Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сту́жиця — село в Ужгородському районі Закарпатської області, Україна. Населення — 1002 осіб. Рішенням облвиконкому від грудня 1966 року села Стара та Нова Стужиця об'єднаються в одну сільську раду.
| село Стужиця | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Ужгородський район |
| Рада | Стужицька сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1559 |
| Населення | 1 002 |
| Площа | 65,575 км² |
| Густота населення | 15,28 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 89010 |
| Телефонний код | +380 03135 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°01′25″ пн. ш. 22°36′42″ сх. д. / 49.02361° пн. ш. 22.61167° сх. д.Координати: 49°01′25″ пн. ш. 22°36′42″ сх. д. / 49.02361° пн. ш. 22.61167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 406 м |
| Водойми | річки Уг, Тихий, Чорний Потік, Соколів, Гусарів, Солосвинськи; Стужицька річка |
| Відстань до обласного центру | 70 км |
| Відстань до районного центру | 27 км |
| Найближча залізнична станція | Жорнава |
| Відстань до залізничної станції | 5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89010, с. Стужиця |
| Карта | |
  Стужиця | |
 Стужиця | |
| Мапа | |
| | |
Географія
У селі струмки Тихий, Чорний Потік, Соколів, Гусарів, Солосвинськи впадають у річку Уг, праву притоку Ужа.
На північному заході від села струмок Бистрий Потік впадає у річку Уг.
У районі гори Велика Равка (Східні Бескиди), у межах Ужанського національного природного парку, за 6,7 км на північ від села знаходиться найпівнічніша точка Закарпатської області.
Історія
Село засноване 1599-року під назвою Ósztuzsica, інші згадки 1768-O Sztuzsicza, 1773- O-Sztuzsicza, 1800- Ó-Sztussicza, 1913-Patakófalu. У 1631 тут проживали 29 родин. У 1715 році тут було лише 9 господарств. В той час працював водяний млин. З 1794 року в Стужиці стала до ладу лісопильня, яку обслуговували кріпаки.
Легенди стверджують, що село спочатку було розміщене у Чорному потоці і називалось Чорним, там же й була збудована дерев'яна церква.
Назва села походить від слова «студінь» — бо холодом віяло від гори Равка, а епідемія холери розкидала село по всій долині річки Світлої, з'єднавши назви Нова і Стара Стужиця.
У селі ростуть два величезні дуби, які є унікальними пам'ятками природи, — це «Дідо-дуб» та Дуб Чемпіон. «Дідо-дуб» має вік 1100—1200 років, обіймище його стовбура 9,1 метра, а висота більше, ніж 30 метрів. Про це дерево існують декілька легенд. Дуб Чемпіон є найстарішим дубом України, його вік оцінюють у 1300 років. Він має обіймище стовбура 9,6 метра та висоту 30 метрів. У 2010 році Дуб Чемпіон став Національним деревом України, перемігши у всеукраїнському конкурсі.
На північний захід від села розташована гора Кременець, вершина якої лежить на стику кордонів трьох держав: України, Польщі та Словаччини.
Стара Стужиця
Колишнє село в Україні, в Закарпатській області. Об'єднане з селом Стужиця рішенням облвиконкому Закарпатської області № 517 від 26.12.1966. Засноване у XVIII столітті.
Церква св. Миколи Чудотворця (1905 р.). Згоріла 18.01.2022 року.
У 1751 р. згадують дерев'яну церкву в доброму стані, забезпечену всіма образами і трьома дзвонами. Теперішня дерев'яна церква втратила ряд суттєвих конструктивних та художніх ознак, властивих старим церквам, і датується за місцевим переказом 1905 р. Можна припустити, що церкву дуже видозмінили внаслідок перебудови, оскільки в «Науці» за 1904 р. йдеться про посвячення 17 квітня оновленої церкви, що була збудована ще за вікарія Іоана Брадача, тобто між 1764—1768 роками, і була закрита владою з вимогою оновлення.
У 1905 р. ужгородський різьбар Ернев Гомонай поставив у церкві балдахін, подібний до балдахіна в ужгородській семінарії. Зображення церкви після реконструкції опублікував чеський дослідник Б. Вавроушек у 1929 р.
Нині дахи бляшані, стіни оббиті драницею. Невелика вежа над бабинцем вкрита шоломоподібною главою, а над вівтарем — зменшена копія великої вежі. Є спогад про те, що церкву будував (або перебудовував) майстер із Польщі (можливо, це був той самий майстер з Устрик Горішніх, що споруджував церкву в Новій Стужиці).
Нова Стужиця
Колишнє село в Україні, в Закарпатській області. Об'єднане з селом Стужиця рішенням облвиконкому Закарпатської області № 517 від 26.12.1966. Засноване у XVIII столітті.
- Церква св. арх. Михайла (1893).
- Кладовище воїнів Першої світової війни
Перша церква була в урочищі Чорному. Друга церква стояла на місці, позначеному хрестом, біля теперішнього клубу.
У 1751 р. за пароха Василя Липецького згадують новопоставлену дерев'яну церкву св. арх. Михайла, що мала всі образи, всі церковні книги і два дзвони.
Нинішня дерев'яна церква — третя в історії села. У церкві зберігається грамота, в якій записано, що будівництво церкви розпочали 29 липня 1893 р. і закінчили із 1894 р. в Петрів піст за цісаря Франца Йосифа І, єпископа Юлія Фірцака, душпастиря Александра Саксуна, кураторів Стефана Вудмаски та Георгія Васильняка.
Михайло Беґені (1895 р. н.) згадував, що автором церкви був майстер з села Устрики Горішні (тепер ця місцевість у Польщі, але українське село повністю знищила польська армія під час операції «Вісла» в 1947 р.). Майстер захворів, і верх клали самі селяни. Церква невелика, прямокутна в плані, тридільна, вкрита чотирисхилим бляшаним дахом. Над входом — низька вежа під чотирисхилим бляшаним шатром. Одвірок із грубого дерева завершено аркою. Стіни вертикально оббиті дошками. Стеля нави плоска, із заокругленим переходом до стін. Прохід із бабинця до нави прямокутний, завершений вигнутою аркою. Весь інтер'єр оббили картонною плитою і пофарбували блідо-блакитною фарбою. Іконостас доброї роботи, але ікони досить пізні. Перед церквою — два кам'яні хрести, поставлені в 1902 і 1920 роках селянами, що емігрували до Америки.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року, чисельність наявного населення села становила 1107 осіб, з яких 534 чоловіки та 573 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 981 особа.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| Українська | 99,70 % |
| Російська | 0,20 % |
Флора
- в селі ростуть іменні вікові дерева:
- - Дідо-дуб
- - Дуб-чемпіон
Туристичні місця
- Дідо-дуб
- Джерело Ангела
- Дуб-чемпіон (один з найстаріших дубів України, вік - 1300 років)
- Мінеральне джерело на Папоротному потоку
- Місце зустрічі кордонів трьох держав, Кременець
- Храм Св. Миколая
- Поховання воїнів Першої світової війни та залишки бункерів Другої Світової війни
- Храм Св. Михаїла
- Букові праліси що охороняються ЮНЕСКО. Гірські хребти над селом вкриті буково-яворовими пралісами, охорона яких започаткована в 1908 році, а у 2007 році вони були включені в список Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат».
- Місце падіння метеориту в урочищі «Чорні млаки»,
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
- http://www.castles.com.ua/stu.html [ 7 лютого 2019 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stu zhicya selo v Uzhgorodskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti Ukrayina Naselennya 1002 osib Rishennyam oblvikonkomu vid grudnya 1966 roku sela Stara ta Nova Stuzhicya ob yednayutsya v odnu silsku radu selo Stuzhicya Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Uzhgorodskij rajon Rada Stuzhicka silska rada Osnovni dani Zasnovane 1559 Naselennya 1 002 Plosha 65 575 km Gustota naselennya 15 28 osib km Poshtovij indeks 89010 Telefonnij kod 380 03135 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 01 25 pn sh 22 36 42 sh d 49 02361 pn sh 22 61167 sh d 49 02361 22 61167 Koordinati 49 01 25 pn sh 22 36 42 sh d 49 02361 pn sh 22 61167 sh d 49 02361 22 61167 Serednya visota nad rivnem morya 406 m Vodojmi richki Ug Tihij Chornij Potik Sokoliv Gusariv Solosvinski Stuzhicka richka Vidstan do oblasnogo centru 70 km Vidstan do rajonnogo centru 27 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Zhornava Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 5 km Misceva vlada Adresa radi 89010 s Stuzhicya Karta Stuzhicya Stuzhicya Mapa Stuzhicya u VikishovishiGeografiyaU seli strumki Tihij Chornij Potik Sokoliv Gusariv Solosvinski vpadayut u richku Ug pravu pritoku Uzha Na pivnichnomu zahodi vid sela strumok Bistrij Potik vpadaye u richku Ug U rajoni gori Velika Ravka Shidni Beskidi u mezhah Uzhanskogo nacionalnogo prirodnogo parku za 6 7 km na pivnich vid sela znahoditsya najpivnichnisha tochka Zakarpatskoyi oblasti IstoriyaSelo zasnovane 1599 roku pid nazvoyu osztuzsica inshi zgadki 1768 O Sztuzsicza 1773 O Sztuzsicza 1800 o Sztussicza 1913 Patakofalu U 1631 tut prozhivali 29 rodin U 1715 roci tut bulo lishe 9 gospodarstv V toj chas pracyuvav vodyanij mlin Z 1794 roku v Stuzhici stala do ladu lisopilnya yaku obslugovuvali kripaki Legendi stverdzhuyut sho selo spochatku bulo rozmishene u Chornomu potoci i nazivalos Chornim tam zhe j bula zbudovana derev yana cerkva Nazva sela pohodit vid slova studin bo holodom viyalo vid gori Ravka a epidemiya holeri rozkidala selo po vsij dolini richki Svitloyi z yednavshi nazvi Nova i Stara Stuzhicya U seli rostut dva velichezni dubi yaki ye unikalnimi pam yatkami prirodi ce Dido dub ta Dub Chempion Dido dub maye vik 1100 1200 rokiv obijmishe jogo stovbura 9 1 metra a visota bilshe nizh 30 metriv Pro ce derevo isnuyut dekilka legend Dub Chempion ye najstarishim dubom Ukrayini jogo vik ocinyuyut u 1300 rokiv Vin maye obijmishe stovbura 9 6 metra ta visotu 30 metriv U 2010 roci Dub Chempion stav Nacionalnim derevom Ukrayini peremigshi u vseukrayinskomu konkursi Na pivnichnij zahid vid sela roztashovana gora Kremenec vershina yakoyi lezhit na stiku kordoniv troh derzhav Ukrayini Polshi ta Slovachchini Vkazivnik napryamkiv u seli Stuzhicya Stara Stuzhicya Kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Ob yednane z selom Stuzhicya rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 517 vid 26 12 1966 Zasnovane u XVIII stolitti Cerkva sv Mikoli Chudotvorcya 1905 r Zgorila 18 01 2022 roku U 1751 r zgaduyut derev yanu cerkvu v dobromu stani zabezpechenu vsima obrazami i troma dzvonami Teperishnya derev yana cerkva vtratila ryad suttyevih konstruktivnih ta hudozhnih oznak vlastivih starim cerkvam i datuyetsya za miscevim perekazom 1905 r Mozhna pripustiti sho cerkvu duzhe vidozminili vnaslidok perebudovi oskilki v Nauci za 1904 r jdetsya pro posvyachennya 17 kvitnya onovlenoyi cerkvi sho bula zbudovana she za vikariya Ioana Bradacha tobto mizh 1764 1768 rokami i bula zakrita vladoyu z vimogoyu onovlennya U 1905 r uzhgorodskij rizbar Ernev Gomonaj postaviv u cerkvi baldahin podibnij do baldahina v uzhgorodskij seminariyi Zobrazhennya cerkvi pislya rekonstrukciyi opublikuvav cheskij doslidnik B Vavroushek u 1929 r Nini dahi blyashani stini obbiti draniceyu Nevelika vezha nad babincem vkrita sholomopodibnoyu glavoyu a nad vivtarem zmenshena kopiya velikoyi vezhi Ye spogad pro te sho cerkvu buduvav abo perebudovuvav majster iz Polshi mozhlivo ce buv toj samij majster z Ustrik Gorishnih sho sporudzhuvav cerkvu v Novij Stuzhici Nova Stuzhicya Kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Ob yednane z selom Stuzhicya rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 517 vid 26 12 1966 Zasnovane u XVIII stolitti Cerkva sv arh Mihajla 1893 Kladovishe voyiniv Pershoyi svitovoyi vijni Persha cerkva bula v urochishi Chornomu Druga cerkva stoyala na misci poznachenomu hrestom bilya teperishnogo klubu U 1751 r za paroha Vasilya Lipeckogo zgaduyut novopostavlenu derev yanu cerkvu sv arh Mihajla sho mala vsi obrazi vsi cerkovni knigi i dva dzvoni Ninishnya derev yana cerkva tretya v istoriyi sela U cerkvi zberigayetsya gramota v yakij zapisano sho budivnictvo cerkvi rozpochali 29 lipnya 1893 r i zakinchili iz 1894 r v Petriv pist za cisarya Franca Josifa I yepiskopa Yuliya Fircaka dushpastirya Aleksandra Saksuna kuratoriv Stefana Vudmaski ta Georgiya Vasilnyaka Mihajlo Begeni 1895 r n zgaduvav sho avtorom cerkvi buv majster z sela Ustriki Gorishni teper cya miscevist u Polshi ale ukrayinske selo povnistyu znishila polska armiya pid chas operaciyi Visla v 1947 r Majster zahvoriv i verh klali sami selyani Cerkva nevelika pryamokutna v plani tridilna vkrita chotirishilim blyashanim dahom Nad vhodom nizka vezha pid chotirishilim blyashanim shatrom Odvirok iz grubogo dereva zaversheno arkoyu Stini vertikalno obbiti doshkami Stelya navi ploska iz zaokruglenim perehodom do stin Prohid iz babincya do navi pryamokutnij zavershenij vignutoyu arkoyu Ves inter yer obbili kartonnoyu plitoyu i pofarbuvali blido blakitnoyu farboyu Ikonostas dobroyi roboti ale ikoni dosit pizni Pered cerkvoyu dva kam yani hresti postavleni v 1902 i 1920 rokah selyanami sho emigruvali do Ameriki NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1107 osib z yakih 534 choloviki ta 573 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkala 981 osoba Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok Ukrayinska 99 70 Rosijska 0 20 Florav seli rostut imenni vikovi dereva Dido dub Dub chempionTuristichni miscyaDido dub Dzherelo Angela Dub chempion odin z najstarishih dubiv Ukrayini vik 1300 rokiv Mineralne dzherelo na Paporotnomu potoku Misce zustrichi kordoniv troh derzhav Kremenec Hram Sv Mikolaya Pohovannya voyiniv Pershoyi svitovoyi vijni ta zalishki bunkeriv Drugoyi Svitovoyi vijni Hram Sv Mihayila Bukovi pralisi sho ohoronyayutsya YuNESKO Girski hrebti nad selom vkriti bukovo yavorovimi pralisami ohorona yakih zapochatkovana v 1908 roci a u 2007 roci voni buli vklyucheni v spisok Vsesvitnoyi prirodnoyi spadshini YuNESKO Bukovi pralisi Karpat Misce padinnya meteoritu v urochishi Chorni mlaki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 section Posilannyahttp www castles com ua stu html 7 lyutogo 2019 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi