Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Михайло Васильович Серебряков (4 вересня 1879, Тростянець, Охтирський повіт, Харківської губернії, Російська імперія — 12 червня 1959, Ленінград, СРСР) — російський і радянський історик та філософ. Доктор історичних наук, професор. Ректор Ленінградського університету в 1927—1930 роках. Заслужений діяч науки РРФСР (1947).
| Серебряков Михайло Васильович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 4 вересня 1879[1] Тростянець, Охтирський повіт, Харківська губернія, Російська імперія |
| Помер | 12 червня 1959 (79 років) або 12 липня 1959[1] (79 років) Ленінград, РРФСР, СРСР |
| Поховання | Літераторські мостки |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | історик |
| Alma mater | юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету |
| Галузь | історичний матеріалізм |
| Заклад | Санкт-Петербурзький державний університет |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Науковий керівник | Туган-Барановський Михайло Іванович |
| Відомі учні | d d |
| Аспіранти, докторанти | d |
| Нагороди |      |
Біографія
Народився в Харківській губернії в родині інженера-технолога цукрового заводу. У 1899 році здав екстерном іспити на атестат зрілості і вступив на юридичний факультет Харківського університету.
За участь у революційному русі був виключений з університету і заарештований. Після звільнення знову включається у революційний рух, за що у 1903 році був висланий до Сибіру на 2 роки. З висилки втік і в 1904 році виїхав до Німеччини, звідки, скориставшись революційною ситуацією, в 1906 році повернувся в Санкт-Петербург і вступив на юридичний факультет Петербурзького університету. Одночасно з навчанням в університеті Серебряков продовжував революційну діяльність — був членом Петербурзького комітету РСДРП(б), організатором профспілок ремісників і кустарів, згодом — депутатом Петроградської ради від профспілки прикажчиків.
У 1911 році закінчив Петербурзький університет (дипломна робота — «Значення каст і різних галузей праці в Індії за законами Ману», науковий керівник — професор М. І. Туган-Барановський), після чого у 1911—1916 роках служив у Головному управлінні Товариства взаємного кредиту в Царському Селі.
Після жовтневого перевороту 1917 року М. В. Серебряков служив завідувачем юридичного відділу Петрокомпроду, займався забезпеченням Петрограда продовольством. З 1919 року служив у політвідділі Балтійського флоту, керував флотської партійною школою, читав лекції.
В 1919—1921 роках був відповідальним редактором газети «Червоний Балтійський флот» та журналу «Червоний балтієц», а в 1922 році під редакцією Серебрякова вийшов № 1 журналу «Червоний флот». Паралельно з цим у 1919 році М. В. Серебряков став одним із засновників Наукового товариства марксистів, з 1920 по 1930 роки — керівником цього товариства і редактором «Записок Наукового товариства марксистів».
З 1921 року М. В. Серебряков — професор Петроградського університету, входив до бюро групи лівої професури (з 1922). Працював проректором (1922) та одночасно очолював факультети суспільних наук (1923), права (1925). У 1927—1930 роках він ректор університету. У 1925—1930 роках — член Правління Російської національної бібліотеки.
У 1930—1935 роках М. В. Серебряков був ректором Академії мистецтвознавства, в 1935—1937 — професором цієї академії, а у 1937—1940 роках — професором Всеросійської академії мистецтв. У 1940 році призначений директором Інституту економіки, філософії та права АН СРСР, а в 1941—1947 рр. — деканом філософського факультету ЛДУ.
У 1941 році М. В. Серебряков захистив докторську дисертацію за спеціальністю «історія» на тему «Фрідріх Енгельс у молодості, історія його розумового розвитку».
Першу блокадную зиму М. В. Серебряков провів у Ленінграді. Після евакуації з університетом в Саратов організував кафедру філософії в Саратовському університеті. У повоєнні роки продовжував викладати в ленінградських вузах, до своєї смерті обіймав посаду завідувача кафедри історії філософії в ЛДУ.
Помер у 1959 році, похований на Літераторських містках Волковського кладовища.
Нагороди
- орден Трудового Червоного Прапора (21.02.1944)
- медалі
Публікації
- Новое о Вильгельме Вейтлинге //Книга и революция. 1921. № 7;
- Фридрих Энгельс и литература // Книга и революция. 1921. № 10-11;
- Макс Штирнер перед судом наших современников // Записки научного общества марксистов. 1922. № 4;
- Фридрих Энгельс и младогегельянцы // Записки научного общества марксистов. 1922. № 4;
- Основные проблемы исторического материализма // Записки научного общества марксистов. 1927. № 8 (2), 1928. № 1(9), 2(10); Зомбарт и социологи // Известия ЛГУ. 1928. Т.1;
- Поэт Гервег и Маркс. Л., 1949;
- Из истории борьбы Маркса и Энгельса против мелкобуржуазных течений в 40-х гг. XIX века // Уч. зап. ЛГУ. № 168. Вып.5. Философия. 1955;
- Фридрих Энгельс в молодости. Л., 1958.
Примітки
- Сотрудники Российской национальной библиотеки
- . Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 5 лютого 2018.
- . Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 5 лютого 2018.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
Література
- Зверев В. М., Клушин В. И. Михаил Васильевич Серебряков. Л., 1968;
- Кандель Е. П. История марксизма // Очерки истории исторической науки в СССР. М., 1968. Т. 4;
- Литературное наследство К. Маркса и Ф. Энгельса: История публ. и изучения в СССР. М., 1969;
- Клушин В. И. Борьба за исторический материализм в Ленинградском государственном университете (1918—1915). Л., 1970;
- Клушин В. И. Первые ученые-марксисты Петрограда. Л., 1971;
- История философии в СССР. М., 1985—88. Т. 5, кн. 1—2;
- Чагин Б. А., Клушин В. И. Исторический материализм в СССР в переходный период 1917—1936. М., 1986;
- Гончарова Р. М. Философско-методологический анализ теоретического наследия М. В. Серебрякова: (К историографии марксист. философии в СССР): Автореф. дис. … канд. филос. наук. Л., 1989.
Посилання
- Серебряков Михайло Васильович [ 8 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlo Vasilovich Serebryakov 4 veresnya 1879 Trostyanec Ohtirskij povit Harkivskoyi guberniyi Rosijska imperiya 12 chervnya 1959 Leningrad SRSR rosijskij i radyanskij istorik ta filosof Doktor istorichnih nauk profesor Rektor Leningradskogo universitetu v 1927 1930 rokah Zasluzhenij diyach nauki RRFSR 1947 Serebryakov Mihajlo VasilovichNarodivsya4 veresnya 1879 1879 09 04 1 Trostyanec Ohtirskij povit Harkivska guberniya Rosijska imperiyaPomer12 chervnya 1959 1959 06 12 79 rokiv abo 12 lipnya 1959 1959 07 12 1 79 rokiv Leningrad RRFSR SRSRPohovannyaLiteratorski mostkiKrayina SRSRDiyalnististorikAlma materyuridichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetuGaluzistorichnij materializmZakladSankt Peterburzkij derzhavnij universitetNaukovij stupindoktor istorichnih naukNaukovij kerivnikTugan Baranovskij Mihajlo IvanovichVidomi uchnid dAspiranti doktorantidNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Serebryakov BiografiyaNarodivsya v Harkivskij guberniyi v rodini inzhenera tehnologa cukrovogo zavodu U 1899 roci zdav eksternom ispiti na atestat zrilosti i vstupiv na yuridichnij fakultet Harkivskogo universitetu Za uchast u revolyucijnomu rusi buv viklyuchenij z universitetu i zaareshtovanij Pislya zvilnennya znovu vklyuchayetsya u revolyucijnij ruh za sho u 1903 roci buv vislanij do Sibiru na 2 roki Z visilki vtik i v 1904 roci viyihav do Nimechchini zvidki skoristavshis revolyucijnoyu situaciyeyu v 1906 roci povernuvsya v Sankt Peterburg i vstupiv na yuridichnij fakultet Peterburzkogo universitetu Odnochasno z navchannyam v universiteti Serebryakov prodovzhuvav revolyucijnu diyalnist buv chlenom Peterburzkogo komitetu RSDRP b organizatorom profspilok remisnikiv i kustariv zgodom deputatom Petrogradskoyi radi vid profspilki prikazhchikiv U 1911 roci zakinchiv Peterburzkij universitet diplomna robota Znachennya kast i riznih galuzej praci v Indiyi za zakonami Manu naukovij kerivnik profesor M I Tugan Baranovskij pislya chogo u 1911 1916 rokah sluzhiv u Golovnomu upravlinni Tovaristva vzayemnogo kreditu v Carskomu Seli Pislya zhovtnevogo perevorotu 1917 roku M V Serebryakov sluzhiv zaviduvachem yuridichnogo viddilu Petrokomprodu zajmavsya zabezpechennyam Petrograda prodovolstvom Z 1919 roku sluzhiv u politviddili Baltijskogo flotu keruvav flotskoyi partijnoyu shkoloyu chitav lekciyi V 1919 1921 rokah buv vidpovidalnim redaktorom gazeti Chervonij Baltijskij flot ta zhurnalu Chervonij baltiyec a v 1922 roci pid redakciyeyu Serebryakova vijshov 1 zhurnalu Chervonij flot Paralelno z cim u 1919 roci M V Serebryakov stav odnim iz zasnovnikiv Naukovogo tovaristva marksistiv z 1920 po 1930 roki kerivnikom cogo tovaristva i redaktorom Zapisok Naukovogo tovaristva marksistiv Z 1921 roku M V Serebryakov profesor Petrogradskogo universitetu vhodiv do byuro grupi livoyi profesuri z 1922 Pracyuvav prorektorom 1922 ta odnochasno ocholyuvav fakulteti suspilnih nauk 1923 prava 1925 U 1927 1930 rokah vin rektor universitetu U 1925 1930 rokah chlen Pravlinnya Rosijskoyi nacionalnoyi biblioteki U 1930 1935 rokah M V Serebryakov buv rektorom Akademiyi mistectvoznavstva v 1935 1937 profesorom ciyeyi akademiyi a u 1937 1940 rokah profesorom Vserosijskoyi akademiyi mistectv U 1940 roci priznachenij direktorom Institutu ekonomiki filosofiyi ta prava AN SRSR a v 1941 1947 rr dekanom filosofskogo fakultetu LDU U 1941 roci M V Serebryakov zahistiv doktorsku disertaciyu za specialnistyu istoriya na temu Fridrih Engels u molodosti istoriya jogo rozumovogo rozvitku Pershu blokadnuyu zimu M V Serebryakov proviv u Leningradi Pislya evakuaciyi z universitetom v Saratov organizuvav kafedru filosofiyi v Saratovskomu universiteti U povoyenni roki prodovzhuvav vikladati v leningradskih vuzah do svoyeyi smerti obijmav posadu zaviduvacha kafedri istoriyi filosofiyi v LDU Pomer u 1959 roci pohovanij na Literatorskih mistkah Volkovskogo kladovisha Nagorodiorden Trudovogo Chervonogo Prapora 21 02 1944 medaliPublikaciyiNovoe o Vilgelme Vejtlinge Kniga i revolyuciya 1921 7 Fridrih Engels i literatura Kniga i revolyuciya 1921 10 11 Maks Shtirner pered sudom nashih sovremennikov Zapiski nauchnogo obshestva marksistov 1922 4 Fridrih Engels i mladogegelyancy Zapiski nauchnogo obshestva marksistov 1922 4 Osnovnye problemy istoricheskogo materializma Zapiski nauchnogo obshestva marksistov 1927 8 2 1928 1 9 2 10 Zombart i sociologi Izvestiya LGU 1928 T 1 Poet Gerveg i Marks L 1949 Iz istorii borby Marksa i Engelsa protiv melkoburzhuaznyh techenij v 40 h gg XIX veka Uch zap LGU 168 Vyp 5 Filosofiya 1955 Fridrih Engels v molodosti L 1958 PrimitkiSotrudniki Rossijskoj nacionalnoj biblioteki d Track Q125019793 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2017 Procitovano 5 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2017 Procitovano 5 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 6 bereznya 2018 Procitovano 5 lyutogo 2018 LiteraturaZverev V M Klushin V I Mihail Vasilevich Serebryakov L 1968 Kandel E P Istoriya marksizma Ocherki istorii istoricheskoj nauki v SSSR M 1968 T 4 Literaturnoe nasledstvo K Marksa i F Engelsa Istoriya publ i izucheniya v SSSR M 1969 Klushin V I Borba za istoricheskij materializm v Leningradskom gosudarstvennom universitete 1918 1915 L 1970 Klushin V I Pervye uchenye marksisty Petrograda L 1971 Istoriya filosofii v SSSR M 1985 88 T 5 kn 1 2 Chagin B A Klushin V I Istoricheskij materializm v SSSR v perehodnyj period 1917 1936 M 1986 Goncharova R M Filosofsko metodologicheskij analiz teoreticheskogo naslediya M V Serebryakova K istoriografii marksist filosofii v SSSR Avtoref dis kand filos nauk L 1989 PosilannyaSerebryakov Mihajlo Vasilovich 8 zhovtnya 2017 u Wayback Machine