Сан-Кандідо (італ. San Candido, нім. Innichen) — муніципалітет на півночі Італії, у регіоні Трентіно-Альто-Адідже, провінція Больцано.
Сан-Кандідо San Candido | |
---|---|
Комуна | |
| |
![]() | |
Країна | |
Регіон | ![]() |
Провінція | ![]() |
Код ISTAT | 021077 |
Поштові індекси | 39038 |
Телефонний код | 0474 |
Координати | 46°44′00″ пн. ш. 12°17′00″ сх. д. / 46.73333° пн. ш. 12.28333° сх. д.Координати: 46°44′00″ пн. ш. 12°17′00″ сх. д. / 46.73333° пн. ш. 12.28333° сх. д. |
Висота | 1.175 м.н.р.м. |
Площа | 80 км² |
Населення | 3384 (01-01-2023) |
Густота | 42,3 ос./км² |
Розміщення | |
![]() | |
Мапа | |
Влада | |
Мер | Klaus Rainer (22-9-2020) |
Офіційна сторінка |
Населення — 3352 особи (2018рік).
Сан-Кандідо розташований на відстані близько 540 км на північ від Рима, 120 км на північний схід від Тренто, 80 км на схід від Больцано.
Міський ринок з 1303 року, Сан-Кандідо є сьогодні відомим зимовим і літнім туристичним курортом в Доломітових Альпах, що входить до природного парку [it].
Муніципалітет включає в себе три селища:
- Monte San Candido (Innichberg)
- Prato alla Drava (Winnebach)
- Versciaco (Vierschach)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHlMekl4TDFCaGJtOXlZVzFoWDJScFgxTmhibDlEWVc1a2FXUnZMbXB3Wnk4ek1EZHdlQzFRWVc1dmNtRnRZVjlrYVY5VFlXNWZRMkZ1Wkdsa2J5NXFjR2M9LmpwZw==.jpg)
Сан-Кандідо розташоване у альпах поблизу сідла Доббіако, поза межами альпійського вододілу, коли він перетинає річку Драва, приток Дунаю. Тому Сан-Кандідо та сусіднє Сесто є одними з небагатьох італійських муніципалітетів, які не входять до італійського географічного регіону, оскільки належать до гідрографічного басейну Дунаю.
Покровитель (святий) — San Candido.
Історія
Перші згадки Сан-Кандідо можна простежити 1000 р. до н.е., де іллірійці проходили з південного сходу. Пізніше, а саме в четвертому столітті до н є сліди кельтських поселень, які заснували невелике село.
Римляни починаючи з 15 ст. до н.е. заснували римські провінції Резія і Норіко, до складу яких також входив Сан-Кандідо. Римляни, пристосовуючи античні маршрути, будували деякі дороги в регіоніː від Сан-Кандідо (Littamum для римлян), проходив via in compndium, умовно названий істориками, через Aguntum-Vipitenum, який через Вал Пустерія з'єднував Юлію Августу з гілкою вулиці Клавдія Аугуста, яка з «Понс-Друсі» (Болцано) по долині Ісарко пройшла через перевал Бреннер до «Віпітено» та «Велдідена» (Інсбрук). У Літтамумі вздовж римської дороги було збудовано важливе мансіо (місце відпочинку).
Сан-Кандідо (Інніхен німецькою) є домівкою однойменного абатства Innichen Abbey яке було засноване наприкінці 8 сторіччя та належало до церковного князівства Prince-Bishopric of Freising .
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODVMemt6TDBZbFF6TWxRa055YzNSbGJtZGhibWRmUm5KbGFYTnBibWRmTFY5SmJtNXBZMmhsYmk1cWNHY3ZNekE0Y0hndFJpVkRNeVZDUTNKemRHVnVaMkZ1WjE5R2NtVnBjMmx1WjE4dFgwbHVibWxqYUdWdUxtcHdadz09LmpwZw==.jpg)
У пізньому середньовіччі територія Сан-Кандідо, за своїм максимальним територіальним розширенням, простягалася від Монгуельфо на заході до Абфальтерсбаха на сході, натомість на півдні сягала аж до Кадоре. Протягом 13 століття деякі сім'ї фермерів з Сан-Кандідо колонізували певні землі поблизу сучасного Толміна в Словенії.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOWlMMkl3TDFOaGJsOURZVzVrYVdSdlgxUkRTVjh4T1RNMUxtcHdaeTh5TWpCd2VDMVRZVzVmUTJGdVpHbGtiMTlVUTBsZk1Ua3pOUzVxY0djPS5qcGc=.jpg)
З початком Першої світової війни Сан-Кандідо опинився в тилу, тим самим став лікарняним центром. Під час розділу Тироля між Австрією та Італією в 1918 році Сан-Кандідо теоретично повинен був залишитися в Австрії, опинившись поза межами альпійського вододілу, але з військових причин був призначений до Італії двома великими казармами: Канторі та Друзо, перша досі належить 6-му Альпійському полку.
Демографія
Населення за роками:
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2ZFdzdmRHbHRaV3hwYm1VdlpuaDRlSGt5Ym1ScmFESmllR3M1Tm5oblptOHdPREF5Tm1KNE1HNDBlaTV3Ym1jPS5wbmc=.png)
Станом на 1 січня 2023 року в муніципалітеті офіційно проживало 276 іноземців з 40 країн, серед них 85 громадян країн Євросоюзу та 6 громадян України.
Офіційна мова - італійська, німецька.
Німецькомовне населення - 85,06%
Італомовне населення - 14,64%
Населення, яке користується ладинською мовою, - 0,30%
Сусідні муніципалітети
Галерея зображень
Див. також
Примітки
- Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
- Наведено за італійською вікіпедією (30.05.2024).
- Resident population by sex, municipality and citizenship [Постійне населення за статтю, муніципалітетом і громадянством] (англ.) . ISTAT. Процитовано 12 червня 2024.
![]() | Це незавершена стаття з географії Італії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет