Розто́ки — село в Богданській сільській громаді Рахівського району Закарпатської області України.
село Розтоки | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Рахівський район |
Громада | Богданська сільська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1947 |
Населення | 2803 |
Площа | 2,050 км² |
Густота населення | 1370 осіб/км² |
Поштовий індекс | 90644 |
Телефонний код | +380 3132 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 776 м |
Водойми | Тиса |
Місцева влада | |
Адреса ради | 90644, с. Розтоки, 280 |
Карта | |
Розтоки | |
Розтоки | |
Мапа | |
Географія
Розтоки розташовані на обох берегах Білої Тиси, за 6 км від Рахова. У селі струмок Берендай впадає у річку Білу Тису.
У селі є такі присілки (кути): Усті-Ріки, Межиріки, Пелехоя, Янківка, Кривий, Медведиця, Меришір, Аршиці, Берендей, Штивйора, Тищора, Ґрегіт.
Історія
Перші згадки про місцину в історичних документах відносять до 1651 року. За переказами, село заснували рибалки, які прокладали для ловлі риби ростоки (рукави).
Назва села в різних історичних джерелах за роками: 1898 — Rosztik (Hnt.), 1907 — Nyilas (Hnt.), 1913 — Nyilas (Hnt.), 1918 — Nyilas (Hnt.), 1925 — Novoszelica, Roztoky (ComMarmUg. 112), 1944 — Nyilas, Ростокъ (Hnt.), 1983 — Розтоки, Ростоки (ZO).
1 вересня 2007 року в Розтоках відкрито новозбудовану школу, яку реорганізували в ЗОШ І-ІІІ ступенів
Присілки
Всі селища (теперешні присілки) були об'єднані з Розтоками 15 квітня 1967 року рішенням облвиконкому Закарпатської області № 155.
Аршиця
Перші згадки про місцину в історичних документах відносять до 1651 р. (за переказами). В австро-угорських реєстрах згадується у 1898 році.
В селі з 2003 року діє релігійна громада і храм Св. Георгія
Свинарки
Перша згадка у ХІХ столітті
Берендей
Перша згадка у ХІХ столітті
1888: Berendej (Beredéj), 1892: Berendaj, 1898: Berendaj, 1907: Gerendás, 1913: Gerendás, 1918: Gerendás, 1967: Берендей.
Берендей згадується також у кадастрових мапах 1863 року — Berendej.
Межиріка
Перша згадка у ХІХ столітті
Мерешір
Перша згадка у ХІХ столітті
Устья-Ріки
Перша згадка у ХІХ столітті. 1898: Tiszaköz, 1907: Tiszaköz, 1913: Tiszaköz, 1944: Tiszaköz, Устьреки.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2513 осіб, з яких 1210 чоловіків та 1303 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2754 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,61 % |
російська | 0,29 % |
угорська | 0,04 % |
Релігійні споруди
На території села розташовано три церкви. З них дві православної конфесії — Ілліївська та Георгіївська; Михайлівська греко-католицька церква та православний монастир Серафима Саровського, який розташований високо в горах, в урочищі Тищора. Це одна з найвисокогірніших культових споруд в Україні.
Церква св. пр. Іллі (1984 рік)
Дерев'яну церкву Пророка Іллі збудували в 1925 році (за іншими даними — у 1929) місцеві майстри Степан Кокіш та Иовнаш.
За стилем церква була «середньогуцульською», тобто мала бокові прибудови обабіч видовженої нави і невеличку башту під шатровим верхом з главкою. Особливістю цієї церкви були башти з шатрами та главками над боковими раменами. Дерев'яна церква згоріла в 1976 р. У церкві була ікона «Благовіщення» з написом: «Сей образ купив раб божій Василь Довганич з жоною своею Фенею на свое доброе здоровя и за отпущеніе гріхов своих маляр лявіц Китс ро бж 1709 м.ию. д. В. (прим. 2 червня 1709 р.)». Жолтовський бачить на іконі підпис майстра Лявіца Китсана.
У 1984 р. громаді вдалося збудувати цегляну церкву, яка в мурованому варіанті повторила композицію об'ємів дерев'яної церкви.
Навесні 1998 р. завершення церкви замінили на цибулясті бані.
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Жолтовський П. М. Художнє життя на Україні в 16 — 18 ст. — К.: 1983 р., с. 137
Посилання
- Погода в селі Розтоки [ 27 серпня 2018 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Закарпатської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Roztoki Rozto ki selo v Bogdanskij silskij gromadi Rahivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini selo RoztokiKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Rahivskij rajonGromada Bogdanska silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1947Naselennya 2803Plosha 2 050 km Gustota naselennya 1370 osib km Poshtovij indeks 90644Telefonnij kod 380 3132Geografichni daniGeografichni koordinati 48 04 13 pn sh 24 18 26 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 776 mVodojmi TisaMisceva vladaAdresa radi 90644 s Roztoki 280KartaRoztokiRoztokiMapaGeografiyaRoztoki roztashovani na oboh beregah Biloyi Tisi za 6 km vid Rahova U seli strumok Berendaj vpadaye u richku Bilu Tisu U seli ye taki prisilki kuti Usti Riki Mezhiriki Pelehoya Yankivka Krivij Medvedicya Merishir Arshici Berendej Shtivjora Tishora Gregit IstoriyaPershi zgadki pro miscinu v istorichnih dokumentah vidnosyat do 1651 roku Za perekazami selo zasnuvali ribalki yaki prokladali dlya lovli ribi rostoki rukavi Nazva sela v riznih istorichnih dzherelah za rokami 1898 Rosztik Hnt 1907 Nyilas Hnt 1913 Nyilas Hnt 1918 Nyilas Hnt 1925 Novoszelica Roztoky ComMarmUg 112 1944 Nyilas Rostok Hnt 1983 Roztoki Rostoki ZO 1 veresnya 2007 roku v Roztokah vidkrito novozbudovanu shkolu yaku reorganizuvali v ZOSh I III stupenivPrisilkiVsi selisha tepereshni prisilki buli ob yednani z Roztokami 15 kvitnya 1967 roku rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 Arshicya Pershi zgadki pro miscinu v istorichnih dokumentah vidnosyat do 1651 r za perekazami V avstro ugorskih reyestrah zgaduyetsya u 1898 roci V seli z 2003 roku diye religijna gromada i hram Sv Georgiya Svinarki Persha zgadka u HIH stolitti Berendej Persha zgadka u HIH stolitti 1888 Berendej Beredej 1892 Berendaj 1898 Berendaj 1907 Gerendas 1913 Gerendas 1918 Gerendas 1967 Berendej Berendej zgaduyetsya takozh u kadastrovih mapah 1863 roku Berendej Mezhirika Persha zgadka u HIH stolitti Mereshir Persha zgadka u HIH stolitti Ustya Riki Persha zgadka u HIH stolitti 1898 Tiszakoz 1907 Tiszakoz 1913 Tiszakoz 1944 Tiszakoz Ustreki NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2513 osib z yakih 1210 cholovikiv ta 1303 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 2754 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 61 rosijska 0 29 ugorska 0 04 Religijni sporudiNa teritoriyi sela roztashovano tri cerkvi Z nih dvi pravoslavnoyi konfesiyi Illiyivska ta Georgiyivska Mihajlivska greko katolicka cerkva ta pravoslavnij monastir Serafima Sarovskogo yakij roztashovanij visoko v gorah v urochishi Tishora Ce odna z najvisokogirnishih kultovih sporud v Ukrayini Cerkva sv pr Illi 1984 rik Derev yanu cerkvu Proroka Illi zbuduvali v 1925 roci za inshimi danimi u 1929 miscevi majstri Stepan Kokish ta Iovnash Za stilem cerkva bula serednoguculskoyu tobto mala bokovi pribudovi obabich vidovzhenoyi navi i nevelichku bashtu pid shatrovim verhom z glavkoyu Osoblivistyu ciyeyi cerkvi buli bashti z shatrami ta glavkami nad bokovimi ramenami Derev yana cerkva zgorila v 1976 r U cerkvi bula ikona Blagovishennya z napisom Sej obraz kupiv rab bozhij Vasil Dovganich z zhonoyu svoeyu Feneyu na svoe dobroe zdorovya i za otpushenie grihov svoih malyar lyavic Kits ro bzh 1709 m iyu d V prim 2 chervnya 1709 r Zholtovskij bachit na ikoni pidpis majstra Lyavica Kitsana U 1984 r gromadi vdalosya zbuduvati ceglyanu cerkvu yaka v murovanomu varianti povtorila kompoziciyu ob yemiv derev yanoyi cerkvi Navesni 1998 r zavershennya cerkvi zaminili na cibulyasti bani PrimitkiKilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Zakarpatska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Zakarpatska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Zakarpatska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Zholtovskij P M Hudozhnye zhittya na Ukrayini v 16 18 st K 1983 r s 137PosilannyaPogoda v seli Roztoki 27 serpnya 2018 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Zakarpatskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi