Святополк-Мирський Дмитро Петрович | |
---|---|
рос. Дмитрий Петрович Святополк-Мирский | |
![]() | |
Народився | 28 серпня (9 вересня) 1890 маєток Гиївка Харківської губернії |
Помер | 6 червня 1939 (48 років) ОЛП «Інвалідний», Північно-Східний ВТТ, поблизу Магадана) |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | літературзнавець, літературний критик, публіцист |
Галузь | літературознавство[1], російська література[1], історія літератури[1] і переклад[1] |
Alma mater | Санкт-Петербурзький університет |
Знання мов | російська[2][1] і англійська[1] |
Заклад | Лондонський університет |
Учасник | Перша світова війна |
Членство | СП СРСР |
Рід | d |
Батько | П. Д. Святополк-Мирський |
Мати | d |
|
Князь Дми́тро Петро́вич Святопо́лк-Мирський, (рос. Дмитрий Петрович Святополк-Мирский); (28 серпня [9 вересня] 1890, Харківської губернії — 6 червня 1939 року, ОЛП «Інвалідний», Північно-Східний ВТТ, поблизу Магадана) — літературзнавець, літературний критик, публіцист, писав російською та англійською мовами.
Життєпис
З княжого роду Святополк-Мирських, син державного діяча П. Д. Святополк-Мирського, відомого англофіла, та Катерини Олексіївни, уродженої графині Бобринської (названої на честь Катерини II, від позашлюбного сина якої походили Бобринські), дочки О. В. Бобриньского. Отримав чудову домашню освіту, з дитинства знав кілька іноземних мов.
У довоєнному Петербурзі
Окончил 1-у петербургскую гімназію, його шкільними товаришами були майбутні знамениті філологи — В. М. Жирмунський, А. М. Сухотін, Л. В. Пумпянський. У шкільні роки зацікавився поезією російського символізму, почав писати стихи (дебют — у журналі «Звенья» («Ланки»), що видавав спільно з друзями, у 1906 і 1907 роках вийшло по одному номеру), перекладав Кітса та Верлена. У жовтні — грудні 1907 року багато спілкувався з Михайлом Кузміним (який покладав надії на Мирського і групу його товаришів-гімназистів як на свій літературний гурток), згадується у щоденнику Кузміна та його листуванні з К. А. Сомовим. У 1908 році Святополк-Мірський вступив на факультет східних мов Петербурзького університету, вивчав китайську та японську мови. З 1909 року бував на «Вежі» В'ячеслава Іванова.
У 1911 році випустив збірник «Стихотворения. 1906—1910» («Вірші. 1906—1910»), що демонструє начитаність автора в світовій і російській поезії, стилістично близький «неокласичним» устремлінням постсимволистского покоління (особливо В. О. Комаровського, чию творчість Мирський шанував і пропагував в 1920-1930-х роках; однак, як зазначив С. К. Маковський, «не включив в свою антологію жодного його рядку». Святополк-Мирський писав про Комарівського: "Прекрасний поет, близький до символістів та Анненського, яким я поступився дуже неохоче, — гр. Василь Комаровський, поет, звичайно, несвоєчасний, але обіцяє великі радості тому, хто його відкриє). Микола Гумільов в рецензії «Письма о русской поэзии» («Листи про російську поезію») зазначив «відточені та повнозвучні строфи», але в цілому відніс вірші Святополк-Мирського до «аматорських».
У тому ж 1911 року Мирський був призванний до армії, служив в 4-му лейб-гвардії стрілецькому полку (квартирував у Царськім Селі, звів особисте знайомство з Комаровським та Гумільовим), підпоручик (1912), з 1913 року у відставці, знову навчався у Петербурзькому університеті по відділку класичної філології, брав участь в Товаристві вільної естетики, де познайомився з письменниками та критиками з кола акмеїстів: О. Е. Мандельштамом, А. А. Ахматовою, М. В. Недоброво, В. А Чудовським, (М. М, Пуніним); Святополк-Мирський був членом (Цеху поетів). Написав статтю про метрику російського вірша (втрачена підчас Громадянської війни).
Перша світова війна, білий рух та еміграція
Влітку 1914 року був мобілізований, брав участь у Першій світовій війні (поранений у 1916 році, посилався за антивоєнні висловлювання на Кавказ) і у Громадянській війні на стороні білого руху; тимчасово був начальником штабу 1-ї пехотної дивізії Добровольчої армії А. І. Денікіна. З 1920 року — у еміграції, спершу у Польщі, відтак у Афінах. З 1921 по 1932 рр. жив у Лондоні (часто відвідуючи Париж), читав курс російської літератури у Королівському коледжі Лондонського університету. Видав кілька антологій російської поезії та низку книг та статей про російську літературу англійською мовою; захистив магістерську дисертацію про Пушкіна («Pushkin»; L.-N.Y., 1926). У цей період був цінителем і пропагандистом російського модернізму. Відвідував літературні салони Великої Британії, друкувався в журналі «The Criterion», що виходив під керуванням Т. С. Еліота, зазнав впливу російського формалізму.
Володимир Набоков називав англомовну «Історію російської літератури» Святополка-Мирського «найкращою історією російської літератури будь-якою мовою, включаючи російську».
Євразійство
З 1922 року він — учасник Євразійського руху, однією з найважливіших задач якого бачив зближення еміграції з СРСР. Був закоханий в дружину євразійця (П. П. Сувчинського) Віру Олександрівну Гучкову (дочка (О І. Гучкова), з 1930-х років під впливом Мирського вступила у французьку компартію, була агентом ІНО ОГПУ, виступала як перекладач з російської, англомовний романіст і кінокритик, її псевдонім — Віра Мирська). Серед інших його захоплень — Марина Цвєтаєва (яку підтримував матеріально і запрошував до Великої Британії з поетичними вечорами). У 1926—1928 роках — засновник і співредактор великого євразійського журналу «Версты» (названого однаково зі збіркою Цвєтаєвої), де друкувалися і радянські письменники; в цей період Мирський засуджував символізм і покладав надії на «нове героїчне начало» у творчості Цвєтаєвої, Б. Л. Пастернака і В. В. Маяковського. «Версты» викликали досить різкі відгуки в середовищі еміграції, непримиренної до СРСР, саркастичні оцінки діяльності Мирського належать Івану Буніну, Зінаїді Гіппіус, (Владиславу Ходасевичу).
Повернення до СРСР
До кінця 1920-х Святополк-Мирський помітно переходить на марксистські позиції. У 1928 році відвідав у Сорренто Максима Горького. Його соратник з євразійства (М. С. Трубецький) в 1929 році написав, що Мирський, «ставши марксистом … раптово обездарився і став зовсім нецікавий». У 1931 році вступив до компартії Великої Британії (виступивши з цього приводу з низкою публіцистичних статей в англійській і французькій пресі).
У 1932 році за сприяння Горького переїхав до Радянського Союзу.
У СРСР опублікував низку статей з теорії та історії російської та західної літератури, про сучасну західну літературу (особливо англійську: популяризував Еліота, Джойса, Гакслі та ін.). Публікації Мирського марксистського періоду носили на собі печатку вульгарного соціологізму, хоча в естетичних оцінках вони нерідко оригінальні й точні; їх культурно-просвітницька роль в СРСР була дуже помітна. Книга «Інтелліджентсіа» (1934) констатує полівіння англійських письменників і таврує аполітичних інтелектуалів. У колективній книзі радянських письменників «» (1934), присвяченій будівництву Біломорканалу силами ув'язнених, Мирському належить глава «ГПУ, інженери, проект». Працював над біографією Пушкіна. З 1934 року — член Спілки радянських письменників.
Арешт і смерть
У 1937 році був заарештований, засуджений за «підозрою в шпигунстві» до 8 років виправно-трудових робіт, в червні 1939 помер в таборі під Магаданом. Після порушення нових справ проти «євразійців» (зокрема, арешту С. Я. Ефрона) НКВД 10 жовтня 1939 року постановив етапувати Мирського до Москви для додаткового слідства у ст. 58, п. 1а КК РРФСР (зрада Батьківщині); постанова була затверджена наркомом Л. П. Берією, незважаючи на те, що Мирського до цього часу вже чотири місяці як не було в живих.
Незадовго до арешту Мирський склав і відредагував «Антологію нової англійської поезії» в російських перекладах; книга вийшла друком у 1938 році і отримала заслужену популярність, але ім'я укладача було знято і замінено ім'ям перекладача М. Гутнера («гутнерівська антологія»).
Реабілітований у 1963 році.
Бібліографія
- Кн. Д. Святополк-Мирский. Стихотворения. — СПб., 1911. — 74 с.
- Русская лирика (от Ломоносова до Пастернака). — Берлин, 1922
- Anthology of Russian poetry. — 1924
- Modern Russian Literature. — 1925.
- A History of Russian Literature: From Its Beginnings to 1900 in two volumes. — 1926, 1927; repr. Knopf (1958), [en] (1999)
- Pushkin. — 1926
- A History of Russia. — 1928
- Lenin. — 1931
- Russia: A Social History. — 1931
- The Intelligentsia of Great Britain. — 1935 (пер. автора на англ.)
- Anthology of Modern English Poetry. — 1937 (публ. без разрешения автора)
- Проблема Пушкина // Проблема Пушкина // [Александр Пушкин]. — М.: Журнально-газетное объединение, 1934. — С. 91—112.
- Баратынский // Баратынский Е. А. Полное собрание стихотворений: В 2 т. — Л.: Сов. писатель, 1936. — Т. 1. — 1936. — С. V—XXXIV.
- Моим критикам // Пушкин: Временник Пушкинской комиссии / АН СССР. Ин-т литературы. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1936. — [Вып.] 1. — С. 262—264.
- Литературно-критические статьи. — М.: Советский писатель, 1978.
- Статьи о литературе. — М.: Художественная литература, 1987.
- История русской литературы с древнейших времен по 1925 год. — London: Overseas Publications Interchange Ltd, 1992 (перевела с английского Руфь Зернова).
- Тютчев (К 125-летию со дня рождения) // Поэты и Россия: Статьи. Рецензии. Портреты. Некрологи. — СПб.: Алетейя, 2002. — C. 121—124
- О литературе и искусстве: Статьи и рецензии 1922—1937. — М.: Новое литературное обозрение, 2014. — 616 с. — .
Примітки
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- На Парнасе «Серебряного века». — Мюнхен, 1962.
- В. В. Перхин. Арест, допросы и реабилитация Д. П. Святополк-Мирского // Святополк-Мирский Д. П. Поэты и Россия: Статьи, рецензии, портреты, некрологи / Сост., подг. текстов, прим. и вст. ст. В. В. Перхина. — СПб.: Алетейя, 2002. — 384 с.
- В. В. Перхин Студенческие письма Дмитрия Святополк-Мирского. [ 2019-03-08 у Wayback Machine.]
Література
- Nina Lavroukine et Leonid Tchertkov, D. S. Mirsky: profil critique et bibliographique, Paris, Intitut d'Études Slaves, 1980.
Посилання
- Цветков А. Красный князь
- Hilton Kramer The strange case of D.S. Mirsky(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет