Міста Норвегії — населені пункти Норвегії зі значною чисельністю (більше 5 тис.) та густотою населення (урбанізованістю), міський статус яких закріплено 1997 року законодавчо.
Історія
До 19-20 століть міста Норвегії були поділені на дві категорії: містечка або торгові міста (kjøpstad) і портові міста (ladested). Кожне з міст мало особливі превілегії, які були зменшені 1857 року, а в 1952 році була скасована класифікація, тому вони всі називалися містами by.
Норвезькі комуни розділились на міські (bykommune) і сільські(herredskommune). 1946 року кожній комуні був призначений чотиризначний код на основі ISO 3166-2:NO. Розділення на міські і сільські комуни було скасовано урядовим законом у 1992 році.
До 1951 року існувало 744 комуни. У період між 1960 і 1965 роками багато норвезьких комун були об'єднані, після чого деякі з них втратили статус. Наприклад, коли у 1963 році (Brevik) була об'єднана з міською комуною Порсгрунн (Porsgrunn) і сільською комуною Ейдангер (Eidanger), нова комуна отримала назву Порсгрунн і зберегла свій цифровий код, а утратив статус міста.
Згідно з законом 1997 року поселення повинно мати мінумум 5 000 жителів, щоб йому присвоїти статус міста. Норвезькою мовою слово «місто» — by (бю).
До 1996 року статус міста присвоювався міністерством місцевого самоврядування (the Ministry of Local Government and Regional Development). Наразі статус присвоюють ради комун і це формально схвалюється державою. Згідно з законом 1997 року комуна повинна мати мінімум 5 000 жителів, щоб їй присвоїли статус міста для одного з населених пунктів. У 1999 році муніципальна рада Барду (Bardu) присвоїла статус міста Сетермоену (Setermoen), що суперечило закону, бо в комуні не було 5 000 жителів.
Також закони 1996 року дозволяють поселенням, які втратили міський статус в 1960-х роках знову його собі повернути. Вище згаданий Бревік утратив статус після об'єднання комун в 1963 році і знову отримав його тільки в 1996.
Осло — столиця Норвегії і найбільше місто країни з населенням 575 475 жителів у 2009.
Станом на 1 січня 2017 року найбільшим містом Норвегії залишається Осло із 988 873 жителями, друге місце за Бергеном (254,235), третє за Ставангером (+Sandnes) (220,943). Тронгейм вже має лише 180 557 жителів, решта міст ще менші.
Див. також
Джерела
- About the statistics. Comparability and coherence. ssb.no. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 28 липня 2009.
- Бревік мав статус міста з 1845 року і отримав його знову після реформи 1996 року.
- Oslo. Population. ssb.no. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 28 липня 2009.
- Population and land area in urban settlements [ 14 травня 2020 у Wayback Machine.], Statistics Norway
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mista Norvegiyi naseleni punkti Norvegiyi zi znachnoyu chiselnistyu bilshe 5 tis ta gustotoyu naselennya urbanizovanistyu miskij status yakih zakripleno 1997 roku zakonodavcho Mapa Norvegiyi z najvazhlivishimi mistamiIstoriyaDo 19 20 stolit mista Norvegiyi buli podileni na dvi kategoriyi mistechka abo torgovi mista kjopstad i portovi mista ladested Kozhne z mist malo osoblivi previlegiyi yaki buli zmensheni 1857 roku a v 1952 roci bula skasovana klasifikaciya tomu voni vsi nazivalisya mistami by Norvezki komuni rozdililis na miski bykommune i silski herredskommune 1946 roku kozhnij komuni buv priznachenij chotiriznachnij kod na osnovi ISO 3166 2 NO Rozdilennya na miski i silski komuni bulo skasovano uryadovim zakonom u 1992 roci Do 1951 roku isnuvalo 744 komuni U period mizh 1960 i 1965 rokami bagato norvezkih komun buli ob yednani pislya chogo deyaki z nih vtratili status Napriklad koli u 1963 roci Brevik bula ob yednana z miskoyu komunoyu Porsgrunn Porsgrunn i silskoyu komunoyu Ejdanger Eidanger nova komuna otrimala nazvu Porsgrunn i zberegla svij cifrovij kod a utrativ status mista Zgidno z zakonom 1997 roku poselennya povinno mati minumum 5 000 zhiteliv shob jomu prisvoyiti status mista Norvezkoyu movoyu slovo misto by byu Do 1996 roku status mista prisvoyuvavsya ministerstvom miscevogo samovryaduvannya the Ministry of Local Government and Regional Development Narazi status prisvoyuyut radi komun i ce formalno shvalyuyetsya derzhavoyu Zgidno z zakonom 1997 roku komuna povinna mati minimum 5 000 zhiteliv shob yij prisvoyili status mista dlya odnogo z naselenih punktiv U 1999 roci municipalna rada Bardu Bardu prisvoyila status mista Setermoenu Setermoen sho superechilo zakonu bo v komuni ne bulo 5 000 zhiteliv Takozh zakoni 1996 roku dozvolyayut poselennyam yaki vtratili miskij status v 1960 h rokah znovu jogo sobi povernuti Vishe zgadanij Brevik utrativ status pislya ob yednannya komun v 1963 roci i znovu otrimav jogo tilki v 1996 Oslo stolicya Norvegiyi i najbilshe misto krayini z naselennyam 575 475 zhiteliv u 2009 Stanom na 1 sichnya 2017 roku najbilshim mistom Norvegiyi zalishayetsya Oslo iz 988 873 zhitelyami druge misce za Bergenom 254 235 tretye za Stavangerom Sandnes 220 943 Trongejm vzhe maye lishe 180 557 zhiteliv reshta mist she menshi Div takozhAdministrativnij podil NorvegiyiDzherelaAbout the statistics Comparability and coherence ssb no Arhiv originalu za 29 lyutogo 2012 Procitovano 28 lipnya 2009 Brevik mav status mista z 1845 roku i otrimav jogo znovu pislya reformi 1996 roku Oslo Population ssb no Arhiv originalu za 29 lyutogo 2012 Procitovano 28 lipnya 2009 Population and land area in urban settlements 14 travnya 2020 u Wayback Machine Statistics Norway