Сибарит

Сибарит (від назви давногрецької колонії Сібаріс, відомої багатством і розкішшю) — розбещений розкішшю і задоволеннями чоловік; людина, що любить розкіш і задоволення.

Українською ще називають «розкішник» (стосовно жінок — «розкішниця»).

Також так називають людину, яка живе чужою працею.

Спочатку так називали мешканців колонії Сибаріс в Луканії. Сибарити були відомі своїм потягом до порожніх веселощів, часто влаштовували розкішні бенкети (тому вони досягли високої майстерності в кулінарному мистецтві). У 510 році до нашої ери Сибаріс було зруйновано, однак слово, яке означає «зніжену людину», залишилося в ужитку.

Джерела

• Академічний тлумачний словник української мови
• Хто такі «сибарити»?