Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Субрахманьян Чандрасекар там ச ப ப ரமண யன சந த ரச கர англ Subrahmanyan Chandrasekhar 19 жовтня 1910 Лахор Пенджаб Британ

Субраманьян Чандрасекар

Субрахманьян Чандрасекар (там. சுப்பிரமணியன் சந்திரசேகர், англ. Subrahmanyan Chandrasekhar, 19 жовтня 1910, Лахор, Пенджаб, Британська Індія — 21 серпня 1995, Чикаго, Іллінойс, США) — таміло-індійський та американський астрофізик, лауреат Нобелівської премії з фізики.

Субра́хманьян Чандрасе́кар
там. சுப்பிரமணியன் சந்திரசேகர
англ. Subrahmanyan Chandrasekhar
image
Народився 19 жовтня 1910(1910-10-19)
Лахор, Пенджаб, Британська Індія
Помер 21 серпня 1995(1995-08-21) (84 роки)
Чикаго, Іллінойс, США
·зупинка серця[1][2]
Поховання d[3]
Місце проживання Чикаго
Країна Британська Індія (1910—1947)
image Індія (1947—1953)
image США (1953—1995)
Національність таміл
Діяльність математик, фізик, астроном, астрофізик, науково-педагогічний працівник, викладач університету
Alma mater Кембриджський університет (Триніті коледж)
Галузь астрофізика
Заклад Чиказький університет
Науковий ступінь доктор філософських наук
Науковий керівник Ральф Фаулер
Вчителі Артур Еддінгтон
Аспіранти, докторанти d
d
d
(Джеремія Острікер)[4]
(Ґвідо Мюнх)[4]
d[4]
d[4]
d[4]
d[4]
d[4]
d[4]
d[4]
d[4]
d[4]
d[4]
d[4]
(Юсеф Собуті)[4]
d[4]
d[4]
Членство Лондонське королівське товариство
Шведська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Національна академія наук США
Індійська національна академія наук
Американське астрономічне товариство[5]
Баварська академія наук
Всесвітня академія наук[6]
Відомий завдяки: межа Чандрасекара
Батько d[7]
У шлюбі з d[2]
Родичі Чандрасекара Венката Раман
Нагороди
Автограф image
image Субрахманьян Чандрасекар у Вікісховищі

Біографія

Народився в Лахорі, Британська Індія (тепер Пакистан) у родині тамільського походження. Його дядьком був інший нобелівський лауреат Чандрасекара Венката Раман. Мати майбутнього вченого переклала тамільською мовою «Ляльковий дім» Генріка Ібсена. Саме вона сприяла пробудженню зацікавленості науками в юного Чандри.

Спочатку Чандра навчався вдома, потім в індуїстській вищій школі в Мадрасі, а в 1925—1930 — в , здобувши там ступінь бакалавра.

У 1930 отримав від індійського уряду стипендію для навчання в Кембриджі. Він вступив до Триніті коледжу й почав дослідницьку роботу під керівництвом Ральфа Фаулера. За порадою Поля Дірака провів рік в Інституті теоретичної фізики в Копенгагені, де зустрічався з Нільсом Бором.

Влітку 1933 року здобув ступінь доктора філософії.

Відомий завдяки працям над проблемою стабільності та еволюції білих карликів. Він встановив, що білі карлики з масою приблизно в 1,44 раза більшою за масу Сонця нестабільні й мають колапсувати. Ця величина (1,44 M☉) стала відомою як межа Чандрасекара. Чандрасекар запропонував цю теорію 1930 року, але проти неї виступив Артур Еддінгтон, який на той час був провідним теоретиком у галузі будови зір. Ніхто з європейських фізиків не підтримав Чандрасекара, що стало для нього великим розчаруванням й однією з причин подальшого переїзду до Чикаго. 1983 року за це відкриття його нагородили Нобелівською премією.

1937 року Чандрасекара запросили на роботу до Чиказького університету на посаду професора-асистента Отто Струве та президента . У цьому університеті він залишився на все життя.

Наукова робота

Тривалий час працював над кожною проблемою, тому його діяльність можна розбити на періоди.

У 1929—1939 він вивчав структуру зір, зокрема будову білих карликів.

У 1939—1943 займався зоряною динамікою. Ввів поняття (динамічного тертя) в астрофізиці.

Потім він зосередився на проблемах радіаційних переходів та від'ємно зарядженого йона гідрогену (1943—1950).

У 1950—1961 здійснював дослідження в галузі гідродинаміки та гідродинамічної стабільності.

У 1960-х він вивчав рівновагу та стабільність еліпсоїдних форм, а також працював над загальною теорією відносності.

У 1971—1983 працював над теорією чорних дір, а наприкінці 1980-х почав роботу над теорією зіткнень гравітаційних хвиль.

У 1952—1971 був редактором Astrophysical Journal.

У 1957 отримав премію Румфорда Американської академії мистецтв і наук за дослідження радіаційного балансу енергії в зорях.

Див. також

Бібліографія

  • Чандрасекар С. Введение в учение о строении звезд. — М. : ИЛ, 1950. — 476 с.
  • Чандрасекар С. Жидкие кристаллы. — М. : Мир, 1980. — 344 с.
  • Чандрасекар С. Математическая теория чёрных дыр. — М. : Мир, 1986. — 264+360 с.
  • Чандрасекар С. Перенос лучистой энергии. — М. : ИЛ, 1953. — 432 с.
  • Чандрасекар С. Принципы звездной динамики. — М. : ИЛ, 1948. — 264 с.
  • Чандрасекар С. Стохастические проблемы в физике и астрономии. — М. : ИЛ, 1947. — 168 с.
  • Чандрасекхар С. Эллипсоидальные фигуры равновесия. — М. : Мир, 1973. — 289 с.

Джерела

  1. https://elpais.com/diario/1995/08/24/agenda/809215201_850215.html
  2. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
    d:Track:Q547473
  3. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  4. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  5. NNDB — 2002.
    d:Track:Q1373513
  6. https://twas.org/directory/chandrasekhar-subrahmanyan
  7. Parameswaran U. C.V. Raman : A Biography — Penguin India, 2011.
    d:Track:Q60642664d:Track:Q113575238d:Track:Q117488034
  8. Google Doodle celebrates birthday of S. Chandrasekhar // The Hindu — 2017. — ISSN 0971-751X
    d:Track:Q926175
  9. O'Connor, J. J.; Robertson, E. F. Subrahmanyan Chandrasekhar. Biographies. School of Mathematics and Statistics University of St Andrews, Scotland. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 21 травня 2012.
  10. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
  11. Эволюция Звёзд.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Subrahmanyan Chandrasekar tam ச ப ப ரமண யன சந த ரச கர angl Subrahmanyan Chandrasekhar 19 zhovtnya 1910 Lahor Pendzhab Britanska Indiya 21 serpnya 1995 Chikago Illinojs SShA tamilo indijskij ta amerikanskij astrofizik laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziki Subra hmanyan Chandrase kartam ச ப ப ரமண யன சந த ரச கர angl Subrahmanyan ChandrasekharNarodivsya 19 zhovtnya 1910 1910 10 19 Lahor Pendzhab Britanska IndiyaPomer 21 serpnya 1995 1995 08 21 84 roki Chikago Illinojs SShA zupinka sercya 1 2 Pohovannya d 3 Misce prozhivannya ChikagoKrayina Britanska Indiya 1910 1947 Indiya 1947 1953 SShA 1953 1995 Nacionalnist tamilDiyalnist matematik fizik astronom astrofizik naukovo pedagogichnij pracivnik vikladach universitetuAlma mater Kembridzhskij universitet Triniti koledzh Galuz astrofizikaZaklad Chikazkij universitetNaukovij stupin doktor filosofskih naukNaukovij kerivnik Ralf FaulerVchiteli Artur EddingtonAspiranti doktoranti d d d Dzheremiya Ostriker 4 Gvido Myunh 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 Yusef Sobuti 4 d 4 d 4 Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Shvedska korolivska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Nacionalna akademiya nauk SShA Indijska nacionalna akademiya nauk Amerikanske astronomichne tovaristvo 5 Bavarska akademiya nauk Vsesvitnya akademiya nauk 6 Vidomij zavdyaki mezha ChandrasekaraBatko d 7 U shlyubi z d 2 Rodichi Chandrasekara Venkata RamanNagorodi chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1944 Korolivska medal 1962 medal Genri Drejpera 1971 d 1949 medal Karla Shvarcshilda 1986 medal Ketrin Bryus 1952 d 1981 Gibbsivska lekciya 1946 premiya Rumforda 1957 d 1962 d 1989 nagoroda Marselya Grossmanna 1994 Premiya pam yati Rihtmayera 1969 premiya Denni Gajnemana z matematichnoyi fiziki 1974 d 1948 d cherven 1979 Sillimanivski memorialni lekciyi 1962 Lekciya Karla Yanskogo 1978 Avtograf Subrahmanyan Chandrasekar u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Lahori Britanska Indiya teper Pakistan u rodini tamilskogo pohodzhennya Jogo dyadkom buv inshij nobelivskij laureat Chandrasekara Venkata Raman Mati majbutnogo vchenogo pereklala tamilskoyu movoyu Lyalkovij dim Genrika Ibsena Same vona spriyala probudzhennyu zacikavlenosti naukami v yunogo Chandri Spochatku Chandra navchavsya vdoma potim v induyistskij vishij shkoli v Madrasi a v 1925 1930 v zdobuvshi tam stupin bakalavra U 1930 otrimav vid indijskogo uryadu stipendiyu dlya navchannya v Kembridzhi Vin vstupiv do Triniti koledzhu j pochav doslidnicku robotu pid kerivnictvom Ralfa Faulera Za poradoyu Polya Diraka proviv rik v Instituti teoretichnoyi fiziki v Kopengageni de zustrichavsya z Nilsom Borom Vlitku 1933 roku zdobuv stupin doktora filosofiyi Vidomij zavdyaki pracyam nad problemoyu stabilnosti ta evolyuciyi bilih karlikiv Vin vstanoviv sho bili karliki z masoyu priblizno v 1 44 raza bilshoyu za masu Soncya nestabilni j mayut kolapsuvati Cya velichina 1 44 M stala vidomoyu yak mezha Chandrasekara Chandrasekar zaproponuvav cyu teoriyu 1930 roku ale proti neyi vistupiv Artur Eddington yakij na toj chas buv providnim teoretikom u galuzi budovi zir Nihto z yevropejskih fizikiv ne pidtrimav Chandrasekara sho stalo dlya nogo velikim rozcharuvannyam j odniyeyu z prichin podalshogo pereyizdu do Chikago 1983 roku za ce vidkrittya jogo nagorodili Nobelivskoyu premiyeyu 1937 roku Chandrasekara zaprosili na robotu do Chikazkogo universitetu na posadu profesora asistenta Otto Struve ta prezidenta U comu universiteti vin zalishivsya na vse zhittya Naukova robotaTrivalij chas pracyuvav nad kozhnoyu problemoyu tomu jogo diyalnist mozhna rozbiti na periodi U 1929 1939 vin vivchav strukturu zir zokrema budovu bilih karlikiv U 1939 1943 zajmavsya zoryanoyu dinamikoyu Vviv ponyattya dinamichnogo tertya v astrofizici Potim vin zoseredivsya na problemah radiacijnih perehodiv ta vid yemno zaryadzhenogo jona gidrogenu 1943 1950 U 1950 1961 zdijsnyuvav doslidzhennya v galuzi gidrodinamiki ta gidrodinamichnoyi stabilnosti U 1960 h vin vivchav rivnovagu ta stabilnist elipsoyidnih form a takozh pracyuvav nad zagalnoyu teoriyeyu vidnosnosti U 1971 1983 pracyuvav nad teoriyeyu chornih dir a naprikinci 1980 h pochav robotu nad teoriyeyu zitknen gravitacijnih hvil U 1952 1971 buv redaktorom Astrophysical Journal U 1957 otrimav premiyu Rumforda Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk za doslidzhennya radiacijnogo balansu energiyi v zoryah Div takozh1958 Chandra asteroyid nazvanij na chest naukovcya Chandra teleskop najpotuzhnisha stanom na 2018 r kosmichna observatoriya doslidzhennya kosmosu u rentgenivskomu diapazoni nazvana na chest naukovcyaBibliografiyaChandrasekar S Vvedenie v uchenie o stroenii zvezd M IL 1950 476 s Chandrasekar S Zhidkie kristally M Mir 1980 344 s Chandrasekar S Matematicheskaya teoriya chyornyh dyr M Mir 1986 264 360 s Chandrasekar S Perenos luchistoj energii M IL 1953 432 s Chandrasekar S Principy zvezdnoj dinamiki M IL 1948 264 s Chandrasekar S Stohasticheskie problemy v fizike i astronomii M IL 1947 168 s Chandrasekhar S Ellipsoidalnye figury ravnovesiya M Mir 1973 289 s Dzherelahttps elpais com diario 1995 08 24 agenda 809215201 850215 html Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 NNDB 2002 d Track Q1373513 https twas org directory chandrasekhar subrahmanyan Parameswaran U C V Raman A Biography Penguin India 2011 d Track Q60642664d Track Q113575238d Track Q117488034 Google Doodle celebrates birthday of S Chandrasekhar The Hindu 2017 ISSN 0971 751X d Track Q926175 O Connor J J Robertson E F Subrahmanyan Chandrasekhar Biographies School of Mathematics and Statistics University of St Andrews Scotland Arhiv originalu za 30 chervnya 2013 Procitovano 21 travnya 2012 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Evolyuciya Zvyozd
Топ