Сура Аль-Араф

Сура Аль-Араф, (араб. سورة الأعراف‎) або Загорожі — сьома сура Корану. Мекканська сура, що містить 206 аятів.

«Сура Аль-Араф»

Мова	арабська
Сура Аль-Араф у Вікісховищі  Сура Аль-Араф у Вікіджерелах

Ця сура хронологічно та змістовно тісно пов’язана з попередньою. Вона роз’яснює вчення про одкровення та духовну історію людства на прикладах, починаючи від Адама. Потім викладається історія пророків і життя аж до часів пророцтва Мухаммеда, який доповнює одкровення Аллаха.

Тема сур Аль-Анам та Аль-Араф одна — сповідання віри. Якщо шоста сура Корану полемізує з тодішніми арабами-язичниками, то сура Аль-Араф висвітлює цю тему на основі довгої історії людства. У ній не просто переказується ця історія, але зображується у вигляді боротьби проти невігластва.

Короткий зміст

У історії Адама та (Ібліса) проявляється протилежність добра та зла. Гординя породжує непокірність, і ревнивий бунтівник вводить у спокусу людину, яка все ще перебуває у своєму природному стані, але вже була попереджена про можливість обману та різного роду небезпек (1-31).

Якщо попередження не береться до уваги, то за ним йде повідомлення про майбутнє покарання. Про гідність, дари та світ для праведних йдеться у описах майбутнього життя та свідченнях влади та доброти Аллаха в нашому видимому світі (32-58).

Історія Нуха й потопу, історія (Худа), (Саліха), (Лута) та (Шуайба) вчать усіх, що напучення пророків завжди відкидалися. Та пізніше істина перемогла, а зло було знищене, бо задум Аллаха не може бути не виконаним (59-99).

Подібне оповідається й про Мусу. Не лише про його боротьбу з , але й про підготовку його служіння та конфлікт із власним непокірним народом. Вже від часів Муси були вказівки про появу пророка, що не вмітиме читати і писати (100-157).

Народ Муси постійно відходив від даного йому закону та порушував союз з Аллахом, за що був розсіяний по усій землі (158-171).

Діти Адама розмножились, та багато з них відкинули істину і поступово йдуть до загибелі, не розуміючи причини цього. Праведні слухають послання Аллаха та сумирно покланяються йому (172-206).

Джерела

• Сура Аль-Араф / пер.: Михайло Якубович. Київ, 2017

Попередня сура: Сура Аль-Анам	Сура 7	Наступна сура: Сура Аль-Анфаль
	Арабський текст
1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6 • 7 • 8 • 9 • 10 • 11 • 12 • 13 • (14) • (15) • 16 • (17) • (18) • (19) • (20) • (21) • (22) • (23) • (24) • (25) • (26) • (27) • 28 • (29) • (30) • (31) • (32) • (33) • (34) • (35) • (36) • (37) • (38) • (39) • (40) • 41 • (42) • 43 • (44) • (45) • (46) • (47) • (48) • (49) • (50) • (51) • 52 • (53) • (54) • (55) • (56) • (57) • 58 • (59) • (60) • (61) • (62) • 63 • (64) • (65) • (66) • (67) • (68) • (69) • (70) • (71) • (72) • (73) • (74) • (75) • (76) • (77) • (78) • (79) • (80) • (81) • (82) • (83) • (84) • (85) • (86) • (87) • (88) • (89) • (90) • 91 • 92 • 93 • 94 • (95) • (96) • (97) • (98) • (99) • (100) • (101) • (102) • (103) • (104) • (105) • (106) • (107) • (108) • (109) • (110) • (111) • (112) • (113) • (114) Цей шаблон: