Azərbaycanca
Dansk
Deutsch
Española
Français
Italiana
Қазақ
Lietuvos
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
Князівства Далмації — невеликі слов'янські князівства Паганія / Неретва, Захумлє / Хум, Травунія і Дукля, які в середньовіччі існували в південній частині Далмації. Паганія була новітним князівством між (Цетиною) і Неретвою. Території Захумля і Травунії простягались в глиб материка набагато далі, ніж сучасна Далмація. Дукля займала терени на південь від Которської зотоки до Скадарського озера.
Всі ці князівства мали самоврядування, слов'янське населення, що мали синкретичну релігію — суміш язичництва і християнства. Дукля, Захумлє і Травунія згадуються в De administrando imperio імператора Візантії Костянтина VII приблизно 950 року як сербські землі, народ що походить з Білої Сербії. Основна частина середньовічної Хорватії має назву «Біла Хорватія» і розташована на північному заході, між містами Дрниш, Книн і (Синь).
Князівство Паганія (Неретва) мало кордон із Захумлє по річці Неретва. Князівство було поділено на три менші князівства (Макарська, Расточка/ Расток, Даленська). Паганія також контролювала острови Млєт, Корчула, Брач, Хвар. Головні міста в Паганії були: фортеці Омиш, , Макарська, , .
Паганія пізно прийняла християнство.
Населення Паганії (неретвяни) займалися піратством. У 827 і 828 вони перекрили повністю торгівлю на Адріатиці, в той час венеційський флот був у сіцілійських водах. Як тільки флот Венеційської республіки повернувся, пірати Паганії звільнили шляхи. Також вони були відомі як язичники — в той час, коли вони прийняли християнство, всі серби вже були охрещені. Як тільки були файна нагода, мешканці Паганії негайно вирушали в нові рейди. У 834 і 835, вони спіймали і вбили декілька венеційських торговців, що повертались з Беневенту. Щоб покарати піратів, венеційський дож почав військові експедиції проти них у 839. У 840, венецйнці почали експедиції проти неретвянського князя Людислава, але невдало. У 846, нова каральна експедиція, на слов'янські землі Паганії, зруйнувала одне з її найважливіших міст — Каорле, хоча неретвянський опір не припинився, оскільки вони продовжували мужньо протистояти венеційський окупації.
Неретва була під владою сербського правителя, Петара Гоніковича в IX столітті. Пізніше неретвянці приєдналися до короля Хорватії (Томіслава І) в першій половині X століття. Після смерті короля Трпмиру Паганія нарешті була включена безпосередньо в сербське королівство князя з династії у 927—931. Сербський період, у Неретві, характеризується як Золоте століття.
У 945 король Хорватії Крешимир помер, і спалахнула громадянська війна. Неретвіанці використали князя Часлава за для анексії хорватських територій і окупували острови Каз, Віс і Ластово, а також організувати захист своїх власних островів Млєт, Корчула, Брач і Хвар. У 948, венеційський дож (П'єтро III) з Криту направив 33 галери проти неретвян, але напад закінчився військовою поразкою, що з цієї миті Венеції довелося платити регулярно данину неретвянським князям.
Венеційський дож П'єтро I Орсеоло остаточно переміг їх у 998 і самопроголосив себе князем Далмації (Dux Dalmatianorum), хоча і без збитку для візантійського сюзеренітету. У 1050, неретвяни погодилися приєднатися до Королівства Хорватія під владу короля Стефана I. Підйом Дуклії, і відродження сербського царства на сході призвело до окупації Паганії, а також включення її як частину Захумл'я.
Захумлє отримало свою назву від гори (Хум) біля , де починається річка (Буна). Там знаходиться два дуже старих міста: Бона і Хум . В Захумлє правлячі династії були Вишевичи аба Вушевичи, що були вихідцями з західної частини Білої Сербії. Вони називали себе Червоними хорватами, хоч за часів візантійського імператора Костянтина VII, вони були сербами. Захумлє рішуче протистояло будь-яким спробам контролю з боку сербських Великих князів на півночі, і зрештою її керманичі отримали, титул Великого князя для себе. Земля Захумля простяглася в східному напрямку до Каліновику і області Гатак, де вона межувала з Травунієй. Фактично кордон йшов уздовж Захумлської лінії — — і візантійський анклав Рагуза.
- Найбільші міста Захумлє: , (Стон), Дабар, ,
- Захумл'є було розділено на 9 менших князівств: Стон, Попово, Дубрава, (Лука), Дабар, , .
Під сербською владою, для полегшення контролю Захумл'є було поділено на два князівства: Верхнє Захумлє і Нижнє Захумлє . Верхнє Захумлє незабаром було включено безпосередньо в Сербію, Нижнє Захумлє продовжувало існувати. Захумлє було васалом Хорватії за часів Томіслава, надалі залежить від Сербії, яку очолила Дукля. Після довгої династичної боротьби Захумлє анексує Паганію, з часом Захумлє стає частиною Великого Князівства Рашка.
Травунія
Травунія або Тербунія була васалом Сербії. Населення князівства було червоними хорватами або сербами. В середині IX століття, великий князь Властимір віддав свою дочку заміж за князя з Травунії, даючи йому повну незалежність. Після того, Травунія стала частиною Сербії. Після падіння сербського царства князя Часлава Клонимировича в другій половині 10 столітті, Травунія увійшла до складу Дуклі.
Дукля
Дукля була сербською середньовічною державою, що займала терени між річкою (Зета), Скадарським озером і Которською затокою і межувала з Травунією в Которі. Дукля була першою автономною частиною Великого Князівства (Жупаната) Рашка, яка була васалом Візантії, а потім безпосередньо під візантійським сюзеренітетом до завоювання незалежністі в середині XI століття. Після падіння, Дукля була включена в єдину Сербську державу, де вона залишалась до окупації Османською імперією.
- Головні міста: Градац, (Нові Град), Лонтодоклі;
- Столиці: Стон, Шкодер;
- Жупанії Дуклі: (Лушка), , Горска, з Будвой, , Облік, (сьогоденні Бар і Ульцинь), , (Грабаль).
Посилання
- деякий час контролювало Захумл'є
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет