Паннонія лат Pannonia історична область на заході Угорщини назва якої походить від римської провінції Паннонія Назва збе

Паннонія (лат. Pannonia) — історична область на заході Угорщини, назва якої походить від римської провінції Паннонія. Назва збереглася після закінчення римського панування і також використовувалася для позначення політичних кордонів до приходу мадярів на Панонську низовину.

Західнослов'янські племена в східно-центральній Європі наприкінці IX ст.

Північним і східним кордоном обох Панноній був Дунай, західним кордоном була лінія Вінервальд — Земмерінг — Фішбахер Альпен і подальший вододіл між Раабом і Муром (хребет пагорбів Монс Предель) і далі на південь до Драви. Сусідними областями були маркграфство Австрія на захід від Віденського лісу, до якого на півдні була приєднана Карантанія. Нарешті, на південь від Драви була Фріульська марка.

У походах між 791 і 803 роками Карл Великий у союзі з болгарським ханом Крумом розгромив аварів. Ці, які тим часом давно осіли, втратили зв'язок з іншими степовими народами, а їхній політичний вплив відійшов на другий план.

Згодом західнослов'янське населення, яке переселилося в цей регіон протягом приблизно 200 років, змогло самоствердитися настільки, що створило власні дрібні імперії. На заході князівство озера Балатон, на півночі Моравська імперія та князівство Нітра, а на сході Транстеїсія.

Література

Rajko Bratoz: Pannonien. In: Reallexikon der Germanischen Altertumskunde (RGA). 2. Auflage. Band 22, Walter de Gruyter, Berlin/New York 2003, , S. 469—483.
Martin Eggers: Die Verwendung und Bedeutung des Begriffes «Pannonien» in «westlichen» (fränkischen) Quellen des Frühmittelalters. In: Südost-Forschungen, Bd. 65/66 (2006/07), S. 1–27.
Péter Kovács: Die antiken Quellen zu Pannonien in der Spätantike. Teil I: 284—337 n. Chr. Phoibos, Wien 2014, .
Béla Miklós Szőke: Die Karolingerzeit in Pannonien (= Monographien des RGZM. Band 145). Verlag des Römisch-Germanischen Zentralmuseums, Mainz 2021, (online).