Україною
Культура
| Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2016) |
Спорт
Суринам відомий багатьма футболістами, які здобули світове визнання, виступаючи за національну збірну Нідерландів — Рууд Гулліт, Франк Райкард, Кларенс Зеєдорф, Майкл Рейзігер та інші.
Примітки
- . The World Factbook. Central Intelligence Agency. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 25 жовтня 2016.(англ.)
- Suriname. International Monetary Fund. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 21 квітня 2010.
- Human Development Report 2015 (PDF). United Nations. 2015. с. 209. Процитовано 25 жовтня 2016.(англ.)
- Partei Ex-Diktator Bouterses gewinnt Parlamentswahl(нім.)
Посилання
- Суринам // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
- at UCB Libraries GovPubs
- Big database of Suriname websites
- Backoffice DPT hosting in Suriname
- Perry-Castañeda Library Map Collection
| Атлантичний океан | ||
 Гаяна |  |  Французька Гвіана |
 Бразилія |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Surinam sur Sranan nid Suriname MFA ˌsyːriˈnaːme oficijno Respublika Surinam sur Ripoliku Sranan nid Republiek Suriname derzhava na pivnichno shidnomu uzberezhzhi Pivdennoyi Ameriki chastina regionu Gviana Na zahodi mezhuye z Gayanoyu na pivdni z Braziliyeyu na shodi z Francuzkoyu Gvianoyu na pivnochi omivayetsya vodami Atlantichnogo okeanu Stolicya misto Paramaribo Respublika Surinam sur Ripoliku Sranan nid Republiek SurinamePrapor GerbDeviz Justitia Pietas Fides Pravosuddya Nabozhnist Virnist Gimn God zij met ons SurinameRoztashuvannya Surinamu Temno zelenim poznacheno teritoriyi kontrolovani Surinamom Svitlo zelenim vkazano teritorialni pretenziyi Stolicya ta najbilshe misto Paramaribo 5 50 pn sh 55 10 zh d country H G OOficijni movi niderlandska movaForma pravlinnya Konstitucijna respublika prezident Chan SantohiNezalezhnist vid Niderlandiv 25 listopada 1975 Plosha Zagalom 163 820 km 90 Vnutr vodi 1 1 Naselennya ocinka 2016 585 824 170 perepis 2011 491 989 Gustota 3 53 km 231 VVP PKS 2009 r ocinka Povnij 4 510 mlrd Na dushu naselennya 8 642 VVP nom 2009 rik ocinka Povnij 2 962 mlrd Na dushu naselennya 5 675 ILR 2010 0 714 serednij 103 Valyuta Surinamskij dolar a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 SRD a Chasovij poyas ART UTC 3 Litnij chas UTC 3 Kodi ISO 3166 SRDomen srTelefonnij kod 597Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SurinamIstoriyaDokladnishe Istoriya Surinamu Vilyam Blejk Negr povishenij zhivcem za rebra Ilyustraciya Blejka do knigi Dzhona Stedmana rozpovid pro p yatirichnu ekspediciyu proti negriv buntariv Surinamu 1796 Korinni meshkanci Surinamu meshkali plemenami v dribnih poselennyah U toj chas osnovnu chastinu harchiv stanovili koreneplodi zokrema manioka Priberezhni plemena govorili movami aravakskoyi sim yi meshkanci vnutrishnih oblastej karibskimi U 1498 roci Hristofor Kolumb dosyag beregiv suchasnogo Surinamu pid chas tretoyi ekspediciyi do Novogo Svitu Nanis na mapu krayinu Diyego de Lepe 1500 roku Pislya dovgotrivaloyi perervi u kinci XVI stolittya yevropejci zacikavilisya Gvianoyu cherez chutki pro kazkovu krayinu Eldorado Zgodom nezvazhayuchi na marni poshuki zolota bulo vidkrito torgovelni faktoriyi vzdovzh Atlantichnogo uzberezhzhya Pershe postijne poselennya bulo zasnovane na richci Surinam 1551 roku niderlandskimi kupcyami Krayina perejshla do Ispaniyi naprikinci XVI stolittya 1630 roku bula zahoplena anglijcyami yaki cherez pevnij chas za mirnim dogovorom u Bredi 1667 rik peredali Surinam Gollandiyi v obmin na Novij Amsterdam teper Nyu Jork Pershi kolonisti vklyuchali v sebe chimalo gollandskih ta italijskih yevreyiv sho vtikali vid peresliduvan z boku inkviziciyi U 1685 na richci Surinam za 55 km na pivdennij shid vid suchasnogo Paramaribo nimi bulo zasnovano novu koloniyu Jodensavanne Yevrejska Savanna Surinam perebuvav pid upravlinnyam Gollandskoyi Vest Indijskoyi kompaniyi do 1794 i z tih pir zalishavsya koloniyeyu Niderlandiv za vinyatkom dvoh korotkih periodiv u 1799 1802 i 1804 1814 koli buv zahoplenij Spoluchenim Korolivstvom Ekonomika spiralasya na plantacijne gospodarstvo cherez te sho do koloniyi zavozilisya rabi z Afriki Razom iz golovnoyu kulturoyu cukrovoyu trostinoyu na plantaciyah viroshuvali kavove i shokoladne dereva indigo bavovnik zernovi kulturi rozshiryuvalosya do 1785 koli na teritoriyi Surinamu vzhe isnuvali 590 plantacij z yakih na 452 obroblyali cukrovu trostinu ta inshi tovarni kulturi a na inshih kulturi dlya vnutrishnogo spozhivannya Do 1860 cherez zanepad kilkist plantacij cukrovoyi trostini zmenshilasya do 87 a u 1940 yih bulo vsogo chotiri Golovnimi v iyerarhiyi sho sklalasya v todishnomu surinamskomu suspilstvi buli porivnyano malochiselni yevropejci perevazhno kolonialni chinovniki kupci ta plantatori U skladi yevropejskogo naselennya perevazhali gollandci ale buli takozh nimci francuzi ta anglijci Nizhche roztashovuvavsya shar vilnih kreoliv sho vklyuchav nashadkiv vid shlyubiv yevropejciv z nevilnicyami i rabiv yaki kupili chi zdobuli svobodu Najnizhchu i najchislennishu kategoriyu suspilstva skladali rabi sho podilyalisya na nevilnikiv zavezenih iz Afriki sho bulo legalnim do 1804 roku prote de fakto trivalo do 1820 roku a takozh narodzhenih u Surinami Rabovlasnicka sistema v Surinami vidriznyalasya osoblivoyu zhorstokistyu Rabi ne mali zhodnih prav a ideya kolonialnih zakoniv polyagala v povnij izolyaciyi nevilnikiv vid reshti naselennya ta nadanni rabovlasnikam neobmezhenoyi vladi nad nimi Cherez ce rabi za mozhlivosti tikali vid svoyih gospodariv uglib krayini i stvoryuvali vlasni poselennya v lisah za sho otrimali nazvu lisovi negri Pislya skasuvannya rabstva v koloniyah Angliyi 1833 ta Franciyi 1848 gollandci virishili nasliduvati yihnij priklad Odnak cherez dumki sho zvilneni rabi ne matimut bazhannya pracyuvati na plantaciyah pislya skasuvannya bulo prijnyato rishennya zvilneni rabi povinni vidpracyuvati na kolishnih plantaciyah desyat rokiv za minimalnu platu Dekret pro skasuvannya rabstva bulo prijnyato 1863 roku Bagato z rabiv pislya zvilnennya pereselilosya do Paramaribo de pracya krashe oplachuvalasya ta buli perspektivi otrimannya osviti Perevazhno voni stavali slugami robitnikami torgovcyami ta vvazhalisya za predstavnikiv prosharku vilnih kreoliv a yihni nashadki inodi stavali vchitelyami pochatkovih shkil i dribnimi chinovnikami Naprikinci XIX st deyaki kreoli zadlya zboru kauchuku ta vidobutku zolota podalisya u vnutrishni oblasti krayini Trivalij chas na choli Surinamu perebuvav priznachenij metropoliyeyu gubernator pri yakomu funkcionuvali dvi radi sho obiralisya miscevimi viborcyami j zatverdzhuvalisya gollandskoyu vladoyu Za reformoyu 1866 roku radi zaminiv parlament hocha gubernator zalishav za soboyu pravo nakladati veto na bud yaki rishennya organu Pochatkovo u viborah brali uchast lishe ti hto prohodiv suvorij majnovij ta osvitnij cenz ale zgodom cej cenz pom yakshuvavsya Utim elektorat ne perevishuvav 2 naselennya do 1949 roku koli bulo zaprovadzheno zagalne viborche pravo 1954 roku Surinam otrimav avtonomiyu u skladi Korolivstva Niderlandiv Prote za vibori gubernatora ta kontrol oboroni i zovnishnoyi politiki j nadali vidpovidala metropoliya a elektorat obirav parlament i uryad Dezi BauterseMapa Surinamu 25 lyutogo 1980 roku v Surinami bulo zdijsneno vijskovij perevorot Vin buv organizovanij 34 richnim starshim serzhantom Dezi Bauterse trenerom armijskoyi basketbolnoyi komandi za dopomogoyu she 15 serzhantiv Bauterse pochav praviti Surinamom yak diktator yak golova stvorenoyi nim Nacionalnoyi vijskovoyi radi prisvoyivshi sobi vijskove zvannya pidpolkovnika najvishe v surinamskoyi armiyi Vin rozpustiv parlament skasuvav konstituciyu zaprovadiv u krayini nadzvichajnij stan i stvoriv specialnij tribunal yakij rozglyadav spravi chleniv kolishnogo uryadu i pidpriyemciv Bauterse progolosiv programu moralnogo ozdorovlennya surinamskoyi naciyi Kilka diyachiv kolishnogo uryadu bulo stracheno U vidpovid na ce Niderlandi pripinili nadavati finansovu dopomogu Surinamu Tim chasom Bauterse stav nacionalizovuvati promislovist Surinamu Pislya cogo v krayini vinikli veliki ekonomichni trudnoshi virobnictvo produkciyi rizko znizilosya pochalisya strajki j akciyi protestu 1986 roku v Surinami pochalasya partizanska vijna proti rezhimu Bauterse Yiyi organizuvav odin iz 15 serzhantiv yaki brali uchast u perevoroti pid kerivnictvom Bauterse Bryunsvejk pislya perevorotu ne buv pidvishenij u zvanni tomu vin buduchi lisovim negrom zvinuvativ rezhim Bauterse kreola mulata v rasizmi ta stvoriv iz lisovih negriv partizansku armiyu sho aktivno diyala na shodi Surinamu 1987 roku Bauterse pogodivsya na vidnovlennya konstituciyi ta provedennya viboriv za umovi sho vin zalishitsya glavoyu zbrojnih sil Surinamu 1990 roku Bauterse znovu skinuv obranij uryad prote 1991 go dozvoliv provesti novi vibori i perestav buti pravitelem Surinamu Vidtodi Surinamom keruyut koalicijni uryadi Ekonomichna situaciya v Surinami pokrashilasya zavdyaki diversifikaciyi gospodarstva ta rozrobci rodovish nafti Z 1991 po 1996 rik prezidentom krayini buv Ronald Venetian Z 1996 po 2000 Zhyul Vejdenbos z 2000 roku po 2010 rik znovu Ronald Venetian 25 travnya 2010 roku vidbulisya chergovi vibori do parlamentu v rezultati yakih peremogla kerivna Nacionalna demokratichna partiya ta yiyi kandidat na post prezidenta kolishnij pravitel Dezi Bauterse Geografiya ta prirodaGeologichna karta SurinamuDokladnishe Geografiya Surinamu Dokladnishe Geologiya Surinamu Bilsha chastina teritoriyi krayini znahoditsya na pivnichnomu shodi Gvianskogo ploskogir ya vis do 1280 m Na pivnochi nizovina Klimat Surinamu subekvatorialnij vologij i zharkij Richki Korantejn Maroni Surinam Koppename Gran Rio Marovejne Na teritoriyi Surinamu vidilyayut priberezhnu Gviansku nizovinu poyas savan i poyas tropichnih lisiv Gvianskogo ploskogir ya Gvianska nizovina shirinoyu vid 25 km na shodi do 80 km na zahodi skladena alyuvialnimi i morskimi piskami i glinami Poverhnya ploska zabolochena miscyami peretnuta beregovimi valami j rozchlenovana richkami Administrativnij podil Dokladnishe Administrativnij podil Surinamu Dokladnishe Gayansko surinamski stosunki Okrugi Surinamu Surinam dilitsya na 10 okrugiv Okrug Administrativnij centr Plosha km Naselennya 2004 chol Shilnist chol km 1 Nikkeri Nyiv Nikkeri 5353 36 639 6 842 Koroni Totnes 3902 2887 0 743 Saramakka Groningen 3636 15 980 4 394 Vanika Lelidorp 442 85 986 194 545 Paramaribo Paramaribo 183 242 946 1327 576 Kommevejne Nyiv Amsterdam 2353 24 649 10 487 Marovejne Albina 4627 16 642 3 608 Para Onvervaht 5393 18749 3 489 Sipalivini vidsutnya 130 567 34136 0 2610 Brokopondo Brokopondo 7364 14 215 1 93Vsogo 163 820 492 829 3 01NaselennyaDokladnishe Naselennya Surinamu Chiselnist naselennya 566 846 u lipni 2013 roku Richnij pririst 1 15 Narodzhuvanist 17 1 na 1000 fertilnist 2 04 narodzhen na zhinku Smertnist 6 15 na 1000 Serednya trivalist zhittya 69 rokiv u cholovikiv 74 roki u zhinok Zarazhenist virusom imunodeficitu VIL 1 u 2009 roci Miske naselennya 69 2010 Etno rasovij sklad 2012 Indijci 27 4 Kreoli v osnovnomu mulati 15 7 Yavanci 13 7 Maruni lisovi negri 21 7 Zmishani 13 4 Inshi 7 6 Nevidomi 0 6 Movi Niderlandska oficijna Sranan tongo najposhirinisha mova mizhnacionalnogo spilkuvannya na osnovi anglijskoyi iz zapozichennyami z bagatoh mov tak zvanij bastard inglish Hindi Yavanska Kitajska Gramotnist 92 u cholovikiv 87 4 u zhinok Religiyi Induyisti 27 4 Protestanti 25 2 Katoliki 22 8 Musulmani 19 6 Inshi 5 EkonomikaDokladnishe Ekonomika Surinamu Dokladnishe Korisni kopalini Surinamu Dokladnishe Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Surinamu Dokladnishe Girnicha promislovist Surinamu Zagalna harakteristika gospodarstva Surinam agrarno promislova krayina VVP 1992 1 7 mlrd temp zrostannya VVP 3 2 u 1992 r i 3 9 u 2000 r VVP na dushu naselennya 1992 3700 Osnovni galuzi promislovosti girnicha alyuminiyeva harchova ribna Partneri po importu ta eksportu SShA Norvegiya Niderlandi Trinidad i Tobago Yaponiya Braziliya ta in Eksportuye alyuminij boksiti glinozem ris lisomateriali banani krevetki Importuye produkciyu mashinobuduvannya naftu stal i prokat silskogospodarski produkti i spozhivchi tovari 50 importu nadhodit zi SShA a insha chastina z Braziliyi krayin YeS i Karibskogo spivtovaristva Politichnij ustrijSurinam za formoyu pravlinnya ye respublikoyu Glava derzhavi i uryadu prezident sho obirayetsya parlamentom na 5 richnij termin kilkist terminiv prezidentstva neobmezhena Z serpnya 2010 roku Dezi Bauterse Parlament odnopalatni Derzhavni zbori 51 deputat obirayetsya naselennyam na 5 richnij termin Za rezultatami viboriv u travni 2010 roku Mega kombinaciya u tomu chisli Nacionalno demokratichna partiya 23 deputati Novij front za demokratiyu i rozvitok 14 deputativ A kombinaciya 7 deputativ Narodnij alyans za progres 6 deputativ Partiya za demokratiyu i rozvitok cherez yednist 1 deputat Mizhnarodni vidnosiniSurinam maye zv yazki z bagatma krayinami svitu Veliku rol vidigrayut stosunki z kolishnoyu metropoliyeyu Niderlandami Vidnosini z Ukrayinoyu Dokladnishe Ukrayinsko surinamski vidnosiniKulturaCej rozdil potrebuye dopovnennya zhovten 2016 SportSurinam vidomij bagatma futbolistami yaki zdobuli svitove viznannya vistupayuchi za nacionalnu zbirnu Niderlandiv Ruud Gullit Frank Rajkard Klarens Zeyedorf Majkl Rejziger ta inshi Primitki The World Factbook Central Intelligence Agency Arhiv originalu za 7 sichnya 2019 Procitovano 25 zhovtnya 2016 angl Suriname International Monetary Fund Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 21 kvitnya 2010 Human Development Report 2015 PDF United Nations 2015 s 209 Procitovano 25 zhovtnya 2016 angl Partei Ex Diktator Bouterses gewinnt Parlamentswahl nim PosilannyaSurinam Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 at UCB Libraries GovPubs Big database of Suriname websites Backoffice DPT hosting in Suriname Perry Castaneda Library Map CollectionAtlantichnij okean Gayana Francuzka Gviana Braziliya