Рудна Глава — найдавніша шахта для видобутку металу в Європі. Розташована на території сучасної Сербії. Мідноносний район Бор — , Північно-Східна Сербія.
Країна | Сербія |
---|---|
44°20′20″ пн. ш. 22°04′06″ сх. д. / 44.33888889002777489° пн. ш. 22.068611110027777755° сх. д.Координати: 44°20′20″ пн. ш. 22°04′06″ сх. д. / 44.33888889002777489° пн. ш. 22.068611110027777755° сх. д. | |
Технологічні характеристики | |
Тип | село |
Запаси | |
Рудна Глава Рудна Глава |
Мідні руди Рудної Глави — це малахіт і азурит, які залягали в масиві кристалічних сланців, покарбованих мармурами та гранітами.
Давні виробки були закладені у верхів'ях гори Чока Окні (400–450 м над рівнем моря), на поверхневих виходах окиснених мідних руд.
Загальна кількість виявлених виробок становила більше 30. Це крутоспадні та вертикальні стовбури глибиною 7 — 12 м і діаметром від 1 до 4 м, а також штольні, що розкривали поклади. Усі виробки проводили за простяганням мінералізованих жил, повторюючи їх просторове залягання. Розташування виробок підтвердило найдавніші правила гірників: «тримайся за руду» та «шукай руду біля руди».
Вогневий метод
Безпосередньо у виробках була зібрана значна колекція гірничих знарядь із каменю й оленячого рогу, а також посудин, які використовували під час вогневого руйнування порід. Перші ознаки використання вогневого методу були виявлені на території Західної Європи ще в неолітичних копальнях кременю (зокрема в ), але широкого застосування вогневий метод зазнав під час розробки саме мідних руд.
Вогневий метод полягає в створенні великого вогнища у вибої виробки і високотемпературному нагріві порід, що приводило до їх розтріскування. Для підсилення ефекту руйнування забезпечували різкий перепад температур, для чого розпечені породи заливали водою. Штучно утворена тріщинуватість значно полегшувала подальшу розробку масиву порід за допомогою ударної дії молотів, або вбиванням клинів у тріщини. Вогневий метод руйнування порід успішно використовувався протягом кількох тисячоліть (до впровадження підривних технологій). Знаменно, що в Рудній Главі застосування вогневого методу здійснювали в V тис. до Р. Х.
Останнім часом в районі Майданпеку виявлені нові археологічні свідчення (ознаки гірничих розробок, поселення гірників, хрестові мідні сокири для руйнування порід та ін.), що вможливлює припущення про наявність в цьому регіоні Балкан в часи енеоліту розвинутого гірництва, що належали добі культури Винча.
Див. також
Література
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rudna Glava najdavnisha shahta dlya vidobutku metalu v Yevropi Roztashovana na teritoriyi suchasnoyi Serbiyi Midnonosnij rajon Bor Pivnichno Shidna Serbiya Rudna GlavaKrayina Serbiya44 20 20 pn sh 22 04 06 sh d 44 33888889002777489 pn sh 22 068611110027777755 sh d 44 33888889002777489 22 068611110027777755 Koordinati 44 20 20 pn sh 22 04 06 sh d 44 33888889002777489 pn sh 22 068611110027777755 sh d 44 33888889002777489 22 068611110027777755Tehnologichni harakteristikiTipseloZapasiRudna Glava Rudna Glava Midni rudi Rudnoyi Glavi ce malahit i azurit yaki zalyagali v masivi kristalichnih slanciv pokarbovanih marmurami ta granitami Davni virobki buli zakladeni u verhiv yah gori Choka Okni 400 450 m nad rivnem morya na poverhnevih vihodah okisnenih midnih rud Zagalna kilkist viyavlenih virobok stanovila bilshe 30 Ce krutospadni ta vertikalni stovburi glibinoyu 7 12 m i diametrom vid 1 do 4 m a takozh shtolni sho rozkrivali pokladi Usi virobki provodili za prostyagannyam mineralizovanih zhil povtoryuyuchi yih prostorove zalyagannya Roztashuvannya virobok pidtverdilo najdavnishi pravila girnikiv trimajsya za rudu ta shukaj rudu bilya rudi Vognevij metodBezposeredno u virobkah bula zibrana znachna kolekciya girnichih znaryad iz kamenyu j olenyachogo rogu a takozh posudin yaki vikoristovuvali pid chas vognevogo rujnuvannya porid Pershi oznaki vikoristannya vognevogo metodu buli viyavleni na teritoriyi Zahidnoyi Yevropi she v neolitichnih kopalnyah kremenyu zokrema v ale shirokogo zastosuvannya vognevij metod zaznav pid chas rozrobki same midnih rud Vognevij metod polyagaye v stvorenni velikogo vognisha u viboyi virobki i visokotemperaturnomu nagrivi porid sho privodilo do yih roztriskuvannya Dlya pidsilennya efektu rujnuvannya zabezpechuvali rizkij perepad temperatur dlya chogo rozpecheni porodi zalivali vodoyu Shtuchno utvorena trishinuvatist znachno polegshuvala podalshu rozrobku masivu porid za dopomogoyu udarnoyi diyi molotiv abo vbivannyam kliniv u trishini Vognevij metod rujnuvannya porid uspishno vikoristovuvavsya protyagom kilkoh tisyacholit do vprovadzhennya pidrivnih tehnologij Znamenno sho v Rudnij Glavi zastosuvannya vognevogo metodu zdijsnyuvali v V tis do R H Ostannim chasom v rajoni Majdanpeku viyavleni novi arheologichni svidchennya oznaki girnichih rozrobok poselennya girnikiv hrestovi midni sokiri dlya rujnuvannya porid ta in sho vmozhlivlyuye pripushennya pro nayavnist v comu regioni Balkan v chasi eneolitu rozvinutogo girnictva sho nalezhali dobi kulturi Vincha Div takozhIstoriya vidobutku midiLiteratura