Середняки́ — село в Україні, в Миргородському районі Полтавської області. Населення становить 545 осіб. Входить до складу Петрівсько-Роменської сільської громади.
село Середняки́ | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Полтавська область | ||
Район | Миргородський район | ||
Громада | Петрівсько-Роменська сільська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA53060250100033159 | ||
Облікова картка | картка | ||
Основні дані | |||
Перша згадка | 1718 | ||
Населення | 545 | ||
Територія | 3954 км² | ||
Поштовий індекс | 37334 | ||
Телефонний код | +380 5354 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 50°21′29″ пн. ш. 33°38′46″ сх. д. / 50.35806° пн. ш. 33.64611° сх. д.Координати: 50°21′29″ пн. ш. 33°38′46″ сх. д. / 50.35806° пн. ш. 33.64611° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 174 м | ||
Водойми | р. Шамрайка, ставки | ||
Відстань до районного центру | 26 км | ||
Найближча залізнична станція | Венеславівка | ||
Відстань до залізничної станції | 6,5 км | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 37334, с. Середняки, вул. Шляхова, 64 | ||
Карта | |||
Середняки́ | |||
Середняки́ | |||
Мапа | |||
Середняки у Вікісховищі |
Географія
Розташоване в північній частині Миргородського району на р. Шамрайці (впадає у р. Татарку), на відстані 1,5 км від сіл Венеславівка, Ветхалівка та Коновалове. Поруч проходить залізниця, станція Коновалове за 2 км.
Історія
Засноване наприкінці 17 ст. на місці козацького сторожового пункту між Гадячем і Лохвицею, що належав до Гадяцького замку. Перша згадка припадає на 1718, коли гетьман І. Скоропадський передав їх у володіння полкового писаря . 11 дворів (1730). За переписом 1764 селом володів полковий обозний Йосип Ситенський.
Село належало до Гадяцького полку. Після ліквідації полкового устрою спочатку входили до Лохвицького, потім до Гадяцького повітів Чернігівського намісництва, з 1796 — до Малоросійської губернії.
1757 Й. Ситенський збудував першу церкву Іоанна Многостраждального.
З 1802 село у складі Полтавської губернії.
За даними на 1859 рік у власницькому та козацькому селі Гадяцького повіту мешкала 891 особа (432 чоловічої статі та 459 — жіночої), налічувалось 100 дворових господарств, існувала православна церква та поштова станція.
1883—84 зведено нову дерев'яну церкву з дзвіницею за допомогою дійсного статського радника Прокопія Адріановича Устимовича. При ній приписана Троїцька домова церква на хуторі Ветхалівці, яку звела на кошти чоловіка вдова Устимовича Софія Олександрівна. При ній діяли: бібліотека, земське училище, церковна сторожка.
1892 відкрито церковнопарафіяльну школу, 1894 — земську.
1910 року село відносилось до Петрівської волості, мало 259 господарств, 19 вітряків, 2 ковальські і слюсарні майстерні. Жителі займалися теслярством, кравецтвом, шевством, ткацтвом та ін.
Радянську окупацію проголошено у січні 1918.
З 1923 — центр сільради в складі Петрівського району Роменської округи, 1878 жителі.
1924 року створено кооператив. 22 господарства об'єдналося у ТСОЗ ім. 11-річчя Жовтня (1928). 1931 року створено два колгоспи: ім. 11-річчя Жовтня та «Червоне життя», які через рік злилися в один, а 1934 розділилися на два ім. К. Є. Ворошилова та «Заповіт Леніна». Того ж року в село прибув перший трактор. У 1936—1940 колгосп «Заповіт Ілліча» збудував свинарник, три стайні, корівник, два зерносховища, працювала МТС.
У селі діяли: школа з трирічним строком навчання (з 1917), семирічка (з 1931), лікарня, пологовий будинок, пошта, ощадна каса, клуб.
Під час німецької окупації (19.09.1941 — 12.09.1943) гітлерівці відправили до Німеччини 31 чоловік, спалили і зруйнували всі сільські установи, крім школи, де містилася стайня.
1950 колгоспи «Заповіт Ілліча» та ім. К. Є. Ворошилова об'єдналися в один ім. С. М. Кірова, який 1959 об'єднався з колгоспом ім. Т. Г. Шевченка під назвою останнього (з 1966 — ім. М. Горького). У Середняках була розташовані його центральна садиба (спеціалізація — зернові та городні культури), відділення зв'язку і Ощадбанку, неповна середня школа з клубом книголюбів «Середняківські проліски», фельдшерсько-акушерський пункт, аптека, дитсадок на 25 місць, Будинок культури (збудовано 1936 з розібраної церкви) на 250 місць, бібліотека (9,6 тис. од. зб.), майстерня райпобут комбінату, лазня. 644 ж. (1990).
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923-1933 та 1946-1947 роках.
До 2017 року було адміністративним центром Середняківської сільської ради, якій також були підпорядковані села Ветхалівка, Коновалове.
Пам'ятки
У селі пам'ятники М. Горькому (1970), на братській могилі рад. воїнів, які загинули (32 чол.) при визволенні 1943 Середняків від нім.-нацист, загарбників (1956), та обеліск (1965) у пам'ять про воїнів-односельців, полеглих (136 чол.) на фронтах Другої Світової війни.
Відомі люди
Уродженцем Середняків є М. І. Савич (1808–1892) — український громадський діяч, публіцист, член Кирило-Мефодіївського братства.
У 2013-14 роках у Середняківській середній школі викладала Сафі Байс, українська письменниця.
Додаткова інформація
«Середняківські проліски» — літературно-творчий гурток (згодом — клуб книголюбів) середняківської 8-річної школи. Діє від 1962 під керівництвом директора школи П. П. Бойка. 1965 укр. поет П. Тичина присвятив учням школи вірш «Жайворін, прилітай іше разі» і подарував свої твори з автографом. Гуртківці пишуть власні твори, збирають фольклор.
Примітки
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Середняки. Доглянуте село, яке оминула київська траса |
- рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 567)
Джерела
- Полтавщина : енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : Українська Енциклопедія, 1992. — С. 1024. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Serednyaki selo v Ukrayini v Mirgorodskomu rajoni Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 545 osib Vhodit do skladu Petrivsko Romenskoyi silskoyi gromadi selo Serednyaki Gerb Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Mirgorodskij rajon Gromada Petrivsko Romenska silska gromada Kod KATOTTG UA53060250100033159 Oblikova kartka kartka Osnovni dani Persha zgadka 1718 Naselennya 545 Teritoriya 3954 km Poshtovij indeks 37334 Telefonnij kod 380 5354 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 21 29 pn sh 33 38 46 sh d 50 35806 pn sh 33 64611 sh d 50 35806 33 64611 Koordinati 50 21 29 pn sh 33 38 46 sh d 50 35806 pn sh 33 64611 sh d 50 35806 33 64611 Serednya visota nad rivnem morya 174 m Vodojmi r Shamrajka stavki Vidstan do rajonnogo centru 26 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Veneslavivka Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 6 5 km Misceva vlada Adresa radi 37334 s Serednyaki vul Shlyahova 64 Karta Serednyaki Serednyaki Mapa Serednyaki u VikishovishiGeografiyaRoztashovane v pivnichnij chastini Mirgorodskogo rajonu na r Shamrajci vpadaye u r Tatarku na vidstani 1 5 km vid sil Veneslavivka Vethalivka ta Konovalove Poruch prohodit zaliznicya stanciya Konovalove za 2 km IstoriyaZasnovane naprikinci 17 st na misci kozackogo storozhovogo punktu mizh Gadyachem i Lohviceyu sho nalezhav do Gadyackogo zamku Persha zgadka pripadaye na 1718 koli getman I Skoropadskij peredav yih u volodinnya polkovogo pisarya 11 dvoriv 1730 Za perepisom 1764 selom volodiv polkovij oboznij Josip Sitenskij Selo nalezhalo do Gadyackogo polku Pislya likvidaciyi polkovogo ustroyu spochatku vhodili do Lohvickogo potim do Gadyackogo povitiv Chernigivskogo namisnictva z 1796 do Malorosijskoyi guberniyi 1757 J Sitenskij zbuduvav pershu cerkvu Ioanna Mnogostrazhdalnogo Z 1802 selo u skladi Poltavskoyi guberniyi Za danimi na 1859 rik u vlasnickomu ta kozackomu seli Gadyackogo povitu meshkala 891 osoba 432 cholovichoyi stati ta 459 zhinochoyi nalichuvalos 100 dvorovih gospodarstv isnuvala pravoslavna cerkva ta poshtova stanciya 1883 84 zvedeno novu derev yanu cerkvu z dzviniceyu za dopomogoyu dijsnogo statskogo radnika Prokopiya Adrianovicha Ustimovicha Pri nij pripisana Troyicka domova cerkva na hutori Vethalivci yaku zvela na koshti cholovika vdova Ustimovicha Sofiya Oleksandrivna Pri nij diyali biblioteka zemske uchilishe cerkovna storozhka 1892 vidkrito cerkovnoparafiyalnu shkolu 1894 zemsku 1910 roku selo vidnosilos do Petrivskoyi volosti malo 259 gospodarstv 19 vitryakiv 2 kovalski i slyusarni majsterni Zhiteli zajmalisya teslyarstvom kravectvom shevstvom tkactvom ta in Radyansku okupaciyu progolosheno u sichni 1918 Z 1923 centr silradi v skladi Petrivskogo rajonu Romenskoyi okrugi 1878 zhiteli 1924 roku stvoreno kooperativ 22 gospodarstva ob yednalosya u TSOZ im 11 richchya Zhovtnya 1928 1931 roku stvoreno dva kolgospi im 11 richchya Zhovtnya ta Chervone zhittya yaki cherez rik zlilisya v odin a 1934 rozdililisya na dva im K Ye Voroshilova ta Zapovit Lenina Togo zh roku v selo pribuv pershij traktor U 1936 1940 kolgosp Zapovit Illicha zbuduvav svinarnik tri stajni korivnik dva zernoshovisha pracyuvala MTS U seli diyali shkola z tririchnim strokom navchannya z 1917 semirichka z 1931 likarnya pologovij budinok poshta oshadna kasa klub Pid chas nimeckoyi okupaciyi 19 09 1941 12 09 1943 gitlerivci vidpravili do Nimechchini 31 cholovik spalili i zrujnuvali vsi silski ustanovi krim shkoli de mistilasya stajnya 1950 kolgospi Zapovit Illicha ta im K Ye Voroshilova ob yednalisya v odin im S M Kirova yakij 1959 ob yednavsya z kolgospom im T G Shevchenka pid nazvoyu ostannogo z 1966 im M Gorkogo U Serednyakah bula roztashovani jogo centralna sadiba specializaciya zernovi ta gorodni kulturi viddilennya zv yazku i Oshadbanku nepovna serednya shkola z klubom knigolyubiv Serednyakivski proliski feldshersko akusherskij punkt apteka ditsadok na 25 misc Budinok kulturi zbudovano 1936 z rozibranoyi cerkvi na 250 misc biblioteka 9 6 tis od zb majsternya rajpobut kombinatu laznya 644 zh 1990 Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo okupacijnim uryadom SSSR 1923 1933 ta 1946 1947 rokah Do 2017 roku bulo administrativnim centrom Serednyakivskoyi silskoyi radi yakij takozh buli pidporyadkovani sela Vethalivka Konovalove Pam yatkiU seli pam yatniki M Gorkomu 1970 na bratskij mogili rad voyiniv yaki zaginuli 32 chol pri vizvolenni 1943 Serednyakiv vid nim nacist zagarbnikiv 1956 ta obelisk 1965 u pam yat pro voyiniv odnoselciv poleglih 136 chol na frontah Drugoyi Svitovoyi vijni Vidomi lyudiUrodzhencem Serednyakiv ye M I Savich 1808 1892 ukrayinskij gromadskij diyach publicist chlen Kirilo Mefodiyivskogo bratstva U 2013 14 rokah u Serednyakivskij serednij shkoli vikladala Safi Bajs ukrayinska pismennicya Dodatkova informaciya Serednyakivski proliski literaturno tvorchij gurtok zgodom klub knigolyubiv serednyakivskoyi 8 richnoyi shkoli Diye vid 1962 pid kerivnictvom direktora shkoli P P Bojka 1965 ukr poet P Tichina prisvyativ uchnyam shkoli virsh Zhajvorin prilitaj ishe razi i podaruvav svoyi tvori z avtografom Gurtkivci pishut vlasni tvori zbirayut folklor PrimitkiZovnishni videofajli Serednyaki Doglyanute selo yake ominula kiyivska trasa ros doref Poltavskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1859 goda tom XXXIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1862 263 s kod 567 DzherelaPoltavshina enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo Kiyiv Ukrayinska Enciklopediya 1992 S 1024 ISBN 5 88500 033 6