Севастопольське градоначальництво — адміністративно-територіальна одиниця, на території Криму, підпорядкована безпосередньо Міністерству внутрішніх справ. Виділено з губернії 16 червня 1873 року, тоді ж було затверджено штатний розклад градоначальництва. Перший градоначальник, віце-адмірал , вступив на посаду 28 серпня того ж року згідно з положенням, севастопольський градоначальник був одночасно командиром порту і комендантом міста.
Севастопольське градоначальництво | ||||
Герб повітового центру | ||||
Губернія | Таврійська губернія | |||
---|---|---|---|---|
Центр | Севастополь | |||
Створений | 1873 | |||
Площа | 266,4 | |||
Населення | 57 455 осіб |
Градоначальництво було утворено замість скасованого в 1865 році Севастопольського військового губернаторства, яке існувало в тих же кордонах з 8 лютого 1784 року. 17 травня 1890 року, після перенесення з Миколаєва в Севастополь головної бази Чорноморського флоту, місту було надано статус фортеці третього класу.
Територіально градоначальництво 1897 року включало Севастополь, Балаклаву з Кадикоєм, Північну сторону, передмістя Бартеньєвку, Стару Північну, селища Бомбари, Інкерман, слободи Артилерійську, Карантинну, Корабельну, Матроську, Новосильцеву, Слобідку, Солдатську, Циганську, Аполлонову, Делегардову, Інженерну, Кабусову, Паніотову, Перевізну, Сухарську балки, Балагани при Адміралтействі, Зелену Гору та хутір на землі Морського відомства.
У 1909 році загальна площа градоначальництва становила 27 997 десятин, в нього входили фортеця Севастополь, заштатне місто Балаклава, чотири села (Карань, Кадиківка, Камари і Бартеньєвка), 178 хуторів, населення становило 84 550 осіб (у тому числі в Севастополі 56 256 цивільних і 21 122 військових).
Проіснувало Севастопольське градоначальництво до 1917 року (за іншими даними — до 1920).
Населення
- 1874 — 17,5 тис. (разом з військами)
- 1879 — 20,5 тис. (разом з військами)
- 1889 — 39,8 тис.
- 1897 — 57 455
- 1910 — 87 тис.
Національний склад
Національний склад за переписом 1897 року:
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 18 грудня 2017.
- Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Второе. Том XLVIII. Отделение 1, закон № 52397
- Высочайше утверждённое временное расписание должностей по Канцелярии Севастопольского градоначальства
- Ден В. Е. Население России по пятой ревизии. Подушная подать в XVIII веке и статистика населения в конце XVIII века. — Москва : Університетська типографія, 1902. — С. 336—341.
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2008. Процитовано 18 грудня 2017.
- Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку. Севастопольское градоначальство
Посилання
- Севастополь // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sevastopolske gradonachalnictvo administrativno teritorialna odinicya na teritoriyi Krimu pidporyadkovana bezposeredno Ministerstvu vnutrishnih sprav Vidileno z guberniyi 16 chervnya 1873 roku todi zh bulo zatverdzheno shtatnij rozklad gradonachalnictva Pershij gradonachalnik vice admiral vstupiv na posadu 28 serpnya togo zh roku zgidno z polozhennyam sevastopolskij gradonachalnik buv odnochasno komandirom portu i komendantom mista Sevastopolske gradonachalnictvoGerb povitovogo centruGuberniya Tavrijska guberniyaCentr SevastopolStvorenij 1873Plosha 266 4Naselennya 57 455 osib Gradonachalnictvo bulo utvoreno zamist skasovanogo v 1865 roci Sevastopolskogo vijskovogo gubernatorstva yake isnuvalo v tih zhe kordonah z 8 lyutogo 1784 roku 17 travnya 1890 roku pislya perenesennya z Mikolayeva v Sevastopol golovnoyi bazi Chornomorskogo flotu mistu bulo nadano status forteci tretogo klasu Teritorialno gradonachalnictvo 1897 roku vklyuchalo Sevastopol Balaklavu z Kadikoyem Pivnichnu storonu peredmistya Bartenyevku Staru Pivnichnu selisha Bombari Inkerman slobodi Artilerijsku Karantinnu Korabelnu Matrosku Novosilcevu Slobidku Soldatsku Cigansku Apollonovu Delegardovu Inzhenernu Kabusovu Paniotovu Pereviznu Suharsku balki Balagani pri Admiraltejstvi Zelenu Goru ta hutir na zemli Morskogo vidomstva U 1909 roci zagalna plosha gradonachalnictva stanovila 27 997 desyatin v nogo vhodili fortecya Sevastopol zashtatne misto Balaklava chotiri sela Karan Kadikivka Kamari i Bartenyevka 178 hutoriv naselennya stanovilo 84 550 osib u tomu chisli v Sevastopoli 56 256 civilnih i 21 122 vijskovih Proisnuvalo Sevastopolske gradonachalnictvo do 1917 roku za inshimi danimi do 1920 Naselennya1874 17 5 tis razom z vijskami 1879 20 5 tis razom z vijskami 1889 39 8 tis 1897 57 455 1910 87 tis Nacionalnij sklad Nacionalnij sklad za perepisom 1897 roku rosiyani 36 057 osib 62 8 ukrayinci 7545 osib 13 1 yevreyi 3688 osib 6 4 greki 2849 osib 5 0 polyaki 2799 osib 4 9 krimski tatari 1910 osib 3 3 nimci 940 osib 1 6 Primitki Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 18 grudnya 2017 Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj Imperii Sobranie Vtoroe Tom XLVIII Otdelenie 1 zakon 52397 Vysochajshe utverzhdyonnoe vremennoe raspisanie dolzhnostej po Kancelyarii Sevastopolskogo gradonachalstva Den V E Naselenie Rossii po pyatoj revizii Podushnaya podat v XVIII veke i statistika naseleniya v konce XVIII veka Moskva Universitetska tipografiya 1902 S 336 341 Arhiv originalu za 3 grudnya 2008 Procitovano 18 grudnya 2017 Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Raspredelenie naseleniya po rodnomu yazyku Sevastopolskoe gradonachalstvoPosilannyaSevastopol Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref