Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сансін (яп. 三線, «три струни») — струнний щипковий інструмент із довгим грифом і корпусом, обтягнутий зміїною шкірою. Привезений із Китаю XIV столітті та поширений на архіпелазі Рюкю.
 | |
| Класифікація | струнні щипкові інструменти |
|---|---|
| Класифікація Горнбостеля-Закса | хордофони |
| Подібні інструменти | саньсянь сямісен |
 Сансін у Вікісховищі | |
Історія та назва
У XIV столітті з Китаю, імовірно з Фуцзяни, був привезений саньсянь, від якого походить сансін. 1575 року в щоденнику японського чиновника вперше з'явилося письмове згадування сансіна як «сяхісен» (яп. しゃひせん). На початку XVIII століття сансін став основним інструментом дворян, а вже в 1710 році ван Рюкю Се Екі заснував посаду придворного майстра сансінів. Виконувати музику на цьому інструменті у ті часи могли тільки знатні чоловіки. У сучасній музиці, крім фолк-музика, жінки рідко на ньому грають.
Через два століття перебування на островах Рюкю сансін з'явився в Японії, де перетворився на національний інструмент сямісен, замінивши біву.
На Окінавських островах літні люди часто називають сансін словом «сямісен», а в решті Японії використовується назва «дзябісен» (яп. 蛇皮線) Також є регіональна назва енагунською — «санті», а в одній народній пісні даний інструмент названий «самісін».
До XX століття музикантів, що грають на сансіні, вважали ледарями, тому що для досягнення професійного рівня витрачається багато часу, яке, на думку окінавців, продуктивніше було б витратити на роботу в полях.
Зовнішній вигляд
Сансін трохи коротший, ніж метрові саньсянь і сямісен. Його звичайна довжина — 75-80 см, а товщина корпусу — 8 см. Нижній поріжок-струнотримач ума (яп. 駒) в сансіна (як і у саньсяня) стоїть на двох ніжках, на відміну від сямісена, у якого струнотримач має плоску основу. Підставки під струни в сансіна немає.
Гриф виготовляється з цільного шматка махагоні або чорного дерева і майже завжди покривається [en].. Корпус інструмента роблять зі шовковиці або камфори. Шовкові або синтетичні струни натягуються у зворотному, порівняно зі сямісеном, порядку. На корпус сансіна натягують імпортовану з Південно-Східної Азії шкіру пітона, але у випадку відсутності зміїної шкіри може використовуватися козяча, а також дерево, папір, синтетичні тканини і навіть парашутний шовк. Після [ja] місцеві жителі стали конструювати музичні інструменти, приробляючи кабель або парашутні стропи-струни до залізних банок, отриманий інструмент отримав назву канкара-сансін (яп. カンカラ三線).
До середини XX століття, через використання у виготовленні інструменту дорогих матеріалів (таких, як зміїна шкіра та дорогі породи дерева), дозволити могли собі лише багаті рюкюсці.
Використання
Звук сансіна схожий на звук сямісен, але уривчастіший. Сансін відіграє центральну роль у рюкюській музиці. Популярне прислів'я говорить: «Освічений китаєць вивішує в кімнаті сувій із поезією, японець — самурайський меч, а рюкюсець виставляє в токонома сансін». Інструмент дав назву жанру придворної музики ута-сансін (яп. 歌三線, «пісня і сансін»), однак вокальна партія належить виконавцю, що грає на сансіні, у всіх жанрах, де він використовується.
У класичному ансамблі, акомпанувальній танцювальній виставі, входило 2-3 сансіна. У XXI столітті кількість виконавців стала не обмежена, а на аматорських концертах часто збирається близько 50 виконавців.
Для гри на сансіні використовується кігтьоподібний 7,5-сантиметрової довжини плектр («цуме» (яп. 爪, «коготь»)) з бичачого або козячого рогу, який надягається на вказівний палець. Також для гри може використовуватися гітарний медіатор чи нігті. На островах Амамі грають довгим тонким бамбуковим плектром, а інструмент налаштовують трохи вище. Виконавець при грі проводить плектром зверху вниз на сильну долю і вгору на слабку. Положення лівої руки на грифі зазвичай не змінюється, на відміну від сямісена; для гри використовується три пальці: вказівний, середній і мізинець.
Для сансіна використовується власна музична нотація — кункунси (яп. 工工四, інші окінавські інструменти використовують загальнояпонську нотацію). Налаштування здійснюється відповідно до одного з чотирьох строїв (1-й і 2-й значно поширеніші).:
- «основний» (яп. 本調子, хон тьо:сі) — між тонкою третьої і середньої другою струнами використовується інтервал кварта, між другою і першою — квінта;
- «ніаге» (яп. 二揚) — квінта і кварта;
- «ітіаге» (яп. 一揚) — мала секунда і квінта;
- «саньяге» (яп. 三揚) — кварта і кварта.
Примітки
- Grove Instruments.
- Gillan, 2016, с. 31.
- Gillan, 2016, с. 32.
- Kishibe, Performance and aesthetics.
- Britannica.
- Gillan, 2016, с. 33.
- Gillan, 2016, с. 34.
- Johnson, 2010, с. 17.
- Garland, 2002, с. 792.
- Gillan, 2016, с. 35.
- Gillan, 2016, с. 33, 35.
- Bhowmik, 2008, с. 146.
- Gillan, 2016, с. 36.
- Kishibe, Instruments.
- Garland, 2002, с. 793.
- Gillan, 2016, с. 37.
Джерела
- The New Grove Dictionary of Musical Instruments / Stanley Sadie. — Macmillan Press Limited, 1984. — Т. 3. — С. 290—291. — .(англ.)
- Henry Mabley Johnson. The Shamisen: Tradition and Diversity. — Brill, 2010. — С. 17. — .(англ.)
- Bhowmik D.L.. Writing Okinawa: Narrative acts of identity and resistance. — Taylor& Francis, 2008. — С. 146. — (Routledge Studies in Asia's Transformations) — .(англ.)
- Gillan M.. Songs from the Edge of Japan: Music-making in Yaeyama and Okinawa. — Taylor& Francis, 2016. — 238 с. — .(англ.)
- The Garland Encyclopedia of World Music / Susan Gamer. — Routledge, 2002. — Т. 7. — .(англ.)
- Samisen (англ.). Британська енциклопедія. Процитовано 29 травня 2016. (англ.)
![image]()
(необхідна підписка) - [en] та ін. Japan, §VIII: Regional traditions (англ.). Oxford University Press. Процитовано 1 травня 2016.
{{}}: Явне використання «та ін.» у:|author=()(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sansin yap 三線 tri struni strunnij shipkovij instrument iz dovgim grifom i korpusom obtyagnutij zmiyinoyu shkiroyu Privezenij iz Kitayu XIV stolitti ta poshirenij na arhipelazi Ryukyu SansinKlasifikaciyastrunni shipkovi instrumentiKlasifikaciya Gornbostelya ZaksahordofoniPodibni instrumentisansyan syamisen Sansin u VikishovishiIstoriya ta nazvaVikonavicya z sansinom U XIV stolitti z Kitayu imovirno z Fuczyani buv privezenij sansyan vid yakogo pohodit sansin 1575 roku v shodenniku yaponskogo chinovnika vpershe z yavilosya pismove zgaduvannya sansina yak syahisen yap しゃひせん Na pochatku XVIII stolittya sansin stav osnovnim instrumentom dvoryan a vzhe v 1710 roci van Ryukyu Se Eki zasnuvav posadu pridvornogo majstra sansiniv Vikonuvati muziku na comu instrumenti u ti chasi mogli tilki znatni choloviki U suchasnij muzici krim folk muzika zhinki ridko na nomu grayut Cherez dva stolittya perebuvannya na ostrovah Ryukyu sansin z yavivsya v Yaponiyi de peretvorivsya na nacionalnij instrument syamisen zaminivshi bivu Na Okinavskih ostrovah litni lyudi chasto nazivayut sansin slovom syamisen a v reshti Yaponiyi vikoristovuyetsya nazva dzyabisen yap 蛇皮線 Takozh ye regionalna nazva enagunskoyu santi a v odnij narodnij pisni danij instrument nazvanij samisin Do XX stolittya muzikantiv sho grayut na sansini vvazhali ledaryami tomu sho dlya dosyagnennya profesijnogo rivnya vitrachayetsya bagato chasu yake na dumku okinavciv produktivnishe bulo b vitratiti na robotu v polyah Zovnishnij viglyadKankara sansin Sansin trohi korotshij nizh metrovi sansyan i syamisen Jogo zvichajna dovzhina 75 80 sm a tovshina korpusu 8 sm Nizhnij porizhok strunotrimach uma yap 駒 v sansina yak i u sansyanya stoyit na dvoh nizhkah na vidminu vid syamisena u yakogo strunotrimach maye plosku osnovu Pidstavki pid struni v sansina nemaye Grif vigotovlyayetsya z cilnogo shmatka mahagoni abo chornogo dereva i majzhe zavzhdi pokrivayetsya en Korpus instrumenta roblyat zi shovkovici abo kamfori Shovkovi abo sintetichni struni natyaguyutsya u zvorotnomu porivnyano zi syamisenom poryadku Na korpus sansina natyaguyut importovanu z Pivdenno Shidnoyi Aziyi shkiru pitona ale u vipadku vidsutnosti zmiyinoyi shkiri mozhe vikoristovuvatisya kozyacha a takozh derevo papir sintetichni tkanini i navit parashutnij shovk Pislya ja miscevi zhiteli stali konstruyuvati muzichni instrumenti priroblyayuchi kabel abo parashutni stropi struni do zaliznih banok otrimanij instrument otrimav nazvu kankara sansin yap カンカラ三線 Do seredini XX stolittya cherez vikoristannya u vigotovlenni instrumentu dorogih materialiv takih yak zmiyina shkira ta dorogi porodi dereva dozvoliti mogli sobi lishe bagati ryukyusci VikoristannyaPorivnyannya plektriv gitari sansina i amamijskogo sansina syamisena Zvuk sansina shozhij na zvuk syamisen ale urivchastishij Sansin vidigraye centralnu rol u ryukyuskij muzici Populyarne prisliv ya govorit Osvichenij kitayec vivishuye v kimnati suvij iz poeziyeyu yaponec samurajskij mech a ryukyusec vistavlyaye v tokonoma sansin Instrument dav nazvu zhanru pridvornoyi muziki uta sansin yap 歌三線 pisnya i sansin odnak vokalna partiya nalezhit vikonavcyu sho graye na sansini u vsih zhanrah de vin vikoristovuyetsya U klasichnomu ansambli akompanuvalnij tancyuvalnij vistavi vhodilo 2 3 sansina U XXI stolitti kilkist vikonavciv stala ne obmezhena a na amatorskih koncertah chasto zbirayetsya blizko 50 vikonavciv Dlya gri na sansini vikoristovuyetsya kigtopodibnij 7 5 santimetrovoyi dovzhini plektr cume yap 爪 kogot z bichachogo abo kozyachogo rogu yakij nadyagayetsya na vkazivnij palec Takozh dlya gri mozhe vikoristovuvatisya gitarnij mediator chi nigti Na ostrovah Amami grayut dovgim tonkim bambukovim plektrom a instrument nalashtovuyut trohi vishe Vikonavec pri gri provodit plektrom zverhu vniz na silnu dolyu i vgoru na slabku Polozhennya livoyi ruki na grifi zazvichaj ne zminyuyetsya na vidminu vid syamisena dlya gri vikoristovuyetsya tri palci vkazivnij serednij i mizinec Dlya sansina vikoristovuyetsya vlasna muzichna notaciya kunkunsi yap 工工四 inshi okinavski instrumenti vikoristovuyut zagalnoyaponsku notaciyu Nalashtuvannya zdijsnyuyetsya vidpovidno do odnogo z chotiroh stroyiv 1 j i 2 j znachno poshirenishi osnovnij yap 本調子 hon to si mizh tonkoyu tretoyi i serednoyi drugoyu strunami vikoristovuyetsya interval kvarta mizh drugoyu i pershoyu kvinta niage yap 二揚 kvinta i kvarta itiage yap 一揚 mala sekunda i kvinta sanyage yap 三揚 kvarta i kvarta Stroyi sansinaPrimitkiGrove Instruments Gillan 2016 s 31 Gillan 2016 s 32 Kishibe Performance and aesthetics Britannica Gillan 2016 s 33 Gillan 2016 s 34 Johnson 2010 s 17 Garland 2002 s 792 Gillan 2016 s 35 Gillan 2016 s 33 35 Bhowmik 2008 s 146 Gillan 2016 s 36 Kishibe Instruments Garland 2002 s 793 Gillan 2016 s 37 DzherelaThe New Grove Dictionary of Musical Instruments Stanley Sadie Macmillan Press Limited 1984 T 3 S 290 291 ISBN 0 943818 05 2 angl Henry Mabley Johnson The Shamisen Tradition and Diversity Brill 2010 S 17 ISBN 9789004181373 angl Bhowmik D L Writing Okinawa Narrative acts of identity and resistance Taylor amp Francis 2008 S 146 Routledge Studies in Asia s Transformations ISBN 9781135973018 angl Gillan M Songs from the Edge of Japan Music making in Yaeyama and Okinawa Taylor amp Francis 2016 238 s ISBN 9781317052630 angl The Garland Encyclopedia of World Music Susan Gamer Routledge 2002 T 7 ISBN 0 8240 6041 5 angl Samisen angl Britanska enciklopediya Procitovano 29 travnya 2016 angl neobhidna pidpiska en ta in Japan VIII Regional traditions angl Oxford University Press Procitovano 1 travnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka angl