Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Російська соціал демократична робітнича партія РСДРП російська політична партія створення якої було проголошене на I з ї

Російська соціал-демократична робітнича партія

Російська соціал-демократична робітнича партія

Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП) — російська політична партія, створення якої було проголошене на I з'їзді у Мінську в березні 1898 року.

Російська соціал-демократична робітнича партія
Країна image Російська імперія[1] і image Російська республіка
Голова партії Ленін Володимир Ілліч, Юлій Мартов і Аксельрод Павло Борисович[1]
Дата заснування 13 березня 1898[1]
Дата розпуску 24 квітня 1917[2]
Штаб-квартира Петроград, Російська імперія
Ідеологія соціалізм[1], соціал-демократія[3] і марксизм[2]

У роботі з'їзду брало участь 9 делегатів, що презентували Союз боротьби за визволення робітничого класу із Петербурга, Москви, Києва та Катеринослава, а також єврейський Бунд та «Рабочую Газету», що видавалась у Києві. З'їзд обрав Центральний комітет, до якого увійшли , Ф. І. Щеколдін (Повар), Б. Ейдельман та С. Радченко.

Статут партії

Статут РСДРП був побудований на демократичних принципах, Бунд входив до партії як автономна організація. Партія визнавала право на самовизначення за кожною національністю. Офіційним органом РСДРП визнано «Рабочую Газету», а репрезентантом партії поза Росією Союз Рос. Соціал-Демократів за кордоном. Перший з'їзд не призвів до розгорнення ширшої діяльності РСДРП. Дуже швидко після цього більшість членів партії заарештували, включно зі членами ЦК. Одночасно в партії почалися розходження щодо програми і тактики.

II з'їзд та розкол

image
Гумористичне зображення соціал-демократа на російській поштівці. 1917 р.

У 1903 в Лондоні відбувся II з'їзд РСДРП. Там дійшло до розколу партії на фракції більшовиків (див. КПРС) і меншовиків. Групу більшовиків на II з'їзді очолював Ленін, керівниками меншовиків були П. Аксельрод, , Віра Засулич, Ю, Мартов, пізніше Г. Плеханов. Розкол у РСДРП стався внаслідок розбіжностей думок щодо структури та характеру партії та її ролі в суспільстві. Група членів РСДРП під проводом Леніна, випадково здобула на одному лише засіданні з'їзду більшість голосів, але після цього стала називати себе «більшовиками». В дійсності ж більшість в РСДРП весь час мали меншовики. Фракція Леніна вважала членами партії тільки тих, хто брав активну участь у діяльності партійних органів; меншовики, під проводом Мартова, допускали до партії також її прихильників. Крім того, Ленін і його послідовники вимагали, щоб РСДРП перетворити на централізовану, пов'язану залізною дисципліною організацію-орден, що бореться за монопольну владу в суспільстві. Ленінська філософія створила передумову для перетворення спершу демократичної РСДРП на партію тоталітарної диктатури, яка під гаслом «диктатури пролетаріату» виконує монопольну владу в суспільстві.

На відміну від більшовиків, меншовики були близькі до мислення західних соціал-демократичних партій як у питаннях внутрішньої структури партії, так і її ролі в суспільстві. Ленін вважав їх прихильниками «буржуазно-інтеліґентського індивідуалізму» і протиставляв їм концепцію «пролетарської організації і дисципліни». Меншовики перебували з більшовиками в одній партії аж до 1912 (в Україні до серпня 1917), але більшовики мали в РСДРП свій власний «центр», пресу і касу та влаштовували здобування фондів також т. зв. експропріаціями (грабунками банків, поштових кас тощо).

Суперечка між меншовиками і більшовиками поглибилась під час революції 1905. Меншовики були проти центрально керованого робітничого повстання і проповідували зростання організованого робітничого руху, проф. спілок, кооперативів, культурних і освітніх організацій у капіталістичній Росії. Їхні діячі (І. Церетелі, М. Чхеїдзе й ін.) брали активну участь у діяльності Державної Думи.

Під час першої світової війни стався розкол серед меншовиків на групу т. зв. оборонців під керівництвом Потресова, що стояли на позиції захисту Росії, і другу групу (Аксельрод, Мартов, Церетелі, ), які у війні бачили початок революції. У 1917 році Церетелі, Чхеїдзе та інші ввійшли до Тимчасового уряду. Після більшовицького перевороту меншовики були в опозиції до комуністичної диктатури в советах, але частина з них перейшла на більшовицькі позиції і потім була на важливих посадах (наприклад, нарком закордонних справ РРФСР Г. Чичерін, сталінський верховний прокурор А. Вишинський та ін.). Від 1922 репресії проти меншовиків унеможливили леґальну діяльність їхньої партії в СРСР. В еміграції група меншовиків видавала журнал «Социалистический Вестник» у Берліні, а потім у Парижі й Нью-Йорку.

Меншовики в Україні

Перші російські соціал.-демократичні, гуртки з'явилися в Україні в кінці 19 століття серед студентів та робітників Києва, Одеси, далі Харкова, Катеринослава і Єлисаветграду. З утворенням РСДРП у 1898 вони набрали характеру партійних осередків. Після розколу в РСДРП у 1903 більшість робітництва в Україні пішла за меншовиками, зокрема в Київському і Харківському комітетах, тоді як більшовики опанували Катеринославський комітет і утворили т. зв. Південне Бюро в Одесі. Большовицький радикалізм знаходив найкращий ґрунт серед здебільшого менш свідомих великих робітничих скупчень Росії. Натомість ремісничий, торговий та дрібно-промисловий пролетаріат України йшов скоріше за меншовиками.

Після 1905 російські соціал-демократи, які до того часу діяли в Україні головним чином серед промислового пролетаріату, звернули увагу на сільське і загалом непромислове робітництво. Тут вони зустрілися з українським національним питанням, яке доти ігнорували (правда, ще у 1902 РСДРП на Донбасі перевидавала для місцевого робітництва брошури гал. соціал-демократів українською мовою). У зв'язку з цим уже 1905 утворилась Українська Соціал-Демократична Спілка, як складова частина РСДРП, для праці серед робітництва, що розмовляло українською мовою. У проводі Спілки були М. Меленевський і О. Скоропис-Йолтуховський, вона була в опозиції до Української Соціал-Демократичної Робочої Партії, якій закидали «націоналізм». Згодом Спілку покинули свідомі українці, і вона завмерла. Зростання національної свідомості українського робітництва спричинилося також до того, що воно почало дивитися на РСДРП, як на чужу українським національним інтересам силу.

На поч. революції 1917 меншовики поставилися негативно до українських національно-політичних вимог. Округовий з'їзд меншовиків у Києві на початку травня ухвалив резолюцію В. Дремінґа проти перебудови Росії на федеративних засадах. До Центральної Ради меншовицькі делегати увійшли на початку серпня. Їхніми представниками в Малій Раді були М. Балабанов та А. Доротов. Вони висловилися проти III, a пізніше проти IV універсалів. До російських меншовиків належали також українці К. Кононенко і Д. Чижевський (згодом відомі українські діячі). Під час жовтневої революції воєнним комісаром Київського округу був меншовик І. Кирієнко, а комісаром Тимчасового Уряду в Києві — меншовик К. Василенко. До жовтня 1917 меншовики були, порівняно з більшовиками, головною силою російського соціалізму в Україні. Але у виборах у міські та губернські ради, від вересня до грудня, більшовики перемогли меншовиків. Становище змінилося знову на користь меншовиків на Першій всеукраїнської конференції профспілок у травні 1918, на якій з усіх 539 делеґатів меншовики здобули 31 % мандатів, а більшовики тільки 8 %.

Большовицький переворот у Росії примусив меншовиків України частково змінити своє ставлення до самостійності УНР. У квітні 1918 вони відбули в Києві «першу всеукраїнську партійну конференцію», на якій на доповідь Балабанова ухвалили резолюцію, в якій говорилося, що РСДРП повинна «відстоювати самостійність народів України перед небезпекою попасти під політичні і економічні впливи центрального єврейського імперіалізму». Одночасно конференція висловила погляд, що після ліквідації комуністичної диктатури в Росії і повернення демократичних свобод УНР повинна приєднатися до неї на федеративних засадах.

Гетьманський переворот меншовики прийняли вороже. Зате прихід до влади Директорії пожвавив інтерес меншовиків до українського національного питання, як вирішальної проблеми революції. До Трудового Конгресу меншовики поставилися негативно, але від такої постави відмежувалася фракція інтернаціоналістів. У 1919 і 1920 меншовики відігравали меншу роль в Україні, хоч їхні впливи в профспілковому і кооперативному русі були сильні. Вони видавали газету «Начало» у Києві і «Мысль» у Харкові.

Характеристичною рисою меншовизму в Україні була слабкість керівного центру, що призводило до існування різних течій (Київ, Харків, Одеса). У цілому вони боронили демократичні принципи в державних органах, були за самоврядування місцевих суспільних організацій, стояли за єдність Росії в кордонах 1914 року, з допущенням автономії для неросійських народів. Як і більшовики, меншовики ставилися негативно до державної самостійності України. Меншовики залишилися чужою за національністю, російською політичною партією в Україні.

Література

  • Винниченко В. Відродження нації, т. І-III. К. — Відень 1920;
  • Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції 1917—1920 pp. Відень 1921—1922;
  • Мазепа І. Більшовизм і окупація України. Л. — К. 1922;
  • Дорошенко Д. Історія України 1917—1923 pp. т. І — II. Ужгород 1932;
  • Більшовицькі організації на Україні в період першої рос. революції (1905—1907). К. 1955;
  • Підготовка Великой Октябрьской революции на Украине. Сборних документов и материалов. К. 1955;
  • Menshevism. McGraw-Hill Encyclopedia of Russia and the Soviet Union. Нью-Йорк—Торонто—Лондон 1961;
  • Волин С. Меньшевики на Украине (1917—1921): Inter-University Project of the History of the Menshevik Movement. Paper 11. Нью-Йорк 1962;
  • Стахів М. Україна в добі Директорії, т. І-VII. Скрентон 1962—1966;
  • Короливский С., Рубач М., Супруненко Н. Победа советской власти на Украине. М. 1967;
  • Ленін В. Повне зібрання творів, т. 8. К. 1970;
  • Нариси історії Ком. партії України. К. 1971.

Примітки

  1. https://files.knihi.com/preview/Knihi/Slounik/EGB.djvu.zip/EGB_tom6a.djvu/100_996x9999.jpeg
  2. https://files.knihi.com/preview/Knihi/Slounik/Bielaruskaja_encyklapedyja.djvu.zip/Bielaruskaja_encyklapedyja.13.djvu/315_996x9999.jpeg
  3. https://csruso.ru/nashi-universitety/kommunizm-i-socializm/programma-rsdrp-1903/

Джерела інформації

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rosijska social demokratichna robitnicha partiya RSDRP rosijska politichna partiya stvorennya yakoyi bulo progoloshene na I z yizdi u Minsku v berezni 1898 roku Rosijska social demokratichna robitnicha partiyaKrayina Rosijska imperiya 1 i Rosijska respublikaGolova partiyi Lenin Volodimir Illich Yulij Martov i Akselrod Pavlo Borisovich 1 Data zasnuvannya 13 bereznya 1898 1 Data rozpusku 24 kvitnya 1917 2 Shtab kvartira Petrograd Rosijska imperiyaIdeologiya socializm 1 social demokratiya 3 i marksizm 2 U roboti z yizdu bralo uchast 9 delegativ sho prezentuvali Soyuz borotbi za vizvolennya robitnichogo klasu iz Peterburga Moskvi Kiyeva ta Katerinoslava a takozh yevrejskij Bund ta Rabochuyu Gazetu sho vidavalas u Kiyevi Z yizd obrav Centralnij komitet do yakogo uvijshli F I Shekoldin Povar B Ejdelman ta S Radchenko Statut partiyiStatut RSDRP buv pobudovanij na demokratichnih principah Bund vhodiv do partiyi yak avtonomna organizaciya Partiya viznavala pravo na samoviznachennya za kozhnoyu nacionalnistyu Oficijnim organom RSDRP viznano Rabochuyu Gazetu a reprezentantom partiyi poza Rosiyeyu Soyuz Ros Social Demokrativ za kordonom Pershij z yizd ne prizviv do rozgornennya shirshoyi diyalnosti RSDRP Duzhe shvidko pislya cogo bilshist chleniv partiyi zaareshtuvali vklyuchno zi chlenami CK Odnochasno v partiyi pochalisya rozhodzhennya shodo programi i taktiki II z yizd ta rozkolGumoristichne zobrazhennya social demokrata na rosijskij poshtivci 1917 r U 1903 v Londoni vidbuvsya II z yizd RSDRP Tam dijshlo do rozkolu partiyi na frakciyi bilshovikiv div KPRS i menshovikiv Grupu bilshovikiv na II z yizdi ocholyuvav Lenin kerivnikami menshovikiv buli P Akselrod Vira Zasulich Yu Martov piznishe G Plehanov Rozkol u RSDRP stavsya vnaslidok rozbizhnostej dumok shodo strukturi ta harakteru partiyi ta yiyi roli v suspilstvi Grupa chleniv RSDRP pid provodom Lenina vipadkovo zdobula na odnomu lishe zasidanni z yizdu bilshist golosiv ale pislya cogo stala nazivati sebe bilshovikami V dijsnosti zh bilshist v RSDRP ves chas mali menshoviki Frakciya Lenina vvazhala chlenami partiyi tilki tih hto brav aktivnu uchast u diyalnosti partijnih organiv menshoviki pid provodom Martova dopuskali do partiyi takozh yiyi prihilnikiv Krim togo Lenin i jogo poslidovniki vimagali shob RSDRP peretvoriti na centralizovanu pov yazanu zaliznoyu disciplinoyu organizaciyu orden sho boretsya za monopolnu vladu v suspilstvi Leninska filosofiya stvorila peredumovu dlya peretvorennya spershu demokratichnoyi RSDRP na partiyu totalitarnoyi diktaturi yaka pid gaslom diktaturi proletariatu vikonuye monopolnu vladu v suspilstvi Na vidminu vid bilshovikiv menshoviki buli blizki do mislennya zahidnih social demokratichnih partij yak u pitannyah vnutrishnoyi strukturi partiyi tak i yiyi roli v suspilstvi Lenin vvazhav yih prihilnikami burzhuazno inteligentskogo individualizmu i protistavlyav yim koncepciyu proletarskoyi organizaciyi i disciplini Menshoviki perebuvali z bilshovikami v odnij partiyi azh do 1912 v Ukrayini do serpnya 1917 ale bilshoviki mali v RSDRP svij vlasnij centr presu i kasu ta vlashtovuvali zdobuvannya fondiv takozh t zv ekspropriaciyami grabunkami bankiv poshtovih kas tosho Superechka mizh menshovikami i bilshovikami poglibilas pid chas revolyuciyi 1905 Menshoviki buli proti centralno kerovanogo robitnichogo povstannya i propoviduvali zrostannya organizovanogo robitnichogo ruhu prof spilok kooperativiv kulturnih i osvitnih organizacij u kapitalistichnij Rosiyi Yihni diyachi I Cereteli M Chheyidze j in brali aktivnu uchast u diyalnosti Derzhavnoyi Dumi Pid chas pershoyi svitovoyi vijni stavsya rozkol sered menshovikiv na grupu t zv oboronciv pid kerivnictvom Potresova sho stoyali na poziciyi zahistu Rosiyi i drugu grupu Akselrod Martov Cereteli yaki u vijni bachili pochatok revolyuciyi U 1917 roci Cereteli Chheyidze ta inshi vvijshli do Timchasovogo uryadu Pislya bilshovickogo perevorotu menshoviki buli v opoziciyi do komunistichnoyi diktaturi v sovetah ale chastina z nih perejshla na bilshovicki poziciyi i potim bula na vazhlivih posadah napriklad narkom zakordonnih sprav RRFSR G Chicherin stalinskij verhovnij prokuror A Vishinskij ta in Vid 1922 represiyi proti menshovikiv unemozhlivili legalnu diyalnist yihnoyi partiyi v SRSR V emigraciyi grupa menshovikiv vidavala zhurnal Socialisticheskij Vestnik u Berlini a potim u Parizhi j Nyu Jorku Menshoviki v UkrayiniPershi rosijski social demokratichni gurtki z yavilisya v Ukrayini v kinci 19 stolittya sered studentiv ta robitnikiv Kiyeva Odesi dali Harkova Katerinoslava i Yelisavetgradu Z utvorennyam RSDRP u 1898 voni nabrali harakteru partijnih oseredkiv Pislya rozkolu v RSDRP u 1903 bilshist robitnictva v Ukrayini pishla za menshovikami zokrema v Kiyivskomu i Harkivskomu komitetah todi yak bilshoviki opanuvali Katerinoslavskij komitet i utvorili t zv Pivdenne Byuro v Odesi Bolshovickij radikalizm znahodiv najkrashij grunt sered zdebilshogo mensh svidomih velikih robitnichih skupchen Rosiyi Natomist remisnichij torgovij ta dribno promislovij proletariat Ukrayini jshov skorishe za menshovikami Pislya 1905 rosijski social demokrati yaki do togo chasu diyali v Ukrayini golovnim chinom sered promislovogo proletariatu zvernuli uvagu na silske i zagalom nepromislove robitnictvo Tut voni zustrilisya z ukrayinskim nacionalnim pitannyam yake doti ignoruvali pravda she u 1902 RSDRP na Donbasi perevidavala dlya miscevogo robitnictva broshuri gal social demokrativ ukrayinskoyu movoyu U zv yazku z cim uzhe 1905 utvorilas Ukrayinska Social Demokratichna Spilka yak skladova chastina RSDRP dlya praci sered robitnictva sho rozmovlyalo ukrayinskoyu movoyu U provodi Spilki buli M Melenevskij i O Skoropis Joltuhovskij vona bula v opoziciyi do Ukrayinskoyi Social Demokratichnoyi Robochoyi Partiyi yakij zakidali nacionalizm Zgodom Spilku pokinuli svidomi ukrayinci i vona zavmerla Zrostannya nacionalnoyi svidomosti ukrayinskogo robitnictva sprichinilosya takozh do togo sho vono pochalo divitisya na RSDRP yak na chuzhu ukrayinskim nacionalnim interesam silu Na poch revolyuciyi 1917 menshoviki postavilisya negativno do ukrayinskih nacionalno politichnih vimog Okrugovij z yizd menshovikiv u Kiyevi na pochatku travnya uhvaliv rezolyuciyu V Dreminga proti perebudovi Rosiyi na federativnih zasadah Do Centralnoyi Radi menshovicki delegati uvijshli na pochatku serpnya Yihnimi predstavnikami v Malij Radi buli M Balabanov ta A Dorotov Voni vislovilisya proti III a piznishe proti IV universaliv Do rosijskih menshovikiv nalezhali takozh ukrayinci K Kononenko i D Chizhevskij zgodom vidomi ukrayinski diyachi Pid chas zhovtnevoyi revolyuciyi voyennim komisarom Kiyivskogo okrugu buv menshovik I Kiriyenko a komisarom Timchasovogo Uryadu v Kiyevi menshovik K Vasilenko Do zhovtnya 1917 menshoviki buli porivnyano z bilshovikami golovnoyu siloyu rosijskogo socializmu v Ukrayini Ale u viborah u miski ta gubernski radi vid veresnya do grudnya bilshoviki peremogli menshovikiv Stanovishe zminilosya znovu na korist menshovikiv na Pershij vseukrayinskoyi konferenciyi profspilok u travni 1918 na yakij z usih 539 delegativ menshoviki zdobuli 31 mandativ a bilshoviki tilki 8 Bolshovickij perevorot u Rosiyi primusiv menshovikiv Ukrayini chastkovo zminiti svoye stavlennya do samostijnosti UNR U kvitni 1918 voni vidbuli v Kiyevi pershu vseukrayinsku partijnu konferenciyu na yakij na dopovid Balabanova uhvalili rezolyuciyu v yakij govorilosya sho RSDRP povinna vidstoyuvati samostijnist narodiv Ukrayini pered nebezpekoyu popasti pid politichni i ekonomichni vplivi centralnogo yevrejskogo imperializmu Odnochasno konferenciya vislovila poglyad sho pislya likvidaciyi komunistichnoyi diktaturi v Rosiyi i povernennya demokratichnih svobod UNR povinna priyednatisya do neyi na federativnih zasadah Getmanskij perevorot menshoviki prijnyali vorozhe Zate prihid do vladi Direktoriyi pozhvaviv interes menshovikiv do ukrayinskogo nacionalnogo pitannya yak virishalnoyi problemi revolyuciyi Do Trudovogo Kongresu menshoviki postavilisya negativno ale vid takoyi postavi vidmezhuvalasya frakciya internacionalistiv U 1919 i 1920 menshoviki vidigravali menshu rol v Ukrayini hoch yihni vplivi v profspilkovomu i kooperativnomu rusi buli silni Voni vidavali gazetu Nachalo u Kiyevi i Mysl u Harkovi Harakteristichnoyu risoyu menshovizmu v Ukrayini bula slabkist kerivnogo centru sho prizvodilo do isnuvannya riznih techij Kiyiv Harkiv Odesa U cilomu voni boronili demokratichni principi v derzhavnih organah buli za samovryaduvannya miscevih suspilnih organizacij stoyali za yednist Rosiyi v kordonah 1914 roku z dopushennyam avtonomiyi dlya nerosijskih narodiv Yak i bilshoviki menshoviki stavilisya negativno do derzhavnoyi samostijnosti Ukrayini Menshoviki zalishilisya chuzhoyu za nacionalnistyu rosijskoyu politichnoyu partiyeyu v Ukrayini LiteraturaVinnichenko V Vidrodzhennya naciyi t I III K Viden 1920 Hristyuk P Zamitki i materiali do istoriyi ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1920 pp Viden 1921 1922 Mazepa I Bilshovizm i okupaciya Ukrayini L K 1922 Doroshenko D Istoriya Ukrayini 1917 1923 pp t I II Uzhgorod 1932 Bilshovicki organizaciyi na Ukrayini v period pershoyi ros revolyuciyi 1905 1907 K 1955 Pidgotovka Velikoj Oktyabrskoj revolyucii na Ukraine Sbornih dokumentov i materialov K 1955 Menshevism McGraw Hill Encyclopedia of Russia and the Soviet Union Nyu Jork Toronto London 1961 Volin S Mensheviki na Ukraine 1917 1921 Inter University Project of the History of the Menshevik Movement Paper 11 Nyu Jork 1962 Stahiv M Ukrayina v dobi Direktoriyi t I VII Skrenton 1962 1966 Korolivskij S Rubach M Suprunenko N Pobeda sovetskoj vlasti na Ukraine M 1967 Lenin V Povne zibrannya tvoriv t 8 K 1970 Narisi istoriyi Kom partiyi Ukrayini K 1971 Primitkihttps files knihi com preview Knihi Slounik EGB djvu zip EGB tom6a djvu 100 996x9999 jpeg https files knihi com preview Knihi Slounik Bielaruskaja encyklapedyja djvu zip Bielaruskaja encyklapedyja 13 djvu 315 996x9999 jpeg https csruso ru nashi universitety kommunizm i socializm programma rsdrp 1903 Dzherela informaciyiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Div takozhSRSR KPRS

Дата публікації:
Топ