Стоячий такелаж нерухомий такелаж нід takelage від takel оснащення сукупність суднових снастей що служить для розкріплюв

Стоячий такелаж, нерухомий такелаж (нід. takelage, від takel — «оснащення») — сукупність суднових снастей, що служить для розкріплювання нерухомих елементів рангоуту і передачі тяги вітрил корпусу судна. Будучи раз заведеним, стоячий такелаж завжди залишається нерухомим. До стоячого такелажу належать: ванти, фордуни, штаги, бакштаги, перти, а також клівер- і бом-клівер-леєри.

Стоячий такелаж (з елементами рангоуту) бермудського шлюпа: 1 — (**форштаг**), 2 — ахтерштаг, 3 — (**ромбованти**), 4 — краспиці, 5 — топштаг, 6 — основний штаг, 7 — гік, 8 — бакштаги.

Стоячий такелаж щогл, стеньг і брам-стеньг

Опис

Ванти утримують щогли і стеньги в поперечних напрямах і частково ззаду, фордуни — ззаду і частково з боків, штаги — спереду. До міцностної надійності і довговічності стоячого такелажу пред'являються високі вимоги. Найбільш масивні снасті стоячого такелажу (ванти нижньої щогли) виготовляють із сталевих тросів діаметром до 50 мм, накладають попарно на обидва борти в обхват топа щогли, проводять вниз до вант-путенсів, де обтягують (талрепами). Крім того, одинарні ванти (топ-ванти) на кожен борт заводять у спеціальні обухи на топі щогли. Наприклад, на чотирищогловому барку нижня щогла утримується шістьма парами вант і чотирма одинарними топ-вантами. Комлі вант заводять у вилки талрепів, заламують у бік корми і кріплять (бензелями) з м'якого дроту. Для оберігання вант від розкручування біля талрепів закладають ворст — спеціальний стопор з пруткової або смугової сталі, який кріпиться біля комлів вант. Талрепи також фіксують сталевими стрижнями.

Фордуни і штаги (як парні, так і поодинокі) виготовляють також з товстих тросів і кріплять аналогічно вантам.

Усі ванти і топ-ванти повністю, а фордуни і штаги в місцях торкання до вітрил (клетнюють) і тирують такелажним тиром для захисту від вогкості. Інші троси стоячого такелажу іноді покривають у декоративних цілях водостійким білилом.

До стоячого такелажу належать, також, і перти — рослинні або сталеві троси на реях, на які стають матроси під час роботи з вітрилами на реях. Зазвичай один кінець перта кріпиться до нока реї, інший — до середини реї за щоглою. Перти підтримуються підпертками — обнесеними навколо реї короткими стропами.

У вітрильного озброєння (DynaRig) (що використовується, наприклад, на яхті («Мальтійський сокіл»)) стоячий такелаж замінений надійними кріпленнями шпорів щогл.

Розташування снастей стоячого такелажу

1. (ватер-штаг) і (ватер-бакштаги)	22. нижні частини утлегар- і бом-утлегар-бакштагів
2. (мартин-штаг)	23. (утлегар-бакштаги)
3. (мартин-штаг від бом-утлегаря)	24. (бом-утлегар-бакштаги)
4. фока-штаг	25. фок-ванти
5. фок-лось-штаг	26. фор-стень-ванти
6. фор-лось-стень-штаг	27. фор-брам-стень-ванти
7. фор-стень-штаг	28. фор-стень-фордуни
8. клівер-леєр	29. фор-брам-стень-фордуни
9. фор-брам-стень-штаг	30. фор-бом-брам-стень-фордуни
10. бом-клівер-леєр	31. грот-ванти
11. фор-бом-брам-стень-штаг	32. грот-стень-ванти
12. грота-штаг	33. грот-брам-стень-ванти
13. грот-лось-штаг	34. грот-стень-фордуни
14. грот-лось-стень-штаг	35. грот-брам-стень-фордуни
15. грот-стень-штаг	36. грот-бом-брам-стень-фордуни
16. грот-брам-стень-штаг	37. бізань-ванти
17. грот-бом-брам-стень-штаг	38. крюйс-стень-ванти
18. бізань-штаг	39. крюйс-брам-стень-ванти
19. крюйс-стень-штаг	40. крюйс-стень-фордуни
20. крюйс-брам-стень-штаг	41. крюйс-брам-стень-фордуни
21. крюйс-бом-брам-стень-штаг	42. крюйс-бом-брам-стень-фордуни

Див. також

Примітки

Такелаж // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Література

Морской Словарь. — М.: Воен. изд-во МО СССР, 1959.
Морской Энциклопедический Словарь. — Л.: Судостроение, 1991. — .
Марквард К. Х. Рангоут, такелаж и паруса судов XVIII века. — Л.: Судостроение, 1991. — .

[1] Такелаж // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.