Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рі́чка — село в Україні, у Міжгірському районі Закарпатської області. Входить до складу Пилипецької сільської громади.
| село Річка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Міжгірський район |
| Громада | Пилипецька сільська |
| Код КАТОТТГ | UA21120210090073545 |
| Основні дані | |
| Населення | 817 |
| Поштовий індекс | 90030 |
| Телефонний код | +380 3146 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°35′19″ пн. ш. 23°22′27″ сх. д. / 48.58861° пн. ш. 23.37417° сх. д.Координати: 48°35′19″ пн. ш. 23°22′27″ сх. д. / 48.58861° пн. ш. 23.37417° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 555 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90030, Закарпатська обл., Міжгірський р-н, с. Річка, 75 |
| Карта | |
  Річка | |
 Річка | |
| Мапа | |
Історія
Існує легенда про братів: «Жив, був один чоловік. Було в нього три сини: Річкай, Тюшкай, Лозян. І пішли всі три брати у світ щастя шукати. Потрапили вони у наші краї тай порадилися, що хто де поселиться. Там, де брати поселилися, росли лише ліси. І стали вони рубати ліси, щоб побудувати собі хати. Річкай поселився тут, де знаходиться наше село. А Тюшкай в сусідньому селі теж побудував собі хату. І не знали ні Річкай, ні Тюшкай як розподілити землі. Домовилися, що будуть вранці іти один одному назустріч. Де зустрінуться, там і буде границя. Річкай любив рано вставати. Вставши раненько, пішов на зустріч своєму брату Тюшкаю. Іде Річкай, іде і вже пройшов досить багато. Дивиться-дивиться і ніде не бачить свого брата. Тюшкай заснув, коли прокинувся, то вже давно зійшло сонце. Він схопився і побіг назустріч своєму брату. Та пройшовши небагато, він зустрів його. Тюшкаю було жаль, що в брата більше землі, ніж в нього. Та вони розійшлися по-дружньому. І де жив Річкай, то село назвали Річкою, а де Тюшкай — Тюшкою.»
Перша згадка у 1600-році під назвою Rychke, інші згадки: 1646-Riczka, 1715-, 1725-та 1773-Ricska, 1808- Ricska, Rička, Ryčka, 1828-Ricska, 1913-Kispatak, 1925- Rička, 1944-Ricska, Речка,1983-Річка, Речка.
У 1715 році це село згадується під угорською назвою Кіш-потік, тобто Малий потік. Можливо, така назва пов'язана з тим, що у межах села є залізисто-кислі мінеральні води. Місцеві жителі нараховують від 7 до 13 таких джерел. Одне з них — «Квас» — розташоване у центрі села. На відміну від інших, аналогічних джерел, цей тип води не залишає жовтого залізистого осаду і є відмінним напоєм для втамування спраги.
У 1950-1970-х рр. у селі працювало кілька народних малярів, які виконували свої роботи на склі.
релігія
храм Введення пр. Богородиці. XVIII ст.
У невеличкому селі (нині тут 12 дворів) стоїть унікальна церковна споруда. Важко визначити її вік, але все свідчить про те, що у XVIII ст. церква вже була збудована. Згідно з однією з версій, церкву перенесено в Павловець з сусідньої Річки, але, найімовірніше, церкву утворено шляхом прибудови нави і вівтарного зрубу до більш давньої дзвіниці, Розповідають також, що церкву самотужки збудував один житель села. Відомості зовсім небагаті, але слід бути вдячними долі, що зберегла до нашого часу цю унікальну споруду — єдину з малих церков XVIII ст. Церква св. арх. Михайла. 1900.
храм св. арх. Михайла. 1900.
Остання дерев'яна церква згоріла, її місце на кладовищі позначене хрестом.
У 1751 р. згадують дерев'яну церкву св. Миколи з двома дзвонами, в поганому стані, слабо вкриту шинґлами. «Образи старі. Не знати от кого благословенна… Книги церковні всі. Звони два, кажут благословенні…»
У 1801 р. є згадка про стару дерев'яну церкву на 160 вірників, яку постійно ремонтували.
Теперішня церква є типовою мурованою базилікою, спорудженою з 1887 до 1900 р. Значне оновлення храму за проектом інженера Е. Еґреші відбулося в 1941 р.
Поряд у 1955 р. збудували муровану каплицю.
За повідомленням волівського православного священика Дмитра Росохи в церковному календарі за 1943 р., в селі Річка православні вірники самі, без священика почали будувати ще одну церкву.
присілки
Присілок Потік- адміністративно відноситься до сусіднього села Буковець ,але географічно ближче до Річки та з'єднане з Річкою однією дорогою , в Закарпатській області
Присілок Павловець - налічує на 2024 чотири господарства . Два з яких відносяться адміністративно до села Буковець,а інші два до села Річка. З Річкою з'єднані гірською дорогою. Місцеві називають Павловець малі чехи. a
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 900 осіб, з яких 403 чоловіки та 497 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 928 осіб.
Станом на 21 листопада 2020 року, населення становить 890 осіб. З яких: Приблизно 200 дітей (від 1 до 18 років) Приблизно 690 осіб. (Від 18 років)
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,15 % |
| російська | 0,74 % |
Туристичні місця
Село Річка розташоване в мальовничій місцевості в передгір'ї Боржавського хребта. Село відоме достатком мінеральних джерел різної степені газованості. У центрі села поряд з сільською радою є колодязь з слабогазованою мінеральною водою. Ця вода має унікальні властивості. На відміну від інших, аналогічних джерел, цей тип води не залишає жовтого залізистого осаду і є відмінним напоєм для втамування спраги. Річка приваблює шанувальників екстремального спорту. Частими гостями тут є байкери, які спускаються з полонини Боржава (Причиною є зручний під'їзд до хребта) У селі активно розвивається готельно-ресторанна справа. Заклад відпочинку Вілла Річка з басейном , Справжня Казка , Котедж затишок та база Річка вже стали улюбленим місцем відпочинку для багатьох сімей з України та інших країн.
Річка — одне з небагатьох сіл в Україні, де зберігається традиція виробництва гунь (гуцульського верхнього одягу з овечої вовни).понад 100 років нащадки Кордів підтримують у порядку та чистоті родинну гордість — природну машину — валило. Нині на черзі до Кордового валила не тільки односельці, але й мешканці сусідніх сіл.
Поблизу села починається один з туристичних маршрутів на Боржаву.
туристичний маршрут "Шлях гуні"
У закарпатському селі Річка, єдиному, де виготовляють гуні, створили культурний маршрут для туристів “Шлях гуні”.
Культурний маршрут популяризує традиційне господарювання та народне ремесло – виробництво речей з натуральної вовни, зокрема гуні та інші вироби з овечої вовни. Туристичний маршрут є інноваційним продуктом, який поєднує природні ландшафти полонини Боржава, традиційне полонинське господарювання і виробництво одягу з овечої шерсті народними майстрами.
Головними дистанціями маршруту "Шлях гуні" є:
- промаркований пішохідний туристичний маршрут в селі Річка;
- навчальна анімація від виробників традиційного одягу в регіоні.
Найбільш відомим і впізнаваними елементом традиційного народного одягу мешканців Закарпаття в наш час є гуня. Пошита з грубої вовняної тканини з характерним довгим ворсом на зовнішньому боці, гуня надійно захищала свого власника від холоду та опадів. Носили гуню і чоловіки, і жінки, поширена вона була майже в усіх районах Закарпаття. Виготовлення гуні тісно пов’язане з традиційним господарюванням у Карпатському регіоні. Сировиною для цього виробу слугує овеча вовна, яку зістригали з тварин навесні. З обробленої вовни отримували нитки, з яких на ткацьких верстатах ткали грубу тканину. Крій гуні має архаїчний характер, зшивають два шматки сукна, горловину обробляють кольоровими нитками. Кінцевим етапом виробництва є обробка гуні протічною водою у «валилі», спеціальному пристрої на річці чи гірському потічку.
Зазвичай, гуню носять накинутою на плечі і зав’язаною на грудях довгими шнурками. Найбільш були поширені гуні білого кольору, але зустрічаються і сірі та чорні. Різниться і довжина крою. В деяких місцевостях Закарпаття гуня мала і обрядове значення, її одягали молодята під час весільних обрядів. Тепер гуню одягають учасники фольклорних колективів, популярна вона і серед сучасних прихильників одягу в стилі «етно».
маршрут:
Починається культурний маршрут у верховинському селі Річка, що на Міжгірщини. Воно розташовано на висоті 550 м н.р.м., у мальовничій улоговині між Карпатським вододільним хребтом та Боржавськими полонинами. З давніх-давен тут займались скотарством та землеробством, збором ягід та грибів. Краса цієї місцини, стародавні традиції й архаїка приваблюють у Річку чисельних туристів.
Радіальний маршрут може бути як одноденним, так і дводенним.Загальна протяжність пішохідної стежки культурного маршруту “Шлях гуні” 15,9 км. Він зацікавить як туристів новачків, так і досвідчених мандрівників.
Від автобусної зупинки, магазину та інформаційних стендів, що розповідають про історію, культуру та традиції села, дорога веде повз церкву св. арх. Михайла 1900 р. та будівлю сільської ради. Йдучи Річкою повз заквітчані охайні обійстя, різнобарвні будинки, знайомимось з повсякденним життям мешканців гірського села.
Піднімаємось вище і бачимо розлогі луки-сінокоси, городи де селяни століттями обробляють землю, саджають картоплю, кукурудзу, косять сіно та збирають врожаї. Це чудовий майданчик для фотосесії з гарним ракурсом Боржавських полонин, села Річки та навколишнього ландшафту.
Узлісся зустрічає вільхою, березами, горобиною та галявинами з різнотрав’ям. Далі починається стрімкий підйом через ліс, де основною породою є бук з домішками грабу, явору, смереки та ялиці. Звісно, що ліс цей населений типовими для регіону тваринами, а саме – кабан, косуля, олень, лисиця, заєць вовк, ведмідь. Їх тяжко зустріти на туристичному шляху. Вони оминають людей і мають достатньо харчів у дикій природі. А ось після дощу можна зустріти ендеміка Карпат – саламандру. Плямисті ящірки виповзають із своїх підтоплених схованок на стежку обсохнути.
З під лісної завіси потрапляємо на полонину: луки, де з прадавніх часів випасали худобу. Ці високогір’я колись були вільховим та буковим криволіссям. Скотарі-валахи, що прийшли сюди з півдня ховаючись від турок-османів, почали вирубувати та випалювати чагарники, звільнивши величезні території під пасовища. Полонини порослі білоусом, заростями чорники-яфини, брусниці, серед яких зрідка зустрічаються кущі лохини. Квітучих рослин тут багато, але найяскравіші з них це арніка, що квітне на початку літа, зніт та звіробій в середині літа, тирлич на початку осені.
Цікаве походження назви «Боржава». Два тисячоліття тому Карпатами пройшли тюркські племена булгар, залишивши нам в спадщину багато топонімів. Зокрема їх мовою «боржава» –це «крижана вода». І дійсно, на схилах Боржавських полонин беруть початок кілька потужних річок регіону з кришталево чистою холодною водою.
На хребет виходимо під горою Звір (1115 м) і продовжуємо рух у напрямку вершини Кругла (1208 м). Далі перед нами гора Кичера ( 1257 м ), перед підйомом на яку, з лівої сторони від дороги, джерело. Це чудове місце для відпочинку та ночівлі. Після Кичери невеликий спуск та підйом на гору Широку (1257 м). Перед наступною вершиною Граб (1374 м) маршрут звертає праворуч.
Стежка біжить до низу, серед заростей чорниці-яфини, в напрямку верхньої межі лісу. Заводить у величну бучину. Бук – основна порода в Карпатах і в усій Центральній та Північно-західній Європі. Це слово подібне у багатьох європейських мовах. У сезон ліс повний грибів, але збирати їх можна тільки обізнаним грибарям.
Далі на маршруті серед лісу й галявин туристів чекає невелике озерце, яке називають озеро Босоркань ( босорканями на Закарпатті називають відьом). З ким місцеві мешканці пов’язують багато таємничих легенд та історій, . Від нього дорога сходить на поля біля сусіднього с Річкою села Потік, виводить до новозведенного Свято-Троїцького монастиря, а спускається, до вже добре знайомого села Річка– початкового пункту нашого маршруту.
Заклади проживання і відпочинку в селі
- Вілла Річка @VillaRichka ( https://www.facebook.com/VillaRichka/ [ 16 лютого 2022 у Wayback Machine.] )
- Котедж Затишок
- Котеджний комплекс Річка"
Примітки
- Országos Széchényi Könyvtár / Hungarian National Library (25 травня 2003). . mek.oszk.hu. Архів оригіналу за 23 лютого 2011. Процитовано 13 червня 2021.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- karpaty.info. . www.karpaty.info (укр.). Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.
- . www.hunyaroad.com (укр.). Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 22 січня 2021.
Посилання
- Погода в селі [ 5 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Цікаве Закарпаття: Гірське село Річка http://karpatnews.in.ua/news/2995-tsikave-zakarpattia-hirske-selo-richka.htm [ 25 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- . Закарпаття онлайн. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ri chka selo v Ukrayini u Mizhgirskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti Vhodit do skladu Pilipeckoyi silskoyi gromadi selo Richka Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Mizhgirskij rajon Gromada Pilipecka silska Kod KATOTTG UA21120210090073545 Osnovni dani Naselennya 817 Poshtovij indeks 90030 Telefonnij kod 380 3146 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 35 19 pn sh 23 22 27 sh d 48 58861 pn sh 23 37417 sh d 48 58861 23 37417 Koordinati 48 35 19 pn sh 23 22 27 sh d 48 58861 pn sh 23 37417 sh d 48 58861 23 37417 Serednya visota nad rivnem morya 555 m Misceva vlada Adresa radi 90030 Zakarpatska obl Mizhgirskij r n s Richka 75 Karta Richka Richka Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Richka znachennya IstoriyaIsnuye legenda pro brativ Zhiv buv odin cholovik Bulo v nogo tri sini Richkaj Tyushkaj Lozyan I pishli vsi tri brati u svit shastya shukati Potrapili voni u nashi krayi taj poradilisya sho hto de poselitsya Tam de brati poselilisya rosli lishe lisi I stali voni rubati lisi shob pobuduvati sobi hati Richkaj poselivsya tut de znahoditsya nashe selo A Tyushkaj v susidnomu seli tezh pobuduvav sobi hatu I ne znali ni Richkaj ni Tyushkaj yak rozpodiliti zemli Domovilisya sho budut vranci iti odin odnomu nazustrich De zustrinutsya tam i bude granicya Richkaj lyubiv rano vstavati Vstavshi ranenko pishov na zustrich svoyemu bratu Tyushkayu Ide Richkaj ide i vzhe projshov dosit bagato Divitsya divitsya i nide ne bachit svogo brata Tyushkaj zasnuv koli prokinuvsya to vzhe davno zijshlo sonce Vin shopivsya i pobig nazustrich svoyemu bratu Ta projshovshi nebagato vin zustriv jogo Tyushkayu bulo zhal sho v brata bilshe zemli nizh v nogo Ta voni rozijshlisya po druzhnomu I de zhiv Richkaj to selo nazvali Richkoyu a de Tyushkaj Tyushkoyu Persha zgadka u 1600 roci pid nazvoyu Rychke inshi zgadki 1646 Riczka 1715 1725 ta 1773 Ricska 1808 Ricska Ricka Rycka 1828 Ricska 1913 Kispatak 1925 Ricka 1944 Ricska Rechka 1983 Richka Rechka U 1715 roci ce selo zgaduyetsya pid ugorskoyu nazvoyu Kish potik tobto Malij potik Mozhlivo taka nazva pov yazana z tim sho u mezhah sela ye zalizisto kisli mineralni vodi Miscevi zhiteli narahovuyut vid 7 do 13 takih dzherel Odne z nih Kvas roztashovane u centri sela Na vidminu vid inshih analogichnih dzherel cej tip vodi ne zalishaye zhovtogo zalizistogo osadu i ye vidminnim napoyem dlya vtamuvannya spragi U 1950 1970 h rr u seli pracyuvalo kilka narodnih malyariv yaki vikonuvali svoyi roboti na skli religiya hram Vvedennya pr Bogorodici XVIII st U nevelichkomu seli nini tut 12 dvoriv stoyit unikalna cerkovna sporuda Vazhko viznachiti yiyi vik ale vse svidchit pro te sho u XVIII st cerkva vzhe bula zbudovana Zgidno z odniyeyu z versij cerkvu pereneseno v Pavlovec z susidnoyi Richki ale najimovirnishe cerkvu utvoreno shlyahom pribudovi navi i vivtarnogo zrubu do bilsh davnoyi dzvinici Rozpovidayut takozh sho cerkvu samotuzhki zbuduvav odin zhitel sela Vidomosti zovsim nebagati ale slid buti vdyachnimi doli sho zberegla do nashogo chasu cyu unikalnu sporudu yedinu z malih cerkov XVIII st Cerkva sv arh Mihajla 1900 hram sv arh Mihajla 1900 Ostannya derev yana cerkva zgorila yiyi misce na kladovishi poznachene hrestom U 1751 r zgaduyut derev yanu cerkvu sv Mikoli z dvoma dzvonami v poganomu stani slabo vkritu shinglami Obrazi stari Ne znati ot kogo blagoslovenna Knigi cerkovni vsi Zvoni dva kazhut blagoslovenni U 1801 r ye zgadka pro staru derev yanu cerkvu na 160 virnikiv yaku postijno remontuvali Teperishnya cerkva ye tipovoyu murovanoyu bazilikoyu sporudzhenoyu z 1887 do 1900 r Znachne onovlennya hramu za proektom inzhenera E Egreshi vidbulosya v 1941 r Poryad u 1955 r zbuduvali murovanu kaplicyu Za povidomlennyam volivskogo pravoslavnogo svyashenika Dmitra Rosohi v cerkovnomu kalendari za 1943 r v seli Richka pravoslavni virniki sami bez svyashenika pochali buduvati she odnu cerkvu prisilki Prisilok Potik administrativno vidnositsya do susidnogo sela Bukovec ale geografichno blizhche do Richki ta z yednane z Richkoyu odniyeyu dorogoyu v Zakarpatskij oblasti Prisilok Pavlovec nalichuye na 2024 chotiri gospodarstva Dva z yakih vidnosyatsya administrativno do sela Bukovec a inshi dva do sela Richka Z Richkoyu z yednani girskoyu dorogoyu Miscevi nazivayut Pavlovec mali chehi aNaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 900 osib z yakih 403 choloviki ta 497 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 928 osib Stanom na 21 listopada 2020 roku naselennya stanovit 890 osib Z yakih Priblizno 200 ditej vid 1 do 18 rokiv Priblizno 690 osib Vid 18 rokiv Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 15 rosijska 0 74 Turistichni miscyaSelo Richka roztashovane v malovnichij miscevosti v peredgir yi Borzhavskogo hrebta Selo vidome dostatkom mineralnih dzherel riznoyi stepeni gazovanosti U centri sela poryad z silskoyu radoyu ye kolodyaz z slabogazovanoyu mineralnoyu vodoyu Cya voda maye unikalni vlastivosti Na vidminu vid inshih analogichnih dzherel cej tip vodi ne zalishaye zhovtogo zalizistogo osadu i ye vidminnim napoyem dlya vtamuvannya spragi Richka privablyuye shanuvalnikiv ekstremalnogo sportu Chastimi gostyami tut ye bajkeri yaki spuskayutsya z polonini Borzhava Prichinoyu ye zruchnij pid yizd do hrebta U seli aktivno rozvivayetsya gotelno restoranna sprava Zaklad vidpochinku Villa Richka z basejnom Spravzhnya Kazka Kotedzh zatishok ta baza Richka vzhe stali ulyublenim miscem vidpochinku dlya bagatoh simej z Ukrayini ta inshih krayin Richka odne z nebagatoh sil v Ukrayini de zberigayetsya tradiciya virobnictva gun guculskogo verhnogo odyagu z ovechoyi vovni ponad 100 rokiv nashadki Kordiv pidtrimuyut u poryadku ta chistoti rodinnu gordist prirodnu mashinu valilo Nini na cherzi do Kordovogo valila ne tilki odnoselci ale j meshkanci susidnih sil Poblizu sela pochinayetsya odin z turistichnih marshrutiv na Borzhavu turistichnij marshrut Shlyah guni U zakarpatskomu seli Richka yedinomu de vigotovlyayut guni stvorili kulturnij marshrut dlya turistiv Shlyah guni Kulturnij marshrut populyarizuye tradicijne gospodaryuvannya ta narodne remeslo virobnictvo rechej z naturalnoyi vovni zokrema guni ta inshi virobi z ovechoyi vovni Turistichnij marshrut ye innovacijnim produktom yakij poyednuye prirodni landshafti polonini Borzhava tradicijne poloninske gospodaryuvannya i virobnictvo odyagu z ovechoyi shersti narodnimi majstrami Golovnimi distanciyami marshrutu Shlyah guni ye promarkovanij pishohidnij turistichnij marshrut v seli Richka navchalna animaciya vid virobnikiv tradicijnogo odyagu v regioni Najbilsh vidomim i vpiznavanimi elementom tradicijnogo narodnogo odyagu meshkanciv Zakarpattya v nash chas ye gunya Poshita z gruboyi vovnyanoyi tkanini z harakternim dovgim vorsom na zovnishnomu boci gunya nadijno zahishala svogo vlasnika vid holodu ta opadiv Nosili gunyu i choloviki i zhinki poshirena vona bula majzhe v usih rajonah Zakarpattya Vigotovlennya guni tisno pov yazane z tradicijnim gospodaryuvannyam u Karpatskomu regioni Sirovinoyu dlya cogo virobu sluguye ovecha vovna yaku zistrigali z tvarin navesni Z obroblenoyi vovni otrimuvali nitki z yakih na tkackih verstatah tkali grubu tkaninu Krij guni maye arhayichnij harakter zshivayut dva shmatki sukna gorlovinu obroblyayut kolorovimi nitkami Kincevim etapom virobnictva ye obrobka guni protichnoyu vodoyu u valili specialnomu pristroyi na richci chi girskomu potichku Zazvichaj gunyu nosyat nakinutoyu na plechi i zav yazanoyu na grudyah dovgimi shnurkami Najbilsh buli poshireni guni bilogo koloru ale zustrichayutsya i siri ta chorni Riznitsya i dovzhina kroyu V deyakih miscevostyah Zakarpattya gunya mala i obryadove znachennya yiyi odyagali molodyata pid chas vesilnih obryadiv Teper gunyu odyagayut uchasniki folklornih kolektiviv populyarna vona i sered suchasnih prihilnikiv odyagu v stili etno marshrut Pochinayetsya kulturnij marshrut u verhovinskomu seli Richka sho na Mizhgirshini Vono roztashovano na visoti 550 m n r m u malovnichij ulogovini mizh Karpatskim vododilnim hrebtom ta Borzhavskimi poloninami Z davnih daven tut zajmalis skotarstvom ta zemlerobstvom zborom yagid ta gribiv Krasa ciyeyi miscini starodavni tradiciyi j arhayika privablyuyut u Richku chiselnih turistiv Radialnij marshrut mozhe buti yak odnodennim tak i dvodennim Zagalna protyazhnist pishohidnoyi stezhki kulturnogo marshrutu Shlyah guni 15 9 km Vin zacikavit yak turistiv novachkiv tak i dosvidchenih mandrivnikiv Vid avtobusnoyi zupinki magazinu ta informacijnih stendiv sho rozpovidayut pro istoriyu kulturu ta tradiciyi sela doroga vede povz cerkvu sv arh Mihajla 1900 r ta budivlyu silskoyi radi Jduchi Richkoyu povz zakvitchani ohajni obijstya riznobarvni budinki znajomimos z povsyakdennim zhittyam meshkanciv girskogo sela Pidnimayemos vishe i bachimo rozlogi luki sinokosi gorodi de selyani stolittyami obroblyayut zemlyu sadzhayut kartoplyu kukurudzu kosyat sino ta zbirayut vrozhayi Ce chudovij majdanchik dlya fotosesiyi z garnim rakursom Borzhavskih polonin sela Richki ta navkolishnogo landshaftu Uzlissya zustrichaye vilhoyu berezami gorobinoyu ta galyavinami z riznotrav yam Dali pochinayetsya strimkij pidjom cherez lis de osnovnoyu porodoyu ye buk z domishkami grabu yavoru smereki ta yalici Zvisno sho lis cej naselenij tipovimi dlya regionu tvarinami a same kaban kosulya olen lisicya zayec vovk vedmid Yih tyazhko zustriti na turistichnomu shlyahu Voni ominayut lyudej i mayut dostatno harchiv u dikij prirodi A os pislya doshu mozhna zustriti endemika Karpat salamandru Plyamisti yashirki vipovzayut iz svoyih pidtoplenih shovanok na stezhku obsohnuti Z pid lisnoyi zavisi potraplyayemo na poloninu luki de z pradavnih chasiv vipasali hudobu Ci visokogir ya kolis buli vilhovim ta bukovim krivolissyam Skotari valahi sho prijshli syudi z pivdnya hovayuchis vid turok osmaniv pochali virubuvati ta vipalyuvati chagarniki zvilnivshi velichezni teritoriyi pid pasovisha Polonini porosli bilousom zarostyami chorniki yafini brusnici sered yakih zridka zustrichayutsya kushi lohini Kvituchih roslin tut bagato ale najyaskravishi z nih ce arnika sho kvitne na pochatku lita znit ta zvirobij v seredini lita tirlich na pochatku oseni Cikave pohodzhennya nazvi Borzhava Dva tisyacholittya tomu Karpatami projshli tyurkski plemena bulgar zalishivshi nam v spadshinu bagato toponimiv Zokrema yih movoyu borzhava ce krizhana voda I dijsno na shilah Borzhavskih polonin berut pochatok kilka potuzhnih richok regionu z krishtalevo chistoyu holodnoyu vodoyu Na hrebet vihodimo pid goroyu Zvir 1115 m i prodovzhuyemo ruh u napryamku vershini Krugla 1208 m Dali pered nami gora Kichera 1257 m pered pidjomom na yaku z livoyi storoni vid dorogi dzherelo Ce chudove misce dlya vidpochinku ta nochivli Pislya Kicheri nevelikij spusk ta pidjom na goru Shiroku 1257 m Pered nastupnoyu vershinoyu Grab 1374 m marshrut zvertaye pravoruch Stezhka bizhit do nizu sered zarostej chornici yafini v napryamku verhnoyi mezhi lisu Zavodit u velichnu buchinu Buk osnovna poroda v Karpatah i v usij Centralnij ta Pivnichno zahidnij Yevropi Ce slovo podibne u bagatoh yevropejskih movah U sezon lis povnij gribiv ale zbirati yih mozhna tilki obiznanim gribaryam Dali na marshruti sered lisu j galyavin turistiv chekaye nevelike ozerce yake nazivayut ozero Bosorkan bosorkanyami na Zakarpatti nazivayut vidom Z kim miscevi meshkanci pov yazuyut bagato tayemnichih legend ta istorij Vid nogo doroga shodit na polya bilya susidnogo s Richkoyu sela Potik vivodit do novozvedennogo Svyato Troyickogo monastirya a spuskayetsya do vzhe dobre znajomogo sela Richka pochatkovogo punktu nashogo marshrutu Zakladi prozhivannya i vidpochinku v seli Villa Richka VillaRichka https www facebook com VillaRichka 16 lyutogo 2022 u Wayback Machine Kotedzh Zatishok Kotedzhnij kompleks Richka PrimitkiOrszagos Szechenyi Konyvtar Hungarian National Library 25 travnya 2003 mek oszk hu Arhiv originalu za 23 lyutogo 2011 Procitovano 13 chervnya 2021 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 karpaty info www karpaty info ukr Arhiv originalu za 9 lyutogo 2019 Procitovano 9 lyutogo 2019 www hunyaroad com ukr Arhiv originalu za 10 sichnya 2022 Procitovano 22 sichnya 2021 PosilannyaPogoda v seli 5 bereznya 2008 u Wayback Machine Cikave Zakarpattya Girske selo Richka http karpatnews in ua news 2995 tsikave zakarpattia hirske selo richka htm 25 kvitnya 2017 u Wayback Machine Zakarpattya onlajn Arhiv originalu za 9 lyutogo 2019 Procitovano 9 lyutogo 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi