Стоні також накота накода ісґа раніше асінібойн Альберти мова з дакотської підгрупи сіуанських мов Дакотські мови склада

Стоні — також накота, накода, ісґа, раніше — асінібойн Альберти — мова з дакотської підгрупи сіуанських мов. Дакотські мови складають діалектний континуум, що складається з мов санте-сіссетон, янктон-янктонай (дакота), тетон (лакота), та стоні.

Стоні
Накода, Накота, Ісґа
Поширення мови стоні
Поширена в	Канада
Етнічність	:
Носії	3200
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1	sto
ISO 639-3	sto

Стоні є найбільш лінгвістично розбіжним з дакотських діалектів і був описаний як «на межі стати окремою мовою». Стоні — єдиний сиуанський народ, який повністю живе в Канаді, а мовою стоні говорять п'ять груп в Альберті.

Офіційні мовні опитування не проводились для жодної громади, де розмовляють стоні, але нею ймовірно розмовляють кілька тисяч людей, насамперед у громаді Морлі.

Зв'язок з асінібойн

Найближчий мовний родич стоні — . Їх часто плутають один з одним через їх тісний історичний та мовний зв'язок, але вони взаємно не зрозумілі. Стоні або розвинувся з асінібойна, або обидві мови розвинулися з одного загального мови-предка.

Фонологія

На стоні було зроблено дуже мало мовної документації та описових досліджень. Однак варіанти стоні демонструють широку фонологічну схожість з деякими важливими розбіжностями.

Наприклад, такі фонеми зустрічаються в стоуні громади Морлі, якою розмовляють у :

Приголосні стоні Морлі
		Губно-губні	Ясенні	Заясенні	Палатальні	Задньо-язикові	Глоткові	Гортанні
Проривні	глухі	p	t			k
Проривні	дзвінкі	b	d			g
Африкати	глухі			t͡ʃ
Африкати	дзвінкі			d͡ʒ
Фрикативні	глухі		s	ʃ			ħ	h
Фрикативні	дзвінкі		z	ʒ			ʕ
Носові		m	n
Апроксиманти		w			j

Голосні стоні Морлі
	Передні	Центральні	Задні
Високі	i, ĩ		u, ũ
Середні	е		о
Низькі		a, ã

Для порівняння, ось ці фонеми характеризують стоні, якою розмовляють в Алексіс Накота Сіу, де підтримується загальний сиуанський тристоронній контраст між рівними, аспірованими та викидними проривними:

Приголосні стоні Алексіс
	Губні	Зубні	Піднебінні	Задньоязичні	Гортанні
Проривні	p, pʰ, pʼ	t, tʰ, tʼ		k, kʰ, kʼ	ʔ
Африкати			t͡ʃ, t͡ʃʰ, t͡ʃʼ
Фрикативи		s, z	ʃ, ʒ	x, ɣ	h
Носові	m	n
Напівголосні	w		j

Варто зауважити, що стоні Алексіс має інноваційну довжину голосних, що не зустрічається в інших дакотанських діалектах. Алексіс стоні також має довгі і носові середні голосні звуки:

Голосні стоні Алексіс
	Передні	Центральні	Задні
Високі	i, ī, ĩ		u, ū, ũ
Середні	е, ē, ẽ		o, ō, õ
Низькі		a, ā, ã

Приклади слів (включно цифрами)

Один — Wazhi
Два — Nûm
Три — Yamnî
Четверо — Ktusa
П'ять — Zaptâ
Чоловік — Wîca
Жінка — Wîyâ
Сонце — Wa
Місяць — Hâwi
Вода — Mini

Фонетичні відмінності від інших дакотських мов

Наступна таблиця показує деякі основні фонетичні відмінності між стоні, асінібойн та трьома діалектами (лакота, янктон-янктонай та санте-сіссетон) мови сіу.

Сіу						Стоні
Лакота	Західна Дакота		Східна Дакота				значення
	янктонай	янктон	сісетон	санте
Lakȟóta	Dakȟóta		Dakhóta		Nakhóta	Nakhóda	самоназва
lowáŋ	dowáŋ		dowáŋ		nowáŋ		співати
ló	dó		dó		nó		твердження
čísčila	čísčina		čístina		čúsina	čúsin	малий
hokšíla	hokšína		hokšína	hokšída	hokšína	hokšín	хлопчик
gnayáŋ	gnayáŋ	knayáŋ	hnayáŋ		knayáŋ	hna	обманювати
glépa	gdépa	kdépa	hdépa		knépa	hnéba	блювота
kigná	kigná	kikná	kihná		kikná	gihná	заспокоїти
slayá	sdayá		sdayá		snayá	snayá	змащувати
wičháša	wičháša		wičhášta		wičhášta	wičhá	чоловік
kibléza	kibdéza		kibdéza		kimnéza	gimnéza	тверезіти
yatkáŋ	yatkáŋ		yatkáŋ		yatkáŋ	yatkáŋ	пити
hé	hé		hé		žé	žé	той

Список літератури

Parks, Douglas R.; Rankin, Robert L. (2001). Siouan languages. У DeMaille, Raymond J.; Sturtevant, William C. (ред.). Handbook of North American Indians, Volume 13: Plains. Washington, D.C.: Smithsonian Institution. с. 94—114.
Parks, Douglas R.; DeMallie, Raymond J. (1992). Sioux, Assiniboine, and Stoney Dialects: A Classification. Anthropological Linguistics. 34 (1/4): 233—255. JSTOR 30028376.
Taylor, Alan R. (1981). Variation in Canadian Assiniboine. Siouan and Caddoan Linguistics Newsletter.
Andersen, Raoul R. (1968). An inquiry into the political and economic structures of the Alexis band of Wood Stoney Indians, 1880-1964. Columbia: University of Missouri PhD dissertation.
Cook, Eung-Do; Owens, Camille C. (1991). Conservative and innovative features in Alexis Stoney. Papers from the American Indian languages conferences held at the University of California, Santa Cruz, July and August 1991.: 135—146.
DeMallie, Raymond; Miller, David Reed (2001). Assiniboine. У DeMaille, Raymond J.; Sturtevant, William C. (ред.). Handbook of North American Indians, Volume 13: Plains. Washington, D.C.: Smithsonian Institution. с. 572—595.
Erdman, Corrie Lee Rhyasen (1997). Stress in Stoney. Calgary: University of Calgary MA thesis.
Bellam, Ernest Jay (1975). Studies in Stoney phonology and morphology. Calgary: University of Calgary MA thesis.
Parks, Douglas R.; Rankin, Robert L. (2001). Siouan languages. У DeMaille, Raymond J.; Sturtevant, William C. (ред.). Handbook of North American Indians, Volume 13: Plains. Washington, D.C.: Smithsonian Institution. с. 94—114.
Cook, Eung-Do; Owens, Camille C. (1991). Conservative and innovative features in Alexis Stoney. Papers from the American Indian languages conferences held at the University of California, Santa Cruz, July and August 1991: 135—146.
Ullrich, Jan (2008). New Lakota Dictionary (Incorporating the Dakota Dialects of Yankton-Yanktonai and Santee-Sisseton). Lakota Language Consortium. с. 4. ISBN . To be precise, Ullrich states that Stoney «is completely unintelligible to Lakota and Dakota speakers», while Assiniboine is not comprehensible to them, «unless they have been exposed to it extensively» (p. 2).

Посилання

Ethnologue.com
Рідні мови американського вебсайту

[Parks2001-1] Parks, Douglas R.; Rankin, Robert L. (2001). Siouan languages. У DeMaille, Raymond J.; Sturtevant, William C. (ред.). Handbook of North American Indians, Volume 13: Plains. Washington, D.C.: Smithsonian Institution. с. 94—114.

[Parks1992-2] Parks, Douglas R.; DeMallie, Raymond J. (1992). Sioux, Assiniboine, and Stoney Dialects: A Classification. Anthropological Linguistics. 34 (1/4): 233—255. JSTOR 30028376.

[:1-3] Taylor, Alan R. (1981). Variation in Canadian Assiniboine. Siouan and Caddoan Linguistics Newsletter.

[4] Andersen, Raoul R. (1968). An inquiry into the political and economic structures of the Alexis band of Wood Stoney Indians, 1880-1964. Columbia: University of Missouri PhD dissertation.

[:2-5] Cook, Eung-Do; Owens, Camille C. (1991). Conservative and innovative features in Alexis Stoney. Papers from the American Indian languages conferences held at the University of California, Santa Cruz, July and August 1991.: 135—146.

[6] DeMallie, Raymond; Miller, David Reed (2001). Assiniboine. У DeMaille, Raymond J.; Sturtevant, William C. (ред.). Handbook of North American Indians, Volume 13: Plains. Washington, D.C.: Smithsonian Institution. с. 572—595.

[:3-7] Erdman, Corrie Lee Rhyasen (1997). Stress in Stoney. Calgary: University of Calgary MA thesis.

[:0-8] Bellam, Ernest Jay (1975). Studies in Stoney phonology and morphology. Calgary: University of Calgary MA thesis.

[9] Parks, Douglas R.; Rankin, Robert L. (2001). Siouan languages. У DeMaille, Raymond J.; Sturtevant, William C. (ред.). Handbook of North American Indians, Volume 13: Plains. Washington, D.C.: Smithsonian Institution. с. 94—114.

[10] Cook, Eung-Do; Owens, Camille C. (1991). Conservative and innovative features in Alexis Stoney. Papers from the American Indian languages conferences held at the University of California, Santa Cruz, July and August 1991: 135—146.

[11] Ullrich, Jan (2008). New Lakota Dictionary (Incorporating the Dakota Dialects of Yankton-Yanktonai and Santee-Sisseton). Lakota Language Consortium. с. 4. ISBN . To be precise, Ullrich states that Stoney «is completely unintelligible to Lakota and Dakota speakers», while Assiniboine is not comprehensible to them, «unless they have been exposed to it extensively» (p. 2).