Стратегічне голосування (англ. Strategic voting, tactical voting, sophisticated voting) - підхід до голосування при якому виборець підтримує певного кандидата з огляду на його шанси на перемогу, а не на основі власних вподобань. Стратегічний підхід припускає, що виборці намагаються максимізувати свою очікувану корисність, яка заснована на комбінації вподобань та очікувань стосовно можливого результату, і таким чином уникнути марної витрати свого голосу на неперспективного кандидата.
Стратегічне голосування | |
Досліджується в | теорія раціонального вибору і d |
---|---|
Стратегічне голосування у Вікісховищі |
Загальні відомості
Індивідуальний вибір на виборах залежить від комбінації факторів: варіантів вибору, індивідуальний набір цінностей та інтересів, що спонукають до того чи іншого варіанту, суб'єктивна оцінка можливості виграшу кожного з кандидатів.
Підтримка того чи іншого кандидата залежить від декількох факторів:
- Наскільки сильно виборцю подобається кандидат;
- Перспективність кандидата з точки зору шансів на виграш.
Схильність до підтримки того чи іншого кандидата базується на виграші, який отримає виборець від обрання певного кандидата (В) та передбаченій перспективності кандидата (V).
Виходячи з того, що виборець робить свій вибір на основі В та V, то припускається стратегічний підхід виборця до голосування. Це означає, що деякі виборці не будуть підтримувати своє перше вподобання, оскільки не хочуть витрачати свій голос на кандидата з малими шансами на перемогу.
Проблема стратегічного голосування розглядається як з точки зору мажоритарної системи відносної більшості (обраним вважається той кандидат, який отримав найбільшу кількість голосів виборців), так і абсолютної більшості (якщо жоден з кандидатів не набирає 50% + 1 голос, то організовується другий тур виборів з 2 кандидатами, що набрали найбільшу кількість голосів).
Загальноприйняте припущення щодо стратегічного голосування зазвичай розглядається при системі відносної більшості. Проте, з точки зору теореми Ґібарда-Сатертвейта (Помилка Lua у Модуль:Не_перекладено у рядку 253: attempt to index local 'neededTitle' (a nil value).) жодна виборча система не є стратегічно стійкою і, відповідно, оцінка перспективності кандидатів має значення для будь-якої системи. Оскільки система абсолютної більшості передбачає наявність двох "переможців" у першому турі, то кількість життєздатних кандидатів дорівнює 3.
Професор політології Каліфорнійського університету Ґері Кокс ([en]) в своїй книзі "Ціна голосу: Стратегічна координація у виборчих системах світу" зазначає, що стратегічні міркування відіграють слабшу роль у двотурових виборах. Справа в тому, що для стратегічного підходу необхідно більше інформації. В обох типах виборів необхідно визначати життездатність кандидата, проте при двох турах це тягне за собою спробу передбачення можливого результату в першому турі і подальшого результату другого туру при різних парах кандидатів. Відповідно, Кокс робить висновок, що стратегічне голосування в такому випадку більш складне і менш розповсюджене.
Експериментальна перевірка впливу стратегічних міркувань при різних типах виборів
Експеримент проводиться наступним чином. Виборці розділяються у довільному порядку на 2 групи. Кожна група проводить серію виборів (половина за мажоритарною системою абсолютної більшості, а друга половина за системою відносної більшості). В кожних виборах є 5 кандидатів, що представлені у вигляді окремих точок на ліво-правій осі від 0 до 20: радикальний лівий (А), поміркований лівий (В), центрист (С), поміркований правий (D), радикальний правий (E). Список кандидатів ідентичний для двох виборчих систем.
Для кожного голосування учасникам призначено випадково визначену позицію від 0 до 20. Загальна кількість учасників 21 (тому, що попередні дослідження не демонстрували значиму різницю між малими та великими групами учасників). Учасники проінформовані, що одне з голосувань буде випадковим чином обрано як вирішальне. Також учасники проінформовані про те, що їм буде сплачено 20 доларів мінус відстань між обраним кандидатом та їхньою випадковою позицією. Таким чином, в експерименті (як і в реальному житті) в інтересах виборців щоб обраний кандидат був найближче до їхньої власної позиції. Після голосування кожен учасник повинен вказати на шкалі від 0 до 10 шанси кожного з кандидатів на виграш у виборах (стандартний спосіб оцінки життєздатності кандидатів).
Було проведено 4 експерименти у містах "Місто 1", "Місто 2" та "Місто 3". Кожен експеримент складався з двох груп, одна група починала з однораундовими виборами, а інша з двораундовими. Серія з 8 виборів (4 для кожної системи виборів) була проведена для кожної групи, що склало загалом 64 виборів.
Запропонована модель передбачає, що виборець оцінює не тільки виграш від обрання того чи іншого кандидата, а й їхню життєздатність. В обох виборчих системах кандидати В, C та D є життєздатними, а кандидати А та Е такими не є. Справді, кандидати А та Е не виграли жодні з 64 виборів в ході експериментів.
Результати дослідження підтверджують прогноз Кокса щодо стратегічних міркувань, які мають місце як в системі відносної більшості, так і системі абсолютної більшості. Також встановлено, що різниця між виборчими системами є малою і тому потреба в інформації не змінюється суттєво від переходу між системами. Таким чином, стратегічні міркування мають важливий вплив на прийняття рішення щодо підтримки певного кандидата в обох з розглянутих систем.
Наявність стратегічних міркувань при оцінюванні кандидатів ставить питання про велику чисельність партій та кандидатів на, відповідно, парламентських та президентських виборах. На даний момент повноцінної відповіді на дане запитання не має, проте, можна зазначити певні припущення щодо даного запитання. Наприклад, виборча система є тільки одним з факторів, що впливають на кількість кандидатів та партій. Як зазначав Ґері Кокс, партійне дрібнення також залежить від соціологічних факторів, таких як соціальна стратифікація (неоднорідність). При цьому увагу також треба приділяти іншим аспектам виборчого законодавства, наприклад, громадське фінансування, що може сприяти або гальмувати розвиток малих партій.
На підставі вищезазначеного можна зробити певний висновок. Стратегічне голосування має місце у виборчій системі абсолютної більшості. В двох типах виборів виборці не голосують виключно на основі власних вподобань, вони також приймають до уваги шанси кандидатів на перемогу та схильні відмовлятись від тих кандидатів, що демонструють низьку життєздатність.
Примітки
- Ціна голосу: Стратегічна координація у виборчих системах світу. Издательство АО БАХВА. оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021.
- https://doi.org/10.1177%2F1065912909358583
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Div takozh Rozumne golosuvannya Strategichne golosuvannya angl Strategic voting tactical voting sophisticated voting pidhid do golosuvannya pri yakomu viborec pidtrimuye pevnogo kandidata z oglyadu na jogo shansi na peremogu a ne na osnovi vlasnih vpodoban Strategichnij pidhid pripuskaye sho viborci namagayutsya maksimizuvati svoyu ochikuvanu korisnist yaka zasnovana na kombinaciyi vpodoban ta ochikuvan stosovno mozhlivogo rezultatu i takim chinom uniknuti marnoyi vitrati svogo golosu na neperspektivnogo kandidata Strategichne golosuvannyaDoslidzhuyetsya vteoriya racionalnogo viboru i d Strategichne golosuvannya u VikishovishiZagalni vidomostiIndividualnij vibir na viborah zalezhit vid kombinaciyi faktoriv variantiv viboru individualnij nabir cinnostej ta interesiv sho sponukayut do togo chi inshogo variantu sub yektivna ocinka mozhlivosti vigrashu kozhnogo z kandidativ Pidtrimka togo chi inshogo kandidata zalezhit vid dekilkoh faktoriv Naskilki silno viborcyu podobayetsya kandidat Perspektivnist kandidata z tochki zoru shansiv na vigrash Shilnist do pidtrimki togo chi inshogo kandidata bazuyetsya na vigrashi yakij otrimaye viborec vid obrannya pevnogo kandidata V ta peredbachenij perspektivnosti kandidata V Vihodyachi z togo sho viborec robit svij vibir na osnovi V ta V to pripuskayetsya strategichnij pidhid viborcya do golosuvannya Ce oznachaye sho deyaki viborci ne budut pidtrimuvati svoye pershe vpodobannya oskilki ne hochut vitrachati svij golos na kandidata z malimi shansami na peremogu Problema strategichnogo golosuvannya rozglyadayetsya yak z tochki zoru mazhoritarnoyi sistemi vidnosnoyi bilshosti obranim vvazhayetsya toj kandidat yakij otrimav najbilshu kilkist golosiv viborciv tak i absolyutnoyi bilshosti yaksho zhoden z kandidativ ne nabiraye 50 1 golos to organizovuyetsya drugij tur viboriv z 2 kandidatami sho nabrali najbilshu kilkist golosiv Zagalnoprijnyate pripushennya shodo strategichnogo golosuvannya zazvichaj rozglyadayetsya pri sistemi vidnosnoyi bilshosti Prote z tochki zoru teoremi Gibarda Satertvejta Pomilka Lua u Modul Ne perekladeno u ryadku 253 attempt to index local neededTitle a nil value zhodna viborcha sistema ne ye strategichno stijkoyu i vidpovidno ocinka perspektivnosti kandidativ maye znachennya dlya bud yakoyi sistemi Oskilki sistema absolyutnoyi bilshosti peredbachaye nayavnist dvoh peremozhciv u pershomu turi to kilkist zhittyezdatnih kandidativ dorivnyuye 3 Profesor politologiyi Kalifornijskogo universitetu Geri Koks en v svoyij knizi Cina golosu Strategichna koordinaciya u viborchih sistemah svitu zaznachaye sho strategichni mirkuvannya vidigrayut slabshu rol u dvoturovih viborah Sprava v tomu sho dlya strategichnogo pidhodu neobhidno bilshe informaciyi V oboh tipah viboriv neobhidno viznachati zhittezdatnist kandidata prote pri dvoh turah ce tyagne za soboyu sprobu peredbachennya mozhlivogo rezultatu v pershomu turi i podalshogo rezultatu drugogo turu pri riznih parah kandidativ Vidpovidno Koks robit visnovok sho strategichne golosuvannya v takomu vipadku bilsh skladne i mensh rozpovsyudzhene Eksperimentalna perevirka vplivu strategichnih mirkuvan pri riznih tipah viborivEksperiment provoditsya nastupnim chinom Viborci rozdilyayutsya u dovilnomu poryadku na 2 grupi Kozhna grupa provodit seriyu viboriv polovina za mazhoritarnoyu sistemoyu absolyutnoyi bilshosti a druga polovina za sistemoyu vidnosnoyi bilshosti V kozhnih viborah ye 5 kandidativ sho predstavleni u viglyadi okremih tochok na livo pravij osi vid 0 do 20 radikalnij livij A pomirkovanij livij V centrist S pomirkovanij pravij D radikalnij pravij E Spisok kandidativ identichnij dlya dvoh viborchih sistem Dlya kozhnogo golosuvannya uchasnikam priznacheno vipadkovo viznachenu poziciyu vid 0 do 20 Zagalna kilkist uchasnikiv 21 tomu sho poperedni doslidzhennya ne demonstruvali znachimu riznicyu mizh malimi ta velikimi grupami uchasnikiv Uchasniki proinformovani sho odne z golosuvan bude vipadkovim chinom obrano yak virishalne Takozh uchasniki proinformovani pro te sho yim bude splacheno 20 dolariv minus vidstan mizh obranim kandidatom ta yihnoyu vipadkovoyu poziciyeyu Takim chinom v eksperimenti yak i v realnomu zhitti v interesah viborciv shob obranij kandidat buv najblizhche do yihnoyi vlasnoyi poziciyi Pislya golosuvannya kozhen uchasnik povinen vkazati na shkali vid 0 do 10 shansi kozhnogo z kandidativ na vigrash u viborah standartnij sposib ocinki zhittyezdatnosti kandidativ Bulo provedeno 4 eksperimenti u mistah Misto 1 Misto 2 ta Misto 3 Kozhen eksperiment skladavsya z dvoh grup odna grupa pochinala z odnoraundovimi viborami a insha z dvoraundovimi Seriya z 8 viboriv 4 dlya kozhnoyi sistemi viboriv bula provedena dlya kozhnoyi grupi sho sklalo zagalom 64 viboriv Zaproponovana model peredbachaye sho viborec ocinyuye ne tilki vigrash vid obrannya togo chi inshogo kandidata a j yihnyu zhittyezdatnist V oboh viborchih sistemah kandidati V C ta D ye zhittyezdatnimi a kandidati A ta E takimi ne ye Spravdi kandidati A ta E ne vigrali zhodni z 64 viboriv v hodi eksperimentiv Rezultati doslidzhennya pidtverdzhuyut prognoz Koksa shodo strategichnih mirkuvan yaki mayut misce yak v sistemi vidnosnoyi bilshosti tak i sistemi absolyutnoyi bilshosti Takozh vstanovleno sho riznicya mizh viborchimi sistemami ye maloyu i tomu potreba v informaciyi ne zminyuyetsya suttyevo vid perehodu mizh sistemami Takim chinom strategichni mirkuvannya mayut vazhlivij vpliv na prijnyattya rishennya shodo pidtrimki pevnogo kandidata v oboh z rozglyanutih sistem Nayavnist strategichnih mirkuvan pri ocinyuvanni kandidativ stavit pitannya pro veliku chiselnist partij ta kandidativ na vidpovidno parlamentskih ta prezidentskih viborah Na danij moment povnocinnoyi vidpovidi na dane zapitannya ne maye prote mozhna zaznachiti pevni pripushennya shodo danogo zapitannya Napriklad viborcha sistema ye tilki odnim z faktoriv sho vplivayut na kilkist kandidativ ta partij Yak zaznachav Geri Koks partijne dribnennya takozh zalezhit vid sociologichnih faktoriv takih yak socialna stratifikaciya neodnoridnist Pri comu uvagu takozh treba pridilyati inshim aspektam viborchogo zakonodavstva napriklad gromadske finansuvannya sho mozhe spriyati abo galmuvati rozvitok malih partij Na pidstavi vishezaznachenogo mozhna zrobiti pevnij visnovok Strategichne golosuvannya maye misce u viborchij sistemi absolyutnoyi bilshosti V dvoh tipah viboriv viborci ne golosuyut viklyuchno na osnovi vlasnih vpodoban voni takozh prijmayut do uvagi shansi kandidativ na peremogu ta shilni vidmovlyatis vid tih kandidativ sho demonstruyut nizku zhittyezdatnist PrimitkiCina golosu Strategichna koordinaciya u viborchih sistemah svitu Izdatelstvo AO BAHVA originalu za 8 chervnya 2021 Procitovano 8 chervnya 2021 https doi org 10 1177 2F1065912909358583 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij