«Собор Паризької Богоматері» (фр. Notre-Dame de Paris) — німий чорно-білий французький фільм 1911 року, поставлений режисером Альбером Капеллані за однойменним романом Віктора Гюго.
Собор Паризької Богоматері | |
---|---|
фр. Notre-Dame de Paris | |
Оригінальний постер до фільму | |
Жанр | драма |
Режисер | Альбер Капеллані |
Сценарист | Мішель Карре |
На основі | «Собор Паризької Богоматері» Віктора Гюго |
У головних ролях | Анрі Краусс Стася Наперковська |
Оператор | П'єр Тримбаш |
Кінокомпанія | Pathé Frères |
Тривалість | 36 хв. (3 частини, 810 м) |
Мова | німий |
Країна | Франція |
Рік | 1911 |
Дата виходу | 10 листопада 1911 |
IMDb | ID 0241776 |
Рейтинг | IMDb: |
Собор Паризької Богоматері у Вікісховищі |
Додаткові характеристики | |
---|---|
Формат плівки | 35 мм |
Співвідношення | 1,33 : 1 |
Колір | чорно-білий (Pathécolor) |
Звук | моно |
Фільм зберігся до наших днів. На екрани Франції вийшов 10 листопада 1911 року. Був випущений «Кінематографічним товариством драматургів та письменників» (SAGL), керівником якого був Капеллані, мав великий успіх і став на той час великою художньою подією.
Сюжет
Есмеральда, красива циганка, що виступає вуличною танцівницею, викликає у чоловіків пристрасть, особливо у Клода Фролло, який керує собором Паризької Богоматері. Він просить Квазімодо, глухого потворного дзвонаря собору, викрасти дівчину. Квазімодо, котрий був прийнятий на роботу Фролло і підкоряється кожному його наказу, захоплює циганку, але її рятує капітан Феб зі своїми лучниками. Заарештованого Фебом горбаня засуджують до покарання на ганебному стовпі. Коли Есмералада, пожалівши, дає йому попити води, Квазімодо закохується в неї. Згодом Феба забивають до смерті й Есмеральду помилково звинувачують у його вбивстві. Засуджену до повішення Есмеральду рятує Квазімодо, який пропонує їй прихисток і своє до неї кохання.
У ролях
• Анрі Краусс | … | Квазімодо |
• Стася Наперковська | … | Есмеральда |
• | … | Феб де Шатопер |
• | … | Клод Фролло |
• Жан Анжело | … | |
• Поль Капеллані | … | |
• Жан Дакс | … | |
• Мевісту | … |
Художні особливості
На думку французького дослідника кіно Жоржа Садуля Капеллані знаходився «у полоні в теорії сфотографованого театру, якої дотримувався Мельєс», тому фільм був «серією картин, зіграних точно так, як зіграли б їх на театральній сцені».
Примітки
- . Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 жовтня 2017.
- Жорж Садуль. Всеобщая история кино. В 6-ти томах = Histoire générale du cinéma. — М. : Искусство, 1958-1982. — Т. 2. — С. 46. (рос.)
Джерела
- Жорж Садуль. Всеобщая история кино. В 6-ти томах = Histoire générale du cinéma. — М. : Искусство, 1958-1982. (рос.)
Посилання
- Собор Паризької Богоматері на сайті IMDb (англ.) (станом на 15.10.2017)
Це незавершена стаття про французький фільм. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sobor Parizkoyi Bogomateri znachennya Sobor Parizkoyi Bogomateri fr Notre Dame de Paris nimij chorno bilij francuzkij film 1911 roku postavlenij rezhiserom Alberom Kapellani za odnojmennim romanom Viktora Gyugo Sobor Parizkoyi Bogomaterifr Notre Dame de ParisOriginalnij poster do filmuZhanrdramaRezhiserAlber KapellaniScenaristMishel KarreNa osnovi Sobor Parizkoyi Bogomateri Viktora GyugoU golovnih rolyahAnri Krauss Stasya NaperkovskaOperatorP yer TrimbashKinokompaniyaPathe FreresTrivalist36 hv 3 chastini 810 m MovanimijKrayina FranciyaRik1911Data vihodu10 listopada 1911IMDbID 0241776RejtingIMDb Sobor Parizkoyi Bogomateri u Vikishovishi Dodatkovi harakteristikiFormat plivki35 mmSpivvidnoshennya1 33 1Kolirchorno bilij Pathecolor Zvukmono Film zberigsya do nashih dniv Na ekrani Franciyi vijshov 10 listopada 1911 roku Buv vipushenij Kinematografichnim tovaristvom dramaturgiv ta pismennikiv SAGL kerivnikom yakogo buv Kapellani mav velikij uspih i stav na toj chas velikoyu hudozhnoyu podiyeyu SyuzhetEsmeralda krasiva ciganka sho vistupaye vulichnoyu tancivniceyu viklikaye u cholovikiv pristrast osoblivo u Kloda Frollo yakij keruye soborom Parizkoyi Bogomateri Vin prosit Kvazimodo gluhogo potvornogo dzvonarya soboru vikrasti divchinu Kvazimodo kotrij buv prijnyatij na robotu Frollo i pidkoryayetsya kozhnomu jogo nakazu zahoplyuye ciganku ale yiyi ryatuye kapitan Feb zi svoyimi luchnikami Zaareshtovanogo Febom gorbanya zasudzhuyut do pokarannya na ganebnomu stovpi Koli Esmeralada pozhalivshi daye jomu popiti vodi Kvazimodo zakohuyetsya v neyi Zgodom Feba zabivayut do smerti j Esmeraldu pomilkovo zvinuvachuyut u jogo vbivstvi Zasudzhenu do povishennya Esmeraldu ryatuye Kvazimodo yakij proponuye yij prihistok i svoye do neyi kohannya U rolyah Anri Krauss Kvazimodo Stasya Naperkovska Esmeralda Feb de Shatoper Klod Frollo Zhan Anzhelo Pol Kapellani Zhan Daks Mevistu Hudozhni osoblivostiNa dumku francuzkogo doslidnika kino Zhorzha Sadulya Kapellani znahodivsya u poloni v teoriyi sfotografovanogo teatru yakoyi dotrimuvavsya Melyes tomu film buv seriyeyu kartin zigranih tochno tak yak zigrali b yih na teatralnij sceni Primitki Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 15 zhovtnya 2017 Zhorzh Sadul Vseobshaya istoriya kino V 6 ti tomah Histoire generale du cinema M Iskusstvo 1958 1982 T 2 S 46 ros DzherelaZhorzh Sadul Vseobshaya istoriya kino V 6 ti tomah Histoire generale du cinema M Iskusstvo 1958 1982 ros PosilannyaSobor Parizkoyi Bogomateri na sajti IMDb angl stanom na 15 10 2017 Ce nezavershena stattya pro francuzkij film Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi