Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стиліян Ковачев (болг. Стилиян Ковачев; нар. 28 лютого 1860, Ямбол — пом. 11 липня 1939, Софія) — болгарський офіцер, (генерал піхоти). Доброволець Армії Східної Румелії (т. зв. Східнорумелійська міліція). Під час Балканської війни командував Родопським загоном, а згодом — командувач 4-ї Болгарської армії, керівник . Міністр оборони Болгарії в уряді Стояна Данева (1913). Начальник Головного тилового управління Болгарської армії під час Першої світової війни.
| Стиліян Ковачев | |
|---|---|
| болг. Стилиян Ковачев | |
 | |
| Народився | 28 лютого 1860 Ямбол |
| Помер | 11 липня 1939 (79 років) Софія |
| Громадянство |  Болгарія |
| Діяльність | солдат, офіцер, військовослужбовець |
| Alma mater | Національний військовий університет Васила Левскі |
| Знання мов | болгарська |
| Учасник | Сербсько-болгарська війна, Перша Балканська війна, Друга Балканська війна і Перша світова війна |
| Роки активності | з 1879 |
| Військове звання | генерал піхоти |
| Нагороди |   |
| |
Біографія
Початкову освіту здобув у Ямболі, пізніше навчався в Слівені. З раннього віку вступив до Ямбольського революційного комітету, член Чоти . Під час Квітневого повстання брав участь у боях, але уникнув арешту. Після створення Болгарського князівства, залишається у Румелії, де вчиться на педагогічних курсах у Пловдиві. 1879 закінчує , після якого призначений командиром чоти Навчальної дружини Східнорумелійської міліції.
1882—1883 — навчався у Російській імперії, але швидко повернувся на батьківщину через хворобу. Тоді ж знову поступає до складу Східнорумелійської міліції. 1885 рота Ковачева скерована у Родопські гори, де включається у акції помсти проти турецьких та грецьких диверсійних загонів, які тероризували болгарське населення краю.
Під час Сербсько-Болгарської війни брав участь у боях під Сливницею. Також включився у бої за Константинополь та Пірот, отримавши орден «За хоробрість» 4-го ступеню.
Після війни начальник канцелярії Міністерства оборони Болгарії (1886—1894). З 1894 по 1905 послідовно командує полком, бригадою, а до 1909 — 2-ї піхотною дивізією.
Балканські війни
На початку Першої Балканської війни командував 2-ї піхотною дивізією, здійснив наступ від Пловдива у бік Західної Фракії. Після успіху цієї операції, призначений командувачем новосформованої Четвертої болгарської армії. На цій посаді успішно провів оборонні операції при Булаїрі та відбив ворожий десант при Шаркьой.
На початку Другої Балканської війни 1913, яку у болгарській історіографії називають Міжсоюзницькою, призначений Міністром оборони Болгарії у новосформованому уряді Стояна Данева. Проте портфеля так і не отримав — залишився на фронті керувати Четвертою армією. Через незгоду з політикою царя Фердинанда І, ген. Ковачев відсторонений від командування армією, а 27 серпня взагалі звільнений у запас. Проте найістотнішою причиною відсторонення історики вважають неадекватну поведінку генерала під час стратегічної Брегальницької битви, коли Ковачев самостійно віддав наказ відступати, не отримавши відповідного розпорядження із Генерального Штабу армії.
Перша світова війна
Після включення Болгарії у Першу світову війну Стиліян Ковачев мобілізований до штабу Другої дивізійної області, а з 1916 — начальник Головного тилового управління Болгарської армії. 15 серпня 1917 зведений у чин генерал-лейтенанта.
Нагороди
- Орден «За хоробрість» III ступеня, 2-го та 4-го класів
- Орден «Святий Олександр» II ступеня з мечами, I ступеня без мечів
- Орден Святої Анни II ступеня
- Австро-Угорський орден «Залізна корона» II ступеня
- Румунський орден «Золота зірка» II ступеня
- Орден «За військові заслуги»
- Орден «Стара Планина»
Бібліографія
- Ковачев, Стилиян. Учебник по ръчно оръжие. 1894.
- Ковачев, Стилиян. Учебник по полска фортификация. 1894.
- Ковачев, Стилиян. Военни съобщения. Ч. I—III. 1920—1926.
- Ковачев, Стилиян. Паметна пионерска книжка. 1921.
- Ковачев, Стилиян. Строително изкуство. Ч. I—III. 1921—1927.
Джерела
- Рангелов, Л., Храбри идат твоите капитани, София, 1985, Военно издателство
- Недев, С., Командването на българската войска през войните за национално обединение, София, 1993, Военноиздателски комплекс «Св. Георги Победоносец»
- Съединението 1885 – енциклопедичен справочник. София: Държавно издателство „д-р Петър Берон“. 1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stiliyan Kovachev bolg Stiliyan Kovachev nar 28 lyutogo 1860 Yambol pom 11 lipnya 1939 Sofiya bolgarskij oficer general pihoti Dobrovolec Armiyi Shidnoyi Rumeliyi t zv Shidnorumelijska miliciya Pid chas Balkanskoyi vijni komanduvav Rodopskim zagonom a zgodom komanduvach 4 yi Bolgarskoyi armiyi kerivnik Ministr oboroni Bolgariyi v uryadi Stoyana Daneva 1913 Nachalnik Golovnogo tilovogo upravlinnya Bolgarskoyi armiyi pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Stiliyan Kovachevbolg Stiliyan KovachevNarodivsya28 lyutogo 1860 1860 02 28 YambolPomer11 lipnya 1939 1939 07 11 79 rokiv SofiyaGromadyanstvo BolgariyaDiyalnistsoldat oficer vijskovosluzhbovecAlma materNacionalnij vijskovij universitet Vasila LevskiZnannya movbolgarskaUchasnikSerbsko bolgarska vijna Persha Balkanska vijna Druga Balkanska vijna i Persha svitova vijnaRoki aktivnostiz 1879Vijskove zvannyageneral pihotiNagorodi Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kovachev BiografiyaPochatkovu osvitu zdobuv u Yamboli piznishe navchavsya v Sliveni Z rannogo viku vstupiv do Yambolskogo revolyucijnogo komitetu chlen Choti Pid chas Kvitnevogo povstannya brav uchast u boyah ale uniknuv areshtu Pislya stvorennya Bolgarskogo knyazivstva zalishayetsya u Rumeliyi de vchitsya na pedagogichnih kursah u Plovdivi 1879 zakinchuye pislya yakogo priznachenij komandirom choti Navchalnoyi druzhini Shidnorumelijskoyi miliciyi 1882 1883 navchavsya u Rosijskij imperiyi ale shvidko povernuvsya na batkivshinu cherez hvorobu Todi zh znovu postupaye do skladu Shidnorumelijskoyi miliciyi 1885 rota Kovacheva skerovana u Rodopski gori de vklyuchayetsya u akciyi pomsti proti tureckih ta greckih diversijnih zagoniv yaki terorizuvali bolgarske naselennya krayu Pid chas Serbsko Bolgarskoyi vijni brav uchast u boyah pid Slivniceyu Takozh vklyuchivsya u boyi za Konstantinopol ta Pirot otrimavshi orden Za horobrist 4 go stupenyu Pislya vijni nachalnik kancelyariyi Ministerstva oboroni Bolgariyi 1886 1894 Z 1894 po 1905 poslidovno komanduye polkom brigadoyu a do 1909 2 yi pihotnoyu diviziyeyu Balkanski vijni Na pochatku Pershoyi Balkanskoyi vijni komanduvav 2 yi pihotnoyu diviziyeyu zdijsniv nastup vid Plovdiva u bik Zahidnoyi Frakiyi Pislya uspihu ciyeyi operaciyi priznachenij komanduvachem novosformovanoyi Chetvertoyi bolgarskoyi armiyi Na cij posadi uspishno proviv oboronni operaciyi pri Bulayiri ta vidbiv vorozhij desant pri Sharkoj Na pochatku Drugoyi Balkanskoyi vijni 1913 yaku u bolgarskij istoriografiyi nazivayut Mizhsoyuznickoyu priznachenij Ministrom oboroni Bolgariyi u novosformovanomu uryadi Stoyana Daneva Prote portfelya tak i ne otrimav zalishivsya na fronti keruvati Chetvertoyu armiyeyu Cherez nezgodu z politikoyu carya Ferdinanda I gen Kovachev vidstoronenij vid komanduvannya armiyeyu a 27 serpnya vzagali zvilnenij u zapas Prote najistotnishoyu prichinoyu vidstoronennya istoriki vvazhayut neadekvatnu povedinku generala pid chas strategichnoyi Bregalnickoyi bitvi koli Kovachev samostijno viddav nakaz vidstupati ne otrimavshi vidpovidnogo rozporyadzhennya iz Generalnogo Shtabu armiyi Persha svitova vijna Pislya vklyuchennya Bolgariyi u Pershu svitovu vijnu Stiliyan Kovachev mobilizovanij do shtabu Drugoyi divizijnoyi oblasti a z 1916 nachalnik Golovnogo tilovogo upravlinnya Bolgarskoyi armiyi 15 serpnya 1917 zvedenij u chin general lejtenanta NagorodiOrden Za horobrist III stupenya 2 go ta 4 go klasiv Orden Svyatij Oleksandr II stupenya z mechami I stupenya bez mechiv Orden Svyatoyi Anni II stupenya Avstro Ugorskij orden Zalizna korona II stupenya Rumunskij orden Zolota zirka II stupenya Orden Za vijskovi zaslugi Orden Stara Planina BibliografiyaKovachev Stiliyan Uchebnik po rchno orzhie 1894 Kovachev Stiliyan Uchebnik po polska fortifikaciya 1894 Kovachev Stiliyan Voenni sobsheniya Ch I III 1920 1926 Kovachev Stiliyan Pametna pionerska knizhka 1921 Kovachev Stiliyan Stroitelno izkustvo Ch I III 1921 1927 DzherelaRangelov L Hrabri idat tvoite kapitani Sofiya 1985 Voenno izdatelstvo Nedev S Komandvaneto na blgarskata vojska prez vojnite za nacionalno obedinenie Sofiya 1993 Voennoizdatelski kompleks Sv Georgi Pobedonosec Sedinenieto 1885 enciklopedichen spravochnik Sofiya Drzhavno izdatelstvo d r Petr Beron 1985