Свен Росселан | |
---|---|
Народився | 31 березня 1894[1][2][3] d, Гордаланн, Норвегія |
Помер | 19 січня 1985[2][3] (90 років) Берум, Норвегія |
Країна | Норвегія |
Діяльність | астроном, астрофізик, професор, викладач університету |
Alma mater | Університет Осло |
Галузь | астрофізика[4] |
Заклад | Норвезька академія технічних наук Університет Осло |
Посада | професор |
Науковий керівник | Вільгельм Б'єркнес |
Членство | Норвезька академія наук Шведська королівська академія наук |
Нагороди | |
Свен Росселан у Вікісховищі |
Свен Росселан (норв. Svein Rosseland, 31 березня 1894 — 19 січня 1985) — норвезький астрофізик, член Норвезької Академії наук та її президент протягом ряду років.
Біографічні відомості
Свен Росселан народився в Квамі 31 березня 1894. Закінчив університет Осло. Співробітник обсерваторії Маунт-Вілсон (1924—1926), професор астрономії Гарвардської обсерваторії, директор інституту теоретичної астрофізики університету Осло (1934—1965). Під час Другої світової війни, в роки фашистської окупації Норвегії, працював в Принстонському університеті.
Основні роботи відносяться до теорії внутрішньої будови зірок і переносу випромінювання. Одним з перших застосував квантову механіку для вирішення астрофізичних завдань. Розробив метод усереднення коефіцієнта поглинання зоряної речовини по частотах (росселандів середній коефіцієнт поглинання); визначив механізм свічення (Теорема Росселана); сформулював проблему поширення випромінювання у рухомій речовині. Отримав також низку важливих результатів з інших питань теорії внутрішньої будови зірок: стійкості зоряних конфігурацій, обертання зірок, пульсацій змінних зірок.
Автор книг «Астрофізика на основі теорії атома» (рос. пер. 1936), «Теорія пульсацій змінних зірок» (1949, рос. пер. 1952).
Астероїд 1646 Росселан названий на честь ученого.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- Czech National Authority Database
Джерела
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Росселанд Свен. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
pidpis zobrazhennya Sven RosselanNarodivsya31 bereznya 1894 1894 03 31 1 2 3 d Gordalann NorvegiyaPomer19 sichnya 1985 1985 01 19 2 3 90 rokiv Berum NorvegiyaKrayina NorvegiyaDiyalnistastronom astrofizik profesor vikladach universitetuAlma materUniversitet OsloGaluzastrofizika 4 ZakladNorvezka akademiya tehnichnih nauk Universitet OsloPosadaprofesorNaukovij kerivnikVilgelm B yerknesChlenstvoNorvezka akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya naukNagorodid 1929 Sven Rosselan u Vikishovishi Sven Rosselan norv Svein Rosseland 31 bereznya 1894 18940331 19 sichnya 1985 norvezkij astrofizik chlen Norvezkoyi Akademiyi nauk ta yiyi prezident protyagom ryadu rokiv Biografichni vidomostiSven Rosselan narodivsya v Kvami 31 bereznya 1894 Zakinchiv universitet Oslo Spivrobitnik observatoriyi Maunt Vilson 1924 1926 profesor astronomiyi Garvardskoyi observatoriyi direktor institutu teoretichnoyi astrofiziki universitetu Oslo 1934 1965 Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v roki fashistskoyi okupaciyi Norvegiyi pracyuvav v Prinstonskomu universiteti Osnovni roboti vidnosyatsya do teoriyi vnutrishnoyi budovi zirok i perenosu viprominyuvannya Odnim z pershih zastosuvav kvantovu mehaniku dlya virishennya astrofizichnih zavdan Rozrobiv metod userednennya koeficiyenta poglinannya zoryanoyi rechovini po chastotah rosselandiv serednij koeficiyent poglinannya viznachiv mehanizm svichennya Teorema Rosselana sformulyuvav problemu poshirennya viprominyuvannya u ruhomij rechovini Otrimav takozh nizku vazhlivih rezultativ z inshih pitan teoriyi vnutrishnoyi budovi zirok stijkosti zoryanih konfiguracij obertannya zirok pulsacij zminnih zirok Avtor knig Astrofizika na osnovi teoriyi atoma ros per 1936 Teoriya pulsacij zminnih zirok 1949 ros per 1952 Asteroyid 1646 Rosselan nazvanij na chest uchenogo PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Store norske leksikon 1978 ISSN 2464 1480 d Track Q746368 Czech National Authority Database d Track Q13550863DzherelaKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Rosseland Sven Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros