Роман з контрабасом рос Роман с контрабасом оповідання Антона Чехова вперше опубліковане 1886 року Роман з контрабасомРо

«Роман з контрабасом» (рос. Роман с контрабасом) — оповідання Антона Чехова, вперше опубліковане 1886 року.

Роман з контрабасом
Роман с контрабасом
Кадр з фільму «Роман з контрабасом», 1911
Жанр	оповідання
Форма	оповідання
Автор	Антон Чехов
Мова	російська
Написано	1886
Опубліковано	1886

Історія

Оповідання «Роман з контрабасом» Чехов написав 1886 року. Вперше воно вийшло друком 7 червня того самого року в 23-му номері журналу «Осколки» з підписом А. Чехонте. Також увійшло до зібрання творів письменника, видавцем якого був А. Ф. Маркс.

Письменник-самоук ^[ru] писав про те, як до цього твору ставився Лев Толстой: "Коли вийшов перший том оповідань Чехова у виданні Маркса, Лев Миколайович з великою увагою зупинився на гуморі Чехова. Він казав, що в наш час він — першокласний гуморист…. І тільки деякі з гумористичних речей йому здавалися незрозумілими, як, наприклад: «Роман з контрабасом» і «Швидка допомога».

Критик А. Л. Ліповський писав розповідь так: «Тим, хто знає Чехова за останніми його творами, здаються безглуздими оповідання на кшталт „Роману з контрабасом“» і що це оповідання типове лише для творчості раннього Чехова, коли в його творах панував «легкий сміх» і «анекдот, то цікавий, то пересічний».

Історик літератури Семен Венгеров зарахував оповідання «Роман з контрабасом» до творів Чехова, у яких «анекдотичність і навіть прямий шарж» виходять на перший план, тому повз увагу письменника проходять психологічна і життєва правда.

Письменник Іван Бунін зазначав таке: «якби він (Чехов) більше нічого не написав, окрім „Раптової кінської смерті“ або „Роману з контрабасом“, то й тоді можна було б сказати, що в російській літературі блиснув і зник дивовижний розум, тому що вигадати і вміти сказати хорошу нісенітницю, хороший жарт можуть тільки дуже розумні люди, ті, у яких розум „всіма жилами тече“».

Сюжет

Скульптурна композиція «Роман з контрабасом»

Дія оповідання розгортається влітку на березі річки. На дачу князя Бібулова, де мав відбутися вечір з м́узикою, йшов муз́ика Смичков. Бажаючи освіжитися, він зупинився, щоб скупатися в річці. Під час купання побачив неподалік дівчину, що ловила вудкою рибу. Це була княжна Бібулова. Смичков вирішив залишити дівчині споминок про себе. Він нарвав букет квітів і причепив його до вудки. Букет разом з поплавком пішов на дно. Повернувшись на берег музикант не знайшов там свого одягу. Засмучений, він сів на футляр з контрабасом і задумався, що робити в такій ситуації.

Тим часом, дівчина, що було задрімала, прокинулася і побачила, що поплавок потонув. Вона вирішила, що це зачепився гачок, і полізла у воду, аби його звільнити. Коли вона повернулася на берег, то побачила, що її одяг також вкрали. Дівчина вирішила не йти голою, а почекати, поки стемніє, потім піти до тітки Аrафьї і послати її додому за сукнею. До настання темряви вона вирішила сховатися під місток. Там вона й зустріла голого Смичкова, який спочатку подумав, що це за ним прийшла річкова сирена. Після емоційних роз'яснень Смичков пропонує дівчині сховатися у футляр його контрабаса і віднести її на дачу. Дорогою, у темряві він побачив дві постаті. Вирішивши, що це злодії, погнався за ними, а футляр залишив обабіч дороги.

Тої ж пори і тою ж дорогою на дачу Бібулова йшли товариші Смичкова, флейта Жучков і клярнет Размахайкін. Вони побачили футляр з контрабасом, вирішили, що Смичков упився і залишив його, тож забрали знахідку з собою. На дачі перед балом надвірний радник Лакеіч і граф Шкаликов після розмови підійшли до оркестри. «Підійшовши до контрабасу, вони почали швидко розв'язувати ремні… і — о жах!» Смичков, повернувшись після погоні, не знайшов футляр. Він боявся, що дівчина може там задихнутися, і тому до півночі його шукав. Так і не знайшовши дорогого тягара, подався до світанку під місток. Місцеві селяни ще довго бачили «якусь rолу людину, геть зарослу волоссям і в циліндрі».

Переклади українською

Оповідання «Роман з контрабасом» увійшло до першого тому тритомного зібрання перекладів Чехова українською мовою, що вийшло 1930 року у видавництві Книгоспілка. Перекладач — Борис Антоненко-Давидович.

Джерела

Чехов А. П. Роман с контрабасом // Чехов А. П. Полное собрание сочинений и писем: В 30 т. Сочинения: В 18 т. / АН СССР. Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького. — М.: Наука, 1974—1982.
Le Roman d'une contrebasse, traduit par Madeleine Durand et Édouard Parayre, révision de Lily Dennis, Bibliothèque de la Pléiade, éditions Gallimard, 1967, .
Voir Françoise Darnal-Lesné, Dictionnaire Tchekhov, Paris, L'Harmattan, 2010, 322 p. , p. 252.8.

Посилання

Чехов А. П. Роман с контрабасом. Оригинальный русский текст

Примітки

«О встречах с А. П. Чеховым». — «Путь», 1913, № 2, стр. 38
А. П. Чехов в воспоминаниях современников. Изд. "Художественная литература, Москва, 1960
«Литературный вестник», 1901, т. II, кн. I, стр. 22
«Вестник и библиотека самообразования», 1903, № 32, 7 августа, стлб. 1329
А. Чехов (1930). Вибрані твори. Т. 1. Харків: Книгоспілка. с. 3-8. Процитовано 16 листопада 2019. {{}}: Недійсний |nopp=n ()

[1] «О встречах с А. П. Чеховым». — «Путь», 1913, № 2, стр. 38

[2] А. П. Чехов в воспоминаниях современников. Изд. "Художественная литература, Москва, 1960

[3] «Литературный вестник», 1901, т. II, кн. I, стр. 22

[4] «Вестник и библиотека самообразования», 1903, № 32, 7 августа, стлб. 1329

[5] А. Чехов (1930). Вибрані твори. Т. 1. Харків: Книгоспілка. с. 3-8. Процитовано 16 листопада 2019. {{}}: Недійсний |nopp=n ()