Сацький Віталій

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сацький.

Віталій Антонович Сацький (22 квітня 1930, Пологи — 26 жовтня 2017, Запоріжжя) — радянський український металург, голова правління, генеральний директор ВАТ «Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь“» в 1986—2012 рр. Політичний діяч, народний депутат України 1-го скликання. Герой України (1999).

Сацький Віталій Антонович
рос. Виталий Антонович Сацкий
Народився	22 квітня 1930(1930-04-22) смт Пологи, Запорізька округа, Українська СРР, СРСР
Помер	26 жовтня 2017(2017-10-26) (87 років) Запоріжжя, Україна
Громадянство	СРСР →  Україна
Діяльність	металург, народний депутат України, політик
Alma mater	Національна металургійна академія України
Науковий ступінь	доктор технічних наук^[1] (1996)
Заклад	АрселорМіттал Кривий Ріг
Посада	^d і народний депутат України^[2]
Партія	КПРС
Нагороди	Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня Орден «За заслуги» І ступеня Орден «За заслуги» ІІ ступеня Почесна відзнака Президента України Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
з 11.1954 — секретар комітету комсомолу заводу, з 05.1956 — старший вальцювальник, з 11.1956 — майстер дрібносортного стану прокатного цеху, з 01.1958 — начальник зміни сортопрокатного цеху, з 09.1958 — майстер станів цеху блумінг, з 04.1959 — начальник дрібносортного стану сортопрокатного цеху, з 07.1961 — заступник начальника, з 01.1965 — начальник сортопрокатного цеху № 1, з 08.1965 — начальник прокатного цеху, з 05.1968 — головний прокатник, з 08.1968 — головний інженер — заступник директора, металургійний завод «Криворіжсталь», м.Кривий Ріг. з 01.1980 — директор, Всесоюзного науково-дослідного проектно-конструкторського технологічного інституту механізації праці в чорній металургії і ремонтно-механічних робіт, м. Дніпропетровськ. 03.1983-01.86 — нач., Республіканського промислового об'єднання металургійних підприємств «Укрметалургпром», м. Дніпропетровськ. з 01.1986 — директор, з 09.1988 — генеральний директор, металургійний комбінат «Запоріжсталь». з 02.1997 — голова правління, генеральний директор, ВАТ "Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь». Депутат Запорізької облради (1987-90, 1998—2002). Член Ради експортерів при КМ України (з 02.1999); член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки (з 06.2000). 1999 — довірена особа кандидата у Президенти України Л.Кучми у територіальному виборчому окрузі. Довірена особа кандидата на пост Президента України В.Януковича в ТВО № 78 (2004-05). Академік АІНУ (1994), АГНУ (1993). Автор (співавтор) понад 200 наук. праць, зокрема монографії «Експлуатація безперервних дрібносортних станів» (1965), 132 авторських свідоцтва на винаходи. Член КПРС (1950—1991); віце-президент Запорізького обласного союзу промисловців і підприємців «Потенціал». Помер на 88-му році життя 26 жовтня 2017 року після тривалої хвороби серця. Похований на Запоріжжя. Нагороди Відзнака Президента України «Герой України» з врученням ордена Держави (28 січня 1999) — за визначні трудові досягнення у розвитку металургійної промисловості України Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (16 липня 2009) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної металургійної промисловості, забезпечення виробництва високоякісної продукції та з нагоди Дня працівників металургійної та гірничодобувної промисловості Орден «За заслуги» I ст. (20 квітня 2005) — за визначний особистий внесок у зміцнення економічного потенціалу України, розвиток металургійної промисловості, багаторічну самовіддану працю Орден «За заслуги» II ст. (16 липня 1997) — за заслуги в розвитку металургійного виробництва, освоєння випуску нових видів якісної металопродукції Почесна відзнака Президента України (3 листопада 1993) — за визначний особистий внесок в організацію металургійного виробництва, освоєння випуску нових видів високоякісної металопородукції, виконання важливих державних замовлень Державна премія України в галузі науки і техніки 2001 року — за розробку та впровадження ресурсозберігаючої технології виробництва конкурентоздатного на світовому ринку арматурного прокату нового покоління (у складі колективу) Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1970). Заслужений металург України (1975). Ордени: «Знак Пошани» (1966), Трудового Червоного Прапора (1971). Медаль «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970). Почесний громадянин Запорізької області Вшанування пам'яті У місті Пологи є вулиця Героя України Сацького В.А. Примітки http://sites.znu.edu.ua/cms/index.php?action=news/view_details&news_id=7011&lang=ukr&news_code= http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm Помер колишній глава Запоріжсталі і мільйонер Сацький Указ Президента України від 28 січня 1999 року № 97/99 «Про нагородження відзнакою Президента України "Герой України"» Указ Президента України від 16 липня 2009 року № 552/2009 «Про відзначення державними нагородами України» Указ Президента України від 20 квітня 2005 року № 695/2005 «Про нагородження В. Сацького орденом "За заслуги"» Указ Президента України від 16 липня 1997 року № 649/97 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги" працівників металургійної промисловості» Указ Президента України від 3 листопада 1993 року № 510/93 «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України» Указ Президента України від 3 грудня 2001 року № 1168/2001 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2001 року» . Архів оригіналу за 20 жовтня 2011. Процитовано 1 листопада 2009.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () Джерела та література В. Бузало. Сацький Віталій Антонович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 465. — . Посилання Сацький Віталій Антонович