Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ста́ївка — село в Україні, у Червоноградському районі Львівської області. Населення становить 495 осіб.
| село Стаївка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Червоноградський район |
| Громада | Белзька міська |
| Основні дані | |
| Населення | 495 |
| Поштовий індекс | 80060 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°23′05″ пн. ш. 23°52′58″ сх. д. / 50.38472° пн. ш. 23.88278° сх. д.Координати: 50°23′05″ пн. ш. 23°52′58″ сх. д. / 50.38472° пн. ш. 23.88278° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80060, Львівська обл., Червоноградський р-н, с. Корчів |
| Староста | Гулич О. |
| Карта | |
  Стаївка | |
 Стаївка | |
| Мапа | |
| Ця стаття не містить . (листопад 2021) |
Положення
Розташоване неподалік м. Белз (9 км), і за 3 км від державного кордону з Республікою Польща. З районним центром село сполучене колією Львівської залізниці та трасою міжнародного значення (яка веде з Польщі через пункт пропуску в м. Рава-Руська). На околиці села колись знаходився стаціонарний контрольний пост прикордонного відомства.
Історія
Село Стаї належало до Равського повіту. На 01.01.1939 в селі проживало 890 мешканців, з них 480 українців-грекокатоликів, 270 українців-римокатоликів, 100 поляків, 40 євреїв.
Після Другої світової війни село опинилося у складі Польщі. 26-30 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила зі Стаївки на щойно приєднані до Польщі північно-західні терени 41 українця. У селі залишилося 243 поляки.
За радянсько-польським обміном територіями 15 лютого 1951 року село передане до УРСР, а частина польського населення переселена до Нижньо-Устрицького району, включеного до складу ПНР.
Документальні згадки про Стаї припадають на 1419 р., коли село вже існувало і ще не мало колонізаторів, а забезпечувало монастир сільськогосподарськими продуктами і називалося «монастирським селом». Є підстави вважати, що назва села походить від — староукраїнського «стая» (стадо). Тут водилися стада (стаї) диких птахів, яких з бігом часу люди приручили.
У 1760 р. була збудована церква св. Архистратига Михайла (дерев’яна), згоріла 1946 р. а в 1996 р. на її місці споруджено цегляну. Належала до однобанних церков галицького типу. Складалася з квадратової нави, вужчого прямокутного бабинця й рівноширокого бабинцю гранчастого вівтаря. Наву покривала велика шоломова баня з ліхтарем і маківкою, поставлена на низький світловий восьмерик, гребені п’ятисхилого даху вівтаря й двосхилого причілкового – бабинця сягали середини восьмерика над навою. Будівлю оперізувало вузьке піддашшя.
У 1939-1941 роках парохом був отець Осип Лещук. У жовтні 1945 року він був арештований і засуджений на 10 років таборів. Загинув у с. Божкові під Полтавою 1949 року. Із 1946 року – коли згоріла церква, парохіяни ходили молитися в село Острівок. У 1991 році розпочалось будівництво нового храму, яке було завершено 1996 року. Служили такі священики: о. Михайло Ментух, о. Василь Чайківський, о. Петро Бугель, о. Володимир Євтушенко, о. Михайло Левицький, о. Михайло Паталай, о. Роман Хілінський, о. Григорій Зельман, о. Михайло Корицький, о. Роман Гонтарик.
В період з 1900 до 1941 року у Стаях розвивалася українська духовна і національна культура: створено «Просвіта», Народний дім, жіноче товаристію, театральний, хоровий гуртки, «Пласт», «Рідна школа» об’єднували усе свідоме населення села. У Стаях був добрий хор.
А з 1945 року с. Стаївка входить до складу України, люди були відселені до Польщі, в селі залишились лише окремі українські сім’ї. Кордон між Україною і Польщею розмежовував Стаївку із селом Корчмин. У той же час населення с. Тарнава Турківського району внаслідок операції «Вісла» (1946-1948 рр.) було відселено із свого села. Деякі сім’ї були переселені по 3-4 рази, аж допоки більша частина із них була залишена на постійне місце проживання у Стаївці.
Як у кожному селі, так і в Стаях, було багато легенд, що жили серед народу. Один із переказів розповідає про появу Матері Божої біля Корчминського лісу, де у свій час стояла Капличка біля джерела. Багато незвичайних історій розповідали про цей образ: Згодом Капличку, яку направив (відреставрував) Михайло Лотоцький - місцевий художник, перевезено до Стай, де вона є і сьогодні.
1862 р. у Стаях була побудована Каплиця Успіння Пресвятої Богородиці, на місці, де було виявлене чудотворне джерело. В середині XIX ст. хлопець зі Стаїв зауважив незвичне диво, про що розповів священику, який визнав, що це було об’явлення Матері Божої. Після цього село вирішило поставити на тому місці каплицю. Мешканці з довколишніх регіонів приходили до цього місця на прощу аж до 1951 р., коли було змінено лінію польсько-радянського кордону і каплиця опинилася на самій прикордонній смузі. Органи радянської влади суворо забороняли наближатись до святого місця. Лише з 90-х рр.. розпочато впорядкування території, відновлено фігуру Матері Божої, встановлено дерев’яну капличку, висипано невеликий курган, а на ньому два обеліски для вшанування тих, котрі боролись за волю України. 28 серпня 2004 р. вперше відкрито кордон і прочани з України та Польщі могли після півстоліття знову зустрітись та вшанувати Пресвяту Богородицю.
У 1984 р. було збудовано нову школу. У Радянський період існував колгосп ім. Карла Маркса, який згодом був перейменований на колгосп «Солокія». У 2007 р. колгосп був розформований.
На території розділених державними кордонами польського села Корчмин та українського Стаївка проходять Європейські Дні Добросусідства.
Соціально-культурний проект "Корчмин - транскордонний діалог культур", який сприяє у природній спосіб втіленню в життя ідеї добросусідства та пропагуванню відкритого та приязного кордону між Європейським Союзом - Польщею і Україною. Організатори сподіваються, що наступні покоління українців і поляків будуватимуть на східно-західному кордоні ЄС мости, а не залізні дроти чи мури. Дні добросусідства в Корчмині символізують братерство та співпрацю, які є важливими у зв'язку з розвитком польсько-українського порозуміння та в рамках євроінтеграції України.
Ще у ХVII стoлiттi в селi Кoрчмин вiдбувaлися релiгiйнi святкувaння 28 серпня на свято Успiння Пресвятoї Бoгoрoдицi. В прoгрaмi святкувaнъ булo пoчитaння чудoтвoрнoї iкoни Пресвятoї Бoгoрoдицi, якa знaхoдилaся у Церквi тa спiлънa мoлитвa бiля чудoдiйнoгo джерелa - мiсця об'явлення Бoгoрoдицi. Пiсля ІІ свiтoвoї вiйни oбидвa мiсця рoздiлив укрaїнсъкo-пoльський кoрдoн. Церквa oпинилaся нa пoльськoму бoцi кoрдoну на вiстaнi 500 метрiв, a каплиця з чудoдiйним джерелoм на укрaїнсъкoму бoцi на вiдстaнi 20 метрiв. Пiсля 1945 р святкувaння прoдoвжувaлися підпільно. У 2004 р вперше з'явилася можливість проведення спiльних заходів на празник Успiння Пресвятoї Бoгoрoдицi за участю поляків та українців.
Архітектурно-культурна спадщина:
В с.Стаївка є церква арх.Михаїла, збудована 1996 році.
Каплиця Успіння Пресвятої Богородиці, як знак об’явлення Пресвятої Богородиці, пізніше на цьому місці було виявлено чудотворне джерело.
Є школа, дитячий садок, ФАП, Народний дім, бібліотека, фермерське господарство, магазин.
Особистості
| Ця стаття занадто довга та має бути для покращення читацького сприйняття. |
У селі народився український письменник, священник і педагог Осип Лещук.
Осип Лещук – священник – катехит, український письменник, громадський діяч, мужня стійка людина, яка віддала своє життя за нашу віру.
6 січня 1894 року в селі Стаї (нині Стаївка) народився О. Лещук. Його батьками були громадський діяч краю Микита Лещук та Марія з Демків. Вже з перших хвилин життя над колискою чулися набожні розмови, молитви.
Малий вдивлявся у замріяний плескіт ріки Солокії, любувався барвистістю дрімучих лісів. Можливо, тому доля захотіла, щоб хлопець віддався найбільш благородному покликанню – священичому сану, щоб служив Богові все життя і навіть пожертвував життям заради віри. Говорити про особливий достаток сім’ї Лещуків складно, бо жили з 10 моргів поля, а виховували 4 синів і 3 доньок, навчали їх у школі. Проте всі росли у набожності, повазі до праці, співчуття до страждаючих, відданості ідеям української державності. Тому, мабуть, і життєва стежина привела синів у ряди Січових Стрільців.
Творча, допитлива натура О. Лещука проявилася вже у початковій школі у його рідному селі, а потім у Белзькій школі. Намагання пізнати духовну красу світу приводить юнака в 1906 році до Перемиської гімназії. Там відбулося знайомство з багатьма видатними діячами Галичини. У 1914 році потяг до знань приводить юнака на теологічний факультет Віденського університету. Тут він починає вивчати філософію, історію Старого Завіту, природничі науки. Бажаючи опанувати науками, О. Лещук знайомиться з мовою оригіналів, вивчає староєврейську, старогрецьку, старослов’янську та інші мови.
Перша світова війна вносить деякі зміни у життя Осипа. У 1915 році він переходить на навчання до Львівського університету, вдосконалює свої знання з катехитики, догматики, теологічної моралі, історії релігії, педагогіки, читає в оригіналі Святе Письмо. Але на деякий час навчання переривається: студенти теології йдуть на допомогу Січовим Стрільцям. Згодом знову богословські студії в Перемишлі та Кромерижі (Чехословаччина).
28 березня 1921 року стає пам’ятним для Осипа Лещука: Перемиський єпископ Йосафат Коциловський висвячує його в священники. Рівно за місяць до цієї події він одружується в Белзі з Ольгою Князь. А вже 24 квітня цього ж року грамотою Перемиської консисторії дістав канонічне повновладдя катехита шкіл Рави-Руської. Своєю метою Осип Лещук ставив нести світло знань у молоді душі, їх моральну чистоту, почуття самовдосконалення на шляху до державного самовизначення України.
Найбільш досконалі моральні якості людини він бачив у дотриманні релігійних святостей.
Життя тісно пов’язує Осипа Лещука з Равою-Руською. Тут він служить катехитом гімназії. У 20-ті роки створює Марійську дружину, куди залучає всю українську молодь. При Товаристві організовує бібліотеку. Стараннями О. Лещука в Раві була створена також „Марійська дружина пань”, яка поряд з „Просвітою” проводила велику навчальну, освітню, організаційну і виховну роботу серед населення.
У 1921-1922 роках стає головою Рава – Руської філії „Просвіти”, створює звернення до громадськості країни з метою протесту проти голодомору в Наддніпрянській Україні. Крім великої педагогічної праці, організаторської та душпастирської діяльності, він був громадським опікуном знедолених, калік, сиріт у Раві. (На його будинку висів напис: „Суспільний опікун”). Люди ішли до священника не тільки за святою водицею. Отець Осип допомагав чим міг.
10 березня 1933 року о. Лещук отримує від Львівської кураторії звання професора, а через рік Грамотою Єпископа Коциловського йому надано право носити Крилошанські відзнаки – пелерину і нарукавники. Отцю Осипу запропонували їхати для душпастирської діяльності в Америку. Але він залишається у рідному краї. Своїм близьким пояснив: “Краще каміння бити на рідній землі, ніж бути володарем на чужій”.
Літературна діяльність о. Осипа Лещука припадає на перший період його життя (1918-1922 р. р. ) . Перша світова війна і події в Галичині у цей період – дана тема знайшла найбільший відбиток у цілому ряді оповідань. Це „Кроваві сліди” (Львів,1926), „Ждала, ждала козака” (Львів, 1928), Багато писав також про життя незаможного селянства ( повість „Ганя”, Львів, 1929, та інші). Взагалі літературну діяльність о. О. Лещук починав із гумористичних оповідань „Щоденники з Оленівки”(1919). Друкувались вони в календарях „Червоної калини”. У творах „Американська військова місія”, „На квартирі”, ”Попсований револьвер” та ін. дещо відходить від духовного життя, більш оповідає про світське. Глибока філософська думка автора спрямована на мирні шляхи розв’язання найскладніших конфліктних питань.
О.Лещук був знайомим з митрополитом А. Шептицьким, який рекомендував до публікації його богословські праці „Вишкіл кандидатів Марійських дружин”, „Догматику”, „Апологетику”. Серед знайомих священика були о. Іриней Назарко, Лесь Мартович, Михайло Возняк та інші видатні діячі того часу. Два останніх передвоєнних роки отець Лещук був парохом у своєму рідному селі Стаї на Сокальщині. Повсякчас він ніс у людські серця релігійні святощі, велику моральну красу, високу національну свідомість.
Останні роки життя о. Осип Лещук провів у сталінських таборах біля Полтави. Там і загинув. Не скорився, залишився вірним своїм релігійним переконанням. У 1990 р. було споруджено і освячено пам’ятний Хрест в селі Стаївка, де він народився. На таблиці є напис: “Цей Хрест встановлено на пам’ять о. Осипа Лещука (6.01.1894-28.08.1949) - греко-католицького священика, українського письменника, професора гімназії. Загинув у сталінських таборах. В 1939-1941р.р. був парохом у селі Стаї.”
З 1992 року у Стаївській школі відкрито музей отця Осипа Лещука. Засновником і керівником музею є колишній директор школи Марія Лотиш. З ініціативи директора школи Мирослави Ігнатюк, за підтримки Сокальської районної ради у 2019 році на фасаді Стаївської школі, яка з 2010 року носить ім’я Осипа Лещука, відкрито пам’ятну дошку із барельєфом славного земляка. Робота мистецька, іі автором є Заслужений діяч мистецтв України, член Спілки художників України Василь Гурмак.
Примітки
- https://gromada.info/ru/obschina/belzka/#5703
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 65. https://www.facebook.com/Sokal1377 - Стежками Сокальщини
- Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 419-426. (пол.)
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sta yivka selo v Ukrayini u Chervonogradskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 495 osib selo Stayivka Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Chervonogradskij rajon Gromada Belzka miska Osnovni dani Naselennya 495 Poshtovij indeks 80060 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 23 05 pn sh 23 52 58 sh d 50 38472 pn sh 23 88278 sh d 50 38472 23 88278 Koordinati 50 23 05 pn sh 23 52 58 sh d 50 38472 pn sh 23 88278 sh d 50 38472 23 88278 Misceva vlada Adresa radi 80060 Lvivska obl Chervonogradskij r n s Korchiv Starosta Gulich O Karta Stayivka Stayivka Mapa Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2021 PolozhennyaRoztashovane nepodalik m Belz 9 km i za 3 km vid derzhavnogo kordonu z Respublikoyu Polsha Z rajonnim centrom selo spoluchene koliyeyu Lvivskoyi zaliznici ta trasoyu mizhnarodnogo znachennya yaka vede z Polshi cherez punkt propusku v m Rava Ruska Na okolici sela kolis znahodivsya stacionarnij kontrolnij post prikordonnogo vidomstva IstoriyaSelo Stayi nalezhalo do Ravskogo povitu Na 01 01 1939 v seli prozhivalo 890 meshkanciv z nih 480 ukrayinciv grekokatolikiv 270 ukrayinciv rimokatolikiv 100 polyakiv 40 yevreyiv Pislya Drugoyi svitovoyi vijni selo opinilosya u skladi Polshi 26 30 chervnya 1947 roku pid chas operaciyi Visla polska armiya viselila zi Stayivki na shojno priyednani do Polshi pivnichno zahidni tereni 41 ukrayincya U seli zalishilosya 243 polyaki Za radyansko polskim obminom teritoriyami 15 lyutogo 1951 roku selo peredane do URSR a chastina polskogo naselennya pereselena do Nizhno Ustrickogo rajonu vklyuchenogo do skladu PNR Dokumentalni zgadki pro Stayi pripadayut na 1419 r koli selo vzhe isnuvalo i she ne malo kolonizatoriv a zabezpechuvalo monastir silskogospodarskimi produktami i nazivalosya monastirskim selom Ye pidstavi vvazhati sho nazva sela pohodit vid staroukrayinskogo staya stado Tut vodilisya stada stayi dikih ptahiv yakih z bigom chasu lyudi priruchili U 1760 r bula zbudovana cerkva sv Arhistratiga Mihajla derev yana zgorila 1946 r a v 1996 r na yiyi misci sporudzheno ceglyanu Nalezhala do odnobannih cerkov galickogo tipu Skladalasya z kvadratovoyi navi vuzhchogo pryamokutnogo babincya j rivnoshirokogo babincyu granchastogo vivtarya Navu pokrivala velika sholomova banya z lihtarem i makivkoyu postavlena na nizkij svitlovij vosmerik grebeni p yatishilogo dahu vivtarya j dvoshilogo prichilkovogo babincya syagali seredini vosmerika nad navoyu Budivlyu operizuvalo vuzke piddashshya U 1939 1941 rokah parohom buv otec Osip Leshuk U zhovtni 1945 roku vin buv areshtovanij i zasudzhenij na 10 rokiv taboriv Zaginuv u s Bozhkovi pid Poltavoyu 1949 roku Iz 1946 roku koli zgorila cerkva parohiyani hodili molitisya v selo Ostrivok U 1991 roci rozpochalos budivnictvo novogo hramu yake bulo zaversheno 1996 roku Sluzhili taki svyasheniki o Mihajlo Mentuh o Vasil Chajkivskij o Petro Bugel o Volodimir Yevtushenko o Mihajlo Levickij o Mihajlo Patalaj o Roman Hilinskij o Grigorij Zelman o Mihajlo Korickij o Roman Gontarik V period z 1900 do 1941 roku u Stayah rozvivalasya ukrayinska duhovna i nacionalna kultura stvoreno Prosvita Narodnij dim zhinoche tovaristiyu teatralnij horovij gurtki Plast Ridna shkola ob yednuvali use svidome naselennya sela U Stayah buv dobrij hor A z 1945 roku s Stayivka vhodit do skladu Ukrayini lyudi buli vidseleni do Polshi v seli zalishilis lishe okremi ukrayinski sim yi Kordon mizh Ukrayinoyu i Polsheyu rozmezhovuvav Stayivku iz selom Korchmin U toj zhe chas naselennya s Tarnava Turkivskogo rajonu vnaslidok operaciyi Visla 1946 1948 rr bulo vidseleno iz svogo sela Deyaki sim yi buli pereseleni po 3 4 razi azh dopoki bilsha chastina iz nih bula zalishena na postijne misce prozhivannya u Stayivci Yak u kozhnomu seli tak i v Stayah bulo bagato legend sho zhili sered narodu Odin iz perekaziv rozpovidaye pro poyavu Materi Bozhoyi bilya Korchminskogo lisu de u svij chas stoyala Kaplichka bilya dzherela Bagato nezvichajnih istorij rozpovidali pro cej obraz Zgodom Kaplichku yaku napraviv vidrestavruvav Mihajlo Lotockij miscevij hudozhnik perevezeno do Staj de vona ye i sogodni 1862 r u Stayah bula pobudovana Kaplicya Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici na misci de bulo viyavlene chudotvorne dzherelo V seredini XIX st hlopec zi Stayiv zauvazhiv nezvichne divo pro sho rozpoviv svyasheniku yakij viznav sho ce bulo ob yavlennya Materi Bozhoyi Pislya cogo selo virishilo postaviti na tomu misci kaplicyu Meshkanci z dovkolishnih regioniv prihodili do cogo miscya na proshu azh do 1951 r koli bulo zmineno liniyu polsko radyanskogo kordonu i kaplicya opinilasya na samij prikordonnij smuzi Organi radyanskoyi vladi suvoro zaboronyali nablizhatis do svyatogo miscya Lishe z 90 h rr rozpochato vporyadkuvannya teritoriyi vidnovleno figuru Materi Bozhoyi vstanovleno derev yanu kaplichku visipano nevelikij kurgan a na nomu dva obeliski dlya vshanuvannya tih kotri borolis za volyu Ukrayini 28 serpnya 2004 r vpershe vidkrito kordon i prochani z Ukrayini ta Polshi mogli pislya pivstolittya znovu zustritis ta vshanuvati Presvyatu Bogorodicyu U 1984 r bulo zbudovano novu shkolu U Radyanskij period isnuvav kolgosp im Karla Marksa yakij zgodom buv perejmenovanij na kolgosp Solokiya U 2007 r kolgosp buv rozformovanij Na teritoriyi rozdilenih derzhavnimi kordonami polskogo sela Korchmin ta ukrayinskogo Stayivka prohodyat Yevropejski Dni Dobrosusidstva Socialno kulturnij proekt Korchmin transkordonnij dialog kultur yakij spriyaye u prirodnij sposib vtilennyu v zhittya ideyi dobrosusidstva ta propaguvannyu vidkritogo ta priyaznogo kordonu mizh Yevropejskim Soyuzom Polsheyu i Ukrayinoyu Organizatori spodivayutsya sho nastupni pokolinnya ukrayinciv i polyakiv buduvatimut na shidno zahidnomu kordoni YeS mosti a ne zalizni droti chi muri Dni dobrosusidstva v Korchmini simvolizuyut braterstvo ta spivpracyu yaki ye vazhlivimi u zv yazku z rozvitkom polsko ukrayinskogo porozuminnya ta v ramkah yevrointegraciyi Ukrayini She u HVII stolitti v seli Korchmin vidbuvalisya religijni svyatkuvannya 28 serpnya na svyato Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici V programi svyatkuvan bulo pochitannya chudotvornoyi ikoni Presvyatoyi Bogorodici yaka znahodilasya u Cerkvi ta spilna molitva bilya chudodijnogo dzherela miscya ob yavlennya Bogorodici Pislya II svitovoyi vijni obidva miscya rozdiliv ukrayinsko polskij kordon Cerkva opinilasya na polskomu boci kordonu na vistani 500 metriv a kaplicya z chudodijnim dzherelom na ukrayinskomu boci na vidstani 20 metriv Pislya 1945 r svyatkuvannya prodovzhuvalisya pidpilno U 2004 r vpershe z yavilasya mozhlivist provedennya spilnih zahodiv na praznik Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici za uchastyu polyakiv ta ukrayinciv Arhitekturno kulturna spadshina V s Stayivka ye cerkva arh Mihayila zbudovana 1996 roci Kaplicya Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici yak znak ob yavlennya Presvyatoyi Bogorodici piznishe na comu misci bulo viyavleno chudotvorne dzherelo Ye shkola dityachij sadok FAP Narodnij dim biblioteka fermerske gospodarstvo magazin OsobistostiCya stattya zanadto dovga ta maye buti skorochena dlya pokrashennya chitackogo sprijnyattya Bud laska zmenshte obsyag statti rozdilivshi yiyi na dekilka statej pribravshi nadlishkovu informaciyu abo dodavshi pidzagolovki U seli narodivsya ukrayinskij pismennik svyashennik i pedagog Osip Leshuk Osip Leshuk svyashennik katehit ukrayinskij pismennik gromadskij diyach muzhnya stijka lyudina yaka viddala svoye zhittya za nashu viru 6 sichnya 1894 roku v seli Stayi nini Stayivka narodivsya O Leshuk Jogo batkami buli gromadskij diyach krayu Mikita Leshuk ta Mariya z Demkiv Vzhe z pershih hvilin zhittya nad koliskoyu chulisya nabozhni rozmovi molitvi Malij vdivlyavsya u zamriyanij pleskit riki Solokiyi lyubuvavsya barvististyu drimuchih lisiv Mozhlivo tomu dolya zahotila shob hlopec viddavsya najbilsh blagorodnomu poklikannyu svyashenichomu sanu shob sluzhiv Bogovi vse zhittya i navit pozhertvuvav zhittyam zaradi viri Govoriti pro osoblivij dostatok sim yi Leshukiv skladno bo zhili z 10 morgiv polya a vihovuvali 4 siniv i 3 donok navchali yih u shkoli Prote vsi rosli u nabozhnosti povazi do praci spivchuttya do strazhdayuchih viddanosti ideyam ukrayinskoyi derzhavnosti Tomu mabut i zhittyeva stezhina privela siniv u ryadi Sichovih Strilciv Tvorcha dopitliva natura O Leshuka proyavilasya vzhe u pochatkovij shkoli u jogo ridnomu seli a potim u Belzkij shkoli Namagannya piznati duhovnu krasu svitu privodit yunaka v 1906 roci do Peremiskoyi gimnaziyi Tam vidbulosya znajomstvo z bagatma vidatnimi diyachami Galichini U 1914 roci potyag do znan privodit yunaka na teologichnij fakultet Videnskogo universitetu Tut vin pochinaye vivchati filosofiyu istoriyu Starogo Zavitu prirodnichi nauki Bazhayuchi opanuvati naukami O Leshuk znajomitsya z movoyu originaliv vivchaye staroyevrejsku starogrecku staroslov yansku ta inshi movi Persha svitova vijna vnosit deyaki zmini u zhittya Osipa U 1915 roci vin perehodit na navchannya do Lvivskogo universitetu vdoskonalyuye svoyi znannya z katehitiki dogmatiki teologichnoyi morali istoriyi religiyi pedagogiki chitaye v originali Svyate Pismo Ale na deyakij chas navchannya pererivayetsya studenti teologiyi jdut na dopomogu Sichovim Strilcyam Zgodom znovu bogoslovski studiyi v Peremishli ta Kromerizhi Chehoslovachchina 28 bereznya 1921 roku staye pam yatnim dlya Osipa Leshuka Peremiskij yepiskop Josafat Kocilovskij visvyachuye jogo v svyashenniki Rivno za misyac do ciyeyi podiyi vin odruzhuyetsya v Belzi z Olgoyu Knyaz A vzhe 24 kvitnya cogo zh roku gramotoyu Peremiskoyi konsistoriyi distav kanonichne povnovladdya katehita shkil Ravi Ruskoyi Svoyeyu metoyu Osip Leshuk staviv nesti svitlo znan u molodi dushi yih moralnu chistotu pochuttya samovdoskonalennya na shlyahu do derzhavnogo samoviznachennya Ukrayini Najbilsh doskonali moralni yakosti lyudini vin bachiv u dotrimanni religijnih svyatostej Zhittya tisno pov yazuye Osipa Leshuka z Ravoyu Ruskoyu Tut vin sluzhit katehitom gimnaziyi U 20 ti roki stvoryuye Marijsku druzhinu kudi zaluchaye vsyu ukrayinsku molod Pri Tovaristvi organizovuye biblioteku Starannyami O Leshuka v Ravi bula stvorena takozh Marijska druzhina pan yaka poryad z Prosvitoyu provodila veliku navchalnu osvitnyu organizacijnu i vihovnu robotu sered naselennya U 1921 1922 rokah staye golovoyu Rava Ruskoyi filiyi Prosviti stvoryuye zvernennya do gromadskosti krayini z metoyu protestu proti golodomoru v Naddnipryanskij Ukrayini Krim velikoyi pedagogichnoyi praci organizatorskoyi ta dushpastirskoyi diyalnosti vin buv gromadskim opikunom znedolenih kalik sirit u Ravi Na jogo budinku visiv napis Suspilnij opikun Lyudi ishli do svyashennika ne tilki za svyatoyu vodiceyu Otec Osip dopomagav chim mig 10 bereznya 1933 roku o Leshuk otrimuye vid Lvivskoyi kuratoriyi zvannya profesora a cherez rik Gramotoyu Yepiskopa Kocilovskogo jomu nadano pravo nositi Kriloshanski vidznaki pelerinu i narukavniki Otcyu Osipu zaproponuvali yihati dlya dushpastirskoyi diyalnosti v Ameriku Ale vin zalishayetsya u ridnomu krayi Svoyim blizkim poyasniv Krashe kaminnya biti na ridnij zemli nizh buti volodarem na chuzhij Literaturna diyalnist o Osipa Leshuka pripadaye na pershij period jogo zhittya 1918 1922 r r Persha svitova vijna i podiyi v Galichini u cej period dana tema znajshla najbilshij vidbitok u cilomu ryadi opovidan Ce Krovavi slidi Lviv 1926 Zhdala zhdala kozaka Lviv 1928 Bagato pisav takozh pro zhittya nezamozhnogo selyanstva povist Ganya Lviv 1929 ta inshi Vzagali literaturnu diyalnist o O Leshuk pochinav iz gumoristichnih opovidan Shodenniki z Olenivki 1919 Drukuvalis voni v kalendaryah Chervonoyi kalini U tvorah Amerikanska vijskova misiya Na kvartiri Popsovanij revolver ta in desho vidhodit vid duhovnogo zhittya bilsh opovidaye pro svitske Gliboka filosofska dumka avtora spryamovana na mirni shlyahi rozv yazannya najskladnishih konfliktnih pitan O Leshuk buv znajomim z mitropolitom A Sheptickim yakij rekomenduvav do publikaciyi jogo bogoslovski praci Vishkil kandidativ Marijskih druzhin Dogmatiku Apologetiku Sered znajomih svyashenika buli o Irinej Nazarko Les Martovich Mihajlo Voznyak ta inshi vidatni diyachi togo chasu Dva ostannih peredvoyennih roki otec Leshuk buv parohom u svoyemu ridnomu seli Stayi na Sokalshini Povsyakchas vin nis u lyudski sercya religijni svyatoshi veliku moralnu krasu visoku nacionalnu svidomist Ostanni roki zhittya o Osip Leshuk proviv u stalinskih taborah bilya Poltavi Tam i zaginuv Ne skorivsya zalishivsya virnim svoyim religijnim perekonannyam U 1990 r bulo sporudzheno i osvyacheno pam yatnij Hrest v seli Stayivka de vin narodivsya Na tablici ye napis Cej Hrest vstanovleno na pam yat o Osipa Leshuka 6 01 1894 28 08 1949 greko katolickogo svyashenika ukrayinskogo pismennika profesora gimnaziyi Zaginuv u stalinskih taborah V 1939 1941r r buv parohom u seli Stayi Z 1992 roku u Stayivskij shkoli vidkrito muzej otcya Osipa Leshuka Zasnovnikom i kerivnikom muzeyu ye kolishnij direktor shkoli Mariya Lotish Z iniciativi direktora shkoli Miroslavi Ignatyuk za pidtrimki Sokalskoyi rajonnoyi radi u 2019 roci na fasadi Stayivskoyi shkoli yaka z 2010 roku nosit im ya Osipa Leshuka vidkrito pam yatnu doshku iz barelyefom slavnogo zemlyaka Robota mistecka ii avtorom ye Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini chlen Spilki hudozhnikiv Ukrayini Vasil Gurmak Primitkihttps gromada info ru obschina belzka 5703 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 65 https www facebook com Sokal1377 Stezhkami Sokalshini Misilo E Akcja Wisla Dokumenty Warszawa Archiwum Ukrainskie 1993 S 419 426 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi