Сеїт Абдулла Озенбашли | ||||
---|---|---|---|---|
Seid Abdulla Özenbaşlı | ||||
Народився | 1867 Бахчисарай, Російська імперія | |||
Помер | 1924 Сімферополь, СРСР | |||
Громадянство | Російська імперія, СРСР | |||
Національність | кримський татарин | |||
Діяльність | письменник | |||
Заклад | Терджиман | |||
Мова творів | кримськотатарська | |||
Напрямок | реалізм | |||
Жанр | вірші, оповідання, драма | |||
Конфесія | іслам | |||
Діти | Амет Озенбашли | |||
| ||||
Сеї́т Абдулла́ Озенбашли́ (крим. Seid Abdulla Özenbaşlı; нар. 1867, Бахчисарай — нар. 1924, Сімферополь) — кримськотатарський письменник, драматург, музикант. Батько Амета Озенбашли.
Відома біографія
Сеїт Абдулла Озенбашли народився в 1867 році у Бахчисараї. Початкову освіту одержав у місцевого вчителя Усеіна Ефенді. Завдяки своїй старанності і таланту він самостійно вивчив арабську, перську і російську мови. У молодості, віддаючи перевагу комерційній діяльності, працював рахівником у торговому домі відомого багатія Аджи Абдулли. У цей же час працював у газеті «Терджиман» (Перекладач).
У квітні 1902 року Озенбашли відкрив майстерню в Бахчисараї, де навчав молодь різним ремеслам. За свідченням сучасників він був вправним майстром вишивки і каліграфії, а також чудовим виконавцем східної музики.
Деякі з написаних їм віршів були опубліковані в газетах того часу. В історії кримськотатарської літератури відомий рукописний варіант його книги «Акъикъат сеси» (Голос правди). Більшість його віршів відображає національний побут кримських татар і викриває у різкій формі жадібність, хитрість, зажерливість, азартні ігри, що побутували на той час.
Творчість
- «Багъчасарай дестаны» (Бахчисарайська легенда): Керім І. Гаспринскийнинъ «джанлы» тарихи 1883–1914.- Акъмесджит, 1999.- С. 104–106.
- «Оладжагъа чаре олмаз» (Чому бути, того не минати): П'єса.-- Багъчасарай, 1902.-- 23 с.// Керім І. Къырымтатар эдебияты.- Акъмесджит, 1995.- С. 97-109 // Йылдыз.- 1995.- № 1.- С. 17-31.
- «Эй, гонъюль» (Гей, седце): Вірш, Керім І. Гаспринскийнинъ «джанлы» тарихи 1883–1914.- Акъмесджит, 1999.- С. 101–103.
Джерела
- Велиулаева А. Алиева Л. Къырымтатар эдебияты: 7-нджи сыныф ичюн дерслик-хрестоматия. — Акъмесджит, 1993. С. 88-89.
- Деятели крымскотатарской культуры (1921–1944 гг.): Биобиблиографический словарь. — Симферополь, 1999.
- Керімов І. Сеїд--Абдулла Озенбашли (1867–1924) // Голос Криму.-- 1996.—6 вересня.
- Керім І. Його за життя називали «народний поет»// Голос Криму.-- 1997.-- 21 лютого.
Дивись додатково
Посилання
- Про кримськотатарський театр
- Сайт кримськотатарського міністерства культури з митцями кримськотатарської культури[недоступне посилання з травня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ozenbashli Ukrcenter Seyit Abdulla OzenbashliSeid Abdulla OzenbasliNarodivsya1867 1867 Bahchisaraj Rosijska imperiyaPomer1924 1924 Simferopol SRSRGromadyanstvoRosijska imperiya SRSRNacionalnistkrimskij tatarinDiyalnistpismennikZakladTerdzhimanMova tvorivkrimskotatarskaNapryamokrealizmZhanrvirshi opovidannya dramaKonfesiyaislamDitiAmet Ozenbashli Seyi t Abdulla Ozenbashli krim Seid Abdulla Ozenbasli nar 1867 Bahchisaraj nar 1924 Simferopol krimskotatarskij pismennik dramaturg muzikant Batko Ameta Ozenbashli Vidoma biografiyaSeyit Abdulla Ozenbashli narodivsya v 1867 roci u Bahchisarayi Pochatkovu osvitu oderzhav u miscevogo vchitelya Useina Efendi Zavdyaki svoyij starannosti i talantu vin samostijno vivchiv arabsku persku i rosijsku movi U molodosti viddayuchi perevagu komercijnij diyalnosti pracyuvav rahivnikom u torgovomu domi vidomogo bagatiya Adzhi Abdulli U cej zhe chas pracyuvav u gazeti Terdzhiman Perekladach U kvitni 1902 roku Ozenbashli vidkriv majsternyu v Bahchisarayi de navchav molod riznim remeslam Za svidchennyam suchasnikiv vin buv vpravnim majstrom vishivki i kaligrafiyi a takozh chudovim vikonavcem shidnoyi muziki Deyaki z napisanih yim virshiv buli opublikovani v gazetah togo chasu V istoriyi krimskotatarskoyi literaturi vidomij rukopisnij variant jogo knigi Akikat sesi Golos pravdi Bilshist jogo virshiv vidobrazhaye nacionalnij pobut krimskih tatar i vikrivaye u rizkij formi zhadibnist hitrist zazherlivist azartni igri sho pobutuvali na toj chas Tvorchist Bagchasaraj destany Bahchisarajska legenda Kerim I Gasprinskijnin dzhanly tarihi 1883 1914 Akmesdzhit 1999 S 104 106 Oladzhaga chare olmaz Chomu buti togo ne minati P yesa Bagchasaraj 1902 23 s Kerim I Kyrymtatar edebiyaty Akmesdzhit 1995 S 97 109 Jyldyz 1995 1 S 17 31 Ej gonyul Gej sedce Virsh Kerim I Gasprinskijnin dzhanly tarihi 1883 1914 Akmesdzhit 1999 S 101 103 DzherelaVeliulaeva A Alieva L Kyrymtatar edebiyaty 7 ndzhi synyf ichyun derslik hrestomatiya Akmesdzhit 1993 S 88 89 Deyateli krymskotatarskoj kultury 1921 1944 gg Biobibliograficheskij slovar Simferopol 1999 Kerimov I Seyid Abdulla Ozenbashli 1867 1924 Golos Krimu 1996 6 veresnya Kerim I Jogo za zhittya nazivali narodnij poet Golos Krimu 1997 21 lyutogo Divis dodatkovoSpisok krimskotatarskih pismennikivPosilannyaPro krimskotatarskij teatr Sajt krimskotatarskogo ministerstva kulturi z mitcyami krimskotatarskoyi kulturi nedostupne posilannya z travnya 2019