Станіслав Россовський | ||||
---|---|---|---|---|
пол. Stanisław Rossowski | ||||
Народився | 3 травня 1861 м. Монастириська | |||
Помер | 26 лютого 1940 (78 років) м. Варшава, Польща | |||
Громадянство | Австро-Угорщина Польща | |||
Діяльність | поет, драматург, прозаїк, журналіст | |||
Мова творів | польська | |||
Напрямок | вірші, дитяча література | |||
Нагороди | Срібний Академічний лавр | |||
| ||||
Станіслав Россовський у Вікісховищі |
Станіслав Россовський (пол. Stanisław Rossowski; 3 травня 1861, м. Монастириська — 26 лютого 1940, м. Варшава) — польський поет, драматург, прозаїк і журналіст і головний редактор часописів «Słowo Polskie», «Gazeta Lwowska». Почесний член Товариства польських журналістів у Львові (1925). Лауреат літературної премії міста Львова (1927). Відзначений Срібним Академічний лавром (1936).
Життєпис
Станіслав Россовський народився 3 травня 1861 року в м. Монастириськах, центрі Королівства Галичини та Володимирії, Австрійська імперія (нині — Чортківського району Тернопільської области, Україна).
Навчався в Бучацькій цісарсько-королівській гімназії, у Кракові, 3-й міській гімназії імені Цісаря Франца-Йосифа I у Львові (1874—1875) та від 1878 року у Станиславові, де в 1880 році отримав атестат зрілості. Того ж року вступив на філософський факультет Львівського університету і після закінчення вишу був призваний на однорічну службу до австрійського війська, яку проходив у Відні. Після демобілізації з військової служби оселився у Львові в будинку на вул. Набєляка, 16 (нині — вул. Котляревського).
Професійно займався журналістикою та літературною творчістю, зокрема, писав вірші та драми. Дебютував віршами, надрукованими 1878 року в літературно-театральному часописі «Tygodniu Literackim, Artystycznym, Naukowym i Społecznym». Того ж року розпочав листування з Юзефом Крашевським, в якому просив Крашевського посприяти публікації своїх творів на шпальтах часопису. Писав про це у львівській, краківській та варшавській пресі. Россовський був надто плідним, критики підкреслювали його «феноменальну легкість написання», зокрема, публіцист [pl]. Завдяки легкості віршування Россовський прославився як автор епізодичних творів декламованих під час різних урочистостей та рекламованих у різних видавництвах. Лише частину власних віршів опублікував у збірках поезії — «Poezje» (1886), «Poezje. Seria 2» (1892), «Tempi passati. Wiersze różne» (1892), «Psyche: poezye» (1899). Обрані вірші, що були написані після 1899 року, опублікував 1923 року у збірці «Chwile. Wybór poezyj».
Ще більше визнання дістали мініатюри та ескізи С. Россовського надруковані у збірках: «Ze ścieźek źycia. Wraźenia i obserwacje» (1891, чеський переклад — 1897), «Z teki impresjonisty» (1893), «W półceniu» (1900), «Obrazki familijne» (1903), основної тематикою цих творів було повсякденне життя простих людей. До цієї теми він повернувся, зокрема, у повісті «Moja córka» (1898).
Він був автором декількох п'єс. Першою була п'єса «Świeźe powietrze» у трьох актах прем'єра якої відбулося 1893 року у Львівській опері, основана на фоні життя пацієнтів у модній галицькій здравниці; у драматичній п'єсі «Circe» на 5 актів з прологом, введена постать античної чародійки в контексті міського життя кінця XIX століття. П'єса «Circe» отримала відзнаку на IV Конкурсі Галицького Крайового відділу у 1900 році, але до її прем'єри на театральній сцені не була допущена австрійською цензурою через погляди моралі. Фрагменти п'єси автор друкував у різних друкованих виданнях, а повна версія п'єси побачила світ у німецькому перекладі А. Зіппера лише 1905 року у Львові. Найбільшого театрального успіху досягла, основана на популярній легенді про дівчину-студентку Краківського університету — комедія утрьох актах «Nawojka», прем'єра якої відбулася у 1901 році на сцені Львівської опери з Іреною Сольською у головній ролі. Пізніше прем'єра комедії відбулася на сцені театру імені Юліуша Словацького у Кракові. А ось п'єси «Za siódmą górą, za siódmą rzeką», на біблійну тематику (прем'єра відбулася у Львівській опері 20 грудня 1901 року), «Zuzanna w kąpieli» (прем'єра відбулася у Львівській опері 30 жовтня 1903 року) та «Dymisja» (прем'єра відбулася у Львівській опері 15 січня 1904 року), не мали такого успіху, як комедія «Nawojka».
Від 1884 року підставою утримання Россовського була журналістська праця. У 1898 році Антоній Холоневський написав про Россовського, що він був «взагалом універсальним редактором: редагував часописи політичні, літературні, урядові, для дітей, для жінок і так далі». Від травня 1890 року працював у редакції львівського часопису «Dziennik Polski», у 1893—1894 роках був редактором та видавцем двотижневика «Myśl», у 1892 році був секретарем редакції перенесеного з Кракова до Львова часопису «Świat». Від 1895 року редагував часопис «Słowo Polskie» (1902 року його на цій посаді змінив Зигмунт Василевський). У липні 1897 року брав участь у конгресі журналістів, що проходив у Стокгольмі. У лютому 1903 року розпочав роботу в урядовому часописі «Gazeta Lwowska», де згодом обійняв посаду керівника політичного відділу часопису. У 1909 році очолив львівську філію офіціальної пресової агенції «Віденське кореспонденційне бюро». Від другої половини грудня 1918 року, після смерті Адама Креховецького, був редактором часопису «Gazeta Lwowska» до 1928 року (у 1919 році редагував також додаток до часопису — «Przewodnik Naukowy i Literacki»). Під час провадження журналістської праці, крім видання різних брошур, були надруковані його книги: «Wizerunki sejmowe: ludzie i sprawy: przyczynek do historii samorzadu galicyjskiego. Seria I» — 1913 року та «Lwów pod czas inwazji» (Львів під час російського вторгнення 1914—1915 років) — 1916 року.
Россовський займався також перекладами. Друкував у часописах переклади віршів німецьких поетів — Ричарда Демеля, Генріха Гейне, Альберта Гофманна, А. фон Платена, Л. Уланда та багатьох інших, а також угорського поета Шандора Петефі. Особисто видав у 1889 році переклад драми Генріка Ібсена «Наречена моря», шкіц «Про Польщу» Генріха Гейне; дві повісті Френка Геллера — «Пригоди Філіппа Колліна» (1918) та «Фінанси великого герцога» (1919), а також три драми Вільяма Шекспіра — «Зимова казка» (1895), «Цимбелін» (1897) та «Троїла та Крессіди» (1897).
Також Станіслав Россовський писав для дітей. Співпрацював з часописом «Mały Światek» (від 1889 року був фактично його видавцем), особисто оголосив про віршовані томи «Czarodziejskej ksiąźeczki», виданих у Львові 1893 року спільно з Владиславом Белзою та видав декілька ескізів для аматорських колективів. У 1902/1903 та 1903/1904 навчальних роках як заступник вчителя навчав дітей польській мові у 4-й державній гімназії м. Львова. Був також співавтором декількох підручників:
- «Pierwsze czytania dla szkół powszechnych»: частина 1-2 — для 1—2 відділень, частина 3 — спільно з Зофією Пфауйовною (1921, Львів);
- «Pierwsze czytania dla szkół powszechnych»: частина 3 — для четвертого відділу, спільно з Яніною Поразіньською (1927, Львів).
Багато його віршованих творів увійшло до інших підручників з польської мови, зокрема, «Czytania polskie» М. Рейтера. 1929 року у Львові видав об'ємну (понад 540 сторінок) книжку для вчителів «Pan Tadeusz. Rozbiór szczegółowy». Після виходу на пенсію у 1928 році Россовський очолив літературну редакцію львівського видавництва шкільних підручників Казимира Станіслава Якубовського.
Цікавився також й музикою, склав кілька творів, написав і переклав оперні лібрето. Автор слів до пісень: «Do pracy» (автор музики Владислав Желенський), «Piosneczka z ogródka» (автора музики Ян Кароль Галл, Станіслав Нев'ядомський), «Trup armaty». Спільно з Генріком Опеньським опрацював популярну книжку «Ignacy Jan Poderewski. Zarys charakterystyki». Потім певний час займався спіритизмом та планував видавати часопис, присвячений цій тематиці.
16 травня 1925 року С. Россовському присвоїли звання почесного члена Товариства польських журналістів у Львові. 1927 року був лауреатом літературної премії міста Львова. У березні 1936 року С. Россовський відсвяткував 50-ліття своєї літературної та публіцистичної діяльності. 7 листопада 1936 року, за популяризацію польської літератури, відзначений Срібним Академічним лавром.
Близько 1936 року переїхав до сина - лікаря в Жовкві, згодом замешкав у Рибнику, пізніше у Варшаві.
Станіслав Россовський відійшов у засвіти 26 лютого 1940 року. Похований на Повонзківському цвинтарі у Варшаві (поле 284b).
Відзнаки, нагороди
- 1925 — звання почесного члена Товариства польських журналістів у Львові;
- 1927 — лауреат літературної премії міста Львова;
- 1936 — Срібний Академічний лавр.
Творчість
Драми
- 1893: «Świeźe powietrze».
- 1901: «Nawojka». Прем'єра відбулася у Львівській опері 12 лютого 1901 року.
- 1901: «Circe».
- 1901: «Za siódmą górą, za siódmą rzeką». Прем'єра відбулася у Львівській опері 20 грудня 1901 року.
- 1903: «Zuzanna w kąpieli». Прем'єра відбулася у Львівській опері 30 жовтня 1903 року. Надрукована у Золочеві у 1905 році.
- 1904: «Dymisja». Прем'єра відбулася у Львівській опері 15 січня 1904 року.
Поезія
- 1886: «Poezje». — Lwów: Gubrynowicz i Schmidt, 1886. — 128 s.
- 1892: «Poezje. Seria 2». — Lwów: H. Altenberg, 1892.
- 1892: «Tempi passati. Wiersze różne». — Lwów: H. Altenberg, 1892. — 80 s.
- 1899: «Psyche: poezye». — Lwów: nakł. Księgarni Gubrynowicza i Schmidta, 1899.
- 1923: «Chwile. Wybór poezyj». — Lwów, Nakładem autora, 1923.
Новелістика, проза
- 1892: «Ze ścieżek życia: wrażenia i obserwacje». — Lwów: Seyfarth i Czajkowski, 1892. — 246 s.
- 1893: «Z teki impresjonisty». — Lwów: Księgarnia Jakubowskiego i Zadurowicza, 1893. — 260 s.
- 1898: «Moja córka». — Lwów: H. Altenberg, 1898. — 181 s.
- 1898: «Kréska na Matyska». — Lwów: K. S. Jakubowski, 1898. — 2 s.
- 1899: «W półcieniu: nowy poczet szkiców i obrazków». — Lwów: Księgarnia Polska, 1899. — 254 s.
- 1900: «Lili: trzy opowiadania». — Lwów: Tow. im. Piotra Skargi, 1900. — 99 s.
- 1903: «Obrazki familijne». — Lwów: W. Zukerkandel, 1903.
Журналістика, навчальні роботи
- 1903: «Wizerunki sejmowe: ludzie i sprawy. Przyczynek do historyi samorządu galicyjskiego». — Lwów: Zygmunt Hałaciński, 1903. — 102 s.
- 1911: «Ignacy Jan Paderewski. Zarys charakterystyki». — Lwów, Warszawa, 1911. — 102 s. (співавтор — Генрик Опєньський).
- 1916: «Piąty listopada: rzecz wydana wskutek uchwały miejscowego komitetu obywatelskiego, zapadłej dnia 7 listopada 1916 na uroczystem w sali ratuszowej zebraniu». — Lwów: Komitet Obywatelski, 1916. — 55 s.
- 1916: «Lwów podczas inwazyi». — Lwów: H. Altenberg, G. Seyfarth, E. Wende, 1916. — 269 s.
- 1920: «Trzeci Maja». — Lwów: Uniwersytet Żołnierski. Dowództwo Okręgu Etapowego Tarnopol, 1920. — 15 s. (співавтор — Марія Конопницька).
- 1925: «Lwów: z 19 ilustracjami». — Warszawa: Biblioteka Polska, 1925. — 47 s.
- 1925: «Ku czci nieznanego żołnierza». — Lwów: Nakładem Komitetu Obywatelskiego, 1925. — 20 s.
- 1926: «Żołnierskie to i owo». — Lwów: Referat Oświaty Komendy Miasta, 1926. — 79 s.
- 1929: «W starej szkole nowy duch: szkic w 1. akcie wierszem dla młodzieży». — Kołomyja: Notatki Wychowawcze, 1929. — 16 s.
- 1929: «Pan Tadeusz. Rozbiór szczegółowy». — Lwów: K. S. Jakubowski, 1929. — 543 s.
- 1930: «Dzień krwi i chwały: obrazek sceniczny w 1-nej odsłonie». — Miejsce Piastowe: Wydawnictwo Towarzystwa Św. Michała Archanioła, 1930. — 39 s.
- 1931: «Kropiciel i Brzytwa w wojsku narodowem. Gawęda sceniczna w 3 aktach». — Miejsce Piastowe: Wydawnictwo Towarzystwa Św. Michała Archanioła, 1931. — 108 s.
Пісні
- 1898: «Kantata ku czci Adama Mickiewicza» (спільно з Мар'яном Сігньо; Lwów: Gubrynowicz i Schmidt, 1898).
- «Hymn» (спільно з Феліксом Нововєйським, Юзефом Жичковським).
- 1900: «Piosneczka z ogródka: op. 10» (спільно з Яном Каролем Галлом; Kraków: Stanisław Krzyżanowski, 1900).
- 1909: «Jemu co jak płomienny słup: kantata ku czci Juliusza Słowackiego» (спільно з Яном Каролем Галлом; Kraków: Stanisław Krzyżanowski, 1909).
- 1912: «Hymn na cześć Piotra Skargi» (спільно з Рудольфом Нововєйським; Brody: Księgarnia Feliksa Westa, 1912).
- «Fiołek», «Piosnka z ogródka», «Rezeda» (у збірці Станіслава Нев'ядомського «Pieśni i piosnki»; Lwów: K. S. Jakubowski).
- 1925: «Pięć piosnek na dwa głosy z towarzyszeniem fortepianu pomieszczonych w podręczniku p. t. Pierwsze czytania» (спільно з Станіславом Нев'ядомським, Яніною Поразіньською; Lwów: K. S. Jakubowski, 1925).
- 1936: «Dwie pieśni: na chór męski» (спільно з Яном Каролем Галлом; Warszawa: Feliks Grąbczewski, 1936).
Переклади
Россовський самостійно досконало оволодів багатьма мовами. Йому належать численні переклади польською мовою видатних творів світової літератури, зокрема:
- 1889: «Наречена моря. Драма в 5 діях» Генріка Ібсена (Warszawa: Przegląd Tygodniowy, 1889).
- 1893: «Книга роздумів про духовне зміцнення християнських сімей з праці Г. Чокке „Години відданості” (вибір і переклад)» Генріха Чокке (Lwów: Założyciel Schroniska R. Domsa, 1893).
- 1895: «Зимова казка» Вільяма Шекспіра.
- 1897: «Цимбелін» Вільяма Шекспіра.
- 1897: «Троїла та Крессіди» Вільяма Шекспіра (1897).
- 1901: «Манру»: опера у трьох актах з музикою Ігнація Падеревського; слова [pl]; переклад польською мовою Станіслава Россовського (Lwów: Drukarnia «Słowa Polskiego», 1901. — 120 s.).
- : «Про Польщу» Генріха Гейне (Lwów, Złoczów: Księg. W. Zukerkandel, 1913).
Родина
1890 року одружився з Бертою Пфістерер. У шлюбі народилося п'ятеро дітей. Брат — відомий польський художник Владислав Россовський (1857—1923).
Див. також
Примітки
- Gazeta Lwowska. jbc.bj.uj.edu.pl (пол.). Jagiellońska Biblioteka Cyfrowa. Процитовано 16 грудня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów : Centrum Europy, 2003. — S. 123. — .(пол.)
- Rossowski, Stanisław. bibliotekapiosenki.pl (пол.). Biblioteka Polskiej piosenki. Процитовано 24 грудня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Z Tow. Dziennikarzy Polskich // Gazeta Lwowska. — № 114. — 1925. — 19 maja. — S. 2. (пол.)
- Jubileusz literata i dziennikarza // Wschód. — № 5. — 1936. — 10 marca. — S. 1. (пол.)
- W. Jampolski O Stanisławie Rossowskim // Gazeta Lwowska. — № 55. — 1936. — 7 marca. — S. 1. (пол.)
- Zarządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z dnia 7 listopada 1936 r. (PDF). sejm.gov.pl (пол.). Сейм Республіки Польща. Процитовано 24 грудня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Stanisław Rossowski «Nawojka». encyklopediateatru.pl (пол.). Encyklopedia teatru polskiego. Процитовано 18 грудня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Stanisław Rossowski «Za siódmą górą, za siódmą rzeką». encyklopediateatru.pl (пол.). Encyklopedia teatru polskiego. Процитовано 18 грудня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Stanisław Rossowski «Zuzanna w kąpieli». encyklopediateatru.pl (пол.). Encyklopedia teatru polskiego. Процитовано 18 грудня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Stanisław Rossowski «Dymisja». encyklopediateatru.pl (пол.). Encyklopedia teatru polskiego. Процитовано 18 грудня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Stanisław Rossowski. polskiszekspir.uw.edu.pl (пол.). Polski Szekspir. Процитовано 16 грудня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Джерела
- Artur Hutnikiewicz Młoda Polska: IX — 5 dodruk. — Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2012. — S. 431–432. — seria «Wielka Historia Literatury Polskiej». — . (пол.)
- Rościsław Skręt Rossowski Stanisław // Polski Słownik Biograficzny. — T. XXXII. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1989–1991/ — S. 142—143. (пол.)
- Olga Świerzewska «…krocząc wśród pocisków i ognia»: Lwów 1918-1919 w obrazkach Tadeusza Pobóg-Rossowskiego // Niepodległość i Pamięć. — nr 5/4 (13). — 1998. — S. 113-136. (пол.)
Посилання
- Stanisław Rossowski. polskaniezwykla.pl (пол.). Polska Niezwykła. Процитовано 28 грудня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Biogram z kalendarza historycznego: Stanisław Rossowski. chronologia.pl (пол.). Kalendarz historyczny. Процитовано 28 грудня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
data smerti Ukrcenter misce narodzhennya Primitki data narodzhennya misce smerti iirina gidpis Stanislav Rossovskijpol Stanislaw RossowskiNarodivsya 3 travnya 1861 1861 05 03 m MonastiriskaPomer 26 lyutogo 1940 1940 02 26 78 rokiv m Varshava PolshaGromadyanstvo Avstro Ugorshina PolshaDiyalnist poet dramaturg prozayik zhurnalistMova tvoriv polskaNapryamok virshi dityacha literaturaNagorodi Sribnij Akademichnij lavr Stanislav Rossovskij u Vikishovishi Stanislav Rossovskij pol Stanislaw Rossowski 3 travnya 1861 m Monastiriska 26 lyutogo 1940 m Varshava polskij poet dramaturg prozayik i zhurnalist i golovnij redaktor chasopisiv Slowo Polskie Gazeta Lwowska Pochesnij chlen Tovaristva polskih zhurnalistiv u Lvovi 1925 Laureat literaturnoyi premiyi mista Lvova 1927 Vidznachenij Sribnim Akademichnij lavrom 1936 ZhittyepisStanislav Rossovskij narodivsya 3 travnya 1861 roku v m Monastiriskah centri Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiya nini Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Ukrayina Navchavsya v Buchackij cisarsko korolivskij gimnaziyi u Krakovi 3 j miskij gimnaziyi imeni Cisarya Franca Josifa I u Lvovi 1874 1875 ta vid 1878 roku u Stanislavovi de v 1880 roci otrimav atestat zrilosti Togo zh roku vstupiv na filosofskij fakultet Lvivskogo universitetu i pislya zakinchennya vishu buv prizvanij na odnorichnu sluzhbu do avstrijskogo vijska yaku prohodiv u Vidni Pislya demobilizaciyi z vijskovoyi sluzhbi oselivsya u Lvovi v budinku na vul Nabyelyaka 16 nini vul Kotlyarevskogo Profesijno zajmavsya zhurnalistikoyu ta literaturnoyu tvorchistyu zokrema pisav virshi ta drami Debyutuvav virshami nadrukovanimi 1878 roku v literaturno teatralnomu chasopisi Tygodniu Literackim Artystycznym Naukowym i Spolecznym Togo zh roku rozpochav listuvannya z Yuzefom Krashevskim v yakomu prosiv Krashevskogo pospriyati publikaciyi svoyih tvoriv na shpaltah chasopisu Pisav pro ce u lvivskij krakivskij ta varshavskij presi Rossovskij buv nadto plidnim kritiki pidkreslyuvali jogo fenomenalnu legkist napisannya zokrema publicist pl Zavdyaki legkosti virshuvannya Rossovskij proslavivsya yak avtor epizodichnih tvoriv deklamovanih pid chas riznih urochistostej ta reklamovanih u riznih vidavnictvah Lishe chastinu vlasnih virshiv opublikuvav u zbirkah poeziyi Poezje 1886 Poezje Seria 2 1892 Tempi passati Wiersze rozne 1892 Psyche poezye 1899 Obrani virshi sho buli napisani pislya 1899 roku opublikuvav 1923 roku u zbirci Chwile Wybor poezyj She bilshe viznannya distali miniatyuri ta eskizi S Rossovskogo nadrukovani u zbirkah Ze sciezek zycia Wrazenia i obserwacje 1891 cheskij pereklad 1897 Z teki impresjonisty 1893 W polceniu 1900 Obrazki familijne 1903 osnovnoyi tematikoyu cih tvoriv bulo povsyakdenne zhittya prostih lyudej Do ciyeyi temi vin povernuvsya zokrema u povisti Moja corka 1898 Vin buv avtorom dekilkoh p yes Pershoyu bula p yesa Swieze powietrze u troh aktah prem yera yakoyi vidbulosya 1893 roku u Lvivskij operi osnovana na foni zhittya paciyentiv u modnij galickij zdravnici u dramatichnij p yesi Circe na 5 aktiv z prologom vvedena postat antichnoyi charodijki v konteksti miskogo zhittya kincya XIX stolittya P yesa Circe otrimala vidznaku na IV Konkursi Galickogo Krajovogo viddilu u 1900 roci ale do yiyi prem yeri na teatralnij sceni ne bula dopushena avstrijskoyu cenzuroyu cherez poglyadi morali Fragmenti p yesi avtor drukuvav u riznih drukovanih vidannyah a povna versiya p yesi pobachila svit u nimeckomu perekladi A Zippera lishe 1905 roku u Lvovi Najbilshogo teatralnogo uspihu dosyagla osnovana na populyarnij legendi pro divchinu studentku Krakivskogo universitetu komediya utroh aktah Nawojka prem yera yakoyi vidbulasya u 1901 roci na sceni Lvivskoyi operi z Irenoyu Solskoyu u golovnij roli Piznishe prem yera komediyi vidbulasya na sceni teatru imeni Yuliusha Slovackogo u Krakovi A os p yesi Za siodma gora za siodma rzeka na biblijnu tematiku prem yera vidbulasya u Lvivskij operi 20 grudnya 1901 roku Zuzanna w kapieli prem yera vidbulasya u Lvivskij operi 30 zhovtnya 1903 roku ta Dymisja prem yera vidbulasya u Lvivskij operi 15 sichnya 1904 roku ne mali takogo uspihu yak komediya Nawojka Vid 1884 roku pidstavoyu utrimannya Rossovskogo bula zhurnalistska pracya U 1898 roci Antonij Holonevskij napisav pro Rossovskogo sho vin buv vzagalom universalnim redaktorom redaguvav chasopisi politichni literaturni uryadovi dlya ditej dlya zhinok i tak dali Vid travnya 1890 roku pracyuvav u redakciyi lvivskogo chasopisu Dziennik Polski u 1893 1894 rokah buv redaktorom ta vidavcem dvotizhnevika Mysl u 1892 roci buv sekretarem redakciyi perenesenogo z Krakova do Lvova chasopisu Swiat Vid 1895 roku redaguvav chasopis Slowo Polskie 1902 roku jogo na cij posadi zminiv Zigmunt Vasilevskij U lipni 1897 roku brav uchast u kongresi zhurnalistiv sho prohodiv u Stokgolmi U lyutomu 1903 roku rozpochav robotu v uryadovomu chasopisi Gazeta Lwowska de zgodom obijnyav posadu kerivnika politichnogo viddilu chasopisu U 1909 roci ocholiv lvivsku filiyu oficialnoyi presovoyi agenciyi Videnske korespondencijne byuro Vid drugoyi polovini grudnya 1918 roku pislya smerti Adama Krehoveckogo buv redaktorom chasopisu Gazeta Lwowska do 1928 roku u 1919 roci redaguvav takozh dodatok do chasopisu Przewodnik Naukowy i Literacki Pid chas provadzhennya zhurnalistskoyi praci krim vidannya riznih broshur buli nadrukovani jogo knigi Wizerunki sejmowe ludzie i sprawy przyczynek do historii samorzadu galicyjskiego Seria I 1913 roku ta Lwow pod czas inwazji Lviv pid chas rosijskogo vtorgnennya 1914 1915 rokiv 1916 roku Rossovskij zajmavsya takozh perekladami Drukuvav u chasopisah perekladi virshiv nimeckih poetiv Richarda Demelya Genriha Gejne Alberta Gofmanna A fon Platena L Ulanda ta bagatoh inshih a takozh ugorskogo poeta Shandora Petefi Osobisto vidav u 1889 roci pereklad drami Genrika Ibsena Narechena morya shkic Pro Polshu Genriha Gejne dvi povisti Frenka Gellera Prigodi Filippa Kollina 1918 ta Finansi velikogo gercoga 1919 a takozh tri drami Vilyama Shekspira Zimova kazka 1895 Cimbelin 1897 ta Troyila ta Kressidi 1897 Takozh Stanislav Rossovskij pisav dlya ditej Spivpracyuvav z chasopisom Maly Swiatek vid 1889 roku buv faktichno jogo vidavcem osobisto ogolosiv pro virshovani tomi Czarodziejskej ksiazeczki vidanih u Lvovi 1893 roku spilno z Vladislavom Belzoyu ta vidav dekilka eskiziv dlya amatorskih kolektiviv U 1902 1903 ta 1903 1904 navchalnih rokah yak zastupnik vchitelya navchav ditej polskij movi u 4 j derzhavnij gimnaziyi m Lvova Buv takozh spivavtorom dekilkoh pidruchnikiv Pierwsze czytania dla szkol powszechnych chastina 1 2 dlya 1 2 viddilen chastina 3 spilno z Zofiyeyu Pfaujovnoyu 1921 Lviv Pierwsze czytania dla szkol powszechnych chastina 3 dlya chetvertogo viddilu spilno z Yaninoyu Porazinskoyu 1927 Lviv Bagato jogo virshovanih tvoriv uvijshlo do inshih pidruchnikiv z polskoyi movi zokrema Czytania polskie M Rejtera 1929 roku u Lvovi vidav ob yemnu ponad 540 storinok knizhku dlya vchiteliv Pan Tadeusz Rozbior szczegolowy Pislya vihodu na pensiyu u 1928 roci Rossovskij ocholiv literaturnu redakciyu lvivskogo vidavnictva shkilnih pidruchnikiv Kazimira Stanislava Yakubovskogo Cikavivsya takozh j muzikoyu sklav kilka tvoriv napisav i pereklav operni libreto Avtor sliv do pisen Do pracy avtor muziki Vladislav Zhelenskij Piosneczka z ogrodka avtora muziki Yan Karol Gall Stanislav Nev yadomskij Trup armaty Spilno z Genrikom Openskim opracyuvav populyarnu knizhku Ignacy Jan Poderewski Zarys charakterystyki Potim pevnij chas zajmavsya spiritizmom ta planuvav vidavati chasopis prisvyachenij cij tematici 16 travnya 1925 roku S Rossovskomu prisvoyili zvannya pochesnogo chlena Tovaristva polskih zhurnalistiv u Lvovi 1927 roku buv laureatom literaturnoyi premiyi mista Lvova U berezni 1936 roku S Rossovskij vidsvyatkuvav 50 littya svoyeyi literaturnoyi ta publicistichnoyi diyalnosti 7 listopada 1936 roku za populyarizaciyu polskoyi literaturi vidznachenij Sribnim Akademichnim lavrom Blizko 1936 roku pereyihav do sina likarya v Zhovkvi zgodom zameshkav u Ribniku piznishe u Varshavi Stanislav Rossovskij vidijshov u zasviti 26 lyutogo 1940 roku Pohovanij na Povonzkivskomu cvintari u Varshavi pole 284b Vidznaki nagorodi1925 zvannya pochesnogo chlena Tovaristva polskih zhurnalistiv u Lvovi 1927 laureat literaturnoyi premiyi mista Lvova 1936 Sribnij Akademichnij lavr TvorchistDrami 1893 Swieze powietrze 1901 Nawojka Prem yera vidbulasya u Lvivskij operi 12 lyutogo 1901 roku 1901 Circe 1901 Za siodma gora za siodma rzeka Prem yera vidbulasya u Lvivskij operi 20 grudnya 1901 roku 1903 Zuzanna w kapieli Prem yera vidbulasya u Lvivskij operi 30 zhovtnya 1903 roku Nadrukovana u Zolochevi u 1905 roci 1904 Dymisja Prem yera vidbulasya u Lvivskij operi 15 sichnya 1904 roku Poeziya 1886 Poezje Lwow Gubrynowicz i Schmidt 1886 128 s 1892 Poezje Seria 2 Lwow H Altenberg 1892 1892 Tempi passati Wiersze rozne Lwow H Altenberg 1892 80 s 1899 Psyche poezye Lwow nakl Ksiegarni Gubrynowicza i Schmidta 1899 1923 Chwile Wybor poezyj Lwow Nakladem autora 1923 Novelistika proza 1892 Ze sciezek zycia wrazenia i obserwacje Lwow Seyfarth i Czajkowski 1892 246 s 1893 Z teki impresjonisty Lwow Ksiegarnia Jakubowskiego i Zadurowicza 1893 260 s 1898 Moja corka Lwow H Altenberg 1898 181 s 1898 Kreska na Matyska Lwow K S Jakubowski 1898 2 s 1899 W polcieniu nowy poczet szkicow i obrazkow Lwow Ksiegarnia Polska 1899 254 s 1900 Lili trzy opowiadania Lwow Tow im Piotra Skargi 1900 99 s 1903 Obrazki familijne Lwow W Zukerkandel 1903 Zhurnalistika navchalni roboti 1903 Wizerunki sejmowe ludzie i sprawy Przyczynek do historyi samorzadu galicyjskiego Lwow Zygmunt Halacinski 1903 102 s 1911 Ignacy Jan Paderewski Zarys charakterystyki Lwow Warszawa 1911 102 s spivavtor Genrik Opyenskij 1916 Piaty listopada rzecz wydana wskutek uchwaly miejscowego komitetu obywatelskiego zapadlej dnia 7 listopada 1916 na uroczystem w sali ratuszowej zebraniu Lwow Komitet Obywatelski 1916 55 s 1916 Lwow podczas inwazyi Lwow H Altenberg G Seyfarth E Wende 1916 269 s 1920 Trzeci Maja Lwow Uniwersytet Zolnierski Dowodztwo Okregu Etapowego Tarnopol 1920 15 s spivavtor Mariya Konopnicka 1925 Lwow z 19 ilustracjami Warszawa Biblioteka Polska 1925 47 s 1925 Ku czci nieznanego zolnierza Lwow Nakladem Komitetu Obywatelskiego 1925 20 s 1926 Zolnierskie to i owo Lwow Referat Oswiaty Komendy Miasta 1926 79 s 1929 W starej szkole nowy duch szkic w 1 akcie wierszem dla mlodziezy Kolomyja Notatki Wychowawcze 1929 16 s 1929 Pan Tadeusz Rozbior szczegolowy Lwow K S Jakubowski 1929 543 s 1930 Dzien krwi i chwaly obrazek sceniczny w 1 nej odslonie Miejsce Piastowe Wydawnictwo Towarzystwa Sw Michala Archaniola 1930 39 s 1931 Kropiciel i Brzytwa w wojsku narodowem Gaweda sceniczna w 3 aktach Miejsce Piastowe Wydawnictwo Towarzystwa Sw Michala Archaniola 1931 108 s Pisni 1898 Kantata ku czci Adama Mickiewicza spilno z Mar yanom Signo Lwow Gubrynowicz i Schmidt 1898 Hymn spilno z Feliksom Novovyejskim Yuzefom Zhichkovskim 1900 Piosneczka z ogrodka op 10 spilno z Yanom Karolem Gallom Krakow Stanislaw Krzyzanowski 1900 1909 Jemu co jak plomienny slup kantata ku czci Juliusza Slowackiego spilno z Yanom Karolem Gallom Krakow Stanislaw Krzyzanowski 1909 1912 Hymn na czesc Piotra Skargi spilno z Rudolfom Novovyejskim Brody Ksiegarnia Feliksa Westa 1912 Fiolek Piosnka z ogrodka Rezeda u zbirci Stanislava Nev yadomskogo Piesni i piosnki Lwow K S Jakubowski 1925 Piec piosnek na dwa glosy z towarzyszeniem fortepianu pomieszczonych w podreczniku p t Pierwsze czytania spilno z Stanislavom Nev yadomskim Yaninoyu Porazinskoyu Lwow K S Jakubowski 1925 1936 Dwie piesni na chor meski spilno z Yanom Karolem Gallom Warszawa Feliks Grabczewski 1936 Perekladi Rossovskij samostijno doskonalo ovolodiv bagatma movami Jomu nalezhat chislenni perekladi polskoyu movoyu vidatnih tvoriv svitovoyi literaturi zokrema 1889 Narechena morya Drama v 5 diyah Genrika Ibsena Warszawa Przeglad Tygodniowy 1889 1893 Kniga rozdumiv pro duhovne zmicnennya hristiyanskih simej z praci G Chokke Godini viddanosti vibir i pereklad Genriha Chokke Lwow Zalozyciel Schroniska R Domsa 1893 1895 Zimova kazka Vilyama Shekspira 1897 Cimbelin Vilyama Shekspira 1897 Troyila ta Kressidi Vilyama Shekspira 1897 1901 Manru opera u troh aktah z muzikoyu Ignaciya Paderevskogo slova pl pereklad polskoyu movoyu Stanislava Rossovskogo Lwow Drukarnia Slowa Polskiego 1901 120 s Pro Polshu Genriha Gejne Lwow Zloczow Ksieg W Zukerkandel 1913 Rodina1890 roku odruzhivsya z Bertoyu Pfisterer U shlyubi narodilosya p yatero ditej Brat vidomij polskij hudozhnik Vladislav Rossovskij 1857 1923 Div takozhLyudi pov yazani zi LvovomPrimitkiGazeta Lwowska jbc bj uj edu pl pol Ja giel lon ska Bi blio te ka Cy fro wa Procitovano 16 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Lwow Ilustrowany przewodnik Lwow Centrum Europy 2003 S 123 ISBN 966 7022 26 9 pol Rossowski Stanislaw bibliotekapiosenki pl pol Biblioteka Polskiej piosenki Procitovano 24 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Z Tow Dziennikarzy Polskich Gazeta Lwowska 114 1925 19 maja S 2 pol Jubileusz literata i dziennikarza Wschod 5 1936 10 marca S 1 pol W Jampolski O Stanislawie Rossowskim Gazeta Lwowska 55 1936 7 marca S 1 pol Zarzadzenie Ministra Wyznan Religijnych i Oswiecenia Publicznego z dnia 7 listopada 1936 r PDF sejm gov pl pol Sejm Respubliki Polsha Procitovano 24 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Stanislaw Rossowski Nawojka encyklopediateatru pl pol Encyklopedia teatru polskiego Procitovano 18 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Stanislaw Rossowski Za siodma gora za siodma rzeka encyklopediateatru pl pol Encyklopedia teatru polskiego Procitovano 18 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Stanislaw Rossowski Zuzanna w kapieli encyklopediateatru pl pol Encyklopedia teatru polskiego Procitovano 18 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Stanislaw Rossowski Dymisja encyklopediateatru pl pol Encyklopedia teatru polskiego Procitovano 18 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Stanislaw Rossowski polskiszekspir uw edu pl pol Polski Szekspir Procitovano 16 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya DzherelaArtur Hutnikiewicz Mloda Polska IX 5 dodruk Warszawa Wydawnictwo Naukowe PWN 2012 S 431 432 seria Wielka Historia Literatury Polskiej ISBN 978 83 01 13850 9 pol Roscislaw Skret Rossowski Stanislaw Polski Slownik Biograficzny T XXXII Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1989 1991 S 142 143 pol Olga Swierzewska kroczac wsrod pociskow i ognia Lwow 1918 1919 w obrazkach Tadeusza Pobog Rossowskiego Niepodleglosc i Pamiec nr 5 4 13 1998 S 113 136 pol PosilannyaStanislaw Rossowski polskaniezwykla pl pol Polska Niezwykla Procitovano 28 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Biogram z kalendarza historycznego Stanislaw Rossowski chronologia pl pol Kalendarz historyczny Procitovano 28 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya