Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Богдан Васильович Слющинський (1 квітня 1947, с. Стрептів, нині Львівського району, Львівської області — 9 квітня 2022, м. Маріуполь, Донецька область) — український науковець, поет, композитор, завідувач кафедри політології, філософії та соціології Маріупольського державного університету, доктор соціологічних наук.
| Богдан Васильович Слющинський | |||
|---|---|---|---|
| Народився | 1 квітня 1947 Стрептів | ||
| Помер | 9 квітня 2022 (75 років) Маріуполь | ||
| Країна |  СРСР→ Україна | ||
| Національність | українець | ||
| Діяльність | поет, науковець, композитор | ||
| Alma mater | Львівське державне музичне училище імені С. Людкевича, Львівський політехнічний інститут, Хабаровський державний інститут мистецтв і культури | ||
| Галузь | політологія, філософія, соціологія | ||
| Заклад | Маріупольський державний університет | ||
| Посада | завідувач кафедри політології, філософії та соціології | ||
| Вчене звання | професор | ||
| Науковий ступінь | Доктор соціологічних наук | ||
| У шлюбі з | Наталія Слющинська | ||
| Нагороди |
| ||
Життєпис:
Народився у селі Стрептів, нині Львівського району, Львівської області.
Освіта
1964—1971 роки — навчання у Львівському державному музичному училищі імені С. Людкевича на відділі народних інструментів по класу баяна (клас професора Георгія Казакова);
1970—1972 роки — Львівський політехнічний інститут за фахом «Автомобілі та трактори»;
1975-1980 роки — Хабаровський державний інститут мистецтв і культури за фахом «Клубний працівник вищої кваліфікації — керівник самодіяльного оркестру народних інструментів»;
1995 року закінчив повний курс Українського інституту підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти за фахом «Управління трудовими ресурсами» за кваліфікацією економіст, менеджер персоналу;
2000 року закінчив докторантуру при Міжнародній кадровій Академії, захистив дисертацію та отримав науковий ступінь «Доктор філософії в галузі соціології»;
2002—2010 роки — кандидат соціологічних наук;
2010 року — захистив дисертацію у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна та отримав ступінь «Доктор соціологічних наук».
Трудова діяльність
Трудове становлення почав, коли був студентом Львівського державного музичного училища. Першою його роботою була концертмейстер дитячої студії Палацу культури Львівського трамвайно-тролейбусного управління.
Після служби в армії, з 1969 року був керівником ансамблю баяністів ПТУ № 48 у Львові. Упродовж 1971—1972 років викладав у Львівській вечірній школі загальної музичної освіти.
У 1972 році виїхав на Сахалін, де почав працювати у Тимовській дитячій музичній школі спочатку викладачем, а згодом директором.
З 1979 по 1983 роки — завідувач відділу культури Тимовського райвиконкому Сахалінської області.
1983 року повернувся в Україну, до міста Жданова, Донецької області. З 1983 по 1985 років обіймав посаду заступника директора Палацу культури металургійного комбінату імені Ілліча, потім з 1985 по 1986 рік керував дитячою та вечірньою музичними школами № 1 у місті Жданові.
1986—2000 роки — завідувач культури Ждановської, а з 1989 року — Маріупольської міської ради. За час роботи на посаді завідувача відділу культури Ждановської (Маріупольської міської ради) відкрив Музей побуту та етнографії населення Приазов'я (1989 рік), Літературний музей (1996 рік), дитячу школу мистецтв (1991 рік), Парк культури та відпочинку «Веселка», Історичну бібліотеку імені М. Грушевського (1993 рік), Театр ляльок (1997 рік). Завдяки ініціативності та наполегливості Б. Слющинського статус Муніципального отримали: камерний оркестр «Ренесанс» (1993 рік), духовий оркестр та оркестр народних інструментів. Також запровадив традицію святкування Дня міста. Вперше це свято організував, режисерував і провів на Сахаліні у 1978 році, а 1986 року — у Жданові.
2000—2003 роки — доцент кафедри музикознавства, заступник завідувача цієї кафедри та заступник декана гуманітарного факультету Приазовського державного технічного університету.
З 2002 року — член Національної спілки письменників України. З 2015 по 2022 роки очолював Донецьку обласну організацію НСПУ.
З 2003 року продовжив свою педагогічну діяльність у Маріупольському державному університеті, де пропрацював до кінця свого життя. У цьому навчальному закладі пройшов трудовий шлях від доцента кафедри соціально-політичних дисциплін, декана філологічного факультету до професора, завідувача кафедри політології, філософії та соціології. У 2016 році відкрив в університеті спеціальність «Соціологія», за рік, у 2017 році — Соціологічну лабораторію.
1 липня 2020 року ім'я професора, Академіка української Академії наук Вищої школи України Богдана Васильовича Слющинського занесено до видання «Золотий фонд нації. Науково-освітній потенціал України».
З 2011 по 2022 роки — професор кафедри філософії та соціології Маріупольського державного університету.
Смерть
8 травня 2022 року стало відомо про загибель Богдана Слющинського у Маріуполі. Про це повідомила кафедра філософії і соціології Маріупольського державного університету на своїй Facebook-сторінці. Богдан Васильович загинув 9 квітня 2022 року під час активних бойових дій на території міста внаслідок влучання уламку снаряда в серце.
Наукова діяльність
Був автором понад 186 наукових праць, з яких:
- Монографії
- «Від влади сім'ї до влади державної»;
- «Суспільство. Культура. Бюрократія»;
- «Міжкультурна комунікація в українському Приазов'ї».
- Навчальні посібники
- «Соціологія музичної культури»;
- «Історія суспільно-політичної думки».
Також у його доробку є 12 навчально-методичних посібників для студентів вищих навчальних закладів, чимало статей для енциклопедичних словників, статей у колективних монографіях та наукових фахових журналах тощо.
Письменницька творчість
Видав 10 поетичних збірок (серед них: «Втомлена надія» (1997), «В обіймах часу» (1999), «Подих вітру» (2005), «Світанкова роса» (2010), «Пори року» (2013), «Зорепад» (2017), «Музика епохи» (2021), «Відлуння» (1998), «Витоки», «Осінній вітряк» (1999), а також — збірку малої прози «Дорогами життя» (2017). Крім одноосібних видань, поезія та проза були надруковані у таких колективних збірках, як книги «Земле рідна колискова (українські поети Донеччини)», «Мы из Азовья», літературно-художній альманах «Маріуполь», який заснував сам автор у 1998 році і був його головним редактором у 1998—2000 роках, та численних інших.
Нагороди
1990 рік — медаль «Ветеран праці».
За вагомий особистий внесок у розвиток науки та освіти шанований педагог відзначений подяками голови Донецької обласної державної адміністрації; багатьма дипломами та почесними грамотами Міністерства культури СРСР та України, Маріупольської міської ради; знаком Міністерства культури СРСР «За відмінну роботу», знаком Міністерства освіти та науки «Відмінник освіти». Має пам'ятні нагороди за власну творчу діяльність: дипломант міжнародного фестивалю ліричної пісні «Отчий дім» імені Євгенія Мартинова, його пісні ставали лауреатами міжнародних фестивалів естрадної пісні імені Ісака Дунаєвського та імені Клавдії Шульженко.
Сім'я
Був у шлюбі з дружиною Наталією, мав дітей та онуків.
Примітки
- Маріуполь через війну втрачає науковців МДУ та ПДТУ
- Слющинський Богдан Васильович
- Слющинський Богдан Васильович. 1 квітня 1947 — 9 квітня 2022
- Слющинський Богдан Васильович. who-is-who.ua. Українська конфедерація журналістів. оригіналу за 15 липня 2023. Процитовано 15 липня 2023.
- У Маріуполі загинув письменник і науковець Богдан Слющинський
Джерела та література
- Слющинський Богдан Васильович: бібліографічний покажчик / Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Маріупольський державний університет, Наукова бібліотека; уклад. А. В. Гельвіх; відп. за вип. А. П. Шакула. — Маріуполь: МДУ, 2012. — 42 с. — (Серія: Праці вчених МДУ. Бібліографічні покажчики; вип. 7).
- Слющинський Богдан Васильович: бібліографічний покажчик / уклад. А. В. Гельвіх. — Маріуполь: МДУ, 2017. — 60 с. — (Сер. «Праці вчених МДУ. Бібліографічні покажчики»; вип. 12).
Посилання
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Пісня Цвіт акації. Богдан Васильович Слющинський (18 липня 2020 р.) |
- Ім'я професора МДУ Богдана Слющинського вписано на сторінки «Золотого фонду нації»
- «Мене старість вдома не застане». Історії літніх українців, яких убила Росія
- Уламок снаряда влучив у серце. Вшануймо маріупольського науковця і письменника Богдана Слющинського
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bogdan Vasilovich Slyushinskij 1 kvitnya 1947 s Streptiv nini Lvivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti 9 kvitnya 2022 m Mariupol Donecka oblast ukrayinskij naukovec poet kompozitor zaviduvach kafedri politologiyi filosofiyi ta sociologiyi Mariupolskogo derzhavnogo universitetu doktor sociologichnih nauk Bogdan Vasilovich SlyushinskijNarodivsya1 kvitnya 1947 1947 04 01 StreptivPomer9 kvitnya 2022 2022 04 09 75 rokiv MariupolKrayina SRSR UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistpoet naukovec kompozitorAlma materLvivske derzhavne muzichne uchilishe imeni S Lyudkevicha Lvivskij politehnichnij institut Habarovskij derzhavnij institut mistectv i kulturiGaluzpolitologiya filosofiya sociologiyaZakladMariupolskij derzhavnij universitetPosadazaviduvach kafedri politologiyi filosofiyi ta sociologiyiVchene zvannyaprofesorNaukovij stupinDoktor sociologichnih naukU shlyubi zNataliya SlyushinskaNagorodiMedal Veteran praci Zhittyepis Narodivsya u seli Streptiv nini Lvivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Osvita 1964 1971 roki navchannya u Lvivskomu derzhavnomu muzichnomu uchilishi imeni S Lyudkevicha na viddili narodnih instrumentiv po klasu bayana klas profesora Georgiya Kazakova 1970 1972 roki Lvivskij politehnichnij institut za fahom Avtomobili ta traktori 1975 1980 roki Habarovskij derzhavnij institut mistectv i kulturi za fahom Klub nij pracivnik vishoyi kvalifikaciyi keriv nik samodiyalnogo orkestru narodnih instrumentiv 1995 roku zakinchiv povnij kurs Ukrayinskogo institutu pidvishennya kvalifikaciyi kerivnih kadriv osviti za fahom Upravlinnya trudovimi resursami za kvalifikaciyeyu ekonomist menedzher personalu 2000 roku zakinchiv doktoranturu pri Mizhnarodnij kadrovij Akademiyi zahistiv disertaciyu ta otrimav naukovij stupin Doktor filosofiyi v galuzi sociologiyi 2002 2010 roki kandidat sociologichnih nauk 2010 roku zahistiv disertaciyu u Harkivskomu nacionalnomu universiteti imeni V N Karazina ta otrimav stupin Doktor sociologichnih nauk Trudova diyalnist Trudove stanovlennya pochav koli buv studentom Lvivskogo derzhavnogo muzichnogo uchilisha Pershoyu jogo robotoyu bula koncertmejster dityachoyi studiyi Palacu kulturi Lvivskogo tramvajno trolejbusnogo upravlinnya Pislya sluzhbi v armiyi z 1969 roku buv kerivnikom ansamblyu bayanistiv PTU 48 u Lvovi Uprodovzh 1971 1972 rokiv vikladav u Lvivskij vechirnij shkoli zagalnoyi muzichnoyi osviti U 1972 roci viyihav na Sahalin de pochav pracyuvati u Timovskij dityachij muzichnij shkoli spochatku vikladachem a zgodom direktorom Z 1979 po 1983 roki zaviduvach viddilu kulturi Timov skogo rajvikonkomu Sahalinskoyi oblasti 1983 roku povernuvsya v Ukrayinu do mista Zhdanova Doneckoyi oblasti Z 1983 po 1985 rokiv obijmav posadu zastupnika direktora Palacu kulturi metalurgijnogo kombinatu imeni Illicha potim z 1985 po 1986 rik keruvav dityachoyu ta vechirnoyu muzichnimi shkolami 1 u misti Zhdanovi 1986 2000 roki zaviduvach kulturi Zhdanovskoyi a z 1989 roku Mariupolskoyi miskoyi radi Za chas roboti na posadi zaviduvacha viddilu kulturi Zhdanovskoyi Mariupolskoyi miskoyi radi vidkriv Muzej pobutu ta etnografiyi naselennya Priazov ya 1989 rik Literaturnij muzej 1996 rik dityachu shkolu mistectv 1991 rik Park kulturi ta vidpochinku Veselka Istorichnu biblioteku imeni M Grushevskogo 1993 rik Teatr lyalok 1997 rik Zavdyaki iniciativnosti ta napoleglivosti B Slyushinskogo status Municipalnogo otrimali kamernij orkestr Renesans 1993 rik duhovij orkestr ta orkestr narodnih instrumentiv Takozh zaprovadiv tradiciyu svyatkuvannya Dnya mista Vpershe ce svyato organizuvav rezhiseruvav i proviv na Sahalini u 1978 roci a 1986 roku u Zhdanovi 2000 2003 roki docent kafedri muzikoznavstva zastupnik zaviduvacha ciyeyi kafedri ta zastupnik dekana gumanitarnogo fakultetu Priazovskogo derzhavnogo tehnichnogo universitetu Z 2002 roku chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Z 2015 po 2022 roki ocholyuvav Donecku oblasnu organizaciyu NSPU Z 2003 roku prodovzhiv svoyu pedagogichnu diyalnist u Mariupolskomu derzhavnomu universiteti de propracyuvav do kincya svogo zhittya U comu navchalnomu zakladi projshov trudovij shlyah vid docenta kafedri socialno politichnih disciplin dekana filologichnogo fakultetu do profesora zaviduvacha kafedri politologiyi filosofiyi ta sociologiyi U 2016 roci vidkriv v universiteti specialnist Sociologiya za rik u 2017 roci Sociologichnu laboratoriyu 1 lipnya 2020 roku im ya profesora Akademika ukrayinskoyi Akademiyi nauk Vishoyi shkoli Ukrayini Bogdana Vasilovicha Slyushinskogo zaneseno do vidannya Zolotij fond naciyi Naukovo osvitnij potencial Ukrayini Z 2011 po 2022 roki profesor kafedri filosofiyi ta sociologiyi Mariupolskogo derzhavnogo universitetu Smert 8 travnya 2022 roku stalo vidomo pro zagibel Bogdana Slyushinskogo u Mariupoli Pro ce povidomila kafedra filosofiyi i sociologiyi Mariupolskogo derzhavnogo universitetu na svoyij Facebook storinci Bogdan Vasilovich zaginuv 9 kvitnya 2022 roku pid chas aktivnih bojovih dij na teritoriyi mista vnaslidok vluchannya ulamku snaryada v serce Naukova diyalnist Buv avtorom ponad 186 naukovih prac z yakih Monografiyi Vid vladi sim yi do vladi derzhavnoyi Suspilstvo Kultura Byurokratiya Mizhkulturna komunikaciya v ukrayinskomu Priazov yi Navchalni posibniki Sociologiya muzichnoyi kulturi Istoriya suspilno politichnoyi dumki Takozh u jogo dorobku ye 12 navchalno metodichnih posibnikiv dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv chimalo statej dlya enciklopedichnih slovnikiv statej u kolektivnih monografiyah ta naukovih fahovih zhurnalah tosho Pismennicka tvorchist Vidav 10 poetichnih zbirok sered nih Vtomlena nadiya 1997 V obijmah chasu 1999 Podih vitru 2005 Svitankova rosa 2010 Pori roku 2013 Zorepad 2017 Muzika epohi 2021 Vidlunnya 1998 Vitoki Osinnij vitryak 1999 a takozh zbirku maloyi prozi Dorogami zhittya 2017 Krim odnoosibnih vidan poeziya ta proza buli nadrukovani u takih kolektivnih zbirkah yak knigi Zemle ridna koliskova ukrayinski poeti Donechchini My iz Azovya literaturno hudozhnij almanah Mariupol yakij zasnuvav sam avtor u 1998 roci i buv jogo golovnim redaktorom u 1998 2000 rokah ta chislennih inshih Nagorodi 1990 rik medal Veteran praci Za vagomij osobistij vnesok u rozvitok nauki ta osviti shanovanij pedagog vidznachenij podyakami golovi Doneckoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi bagatma diplomami ta pochesnimi gramotami Ministerstva kulturi SRSR ta Ukrayini Mariupolskoyi miskoyi radi znakom Ministerstva kulturi SRSR Za vidminnu robotu znakom Ministerstva osviti ta nauki Vidminnik osviti Maye pam yatni nagorodi za vlasnu tvorchu diyalnist diplomant mizhnarodnogo festivalyu lirichnoyi pisni Otchij dim imeni Yevgeniya Martinova jogo pisni stavali laureatami mizhnarodnih festivaliv estradnoyi pisni imeni Isaka Dunayevskogo ta imeni Klavdiyi Shulzhenko Sim ya Buv u shlyubi z druzhinoyu Nataliyeyu mav ditej ta onukiv PrimitkiMariupol cherez vijnu vtrachaye naukovciv MDU ta PDTU Slyushinskij Bogdan Vasilovich Slyushinskij Bogdan Vasilovich 1 kvitnya 1947 9 kvitnya 2022 Slyushinskij Bogdan Vasilovich who is who ua Ukrayinska konfederaciya zhurnalistiv originalu za 15 lipnya 2023 Procitovano 15 lipnya 2023 U Mariupoli zaginuv pismennik i naukovec Bogdan SlyushinskijDzherela ta literaturaSlyushinskij Bogdan Vasilovich bibliografichnij pokazhchik Ministerstvo osviti i nauki molodi ta sportu Ukrayini Mariupolskij derzhavnij universitet Naukova biblioteka uklad A V Gelvih vidp za vip A P Shakula Mariupol MDU 2012 42 s Seriya Praci vchenih MDU Bibliografichni pokazhchiki vip 7 Slyushinskij Bogdan Vasilovich bibliografichnij pokazhchik uklad A V Gelvih Mariupol MDU 2017 60 s Ser Praci vchenih MDU Bibliografichni pokazhchiki vip 12 PosilannyaZovnishni videofajli Pisnya Cvit akaciyi Bogdan Vasilovich Slyushinskij 18 lipnya 2020 r Im ya profesora MDU Bogdana Slyushinskogo vpisano na storinki Zolotogo fondu naciyi Mene starist vdoma ne zastane Istoriyi litnih ukrayinciv yakih ubila Rosiya Ulamok snaryada vluchiv u serce Vshanujmo mariupolskogo naukovcya i pismennika Bogdana Slyushinskogo