Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Микола Михайлович Стойко (Стойко-Радиленко) (2 травня 1894 — 14 вересня 1976) — українсько-французький астроном.
| Микола Михайлович Стойко-Радиленко | |
|---|---|
| Народився | 12 травня 1894 Великий Буялик, Одеський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Помер | 14 вересня 1976 (82 роки) Ментона[1] |
| Країна |  Російська імперія Франція |
| Діяльність | астроном |
| Alma mater | Новоросійський університет |
| Галузь | астрономія |
| Заклад | Міжнародне бюро часу |
| Посада | Директор |
| Науковий керівник | Орлов Олександр Якович |
| Відомий завдяки: | Хранитель часу |
| Нагороди | |
Роки навчання
Народився 2 травня 1894 року в селі Великий Буялик (нині Іванівського району Одеської області). Це село на початку XIX ст. заснували болгари, які втекли з-під турецького ярма. Батьки Миколи Стойка, Михайло Степанович і Марія Мефодіївна, були заможними селянами. Хрестити майбутнього науковця в одеській . Велика частина його дитинства і юності пройшла в Одесі. Після закінчення ліцею (1912) вступив на математичне відділення Новоросійського університету (так тоді називався нинішній Одеський університет). Ще студентом у 1913 р. Микола Михайлович відвідав Одеську обсерваторію і, як згадує, був вражений тишею цього куточка Одеси — ідеального місця для роботи. Він тоді ще не міг передбачити, що астрономією йому доведеться займатися все життя.
На другому курсі М. Стойко вже вивчає сферичну і практичну астрономію, яку викладав сам О. Я. Орлов — директор Одеської астрономічної обсерваторії, згодом академік, всесвітньо відомий учений, засновник Полтавської гравіметричної і Головної астрономічної обсерваторій. Під керівництвом О. Я. Орлова молодий дослідник розпочав спостереження і був захоплений ентузіазмом вчителя.
М. М. Стойко під керівництвом О. Я. Орлова вивчає теоретичну астрономію, небесну механіку і геодезію. На прохання студентів він відредагував курс сферичної астрономії, який читав О. Я. Орлов і який призначався для публікації. Для цього йому довелося прослухати цей курс вдруге. З 1914 по 1916 р. Стойко працював в Одеській обсерваторії як вільний стажер. За дорученням О. Я. Орлова він обчислював елементи повного сонячного затемнення 21 серпня 1914 р. для України. Одночасно він виконав гармонічний аналіз спостережень з горизонтальним маятником у Юр'єві і Томську з метою пошуку місячно-сонячних припливних коливань виска. Крім того, він визначив елементи орбіти метеорного потоку Лірид, провів обчислення орбіти малої планети Ахіл і комети 1914. Ці обчислення у той час були дуже громіздкими через відсутність будь-яких обчислювальних машин. Довелося використовувати звичайну рахівницю. Загалом було виконано величезну роботу. Тому не дивно, що в 1916 р. його праці були відзначені премією Одеського університету.
З 1916 по 1918 р. М. Стойко служив в армії, після чого вступив до аспірантури, де його навчанням керував О. Я. Орлов. У 1920 р. він захистив магістерську дисертацію і того ж року був відряджений за кордон.
Діяльність у Франції
Протягом трьох років науковець з Одеси викладав математику в ліцеї м. Плевни (Болгарія). У 1924 р. він приїздить до Парижа і починає працювати у Міжнародному бюро часу. У 1929 р. його призначають астрономом-помічником Паризької обсерваторії, він бере активну участь в астрономічних спостереженнях, вечірніх сеансах прийому і передачі сигналів часу. Відтоді і до кінця своєї офіційної кар'єри М. Стойко був активним астрономом-спостерігачем.
У 1931 р. він захистив у Сорбонні докторську дисертацію на тему «Про вимірювання часу і проблеми, які цього стосуються». Однак, як зазначала співробітниця Паризької обсерваторії Сюзанна Дебарба, Стойко як іноземець не міг розраховувати на швидку й блискучу кар'єру. Тільки у 1939 р. його призначили керівником досліджень у Національному фонді наук, котрий згодом став Національним центром наукових досягнень. Цю посаду він обіймав до 1945 р., одночасно працюючи у Паризькій обсерваторії і очолюючи МБЧ.
Як учений, що сформувався під впливом О. Я. Орлова, Микола Стойко був добре підготовлений для вирішення завдань, які стояли перед МБЧ. Він також брав участь у багатьох міжнародних дослідженнях, пов'язаних з визначенням довгот, рухами материків. Коли йшла підготовка до міжнародного проекту «Визначення довгот у 1926 р.», М. Стойко забезпечував регулярну службу як спостережень, так і їхньої обробки, а також подачі радіосигналів. Його участь у довготній кампанії 1933 р. супроводжувалася рекордною кількістю астрономічних спостережень. На з'їзді Міжнародної астрономічної спілки у 1938 р. у Стокгольмі під час підбиття підсумків довготних кампаній його визнали чемпіоном серед спостерігачів.
Коли у 1939 р. розпочалася Друга світова війна, співробітники Паризької обсерваторії були евакуйовані зі столиці. У Парижі залишилися тільки служби, які мали міжнародні зобов'язання. Серед них було і МБЧ. Його маятниковий годинник перенесли в укриття на глибину 28 м. Роботу МБЧ забезпечували два співробітники — М. Стойко і Н. Кауфман. Подяки на адресу М. Стойка, що містяться у річних звітах Паризької обсерваторії, свідчать про те, що для забезпечення безперервної роботи МБЧ він жив у робочому приміщенні. Як згадує С. Дебарба, М. Стойко як керівник забезпечував чітку роботу МБЧ і був душею цієї організації до самого виходу на пенсію у 1964 р.
Наукові досягнення
Микола Стойко, як і його вчитель О. Я. Орлов, вивчав рух полюсів Землі і був визнаним авторитетом у цій галузі. Він досліджував усі аспекти цього явища: від короткоперіодичних складових до вікового руху полюсів. Йому пощастило реалізувати багато ідей О. Я. Орлова: під час обчислення всесвітнього часу він враховував рух полюсів, для чого створив при МБЧ термінову службу широти, щоб оперативно визначати координати полюса у так званій системі О. Я. Орлова (система середнього полюса епохи спостережень). Він ввів поправки, врахувавши відкриту ним сезонну нерівномірність обертання Землі. Всесвітній час, що визначається нерівномірним обертанням Землі навколо своєї осі, є також нерівномірним, а для багатьох наукових і прикладних завдань необхідна шкала рівномірного часу. Метод обчислення всесвітнього часу, розроблений М. Стойком, який враховував відомі фактори, що спричиняли нерівномірність земного обертання, дав змогу створити так звану шкалу квазірівномірного часу, котра широко використовувалася в науці і техніці до створення рівномірної і високостабільної атомної шкали часу.
М. Стойко багато зробив для вдосконалення міжнародної служби часу, уточнивши методи обчислення всесвітнього часу на основі астрономічних спостережень різних обсерваторій. Йому належить відкриття сезонної нерівномірності обертання Землі, спричиненої багатьма геофізичними, але переважно метеорологічними факторами. На початку 60-х років він ввів у практику інтегрований атомний час, який базувався на найкращих атомних стандартах багатьох лабораторій і який став основою нинішнього Міжнародного атомного часу — TAI (International Atomic Time).
Відзначення заслуг
Його заслуги відзначені багатьма науковими нагородами: від Паризької академії наук — премією ім. Лаланда (1930) та премією ім. Дамузо (1932 і 1947); від Королівської академії наук Бельгії — премією ім. Гузмана (1956) тощо. У 1951 р. йому присвоїли звання кавалера ордена Почесного легіону Франції, а в 1938 р. обрали членом-кореспондентом Варшавської академії наук, членом-кореспондентом Бюро довгот.
Примітки
- Національна бібліотека Франції — 1537.
- Смотритель мирового времени Николай Стойко-Радиленко. Большой Буялык. Процитовано 19.09.2018.
{{}}: Текст «История» проігноровано () (рос.)
Джерела
- Корсунь А. Паризький хранитель часу з Одеси — Вісник НАН України. — 2001 — N8
Посилання
- Астронет
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Mihajlovich Stojko Stojko Radilenko 2 travnya 1894 14 veresnya 1976 ukrayinsko francuzkij astronom Mikola Mihajlovich Stojko RadilenkoNarodivsya12 travnya 1894 1894 05 12 Velikij Buyalik Odeskij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPomer14 veresnya 1976 1976 09 14 82 roki Mentona 1 Krayina Rosijska imperiya FranciyaDiyalnistastronomAlma materNovorosijskij universitetGaluzastronomiyaZakladMizhnarodne byuro chasuPosadaDirektorNaukovij kerivnikOrlov Oleksandr YakovichVidomij zavdyaki Hranitel chasuNagorodipremiya Lalanda 1930 medal Zhansena 1969 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stojko Roki navchannyaNarodivsya 2 travnya 1894 roku v seli Velikij Buyalik nini Ivanivskogo rajonu Odeskoyi oblasti Ce selo na pochatku XIX st zasnuvali bolgari yaki vtekli z pid tureckogo yarma Batki Mikoli Stojka Mihajlo Stepanovich i Mariya Mefodiyivna buli zamozhnimi selyanami Hrestiti majbutnogo naukovcya v odeskij Velika chastina jogo ditinstva i yunosti projshla v Odesi Pislya zakinchennya liceyu 1912 vstupiv na matematichne viddilennya Novorosijskogo universitetu tak todi nazivavsya ninishnij Odeskij universitet She studentom u 1913 r Mikola Mihajlovich vidvidav Odesku observatoriyu i yak zgaduye buv vrazhenij tisheyu cogo kutochka Odesi idealnogo miscya dlya roboti Vin todi she ne mig peredbachiti sho astronomiyeyu jomu dovedetsya zajmatisya vse zhittya Na drugomu kursi M Stojko vzhe vivchaye sferichnu i praktichnu astronomiyu yaku vikladav sam O Ya Orlov direktor Odeskoyi astronomichnoyi observatoriyi zgodom akademik vsesvitno vidomij uchenij zasnovnik Poltavskoyi gravimetrichnoyi i Golovnoyi astronomichnoyi observatorij Pid kerivnictvom O Ya Orlova molodij doslidnik rozpochav sposterezhennya i buv zahoplenij entuziazmom vchitelya M M Stojko pid kerivnictvom O Ya Orlova vivchaye teoretichnu astronomiyu nebesnu mehaniku i geodeziyu Na prohannya studentiv vin vidredaguvav kurs sferichnoyi astronomiyi yakij chitav O Ya Orlov i yakij priznachavsya dlya publikaciyi Dlya cogo jomu dovelosya prosluhati cej kurs vdruge Z 1914 po 1916 r Stojko pracyuvav v Odeskij observatoriyi yak vilnij stazher Za doruchennyam O Ya Orlova vin obchislyuvav elementi povnogo sonyachnogo zatemnennya 21 serpnya 1914 r dlya Ukrayini Odnochasno vin vikonav garmonichnij analiz sposterezhen z gorizontalnim mayatnikom u Yur yevi i Tomsku z metoyu poshuku misyachno sonyachnih priplivnih kolivan viska Krim togo vin viznachiv elementi orbiti meteornogo potoku Lirid proviv obchislennya orbiti maloyi planeti Ahil i kometi 1914 Ci obchislennya u toj chas buli duzhe gromizdkimi cherez vidsutnist bud yakih obchislyuvalnih mashin Dovelosya vikoristovuvati zvichajnu rahivnicyu Zagalom bulo vikonano velicheznu robotu Tomu ne divno sho v 1916 r jogo praci buli vidznacheni premiyeyu Odeskogo universitetu Z 1916 po 1918 r M Stojko sluzhiv v armiyi pislya chogo vstupiv do aspiranturi de jogo navchannyam keruvav O Ya Orlov U 1920 r vin zahistiv magistersku disertaciyu i togo zh roku buv vidryadzhenij za kordon Diyalnist u FranciyiProtyagom troh rokiv naukovec z Odesi vikladav matematiku v liceyi m Plevni Bolgariya U 1924 r vin priyizdit do Parizha i pochinaye pracyuvati u Mizhnarodnomu byuro chasu U 1929 r jogo priznachayut astronomom pomichnikom Parizkoyi observatoriyi vin bere aktivnu uchast v astronomichnih sposterezhennyah vechirnih seansah prijomu i peredachi signaliv chasu Vidtodi i do kincya svoyeyi oficijnoyi kar yeri M Stojko buv aktivnim astronomom sposterigachem U 1931 r vin zahistiv u Sorbonni doktorsku disertaciyu na temu Pro vimiryuvannya chasu i problemi yaki cogo stosuyutsya Odnak yak zaznachala spivrobitnicya Parizkoyi observatoriyi Syuzanna Debarba Stojko yak inozemec ne mig rozrahovuvati na shvidku j bliskuchu kar yeru Tilki u 1939 r jogo priznachili kerivnikom doslidzhen u Nacionalnomu fondi nauk kotrij zgodom stav Nacionalnim centrom naukovih dosyagnen Cyu posadu vin obijmav do 1945 r odnochasno pracyuyuchi u Parizkij observatoriyi i ocholyuyuchi MBCh Yak uchenij sho sformuvavsya pid vplivom O Ya Orlova Mikola Stojko buv dobre pidgotovlenij dlya virishennya zavdan yaki stoyali pered MBCh Vin takozh brav uchast u bagatoh mizhnarodnih doslidzhennyah pov yazanih z viznachennyam dovgot ruhami materikiv Koli jshla pidgotovka do mizhnarodnogo proektu Viznachennya dovgot u 1926 r M Stojko zabezpechuvav regulyarnu sluzhbu yak sposterezhen tak i yihnoyi obrobki a takozh podachi radiosignaliv Jogo uchast u dovgotnij kampaniyi 1933 r suprovodzhuvalasya rekordnoyu kilkistyu astronomichnih sposterezhen Na z yizdi Mizhnarodnoyi astronomichnoyi spilki u 1938 r u Stokgolmi pid chas pidbittya pidsumkiv dovgotnih kampanij jogo viznali chempionom sered sposterigachiv Koli u 1939 r rozpochalasya Druga svitova vijna spivrobitniki Parizkoyi observatoriyi buli evakujovani zi stolici U Parizhi zalishilisya tilki sluzhbi yaki mali mizhnarodni zobov yazannya Sered nih bulo i MBCh Jogo mayatnikovij godinnik perenesli v ukrittya na glibinu 28 m Robotu MBCh zabezpechuvali dva spivrobitniki M Stojko i N Kaufman Podyaki na adresu M Stojka sho mistyatsya u richnih zvitah Parizkoyi observatoriyi svidchat pro te sho dlya zabezpechennya bezperervnoyi roboti MBCh vin zhiv u robochomu primishenni Yak zgaduye S Debarba M Stojko yak kerivnik zabezpechuvav chitku robotu MBCh i buv dusheyu ciyeyi organizaciyi do samogo vihodu na pensiyu u 1964 r Naukovi dosyagnennyaMikola Stojko yak i jogo vchitel O Ya Orlov vivchav ruh polyusiv Zemli i buv viznanim avtoritetom u cij galuzi Vin doslidzhuvav usi aspekti cogo yavisha vid korotkoperiodichnih skladovih do vikovogo ruhu polyusiv Jomu poshastilo realizuvati bagato idej O Ya Orlova pid chas obchislennya vsesvitnogo chasu vin vrahovuvav ruh polyusiv dlya chogo stvoriv pri MBCh terminovu sluzhbu shiroti shob operativno viznachati koordinati polyusa u tak zvanij sistemi O Ya Orlova sistema serednogo polyusa epohi sposterezhen Vin vviv popravki vrahuvavshi vidkritu nim sezonnu nerivnomirnist obertannya Zemli Vsesvitnij chas sho viznachayetsya nerivnomirnim obertannyam Zemli navkolo svoyeyi osi ye takozh nerivnomirnim a dlya bagatoh naukovih i prikladnih zavdan neobhidna shkala rivnomirnogo chasu Metod obchislennya vsesvitnogo chasu rozroblenij M Stojkom yakij vrahovuvav vidomi faktori sho sprichinyali nerivnomirnist zemnogo obertannya dav zmogu stvoriti tak zvanu shkalu kvazirivnomirnogo chasu kotra shiroko vikoristovuvalasya v nauci i tehnici do stvorennya rivnomirnoyi i visokostabilnoyi atomnoyi shkali chasu M Stojko bagato zrobiv dlya vdoskonalennya mizhnarodnoyi sluzhbi chasu utochnivshi metodi obchislennya vsesvitnogo chasu na osnovi astronomichnih sposterezhen riznih observatorij Jomu nalezhit vidkrittya sezonnoyi nerivnomirnosti obertannya Zemli sprichinenoyi bagatma geofizichnimi ale perevazhno meteorologichnimi faktorami Na pochatku 60 h rokiv vin vviv u praktiku integrovanij atomnij chas yakij bazuvavsya na najkrashih atomnih standartah bagatoh laboratorij i yakij stav osnovoyu ninishnogo Mizhnarodnogo atomnogo chasu TAI International Atomic Time Vidznachennya zaslugJogo zaslugi vidznacheni bagatma naukovimi nagorodami vid Parizkoyi akademiyi nauk premiyeyu im Lalanda 1930 ta premiyeyu im Damuzo 1932 i 1947 vid Korolivskoyi akademiyi nauk Belgiyi premiyeyu im Guzmana 1956 tosho U 1951 r jomu prisvoyili zvannya kavalera ordena Pochesnogo legionu Franciyi a v 1938 r obrali chlenom korespondentom Varshavskoyi akademiyi nauk chlenom korespondentom Byuro dovgot PrimitkiNacionalna biblioteka Franciyi 1537 d Track Q193563 Smotritel mirovogo vremeni Nikolaj Stojko Radilenko Bolshoj Buyalyk Procitovano 19 09 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Tekst Istoriya proignorovano dovidka ros DzherelaKorsun A Parizkij hranitel chasu z Odesi Visnik NAN Ukrayini 2001 N8PosilannyaAstronet