Було запропоновано цю статтю або розділ з Стереозображення, але, можливо, це варто додатково . Пропозиція з лютого 2021. |
Стереобачення, або стереовізуалізація — бачення картини або відеоряду, який використовує два окремих зображення, що дозволяють досягти стереоефекту.
Принцип стереобачення
У звичайному зображенні тривимірного простору інформація про відстань до різних проявляється тільки у вигляді непрямих ознак: через об'єктів, одних об'єктів іншими, різною освітленістю і так далі. Один із способів отримання інформації про глибину полягає в реєстрації декількох під різними ракурсами. У цьому випадку дають зображення, яких залежить від відстані до . Виявляється, зіставляючи ці зображення, у ряді випадків можна реконструювати .
Основи теорії визначення положення за їхніми перспективними зображеннями були покладені ще в середні століття, а в XVIII столітті почали використовуватися в топографічних цілях. Поява фотографії поклала початок фотограмметрії — науці про визначення форми, розмірів і просторового положення різних об'єктів за допомогою вимірювання їхніх . На початку XX століття був винайдений стереокомпаратор — прилад для вимірювання просторового положення об'єктів за парою фотографічних зображень, що перекриваються. Інтерес до методів відновлення тривимірної структури сцен за їхніми поновився в середині XX століття у зв'язку з дослідженнями в області штучного інтелекту, а практична потреба в , здатних орієнтуватися в тривимірному просторі, постійно підтримує цей інтерес в останні десятиліття.
Строго кажучи, різні точки простору предметів відображаються оптичною системою камери в просторі зображень на різних відстанях від фокальної площини. Проте, якщо відстань між камерою і спостережуваною сценою значно перевищує фокусну відстань оптичної системи, можна вважати, що зображення будується в її фокальній площині. У цьому разі можна скористатися камери, у якій зображення тривимірного об'єкта виходить проектуванням його у фокальну площину (площина зображення) через єдину точку, звану . Пряма лінія, перпендикулярна площині зображення і що проходить через цю точку називається оптичною віссю камери, а точка перетину з площиною зображення — головною точкою.
Це означає, що, знаючи геометрію зйомки і виконавши вимірювання координат проєкцій однієї і тієї ж крапки в площинах зображення камер, можна обчислити глибину (координату Z) цієї точки. Більш того, отримані співвідношення дозволяють обчислити повністю тривимірні :
Див. також
Література
- Фотограмметрия и стереовидение // Зрение роботов: Пер. с англ. — М.: Мир, 1989. — С. 300—322
- Фотограмметрия и стереовидение Цифровая обработка изображений в информационных системах: учебное пособие / Грузман И. С. и др. — Новосибирск: Изд-во НГТУ, 2000. — С. 143—159
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bulo zaproponovano ob yednati cyu stattyu abo rozdil z Stereozobrazhennya ale mozhlivo ce varto dodatkovo Propoziciya z lyutogo 2021 Stereobachennya abo stereovizualizaciya bachennya kartini abo videoryadu yakij vikoristovuye dva okremih zobrazhennya sho dozvolyayut dosyagti stereoefektu Princip stereobachennyaU zvichajnomu zobrazhenni trivimirnogo prostoru informaciya pro vidstan do riznih proyavlyayetsya tilki u viglyadi nepryamih oznak cherez ob yektiv odnih ob yektiv inshimi riznoyu osvitlenistyu i tak dali Odin iz sposobiv otrimannya informaciyi pro glibinu polyagaye v reyestraciyi dekilkoh pid riznimi rakursami U comu vipadku dayut zobrazhennya yakih zalezhit vid vidstani do Viyavlyayetsya zistavlyayuchi ci zobrazhennya u ryadi vipadkiv mozhna rekonstruyuvati Osnovi teoriyi viznachennya polozhennya za yihnimi perspektivnimi zobrazhennyami buli pokladeni she v seredni stolittya a v XVIII stolitti pochali vikoristovuvatisya v topografichnih cilyah Poyava fotografiyi poklala pochatok fotogrammetriyi nauci pro viznachennya formi rozmiriv i prostorovogo polozhennya riznih ob yektiv za dopomogoyu vimiryuvannya yihnih Na pochatku XX stolittya buv vinajdenij stereokomparator prilad dlya vimiryuvannya prostorovogo polozhennya ob yektiv za paroyu fotografichnih zobrazhen sho perekrivayutsya Interes do metodiv vidnovlennya trivimirnoyi strukturi scen za yihnimi ponovivsya v seredini XX stolittya u zv yazku z doslidzhennyami v oblasti shtuchnogo intelektu a praktichna potreba v zdatnih oriyentuvatisya v trivimirnomu prostori postijno pidtrimuye cej interes v ostanni desyatilittya Strogo kazhuchi rizni tochki prostoru predmetiv vidobrazhayutsya optichnoyu sistemoyu kameri v prostori zobrazhen na riznih vidstanyah vid fokalnoyi ploshini Prote yaksho vidstan mizh kameroyu i sposterezhuvanoyu scenoyu znachno perevishuye fokusnu vidstan optichnoyi sistemi mozhna vvazhati sho zobrazhennya buduyetsya v yiyi fokalnij ploshini U comu razi mozhna skoristatisya kameri u yakij zobrazhennya trivimirnogo ob yekta vihodit proektuvannyam jogo u fokalnu ploshinu ploshina zobrazhennya cherez yedinu tochku zvanu Pryama liniya perpendikulyarna ploshini zobrazhennya i sho prohodit cherez cyu tochku nazivayetsya optichnoyu vissyu kameri a tochka peretinu z ploshinoyu zobrazhennya golovnoyu tochkoyu Ce oznachaye sho znayuchi geometriyu zjomki i vikonavshi vimiryuvannya koordinat proyekcij odniyeyi i tiyeyi zh krapki v ploshinah zobrazhennya kamer mozhna obchisliti glibinu koordinatu Z ciyeyi tochki Bilsh togo otrimani spivvidnoshennya dozvolyayut obchisliti povnistyu trivimirni Z fbx x displaystyle Z frac fb x x X bx x 2 x x displaystyle X b frac x x 2 left x x right Y by y 2 x x displaystyle Y b frac y y 2 left x x right Div takozhKomp yuterne stereobachennya Stereozobrazhennya FotogrammetriyaLiteraturaFotogrammetriya i stereovidenie Zrenie robotov Per s angl M Mir 1989 S 300 322 Fotogrammetriya i stereovidenie Cifrovaya obrabotka izobrazhenij v informacionnyh sistemah uchebnoe posobie Gruzman I S i dr Novosibirsk Izd vo NGTU 2000 S 143 159