Ружанський плацдарм

Ружанський плацдарм — один із кількох радянських плацдармів на правому березі річки Нарва поблизу містечка (Ружан), що за 80 кілометрів на північний захід від Варшави, котрий був зайнятий у вересні 1944 року підрозділами 1-го Білоруського фронту (керував маршал СРСР Костянтин Рокоссовський); у воєнній літературі часто об'єднується із Сероцьким в один під назвою Наревський.

Ружанський плацдарм
Координати: 52°49′34″ пн. ш. 21°26′07″ сх. д. / 52.82630000002777848° пн. ш. 21.43550000002777978° сх. д. / 52.82630000002777848; 21.43550000002777978
Дата: 4 вересня 1944 — 20 січня 1945 Місце: околиці міста Ружани, Польща Результат:
Сторони
СРСР	Третій Рейх
Командувачі
СРСР	Третій Рейх
Військові сили
СРСР 3-тя та 48-ма армії	Третій Рейх
Втрати
СРСР не менше 17500 загинуло	Третій Рейх не менше кількох тисяч вбитих та поранених не менше 15 танків та САУ

Перебіг боїв

3 вересня передові загони 48-ї армії (командував генерал ) проривають німецький проміжний оборонний рубіж, що знаходився на 15-20 кілометрів східніше річки Нарви, на світанку 4 вересня з ходу форсують річку біля населеного пункту (Szarłata) — близько 10 км на південний схід від Ружан, та захоплюють на правому березі Нарви невеликий плацдарм.

До кінця дня 5 вересня в ході боїв на плацдарм переправляються головні сили (29-го) та і розширюють контрольовану площу до 8 кілометрів по фронту й 4,5 км вглиб — наступ вівся, зокрема 283-тя стрілецька дивізія — біля села ґміни Жекунь Остроленцького повіту.

Зовнішні зображення
	Мапа боїв в часі з 4 вересня по 4 жовтня 1944

Після того нацистські війська здіснюють ряд контратак із застосуванням піхотних сил та до 150 танків й штурмових гармат, котрі продовжувалися до 12 вересня. Радянські частини на плацдармі контратаки відбивають, після того самі йдуть в наступ, розширивши величину контрольованої території до 11 кілометрів по фронту та 5-8 км вглиб.

До кінця вересня на Ружанському плацдармі облаштовуються дві оборонні смуги; на початку жовтня туди переправляються головні сили 3-ї та 48-ї армій — остання з 21 вересня перебувала в складі Другого Білоруського фронту.

10 жовтня починається черговий радянський наступ, в ході якого до 4 листопада величина плацдарму була збільшена до 43 кілометрів по фронту і 20 км вглиб. долає німецьку оборону та веде бої на території Маковського повіту. 860-й стрілецький полк цієї дивізії 13 жовтня вів бої біля лісової осади Залузе (Załuzie), 14-го — біля сіл (Адамово), (Гути Дуже) та ґміни Червонка. Під час бою біля села Гути Дуже старший сержант Абрамов Віктор Федорович своїм відділом організував відбиття німецької контратаки, в ході цього було вбито до 50 німецьких військових, загинув під час атаки 15 жовтня, посмертно нагороджений орденом Вітчизняної війни 1 ступеня.

В часі проведення (Млавсько-Ельбінзької операції) 1945 року з плацдарму війська Другого Білоруського фронту роблять головний удар по нацистських силах.

14 січня 1945 року 283-тя стрілецька дивізія долає нацистську оборону біля сіл Гути Мале та Гути Дуже й веде наступальні бої на теренах Маковського та Щиценського повітів. 15 січня (мотодивізія «Велика Німеччина») за підтримки 30 танків намагається прорвати радянську оборону біля села ґміни Сипнево, частини змушено відходять, з напряму ґміни Красносельц було відбито 3 німецькі контратаки, знищено 15 німецьких танків та САУ. 16 січня наступ 860-го полку 283-ї дивізії вівся біля села , 17 січня було зайнято населений пункт Красносельц Лесни та полк продовжує наступ в ґміні Єднорожець. 18 січня частини дивізії по льоду форсують річку , пісдязайняття плацдарму на її березі було відбито кіль ка німецьких контратак, 19 січня радянські сили займають ґміновий центр .

20 січня дивізія у часі Східно-Прусської операції увійшла на території Східної Пруссії — в сучасності входять до складу Вармінсько-Мазурського воєводства.

Післямова

В Пултуську, (Макуві-Мазовецькому), (Клешевому), існують братські могили радянських бійців, загинулих в боях за плацдарм. 1946 року проводилася ексгумація польових поховань радянських бійців, котрі загинули у боях з вересня 1944 по січень 1945 в Маковському, Пшасниському та Островському повітах, було зареєстровано 15549 загинулих. Рештки червоноармійців в 1948 році були перепоховані — 614 братських солдатських могил та 50 братських офіцерських захоронень. Було встановлено приналежність бійців до 2-ї ударної армії, 3-ї армії та 48-ї армії Другого Білоруського фронту. Згодом на кладовищі в Макуві-Мазовецькому були перезахоронені останки із одиночних та братських могил із сусідніх населених пунктів, кількість встановлених загиблих зросла до 17500.

Джерела

• Макув-Мазовецький(рос.)
• Абрамов Віктор Федорович(рос.)